Справа № 683/1159/25
2/683/826/2025
26 травня 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Кутасевич О.Г.
з участю секретаря судового засідання Братенка В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Старокостянтинів цивільну справу № 683/1159/25, номер провадження 2/683/826/2025 за позовом комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У квітні 2025 року КП «Тепловик» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останньої 18 963 грн 49 коп заборгованості за надані підприємством послуги з теплопостачання та 3028 грн судового збору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1 , і станом на 01 квітня 2025 року заборгувала підприємству 18 963 грн 49 коп, з яких 17985 грн 03 коп - опалення; 978 грн 46 коп. - абонентська плата.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 квітня 2025 року, в порядку п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України, у справі відкрито спрощене позовне провадження та постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачка ОСОБА_1 протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали не надала відзив на позов в порядку, визначеному ст.178 ЦПК України.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №314702745 від 09 листопада 2022 року. Квартира АДРЕСА_1 знаходиться в багатоквартирному житловому будинку з централізованою системою опалення.
КП «Тепловик» надає послуги з теплопостачання вищезазначеного житлового будинку.
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості особового рахунку № НОМЕР_1 абонента ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , вбачається що станом на 01 квітня 2025 року ОСОБА_1 заборгувала підприємству 18 963 грн 49 коп, з яких 17985 грн 03 коп - опалення; 978 грн 46 коп. - абонентська плата.
Між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630), Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (далі - Правила № 830), Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика), якою встановлено порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування.
Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлені права та обов'язки споживачів.
Індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (ч.2 ст.7 цього Закону).
Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (ч. 1 ст. 7 цього Закону).
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У відповідності до ст. 633 ЦК України публічним є договір в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 13 Правил № 830 надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Згідно частиною 2 статті 382 ЦК України, вбачається, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Пунктом 10 частини 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», передбачено, що співвласники зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Крім того частина 2 даної статті передбачає, що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника за договором про надання комунальної послуги визначається відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (ч.3 ст.8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Відповідно до частин 4, 6 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Згідно пункту 24 Правил №830 визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.
Згідно пункту 28 Правил № 630 споживачі, які відмовились від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування (МЗК) будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Відповідно до п.38 Правил № 830 споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Згідно пп.13 п.44 Правил № 830 споживач зобов'язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
З 25 січня 2019 року набула чинності Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315, якою встановлено порядок визначення та розподілу між споживачами обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень.
В даній Методиці зазначені формули, згідно яких КП «Тепловик» проводило нарахування за опалення, а саме, з грудня 2021 року нараховувалась плата за опалення місць загального користування (МЗК) та функціонування внутрішньо будинкових систем опалення (ВФС), а з жовтня 2022 року, у зв'язку із внесенням змін до вказаної Методики, нараховується плата лише за опалення місць загального користування (МЗК).
Крім того, відповідно до ст.6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», в редакції від 22.06.2017, витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку.
У зв'язку із змінами у законодавстві, зокрема у Законі України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», внески на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку нараховувались з грудня 2019 року по липень 2021 року включно, а з листопада 2021 року (через 30 днів з моменту висвітлення на сайті типового договору про надання послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води), позивачем нараховується плата за абонентське обслуговування за послугою з постачання теплової енергії.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг.
Новий платіж - плата за абонентське обслуговування, введений на виконання постанови КМУ №808 від 21 серпня 2019 року «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорам про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговування внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг» (в редакції постанови №928 від 01.09.2021).
Саме на підставі вищевказаного нормативного акта КП «Тепловик» з грудня 2019 року нараховує плату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії, що становить 40,31 грн в місяць.
Внутрішньо будинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною.
Система опалення, як інженерна система будинку, яка призначена для задоволення потреб усіх співвласників (мешканців будинку), належить на праві спільної сумісної власності всім співвласникам, які зобов'язані забезпечувати належне її утримання, що також включає і витрати на оплату комунальних послуг щодо цього спільного майна.
Місця загального користування багатоквартирного житлового будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. За рахунок тепловиділень від розподільчих трубопроводів, створюються сприятливі умови для нормального функціонування мереж водопостачання, водовідведення.
Ураховуючи вищевикладені вимоги чинного законодавства України, кожен власник - споживач зобов'язаний брати участь у загальному розподілі обсягу спожитої будинком теплової енергії, в тому числі витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення.
Згідно наданого представником позивача розрахунку, з яким погоджується суд, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за період із 01 листопада 2022 року по 01 квітня 2025 року, становить 18 963 грн 49 коп, з яких 17985 грн 03 коп - опалення; 978 грн 46 коп. - абонентська плата.
Відповідачкою добровільно вказана сума заборгованості не сплачена.
Доказів щодо недоотримання житлово - комунальних послуг з теплопостачання за період із 01 листопада 2022 року по 01 квітня 2025 року, де розташована квартира АДРЕСА_1 , відповідачка не надала, як і доказів того, що наданих позивачем розрахунок не відповідає дійсним обставинам справи.
Отже, хоча квартира АДРЕСА_1 і відключена від мереж центрального опалення, проте відповідачка, як мешканка житлового будинку зобов'язана брати участь у загальному розподілі обсягу спожитої будинком теплової енергії.
Таким чином, позовні вимоги КП «Тепловик» є обґрунтованими, а тому з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за послуги з теплопостачання, яка утворилась станом на 01 квітня 2025 року у розмірі 18 963 грн 49 коп, з яких 17985 грн 03 коп - опалення; 978 грн 46 коп. - абонентська плата.
Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги у стягненні всієї суми боргу, в порядку ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідачки на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 260-263 ЦПК України, суд
Позов комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради заборгованості за послуги з теплопостачання, яка утворилась станом на 01 квітня 2025 року, яка становить 18 963 грн 49 коп, з яких 17985 грн 03 коп - опалення; 978 грн 46 коп - абонентська плата.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради 3028 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради, місцезнаходження: вул. Ессенська, 2, бокс 4 м. Старокостянтинів Хмельницька область, 31101, код ЄДРПОУ 14151464.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя: