Справа № 136/1915/23
Провадження №11-кп/801/218/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
21 травня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 ,на вирок Липовецького районного суду Вінницької області від 18 листопада 2024 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Слобідка, Іллінецького району, Вінницької області, проживаючу по АДРЕСА_1 , раніше не судиму, з професійно-технічною освітою, фізичну особу-підприємця, вдову
визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України та виправдано.
Процесуальні витрати в сумі 5258 грн на залучення експерта віднесено на рахунок держави.
Скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 01.08.2023 року (справа № 127/21125/23).
Вирішено долю речових доказів.
встановив:
ОСОБА_8 ,маючи прямий умисел на незаконне придбання з метою збуту та зберігання з цією метою підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів), будучи зареєстрованою як фізична особа-підприємець, не маючи ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями, всупереч вимогам ст.ст. 14, 215, 226 Податкового кодексу України та Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (від 19.12.1995 №481/95-ВР, зі змінами та доповненнями) з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне придбання з метою збуту та зберігання з цією метою підакцизних товарів, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи порядок обігу підакцизних товарів, встановлений вимогами вищевказаних законодавчих актів, незаконно придбала без належних документів, які посвідчують законність виробництва, якість та відповідність товару ДСТУ України алкогольні напої та тютюнові вироби, які відповідно до ст. 215 Податкового кодексу України являються підакцизними товарами, та в подальшому зберігала їх з метою збуту.
Так, приблизно в січні - лютому 2023 року, ОСОБА_8 , будучи зареєстрованою як фізична особа-підприємець, будучи раніше знайомою із ОСОБА_9 , почала закуповувати у останнього незаконно виготовлені підакцизні товари - алкогольні напої та тютюнові вироби без марок акцизного податку та документів, підтверджуючих їх походження, з метою їх реалізації у власному магазині типу МАФ, що розташований за адресою: Вінницька область, Вінницький район, смт Турбів, вул. Миру, б/н, не маючи при цьому ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
У подальшому на замовлення ОСОБА_8 ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_10 двічі на тиждень поставляв незаконно виготовлені підакцизні товари алкогольні напої та тютюнові вироби без марок акцизного податку та документів, підтверджуючих їх походження, які ОСОБА_11 отримувала з метою їх подальшої реалізації у зазначеному магазині у період часу з січня - лютого 2023 року по 13.07.2023, а саме по дату проведення обшуку в магазині ОСОБА_8 , тобто до фактичного припинення її незаконної діяльності правоохоронними органами.
Так 13.07.2023 під час санкціонованого обшуку в магазині, який належить ФОП ОСОБА_8 та у якому нею здійснюється господарська діяльність, що в смт Турбів, Вінницького району, Вінницької області по вул. Миру, б/п, було виявлено та вилучено: полімерна ємність об?ємом 6 л. з прозорою рідиною; сім полімерних ємностей (пляшок) об'ємом 0,5 літра кожна, наповнених прозорою рідиною з різким запахом; одну полімерну ємність (пляшку) об'ємом 1 л. наповнену прозорою рідиною; дві пляшки VILLA KRIM об'ємом 0,75 л. без марок акцизного податку; пачки з цигарками без марок акцизного податку: Compliment - 209 шт., Winston - 52 шт., BOND 10 - шт., Compliment - 45 шт., LUCKY STRIKE - 28 шт., KHNT - 12 шт., Marlboro - 7 шт., ASTRU - 1 шт., Прима - 1 шт.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/102-23/14294-ФХД від 24.08.2023 надана на дослідження рідина, в пляшці з полімерного матеріалу номінальною місткістю 1,0 л - є спиртовмісною рідиною, водно-спиртовою сумішшю, міцністю 34,8 % об'ємних, який можливо віднести до міцних алкогольних напоїв. Досліджувані рідини за перевіреними фізико-хімічним показником (міцність) не відповідають обов'язковим вимогам діючого ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови».
Надані на дослідження рідини в ємності з полімерного матеріалу номінальною місткістю 6,0 л та і 7 (семи) пляшках з полімерного матеріалу номінальною місткістю по 0,5 л є спиртовмісними сумішами, міцність яких відповідно складає 43,8; 40,8; 41,7, 41,4 та 43,5 % об'ємних, а саме міцним алкогольним напоєм домашнього виготовлення - самогон.
Таким чином, вилучені спиртовмісні рідини алкогольні напої, а також тютюнові вироби згідно підпунктів 215.1, 215.3.1, 215.3.2 ст. 215 Податкового кодексу України, Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка затверджена Законом України «Про митний тариф України» та пояснень до 22 групи УКТЗЕД, затверджених наказом ДМС України №256 від 14.07.2020, відноситься до товарних позицій: 2208 - спирт етиловий, неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об.%; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт, 2402 - сигари, сигари з відрізаними кінцями, сигарили та сигарети, цигарки, з тютюном або його замінниками згідно з УКТЗЕД, затвердженого Законом України «Про митний тариф», та відповідно до н. 215.3.1. ст. 215 Податкового кодексу України являються підакцизним товаром.
Такі умисні дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 1 ст. 204 КК України, як незаконне придбання з метою збуту, а також незаконне зберігання з цією метою незаконно виготовлених алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
В апеляційній скарзі з доповненнями прокурор у кримінальному провадженні Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 не погоджуючись із вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 18 листопада 2024 року, просить його скасувати з підстав неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалити новий вирок, яким визнати винною ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що становить 153 000 грн) з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів. Визначити долю речових доказів наступним чином: незаконно виготовлені підакцизні товари, які були вилучені у ОСОБА_8 - конфіскувати і знищити відповідно до санкції ч. 1 ст. 204 КК України, зокрема наступні: пачки з цигарками без марок акцизного податку: Compliment - 209 шт., Winston - 52 шт., BOND 10 - шт., Compliment - 45 шт., LUCKY STRIKE - 28 шт., KHNT - 12 шт., Marlboro - 7 шт., ASTRU - 1 шт., Прима - 1 шт., полімерну ємність об?ємом 6 л. з прозорою рідиною; сім полімерних ємностей (пляшок) об'ємом 0,5 літра кожна, наповнених прозорою рідиною з різким запахом; одну полімерну ємність (пляшку) об'ємом 1 л. наповнену прозорою рідиною; дві пляшки VILLA KRIM об'ємом 0,75 л. без марок акцизного податку.
Апеляційну скаргу з доповненнями обґрунтовує тим, що суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки (п. 2 ч. 1 ст. 411 КПК України); висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності (п. 4 ч. 1 ст. 411 КПК України); суд здійснив неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту (п. 3 ч. 1 ст. 413 КПК України); судом було відхилено клопотання прокурора про вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення (п. 1 ч. 1 ст. 410 КПК України).
Заслухавши доповідь головуючого судді, думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу з доповненнями та просив її задовольнити, думку захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , який просив апеляційну скаргу з доповненнями прокурора залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, думку обвинуваченої ОСОБА_8 , яка просила апеляційну скаргу прокурора з доповненнями залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, за клопотанням прокурора повторно дослідивши обставини, встановлені під час кримінального провадження у відповідності до ч. 3 ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні, прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 ,- підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, в даному випадку, апеляційної скарги прокурора.
Згідно ст. 370 КПК України, вирок повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Обґрунтованим є судове рішення, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для кримінального провадження, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються дослідженими доказами, дослідженими в судовому засіданні. Обґрунтованість судового рішення полягає у правильності встановлення фактичних обставин справи та правильній оцінці доказів.
Проте суд першої інстанції не дотримався цих вимог Закону при визнанні обвинуваченої невинуватою.
Так, судом визнано недопустимими усі докази, отримані за результатами проведення НСРД, обшуку та інші похідні від них докази у зв'язку із порушенням на думку суду правил підслідності кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42023020000000072 від 22.02.2023 під час винесення заступником Генерального прокурора ОСОБА_12 постанови від 27.02.2023 про доручення здійснення досудового розслідування слідчим слідчого управління ГУНП у Вінницькій області. Також суд стверджує про безпідставну зміну підслідності та порушення належної правової процедури під час винесення заступником Генерального прокурора ОСОБА_12 постанови від 02.08.2023, якою також доручено здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України у кримінальному провадженні №12023020000000576 від 14.07.2023 слідчим слідчого управління ГУНП у Вінницькій області.
Разом із тим, такі твердження суду є помилковими і не враховують усі наявні висновки щодо застосування норм права, які викладені у Постановах Верховного суду.
Так, суд послався на висновок Верховного суду, викладений у Постанові від 24.05.2021 у справі № 640/5023/19.
Разом із тим, обставини доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування у справі № 640/5023/19 істотно відрізняються від обставин доручення здійснення досудового розслідування іншому органу у кримінальних провадженнях № 42023020000000072 від 22.02.2023 та № 12023020000000576 від 14.07.2023.
Відмінність між обставинами визначення підслідності настільки значна, що унеможливлює врахування таких висновків під час розгляду обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_8 , що апеляційний суд вважає істотним порушенням вимог КПК.
Так, відповідно до обставин справи № 640/5023/19 слідчими органами Служби безпеки України здійснювалось досудове розслідування кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22018220000000193 від 09 серпня 2018 року, ознаками кримінального правопорушення, за передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Згідно зі ст. 216 КПК дане кримінальне правопорушення віднесено до підслідності слідчих органів Національної поліції. Постанова визначення про підслідності зазначеного кримінального провадження в матеріалах кримінального провадження відсутня та не була предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій. Під час цього розслідування було проведено низку слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій, у ході яких виявлено ознаки інших кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 14, ст. 189 КК, та 13 січня 2019 року слідчим СБУ внесені відповідні відомості до ЄРДР. Постановами прокурора, який здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, від 13 січня 2019 року це розслідування було доручено тому ж підрозділу СБУ, що проводив розслідування за ст. 332 КК. 25 лютого 2019 року слідчим СБУ були внесені відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, та постановою від 25 лютого 2019 року розслідування також доручено зазначеному підрозділу СБУ. Згідно зі ст. 216 КПК кримінальні правопорушення, передбачені статтями 146, 189, 263 КК, віднесено до підслідності слідчих органів Національної поліції.
Таким чином, відмінність між обставинами визначення підслідності згідно постанови Верховного суду України у справі № 640/5023/19 з одного боку та у кримінальних провадженнях № 42023020000000072 від 22.02.2023 i № 12023020000000576 від 14.07.2023 з іншого полягає у тому, що: у справі № 640/5023/19 доручалось здійснення досудового розслідування іншому органу розслідування постановою процесуального керівника, а у кримінальних провадженнях № 42023020000000072 від 22.02.2023 та № 12023020000000576 від 14.07.2023 доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування здійснювалось постановою заступника Генерального прокурора; у справі № 640/5023/19 органу, до підслідності якого віднесено здійснення досудового розслідування (Національна поліція) взагалі не доручалось здійснення досудового розслідування, натомість у кримінальних провадженнях № 42023020000000072 від 22.02.2023 та № 12023020000000576 від 14.07.2023 таке доручення органу, до підслідності якого віднесено здійснення досудового розслідування (БЕБ України), здійснювалось.
Також судом не взято до уваги, що частину слідчих та процесуальних дій виконано не слідчими Національної поліції (які на думку суду були неуповноважені такі дії вчиняти), а особисто прокурором, наприклад протокол про результати проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 11.08.2023 № 43061/55/101-2023 складений оперативним підрозділом на виконання доручення прокурора, а ухвала про надання дозволу на проведення зазначеної НСРД постановлена за клопотанням прокурора.
Також всупереч висновкам щодо застосування норм права, викладеним у постанові Верховного суду України від 30.03.2023 у справі 303/1425/18, Липовецького районного суду Вінницької області у вироці від 18.11.2024 відсутній аналіз того, чи призвели зазначені обставини, на які посилається суд щодо допущених на його думку порушень при визначенні підслідності, до таких істотних порушень вимог процесуального закону, що вплинули на ті чи інші конвенційні або конституційні права, а також не встановлено наскільки такі процедурні недоліки порушили фундаментальні права учасників судового провадження або ж обмежили в можливостях їх ефективного використання.
Так, відповідно до згаданих висновків щодо застосування норм права, імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім'ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України) (абзац 8 розділу «мотиви щодо застосування норми права» постанови ВП ВС від 31 серпня 2022 року).
Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України (абзац 9 розділу «мотиви щодо застосування норми права» постанови ВП ВС від 31 серпня 2022 року).
З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання (абзац 10 розділу «мотиви щодо застосування норми права» постанови ВП ВС від 31 серпня 2022 року).
Крім того, процедура отримання доказів у кримінальному провадженні, яка регламентована процесуальним законом, покликана забезпечити й достовірність відомостей, на основі яких приймається рішення у кримінальному провадженні.
При цьому порушення порядку проведення процесуальної дії потребують оцінки можливого впливу на достовірність одержаних відомостей. Тобто під час оцінки джерела доказів з точки зору його допустимості необхідно також переконатися, чи позначилися або могли позначитись процесуальні порушення, якщо вони були допущені, на достовірності та повноті відомостей, які містить дане джерело.
Розглядаючи кримінальне провадження, суд зобов'язаний врахувати допущені порушення закону, які мали місце під час збирання доказів, однак такі порушення не можуть бути безальтернативною підставою для того, щоб суд залишив такі докази без оцінки, відкинувши їх як недопустимі, не з'ясувавши питання про можливий вплив відповідних процесуальних порушень і на достовірність отриманих відомостей.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду від 20.10.2022 у справі № 565/1354/19, у якій не взято до уваги доводи сторони захисту щодо можливих порушень при винесенні заступником прокурора області постанови про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу розслідування на тій підставі, що сторона захисту не вказала як зміна органу, який повинен проводити досудове розслідування вплинула на її процесуальні права та обов'язки, в чому саме полягає порушення таких прав та яким чином воно вплинуло на допустимість доказів у цьому провадженні.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України стороною захисту під час підготовчого судового засідання не оскаржувалися постанова від 27.02.2023 заступника Генерального прокурора ОСОБА_12 про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023020000000072 від 22.02.2023 та постанова від 02.08.2023 у кримінальному провадженні
№ 12023020000000576 від 14.07.2023.
Відповідно до ст. 26 КПК України «Диспозитивність» (як загальна засада кримінального провадження, передбачена п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України) полягає в наступному: «1. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до ст. 22 КПК України «1. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. 2. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. 5. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. 6. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків».
Таким чином, висновок щодо порушення правил підслідності судом першої інстанції прийнято за відсутності поданих у встановленому КПК України порядку скарг сторони захисту на відповідні постанови, з порушенням принципу диспозитивності та змагальності, за якого сторона обвинувачення мала б можливість подати свої заперечення на такі скарги, всупереч існуючій практиці Верховного суду, без врахування того факту, що на території Вінницької області станом на 2023 рік не було створено Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, без аналізу впливу таких «порушень» на доказове значення отриманих у результаті виконання подальших слідчих та процесуальних дій відомостей.
Таким чином, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, внаслідок чого відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
З огляду на наведене вище, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції надано перевагу доводам сторони захисту, а не стороні обвинувачення без належної мотивації.
Не може залишитись поза увагою апеляційного суду наступні доводи сторони обвинувачення та відповідні їм правовідносини, яким суд першої інстанції дав невірну юридично-правову оцінку та висновки.
Так, відповідно до п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
Проте зазначеним вироком ухвалено повернути ОСОБА_8 речові докази: полімерний бутиль об?ємом 6 л з прозорою рідиною; сім полімерних ємностей (пляшок) об?ємом 0,5 літра кожна, наповнених прозорою рідиною з різким запахом; чотири пляшки скляних, об?ємом 0,5 л кожна з написом «Горілка пшенична» з марками акцизного податку, три пакети об?ємом 1 л кожен з написом «Міцне червоне» з марками акцизного податку, три пляшки з вином «Мікадо», об?ємом 0,7 л, дві пляшки VILLA KRIM об?ємом 0,75 л без марок акцизного податку; пачки з сигаретами з марками акцизного податку: Mustang - 29 шт., BOND -8 шт., Winston - 8шт., PhilipMorris - 8 шт., Rothmans - 16 шт., пачки з цигарками без марок акцизного податку: Compliment - 209 шт., Winston - 52шт., BOND 10 - шт., Compliment - 45 шт., LUCKY STRIKE - 28 шт., KENT - 12 шт., Marlboro - 7 шт., ASTRU - 1 шт., Прима - 1 шт.
Згідно п. п. 226.11 ст. 226 Податкового кодексу України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів забороняються.
Крім того, згідно вимог п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями», продаж горілки та лікеро-горілчаних виробів здійснюється виключно у передбаченій діючими стандартами скляній тарі, бляшанках із харчового алюмінію, а також у сувенірних пляшках та художньо оформленому посуді із скла чи глазурованої кераміки місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,33 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л і більше та не дозволяється продаж алкогольних напоїв у пляшках (іншій тарі) без етикеток або чіткого маркування.
Відповідно до протоколу обшуку від 13.07.2024 на вилучених алкогольних напоях та тютюнових виробах відсутні марки акцизного податку.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/102-23/14294-ФХД від 24.08.2023 надана на дослідження рідина, в пляшці з полімерного матеріалу номінальною місткістю 1,0 л - є спиртовмісною рідиною, водно-спиртовою сумішшю, міцністю 34,8 % об'ємних, який можливо віднести до міцних алкогольних напоїв. Досліджувані рідини за перевіреними фізико-хімічним показником (міцність) не відповідають обов'язковим вимогам діючого ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови».
Надані на дослідження рідини в ємності з полімерного матеріалу номінальною місткістю 6,0 л та і 7 (семи) пляшках з полімерного матеріалу номінальною місткістю по 0,5 л є спиртовмісними сумішами, міцність яких відповідно складає 43,8; 40,8; 41,7, 41,4 та 43,5 % об'ємних, а саме міцним алкогольним напоєм домашнього виготовлення - самогон.
Відповідно до протоколу огляду від 28.09.2023 на оглянутих цигарках відсутні марки акцизного податку та маркування «Куріння вбиває», «Куріння викликає рак легенів» та інші маркування, які є обов'язковими відповідно до вимог ч. 3 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Таким чином, вилучені у ОСОБА_8 алкогольні напої та тютюнові вироби у зв?язку із відсутністю марок акцизного податку та необхідних відповідно до законодавства надписів та маркувань - є предметами, вилученими з обігу. Крім того, дані товари були предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
За вказаних обставин, суд відповідно до п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України міг прийняти по даним речовим доказам одне з двох рішень: передати відповідним установам для вчинення подальших дій або знищити.
Разом із тим, прийняття рішення про повернення таких підакцизних товарів є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, у зв'язку із чим вирок Липовецького районного суду Вінницької області від 18.11.2024 щодо ОСОБА_8 - необхідно скасувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ч.2 ст.415 КПК, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, а тому це питання підлягає з'ясуванню під час нового розгляду.
При новому судовому розгляді необхідно усунути порушення, зазначені у цій ухвалі, з дотриманням вимог процесуального закону, перевірити доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора та ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Вирок Липовецького районного суду Вінницької області від 18 листопада 2024 року відносно ОСОБА_8 , - скасувати.
Призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4