Справа № 464/2068/25
пр.№ 2-а/464/42/25
23.05.2025 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді Чорна С.З.
при секретарі судових-засідань Сенюга М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні вм.Львові адміністративну справу ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
представник позивача ОСОБА_1 - Мартиневич Юрій Олександрович звернувся в суд із адміністративним позовом, у якому просить поновити строк оскарження та скасувати постанову №3АВ03492770 від 12 вересня 2023 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП, та закрити провадження по адміністративній справі.
В обґрунтування позову покликається на те, що 22 березня 2025 року він звернувся до ТСЦ МВС № 4641, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Д. Апостола, 11 з заявою про обмін посвідчення водія, виданого особі вперше. Однак йому було відмовлено. Працівниками ТСЦ МВС № 4641 повідомлено, що він вчинив протягом двох років більше двох адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Зокрема, повідомили, що я він був притягнутий до адміністративної відповідальності Департаментом патрульної поліції (постанова №3АВ03492770 від 12 вересня 2023 року) за порушення правил дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі, а саме: перевищення швидкості за адресою: М06 Київ-Чоп 541+451, що відбулось 12 вересня 2023 року. Таку постанову він не отримував, дізнався про неї лише в березні 2025 року. Вважає її такою, що не відповідає вимогам закону з наступних підстав. Оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення складена на власника транспортного засобу (Peugeot 3008 д.н.з. НОМЕР_1 ), проте, не має жодного належного, допустимого та достовірного доказу, що саме він був за кермом автомобіля в той час. Вказаним транспортним засобом регулярно користується його дружина - ОСОБА_2 . Більше того, як підтверджується відмітками із його паспорта в період з 1 вересня 2023 року по 13 жовтня 2023 року він перебував за межами території України. Вважає оскаржувану постанову незаконною та просить її скасувати, а провадження у справі закрити.
Ухвалою від 02.04.2025 поновлено строк для оскарження постанови про накладення адімінстративного стягнення. Відкрито провадження в адміністративній справі.
17.04.2025 від представника відповідача Департаменту патрульної поліції Шкробак О.М. поступив відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог, оскільки результатами автоматичної фіксації перевищення встановлених обмежень швидкості автомобілем PEUGEOT 3008 реєстраційний номер НОМЕР_1 є фотокартки з зображенням транспортного засобу, а також відео зазначеного правопорушення. Перевищення встановлених обмежень швидкості руху автомобілем PEUGEOT 3008 реєстраційний номер НОМЕР_1 доведено належними та допустимим доказами. Матеріали додані до справи дають підстави стверджувати, що факт вчинення правопорушення підтверджено належними доказами, які відповідають вимогам ст.ст. 73 - 73 КАС України. Згідно вимог ст. 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача,відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за. якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу PEUGEOT 3008 реєстраційний номер НОМЕР_1 (до відзиву додається), станом на 12.09.2023 року, у день вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі власником даного транспортного засобу є - ОСОБА_3 , тобто Позивач. Таким чином постанова серії 3АВ №03203551 від 12.09.2023 є законною, а дії інспектора Департаменту патрульної поліції який виніс постанову відносно позивача є правомірні. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
22.05.2025 від третьої особи ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності. Крім того, підтверджує, що її чоловік з 11 вересня 2023 роу по 13 жовтня 2023 року перебував за межами території України, а втомобіль перебував у її користуванні.
Позивач ОСОБА_4 та його представник Мартиневич Ю.О. в судове засідання не з'явився, останній подав заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просить таку задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи.
У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху 12.09.2023 серії 3АВ 03492770 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що близько 12.09.2023року о 13.121 год. М06 Київ-ЧОП 541+451, зафіксовано транспортний засіб Peugeot, н.з. НОМЕР_1 . Водій перевищив встановлені обмеження швидкості руху автотранспортних засобів на 20 км/год, чим порушив пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ОСОБА_3 являється власником автомобіля марки «Peugeot3008», н.з. НОМЕР_1 .
Як вбачається з долученого до матеріалів справи позивачем копії паспорта НОМЕР_3 ОСОБА_3 у період з 11.09.2023 по 13.10.2023 перебував за межами території України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ч.1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Таким чином, суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а у разі, якщо правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), суб'єктом правопорушення є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, тобто фізична особа за якою зареєстровано транспортний засіб.
Приймаючи оскаржувану постанову посадова особі відповідача виходила з того, що позивач є відповідальною особою у розумінні статті 14-2 цього Кодексу, оскільки є особою, за якою зареєстровано транспортний засіб, а тому вона несе відповідальність за порушення правил дорожнього руху за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу наведеної норми слідує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, зазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.
Перевіряючи обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП суд зазначає наступне.
Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення.
Позивач посилається на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, в обґрунтування чого зазначає, що він, хоч є власником транспортного засобу, яким керував правопорушник, однак в період з 1 вересня 2023 року по 13 жовтня 2023 перебував за межами території України, що підтверджується відміткою в паспорті серії НОМЕР_3 .
Суд зазначає, що склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він містить об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону. Отже для наявності складу адміністративного правопорушення та як наслідок самого порушення необхідна наявність всіх його складових.
Об'єкт адміністративного правопорушення - це сукупність суспільних відносин, що охороняються правовими нормами, тобто фактично це наявність правової норми яка забороняє здійснювати певні дії та передбачає відповідальність у випадку недотримання вимог цієї норми.
Об'єктивна ж сторона адміністративного правопорушення полягає у дії чи бездіяльності, що заборонені правовими нормами.
Суб'єктом правопорушення може бути конкретна фізична особа.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника.
При цьому, саме адміністративне правопорушення може існувати лише за наявності всіх перелічених складових, що у сукупності становлять склад адміністративного правопорушення.
Ознака вини у вчиненні правопорушення є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст. 9 КУпАП.
Отже, для визначення наявності складу адміністративного правопорушення необхідною ознакою є вина суб'єкта адміністративного правопорушення у вчиненні правопорушення.
Суд зазначає, що з'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке позивачу поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 15.05.2019 року по справі №537/2088/17.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено наявність вини позивача ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що відповідачем не підтверджено обґрунтованість та правомірність притягнення позивача до відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Суд зазначає, що сам факт реєстрації автомобіля за позивачем, не є підставою притягнення її до відповідальності, оскільки вина безпосередньо позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП відповідачем не доведена.
Зазначене узгоджується з висновками Другого апеляційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 20.01.2021 року у справі №613/361/20.
У зв'язку з викладеним, відповідачем не доведено наявність вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є протиправною, а тому підлягає скасуванню.
Враховуючи незаконність оскаржуваної постанови, то за ч.3 ст.286 КАС України справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 2,5-11,72-77,78,159-162,165,241-246,250,286,292,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задоволити.
Скасувати постанову поліцейського ДПП серія №3АВ03492770 від 12 вересня 2023 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у справі у вигляді сплаченого ним судового збору за подачу позову до суду у сумі 605,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Департамент Патрульної поліції, місце знаходження: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ: 40108646.
Третя особа ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , НОМЕР_5 .
Суддя