Справа № 464/4291/24
пр.№ 2/464/455/25
12.05.2025 рок
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючої-судді Бойко О.М.
секретар судових засідань Білінська К.-М.Є
з участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Гнатишака О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, відновлення залишку коштів на рахунках та списання заборгованості,-
позивач ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом, в якому просить зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок особистих та кредитних коштів на рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 28.03.2024 та 29.03.2024 року, тобто станом на 27.03.2024 року. Зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» (відновити залишок особистих коштів на банківському рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 у розмірі 3140 грн. 00 коп. Зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» які виникли у зв'язку зі здійсненням несанкціонованих фінансових операцій по банківських рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 - 28.03.2024 та 29.03.2024 року та наявні на час набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є клієнткою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк». 28 березня 2024 року щодо неї було вчинено протиправні дії внаслідок яких невстановлена особа (особи) шляхом несанкціонованого входу у її акаунт у додатку «Приват24» неправомірно заволоділа доступом до моїх банківських рахунків в АТ КБ «Приватбанк»: НОМЕР_3 та НОМЕР_2 . Після входу у додаток невстановлена особа (особи) здійснила дії спрямовані на протиправне заволодіння грошовими коштами, які знаходилися на її банківських рахунках, а саме здійснила ряд грошових переказів на невідомі банківські рахунки без її згоди, оформила послугу «Кредит готівкою» на суму 22 500 грн та послугу «Оплата частинами» на суму 74998 грн. Списання грошових коштів з рахунку НОМЕР_3 здійснювалося в період з 28.03.2024 року 19:01 по 29.03.2024 року 9:17. Всього було проведено 6 (шість) шахрайський фінансових операцій. Загалом з вказаного банківського рахунку проти її волі та без її дозволу було списано 106 232 грн. 36 коп., з яких 99 632 грн. 36 коп. кредитних коштів відповідно до встановленого банком кредитного ліміту та 6 600 грн. особистих грошових коштів. 3 рахунку НОМЕР_2 в період 28.03.2024 року з 19:05 по 19:23 було проведено 3 (три) шахрайські фінансові операції, у тому числі оформлення послуги «Кредит готівкою» на суму 22 500 грн, переказ на картку універсальну 6 600 грн., які в подальшому були з неї викрадені, та переказ на невідомий рахунок 28 140 грн. 30.04.2022 року ПрАТ «СК «Універсальна» звернулась з вимогою про надання письмових пояснень щодо обставин викрадення грошових коштів. Після розгляду моєї відповіді страхова компанія визнала факт списання коштів страховим випадком та компенсувала 25 000 грн. на банківський рахунок НОМЕР_2 . У зв?язку з цим розмір компенсації за несанкціоноване списання грошових коштів, який підлягає стягненню з AT КБ «ПриватБанк» та зарахуванню на її банківський рахунок НОМЕР_2 становить 3140 грн. Сума заподіяних збитків внаслідок протиправного списання грошових коштів з моїх банківських рахунків становить 109 372 грн. 36 коп. Про вищеописані шахрайські операції дізналась коли отримала повідомлення від АТ КБ «ПриватБанк» на свою електронну пошту, при цьому електронні листи побачила вже після списання грошових коштів. У електронних листах вказувалося про нетиповий вхід у акаунт Приват24 та оформлення послуги «Кредит готівкою». 3 метою належного розслідування шахрайських дій 02.04.2024 року вона подала заяву про вчинення кримінального правопорушення. На даний момент триває досудове розслідування щодо встановлення обставин вчиненого щодо неї злочину передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024141410000289 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2024 року. Крім того, 11.05.2024 року АТ КБ «ПриватБанк» на її запит надав виписку по картці рахунку НОМЕР_4 від 11.05.2024 року за період 27.03.2024 року - 11.05.2024 року та виписку по договору кредиту №24032836113786 від 28.03.2024 року за період 28.03.2024 року - 28.03.2024 року, у зв?язку з чим дізналась, що невстановленою особою (особами) 28.03.2024 року було оформлено послугу «Оплата частинами» відповідно до договору №24032836113906. Сума договору становить 74998 грн., яка поділена на 18 щомісячних платежів. Грошові кошти в розмірі 74998 грн. були використані для здійснення покупки у магазини «Comfy». Станом на сьогодні внаслідок шахрайських дій було здійснено оплату лише за 1 місяць у розмірі 4 166,56 грн. Решта суми у розмірі 70 831,44 знаходиться у заборгованості і відповідно до позиції АТ КБ «ПриватБанк» підлягає списанню з її банківського рахунку. Зазначила, що вона не була проінформована про здійснення вказаної фінансової операції та не надавали на неї згоди. Оформлення послуги «Оплата частинами» відбулося проти її волі внаслідок вчинених шахрайських дій. Вона не володіє інформацією, який саме товар було придбано невстановленими особами та про місце його знаходження. 15.05.2024 року у зв?язку з вказаними несанкціонованими операціями звернулась із заявою про вчинення кримінального правопорушення до відділу поліції №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області. Інформація про оформлення послуги «Оплата частинами» та списання у зв?язку з цим грошових коштів була долучено до матеріалів кримінального провадження № 12024141410000289 від 04.04.2024 року. Враховуючи вищенаведене, просить позов задоволити.
Представник відповідача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» подав відзив на позовну заяву, в якому позов заперечив, покликаючись на те, що подання заяви про вчинення кримінального правопорушення і факт внесення відомостей до Реєстру є задокументованими актами фіксації певних обставин, які не мають наперед визначеної оцінки.Пунктом 9 розділу VI Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України 05 листопада 2014 року №705, встановлено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред?явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот грунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість. Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб?єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права. Вимога про порушення суб?єктивних прав людини не завжди свідчить про негативні емоції та не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров?я потерпілого. Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. Таким чином, доказування є юридичним обов?язком сторони, виконання якого не може оцінюватись, як заподіяння їй моральних страждань. 3 врахуванням наведеного просить відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача в судовому засіданні надала пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просить позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції позов заперечив, надав пояснення аналогічні змісту відзиву на позовну заяву. Просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України передбачає у тому числі можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Судом встановлено, що у позивача ОСОБА_2 наявні відкриті банківські рахунки в АТ КБ «Приватбанк», а саме НОМЕР_3 та НОМЕР_2 .
Як вбачається із листа-повідомлення, надісланого на адресу електронної пошти позивача 28.03.2024 о 18.57 год. відбувся нетиповий вхід у належний позивачу акаунт Приват24 з міста Павлоград.
Із відомостей про рух коштів по рахунках позивачки вбачається, що в період з 28.03.2024 року 19:01 по 29.03.2024 року 9:17 мали місце ряд трансакцій, зокрема, по рахунку НОМЕР_3 в період з 28.03.2024 року 19:01 по 29.03.2024 року 9:17 - 6 (шість) фінансових операцій, а саме переказ 99 632 грн. 36 коп. кредитний коштів, відповідно до встановленого банком кредитного ліміту та 6 600 грн. особистих коштів, та по рахунку НОМЕР_2 в період 28.03.2024 року з 19:05 по 19:23 було проведено 3 (три) фінансові операції, зокрема, оформлення послуги «Кредит готівкою» на суму 22 500 грн, переказ на картку позивачки «Універсальна» 6 600 грн., та переказ 28 140 грн.
Із дослідженого судом звукозапису розмови від 28.03.2024, вбачається, що донькою позивачки того дня о 20.29 год. повідомлено АТ «Приватбанк» про несанкціонований позивачкою вхід в додаток Приват24 та несанкціоновані фінансові операції та обумовлено заблокування операцій по належних позивачці рахунках.
Натомість в подальшому відповідачем було погоджено використання коштів за послугою «Оплата частинами», яка використана для здійснення покупки у магазини «Comfy» на суму 74 998 грн.
02.04.2024 року позивач ОСОБА_2 подала заяву про вчинення кримінального правопорушення та до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141410000289 внесено відомості про вчинення за даним фактом злочину передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України та здійснюється досудове розслідування.
Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Статтею 1073 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків
в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів
у межах України, встановлення відповідальності суб'єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Пунктами 1.15, 1.23, 1.24, 1.32 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначені умови, за яких рух коштів вважається неналежним (неправомірним) переказом, а саме: ініціатором такого переказу має бути особа, яка не є платником, тобто якій не належить рахунок, з якого ініціюється платіж (неналежний платник), а кошти мають бути списані з рахунку неналежного платника помилково або неправомірно та зараховані на рахунок неналежного отримувача, тобто особи, яка не має законних підстав на одержання переказу.
Ініціювання переказу коштів може здійснюватися шляхом використання держателем електронного платіжного засобу (статті 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
Пунктами 14.14, 14.15 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що банк, зокрема, зобов'язаний
у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банка. У разі невиконання банком обов'язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від здійснення таких операцій несе банк.
При цьому обов'язок банку щодо повідомлення користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача
є виконаним у разі інформування банком користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем.
Згідно з пунктом 1.14 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.
Відповідно до пункту 3, 12 розділу ІІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення), електронний платіжний засіб, за допомогою якого можна ініціювати переказ з рахунку користувача, має дозволяти ідентифікувати користувача.
Електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на
будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5 - 7, 9, 10 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень.
Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається. Користувач зобов'язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
Користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Банк зобов'язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян». Строки встановлення емітентом правомірності переказу та повернення на рахунок користувача попередньо списаного неналежного переказу визначені пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Аналіз вказаних положень актів цивільного законодавства дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу),які зобов'язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.
Банк зобов'язаний інформувати користувача про всі операції
з використанням платіжного засобу, а платник зобов'язаний повідомляти банк про всі оспорюванні ним операції, здійснені з використанням електронного платіжного засобу.
Крім того, у випадку повідомлення користувачем банку про платіжні операції, які він не використовував, банк зобов'язаний вжити заходів щодо збереження залишку коштів користувача та провести ретельне розслідування таких фактів і повідомити користувача про його наслідки.
При цьому на платника покладається відповідальність за здійснення несанкціонованих ним платежів за умови доведеності, що його дії чи бездіяльність призвели до втрати або незаконного використання платіжного засобу чи інформації, які дають можливість ініціювати платіжні операції.
Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду
від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 03 жовтня 2022 року
у справі № 387/746/18.
З огляду на зазначені обставини, враховуючи правові висновки Верховного суду у справах щодо аналогічних правовідносин, враховуючи те, що позивачем після виявлення факту несанкціонованих фінансових операцій повідомлено банк, а в подальшому подано звернення про вчинення злочину за даними фактами, зважаючи на відсутність фактичних даних про те, що позивачка будь-якими діями чи бездіяльністю сприяла незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції, а також враховуючи положення ст.81 ЦПК України щодо того, що доказування не може грунтуватись на припушеннях, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 83, 89, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд-,
позов задоволити.
Зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» (місце знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) відновити залишок особистих та кредитних коштів на рахунку ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) № НОМЕР_1 до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 28.03.2024 та 29.03.2024 року, тобто станом на 27.03.2024 року.
Зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» (місце знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) відновити залишок особистих коштів на банківському рахунку ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) № НОМЕР_2 у розмірі 3140 грн. 00 коп.
Зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» (місце знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), які виникли у зв'язку зі здійсненням несанкціонованих фінансових операцій по банківських рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 - 28.03.2024 та 29.03.2024 року та наявні на час набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16.05.2025 року.
Головуюча: