Справа № 445/899/25
провадження № 2/445/735/25
26 травня 2025 року Золочівський районний суд Львівської області:
головуючого судді Кіпчарського О.М.
секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Золочеві Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
15.04.2025 року, через систему «Електронний суд» позивач, в інтересах якого діє представник Мишевська Н.М., звернувся до Золочівського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23 травня 2024 року між ТзОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 500380-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТзОВ "Бізнес позика" 23.05.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №500380-КС-001 про надання кредиту. Цього ж дня ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №500380-КС-001 про надання кредиту на умовах визначених офертою. Таким чином, 23.05.2024 між ТзОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 було укладено Договір №500380-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТзОВ "Бізнес позика" надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. ТзОВ "Бізнес позика" свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .
Позивач вказує, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у боржника станом на 31.03.2025 утворилась заборгованість за Договором №500380-КС-001 про надання кредиту в розмірі 33 430,44 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 10 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 22 371,09 грн, суми прострочених платежів за комісією 1059,35 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Як наслідок, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 вищевказану заборгованість, а також понесені судові витрати по справі щодо сплати судового збору.
Ухвалою судді Золочівського районного суду Львівської області від 17.04.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача щодо витребування документів, зокрема витребувано у АТ «А- Банк» виписку про рух коштів по банківській картці № НОМЕР_1 та відповідному рахунку відповідача з 23.05.2024 року по 07.11.2024 року.
Ухвала про відкриття провадження надіслана відповідачу та отримана ним 29.04.2025 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.
На момент постановлення даного судового рішення від сторін не надходило заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Будь-яких інших заяв від сторін чи їх представників не надходило.
Документи, які суд випробовував ухвалою від 17.04.2025 року надійшли на адресу суду 13.05.2025 року.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом вивчено наявні матеріали справи, досліджено письмові докази, оцінено доказ кожен окремо та в їх сукупності, внаслідок чого встановлено наступне.
23.05.2024 року між ТзОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 500380-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТзОВ "Бізнес позика" надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Строк кредитування - 169 днів (24 тижні), тобто до 07.11.2024 року.
ТзОВ "Бізнес позика" свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідною банківською випискою про рух коштів по рахунку відповідача, наданою АТ «А-Банк» в порядку витребування доказів.
Із наданої АТ «А-Банк» вбачається, що грошові кошти зараховані на рахунок відповідача 23.05.2024 року, сума зарахування - 10 000,00 грн.
На даний час відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором №500380-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Так, згідно довідки про стан заборгованості та розрахунку заборгованості по вищевказаному договору кредиту, станом на 31.03.2025 заборгованість становить 33 430,44 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 10 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 22 371,09 грн, суми прострочених платежів за комісією 1059,35 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу (які сторонами вчиняються усно та виконуються повністю у момент їх вчинення).
Частиною 1 ст. 626 ЦК України, передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦПК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені Законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Із положень ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» вбачається, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
За змістом ч. 11 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов'язання та інформація про інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
В силу ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.
Згідно приписів ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи, що позивачем доведено факт укладення між ним та відповідачем відповідного кредитного договору та надання відповідачу обумовленої суми кредиту, переказаної останньому на його банківську карту, а також факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суд приходить до висновку, що заявлений позов є підставним та підлягає до задоволення.
Відсотки за договором позивачем нараховані за період з 23.05.2024 року по 07.11.2024 року, тобто в межах дії договору (169 днів з моменту укладення договору).
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Понесення позивачем судових витрат у виді судового збору в розмірі 2 422,40 грн. підтверджено відповідним платіжним дорученням від 28.03.2025 року.
Відтак, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь ТОВ "Бізнес позика" підлягає стягненню сума вищевказаного судового збору.
Керуючись ст. 509, 526, 527, 530, 623, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, 26, офіс 411, заборгованість за договором позики №500380-КС-001 від 23 травня 2024 року в розмірі 33 430,44 грн (тридцять три тисячі чотириста тридцять гривень 44 копійки), що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок); суми прострочених платежів по процентах 22 371,09 грн (двадцять дві тисячі триста сімдесят одна гривня 09 копійок), суми прострочених платежів за комісією 1059,35 грн (одна тисяча п'ятдесят дев'ять гривень 35 копійок), що підтверджується розрахунком заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, 26, офіс 411, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422, 40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Копію рішення суду негайно надіслати сторонам.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлено 26 травня 2025 року.
Суддя О. М. Кіпчарський