26 травня 2025 року місто Чернігів
Справа №751/65/25
Провадження №2/751/625/25
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Стрижак В. П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
третя особа - Управління (Служба) у справах дітей Чернігівської міської ради
представник позивача - ОСОБА_3
представники третьої особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова у режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління (Служба) у справах дітей Чернігівської міської ради про позбавлення батьківських прав,
Встановив :
І. Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення судових витрат.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що під час спільного проживання з відповідачем у них народилася дитина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька знаходиться на повному його утримання. З червня 2024 року мати дитини не приймає участі у вихованні дитини, проживає окремо, батьківських обов'язків не виконує, не приймає участі в її утриманні. Вказані дії є підставою для позбавлення її батьківських прав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 03.01.2025 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначив підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 18.03.2025 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити повністю.
Відповідач у судове засідання не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подавала.
З урахуванням вищевикладеного судом 25.04.2025 постановлена протокольна ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ст. ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Суд, відповідно до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України, 15.05.2025 оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосив дату та час його проголошення 26.05.2025 о 08 год 20 хв.
Ш. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_7 . Її матір'ю є ОСОБА_2 - відповідач, батьком - ОСОБА_1 , позивач у справі, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (а.с.16, 156-158).
ОСОБА_7 є вихованкою Чернігівського дошкільного навчального закладу №53, що підтверджується довідкою №20 від 25.12.2024. Мати дитини у дитячий садок не приходить, вихователі її не знають. Дівчину в садок приводить батько та бабуся (а.с.17).
ОСОБА_1 фактично проживає без реєстрації з 09.01.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Чернігівської міської ради (а.с.35).
Новозаводський районний суд м. Чернігова 15.01.2025 видав судовий наказ №751/48/25 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття (а.с.35зв).
Надалі 28.04.2025 державним виконавцем відкрито виконавче провадження НОМЕР_4 з примусового виконання вказаного судового наказу №751/48/25 (а.с.207-208).
Згідно відомостей Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області від 06.03.2025 стосовно ОСОБА_2 до Деснянського районного суду м. Чернігова направлено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України (а.с.95).
Відповідно рапорту поліцейського офіцера громади ВВГ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області від 07.03.2025 за місце останнього проживання ОСОБА_2 характеризується з незадовільного боку, веде антигромадський спосіб життя, притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, ч.1 ст.44 КУпАП, остання схильна до вживання наркотичних речовин (а.с.96).
Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.03.2019 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначено покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 60 годин громадських робіт (а.с.116зв-118).
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.10.2023 ОСОБА_2 закрито провадження у справі за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП (а.с.119зв-120).
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02.04.2024 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП (а.с.146зв-148).
До Управління (Служба) у справах дітей Чернігівської міської ради надійшло повідомлення начальника СЮП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області щодо ОСОБА_2 , яка веде асоціальний спосіб життя, до батьківських обов'язків ставиться безвідповідально, не піклується про дітей (а.с.216).
Спеціалісти з Управління (Служба) у справах дітей неодноразово намагалися обстежити умови проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , але двері будинку ніхто не відчиняв (а.с.211-215).
У звязку з чим Управління (Служба) у справах дітей зверталася до ЧРУП ГУНП в Чернігівській області посприяти управлінню у доступі до приміщення для складання акту в проведення оцінки рівня безпеки дітей (а.с.217).
Згідно подання Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області з 11.03.2024 в результаті спільного виїзду інспектора СЮП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, спеціалістів Управління (Служба) у справах дітей відносно ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за невиконання батьківських обов'язків за ч.1 ст.184 КУпАП (а.с.218).
Відповідно повідомлення Комунального некомерційного підприємства «Дитяча поліклініка №1» Чернігівської міської ради від 20.03.2024, ОСОБА_2 догляд за станом здоров'я дітей не здійснює, діти не оглянуті, на профілактичні огляди мати дітей не приводить (а.с.69).
Також згідно відомостей Комунального некомерційного підприємства «Дитяча поліклініка №1» Чернігівської міської ради від 18.01.2024 вбачається, що у ОСОБА_2 троє неповнолітніх дітей: дитина 2015 року народження проживає з батьком, дитина 2020 року народження не організована, проживає з матір'ю, але декларація з лікарем не укладена. Дитина 2024 року народження, лікарем не оглянута (а.с.220).
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №115 від 06.03.2025 затверджено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.124-125).
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_2 є його колишньою жінкою, а ОСОБА_9 - його товаришем. Останній раз був у ОСОБА_2 рік назад. Двері відчиняв її татусь, дома нікого не було. В будинку був безлад, їжі не було. Дітьми вона не займається. Наразі ОСОБА_10 проживає у ОСОБА_9 з червня 2024 року. З відповідачкою він не контактує. Має спільну дитину з ОСОБА_11 - сина ОСОБА_12 (10 років), який проживає разом з ним. Знає ОСОБА_11 , як дуже безвідповідальну людину. ОСОБА_20 спілкується зі своєю сестрою ОСОБА_13 . Неодноразово до будинку, де проживає ОСОБА_2 приїздила Служба у справах дітей.
Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснила, що з 2021 року знайома з відповідачкою. У 2022 році вони забирали дитину від ОСОБА_11 . З ОСОБА_15 мати не спілкується, не вітає з днем народження, до садочку не приходить. ОСОБА_16 від матері за її згодою забрала бабуся у червні 2024 року. Декілька разів була у будинку, де проживає ОСОБА_2 . Останній раз навесні приходила зі Службою у справах дітей. Іноді вони приходять до ОСОБА_9 . Де працює ОСОБА_11 їй не відомо, аліменти не сплачує.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показала, що є бабусею третьої дитини ОСОБА_2 . Останній раз бачила її місяць назад. Мати не піклується про своїх дітей. Вона залишала їх одних на сутки. Влітку 2024 року вона була на АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_11 . Там відсутня каналізація, світло, в будинку безлад. ОСОБА_11 не заперечувала, щоб дитина проживала у ОСОБА_9 . ОСОБА_21 відповідачка не утримує, умов належних для проживання у неї немає. За дитиною доглядає ОСОБА_9 та бабуся.
Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 є її сином. Наразі дитина ОСОБА_7 проживає у них, утримує дитину її син, мати жодного разу не приходила. Спочатку забирали дитину на вихідні, а потім вона так і залишилася. Мати жодного разу не поцікавилася дитиною. Дівчинка має свою кімнату, ліжко. Дитина не бачила маму з минулого року, навіть не згадує про неї. Син проходив військову службу до липня 2024 року, звільнився за станом здоров'я.
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Статтею 3 Конвенцію про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальності своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Статтею 150 СК України та статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», встановлено обов'язки батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно із ст. 8 ч. 2 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 8 цього Закону встановлено право кожної дитини на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно із ст. 12 ч. 6 Закону України «Про охорону дитинства», батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Найкращі інтереси дитини, залежно від їх характеру та серйозності, можуть перевищувати інтереси батьків.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою ст.164 СК України.
Зокрема, п. 2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення п.2 ч.1 ст.164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно п.16,17 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків з не залежних від неї причин.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши надані стороною позивача докази, суд дійшов висновку, що відповідачка свідомо не займається вихованням дитини, байдуже ставиться до доньки, не піклується про стан її здоров'я, фізичний та духовний розвиток, не цікавиться її життям та здоров'ям, не зверталась з питанням про повернення дитини.
Відповідачка не приймає активних дій щодо усунення причин, які перешкоджали належному вихованню дитини, не змінює свого ставлення до дитини, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню малолітної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що передбачено ст. 150, 151, 155 Сімейного Кодексу України, а отже, на підставі ст.ст. 164, 165 Сімейного Кодексу України, має бути позбавлена батьківських прав.
Окремо необхідно наголосити, що застосований захід не є безстроковим і відповідачка має право у випадку зміни поведінки на поновлення батьківських прав в порядку передбаченому СК (стаття 169).
За вищевказаних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачу позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. Ураховуючи, що позивачем судовий збір не сплачено, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Позивачем заявлена вимога про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.
Згідно пункту 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів ч.ч.2-4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано договір про надання юридичних послуг від 25.12.2024, укладений між позивачем та адвокатом Рясним В.Д. (а.с.9-10); додаток № 1 до договору від 25.12.2025 (а.с.11), акт наданих послуг від 27.12.2024 (а.с.13) та квитанцію про сплату коштів від 27.12.2024 на суму 10 000 грн (а.с.12).
Відповідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявлена сума судових витрат на професійну правничу допомогу пов'язана з підготовкою процесуальних документів, розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи відсутність клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, тому витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 10 000,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 280-288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.150, 151, 155, 164, 165 Сімейного Кодексу України, враховуючи роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», -
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку м. Тернопіль, позбавити батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Третя особа - Управління (Служба) у справах дітей Чернігівської міської ради (місцезнаходження: вул. Мазепи, буд.19 м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43649710
Суддя Н. В. Маслюк