Справа № 608/2295/24Головуючий у 1-й інстанції Запорожець Л.М.
Провадження № 33/817/261/25 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП
26 травня 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Пацули В.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 14 квітня 2025 року,
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто судовий збір.
Відповідно до постанови суду, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 30 серпня 2024 року о 17:00:00 годині, в місті Чорткові по вул.Степана Бандери, 89 Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Фольцваген Пасат д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проходження такого огляду в медичному закладі охорони здоров'я, водій відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського NC20631. Від керування транспортним засобом водій відсторонений шляхом передачі тверезому водієві. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Пацула В.О. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Чортківського районного суду від 14.04.2025 року про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а провадження по цій справі закрити на підставі п. 4 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Апелянт вважає, що дана постанова винесена передчасно та є необґрунтованою, оскільки суд не дослідив на предмет належності та допустимості докази, які є в матеріалах справи.
Посилається на те, що в матеріалах справи відсутній відеозапис з нагрудної камери поліцейського №NC20631 або не наданий для ознайомлення захиснику.
Вказує, що при ознайомлені з матеріалами справи, захиснику були надані відеозапис №000NC-2000632, тоді як в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що відмова водія зафіксована на нагрудну камеру поліцейського №20631.
Зазначає, що при ознайомленні із відеозаписом, під час складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 не було роз'яснено прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
Посилається на те, що на відеозаписі №200632 працівник поліції надав ОСОБА_1 на підпис протокол про вчинення адміністративного правопорушення, але права йому не роз'яснив, чим порушив його право на захист.
Апелянт ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився. Судом прийнято всі необхідні заходи для належного його повідомлення шляхом направлення судового виклику на 13.05, 16.05, 21.05, 26.05.2025 року поштовою кореспонденцією за адресою, яка зазначена в апеляційній скарзі та протоколі про адміністративне правопорушення, однак ОСОБА_1 жодного разу в суд апеляційної інстанції не з'явився. На номер мобільного зв'язку, ОСОБА_1 не відповідає.
Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
Адвокат Пацула В.О. в судові засідання на 13.05, 16.05, 21.05, 26.05.2025 року не з'явився.
Відповідно до поданих адвокатом клопотань про відкладення розгляду справи зазначено, що приймає участь у інших справах, лікується та продовжує лікування.
Суд вважає, що причина неявки адвоката не є поважною, оскільки жодних підтверджень, що хворіє на тяжкі хвороби чи застережень лікарів, що він не може брати участь у судовому засіданні, адвокат не надав. Окрім того, адвокат не позбавлений права брати участь дистанційно в режимі відеоконференції.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також, в своїх рішеннях (в т.ч. справа “Каракуця проти України») Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, про розгляд справи у Чортківському районному суді Тернопільської області та прийняту щодо нього 14.04.2025 судом постанову, яку він 24.04.2025 року оскаржив в Тернопільський апеляційний суд, однак жодного разу не цікавився провадженням своєї справи, що є ознаками зловживання своїми процесуальним правами, враховуючи, що апеляційним судом вжито усіх передбачених законом заходів для повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, беручи до уваги, що заяв про причини неявки до суду чи про відкладення розгляду справи апелянт не подав, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу скаржника.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №120158 від 30.08.2024 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 30.08.2024 року о 17:00:00 в м. Чорткові по вул. С.Бандери, 89 керував транспортним засобом Фольцваген Пасат д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та проходження такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Від керування траспортним засобом водій був відсторонений.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.
З відеозапису камер поліцейських убачається, що під час патрулювання 30.08.2024 року о 16:54 год. в м. Чорткові по вулиці С.Бандери Тернопільської області, поліцейськими виявлено транспортний засіб Фольцваген Пасат д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який, керуючи транспортним засобом, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинив транспортний засіб, створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п.18.1.б. ПДР та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу.
Як стверджує відеозапис, під час спілкування у водія поліцейськими виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810, проте водій відмовився від проходження на місці, а також відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі. Про відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку, водій був попереджений.
В матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода. Також наявне направлення у медзаклад на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 серпня 2024 року.
Відповідно до пункту п.2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп'яніння, його дії та ознаки сп'яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження апелянта про те, що даною постановою порушуються його права та інтереси, є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.
Необґрунтованими є посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що при ознайомленні із відеозаписом під час складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 не було роз'яснено жодних прав, передбачених ст. 268 КУпАП, оскільки як стверджує відеозапис камери поліцейського NC200632 ОСОБА_1 на запитання, чи знає він свої права відповів, що знає і роз'яснювати їх йому не потрібно. Надалі, водію було неодноразово запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці події з використанням газоаналізатора Drager Alcotest 6810 та в медичному закладі, проте водій категорично відмовився.
Не заслуговує на увагу посилання апелянта на те, що при ознайомлені з матеріалами справи, захиснику були надані відеозапис №000NC-200632, а в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що відмова водія зафіксована на нагрудну камеру поліцейського №20631, оскільки відповідно до п.10 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №120158 від 30.08.2024, відеозапис правопорушення здійснювався технічним засобом нагрудної камери поліцейського NC200632, про що поліцейський повідомив водію ОСОБА_1 (відеозапис 17:52 год.) під час оголошення протоколу, та вказаний відеозапис, відповідно до п.11 зазначеного протоколу, долучено до матеріалів адміністративної справи, тому помилкове посилання поліцейського у п.7 протоколу на нагрудну камеру №20631, не спростовує відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння та не впливає на відповідальність останнього.
Необґрунтованими є доводи апелянта, що під час складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 не було роз'яснено прав, передбачених ст. 268 КУпАП, оскільки як стверджує відеозапис (17:11 год.) водій ОСОБА_1 переконливо вказав, що права і обов'язки свої знає. Окрім того, про відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку, водію було роз'яснено (відеозапис 17:14 год.).
Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу чи після оформлення водій не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Також, ОСОБА_1 скористався своїм правом на апеляційне оскарження, де йому надана можливість використати весь обсяг прав, передбачених КУпАП для забезпечення всебічності, повноти й об'єктивності та вирішення у відповідності із законом.
Твердження про неналежність доказів, долучених до матеріалів справи, на що у своїй скарзі посилається апелянт, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами.
Щодо посилання апелянта на закриття провадження з підстав перебування водія в стані крайньої необхідності або необхідної оборони (п.4 ч.1 ст. 247 КУпАП) як зазначено в апеляційній скарзі, то такі обставини апелянтом не доведені, а при апеляційному розгляді не встановлені.
З врахуванням наведеного, суд повно та всебічно, відповідно до вимог ст.251 КУпАП дослідив докази у справі та відповідно до ст.252 КУпАП дав їм належну правову оцінку.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчинених правопорушень, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Пацули В.О. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 14 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя