26 травня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/3432/25
Провадження № 11-сс/820/289/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Хмельницького апеляційного суду
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваної - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 травня 2025 року, -
Цією ухвалою клопотання слідчого задоволено. Застосовано щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Покровськ, Донецької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , що фактично проживає по АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, із вищою освітою, фізичної особи-підприємця, раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, до 13 липня 2025 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_8 , переслідуючи корисливий мотив, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, у невстановлені в ході досудового розслідування дату, час та місці за допомогою мобільного додатку «Telegram» домовились із невстановленою в ході досудового розслідування особою про придбання у неї особливо небезпечної психотропної речовини - PVP з метою її подальшого незаконного збуту описаним методом.
В подальшому, ОСОБА_6 у невстановлені в ході досудового розслідування дату, час та місці з метою реалізації свого злочинного наміру, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в порушення вимог ст.ст. 2, 7, 12, 15, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, речовини і прекурсори», діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 , умисно, з корисливих мотивів та з метою подальшого незаконного збуту, незаконно придбали упакування з речовиною, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою не менше 29,4431 г., обіг якої заборонено. В подальшому, порушуючи вимоги вказаного законодавства, з корисливих мотивів та з метою незаконного збуту, попередньо розфасувавши не менше ніж у три зіп-пакети прозорого кольору, умисно незаконно, в порушення вимог ст.ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», помістили придбані ними психотропні речовини до автомобіля марки «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_1 , де незаконно їх зберігали з метою подальшого незаконного збуту та 15 травня 2025 року близько 00 год. 25 хв. рухаючись автомобілем по вул. Лесі Українки в м. Кам'янця-Подільському, Хмельницької області їх було зупинено працівниками поліції поблизу будинку № 35а/4. Того ж дня, в період часу з 04 год. 34 хв. по 06 год. 23 хв., працівниками Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області вилучено з салону вказаного транспортного засобу особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою не менше 29,4431 г., обіг якої заборонено та розмір якої становить особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу.
За таких обставин, ОСОБА_6 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту, вчинених за попередньою змовою групою осіб, предметом чого були особливо небезпечні психотропні речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Відомості про вчинення вказаного кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025242000000948 від 15 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
15 травня 2025 ОСОБА_10 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, або визначити їй заставу у мінімальних розмірах.
Ухвалу вважає незаконною, невмотивованою та такою, що підлягає скасуванню.
На його думку, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, необґрунтовані.
Поза увагою суду залишилося те, що підозрювана має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується.
Слідчий суддя безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, або обрання мінімального розміру застави.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 на підтримку поданої апеляційної скарги, з посиланням на зазначені у ній доводи, думку прокурора про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Виходячи з вимог ст. 370 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого в повній мірі дотримався цих вимог закону.
Так, згідно з ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ст. 183 КПК України).
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, подане до суду першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 184 КПК України, погоджене з прокурором. В обґрунтування клопотання слідчий послався на наявність обґрунтованої підозри, тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , яке є особливо тяжкими, та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КК України.
Наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином перевірялись слідчим суддею. При цьому, була опитана підозрювана, вислухана думка її захисника, прокурора, відібрані пояснення у слідчого, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу.
Слідчий суддя правильно врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років, з конфіскацією майна; особу підозрюваної, яка є підозрюваною у іншому кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 307 КК України.
Тому, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КК України, зокрема: переховування від органів досудового розслідування та суду; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Врахувавши наведені ризики, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в їх сукупності слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційного суду, про необхідність обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду кримінального провадження прокурор та слідчий довели, що застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що лише найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та буде достатнім стримуючим засобом для запобігання ризикам, наявність яких доведена слідчим та прокурором.
Доводи апелянта про необґрунтованість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на увагу апеляційного суду не заслуговують, враховуючи наступне.
Так, наявність вищезазначених ризиків, ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених як в судовому засіданні суду першої інстанції, так і в апеляційному суді.
Зокрема, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років, з конфіскацією майна. Тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке їй загрожує у випадку визнання її винуватою, остання з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись органу досудового розслідування чи суду.
Підозрювана ОСОБА_6 не працевлаштована, немає джерел доходу, є підозрюваною у іншому кримінальному провадженні, що свідчить про те, що остання може продовжити свою кримінально протиправну поведінку та вчинити інший злочин.
Крім того, органами досудового розслідування на даному етапі провадження можуть бути виявлені та вилучену не усі предмети вчиненого кримінального правопорушення. У зв'язку із цим, підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, стороною обвинувачення ризики, зазначені у клопотанні слідчого, доведені. У сукупності із обґрунтованою підозрою ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, вони стали підставою для застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, що відповідає характеру суспільного інтересу в даному випадку.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв'язки та позитивно характеризується, апеляційний суд відхиляє, оскільки вказані обставини не є беззаперечною підставою, відповідно до вимог КПК України, для зміни обраного підозрюваному запобіжного заходу, оскільки наведене враховується в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, зокрема: тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, фактичними обставинами кримінального провадження, суворістю можливого покарання, які стали підставою для задоволення клопотання слідчого.
Крім того, існування таких факторів жодним чином не завадило її протиправній поведінці.
Що ж стосується доводів захисника про необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то такі є безпідставними з огляду на наступне.
Так, колегією суддів під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді було досліджено матеріали кримінального провадження та не встановлено підстав для зміни обраного підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Лише найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку.
Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_6 , на думку колегії суддів, унеможливить запобігання існуючим ризикам, оскільки підозрювана не перебуватиме під наглядом правоохоронних органів та зможе переховуватись від суду, перешкоджати провадженню іншим чином, а також продовжити кримінально протиправну поведінку.
Посилання апелянта на необхідність визначення розміру застави є необґрунтованими.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Тобто, визначення розміру застави у кримінальних провадженнях щодо вказаних злочинів належить до дискреційних повноважень суду.
Судом першої інстанції правильно взято до уваги, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, є підозрюваною у іншому кримінальному провадженні, існують ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.
А тому, враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано не визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, потреба в обмеженні права на особисту свободу підозрюваної шляхом обрання останній найсуворішого запобіжного заходу є виправданою. Окрім того, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у справі існують ознаки суспільного інтересу, який, зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував усі обставини провадження, об'єктивно оцінив особу ОСОБА_6 та обґрунтовано прийняв рішення про необхідність ізоляції її від суспільства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів підстав для скасування ухвали слідчого судді не знаходить.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 травня 2025 року, якою застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 13 липня 2025 року включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу її захисника - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3