Справа № 314/5274/24
Провадження № 2-др/314/5/25
15.05.2025 м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в складі
головуючого судді Мануйлової Н.Ю.,
секретар Рясна А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представниці відповідача ОСОБА_1 - адвоката Івріної Інни Львівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №314/5274/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів за минулий час, стягнення моральної шкоди
У провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебувала цивільна справа №314/5274/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів за минулий час, стягнення моральної шкоди.
08.04.2025 по вказаній справі ухвалено рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів за минулий час, стягнення моральної шкоди відмовлено.
11.04.2025 представник відповідача - адвокат Івріна І. Л. звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яка обґрунтована тим, що при ухваленні рішення суд не вирішив питання про судові витрати, які складаються з витрат на оплату правничої допомоги адвоката в сумі 12000,00 грн, про що відповідач зазначив у своєму відзиві на позовну заяву.
30.04.2025 представник позивача - адвокат Завгородній А. М. надав до суду клопотання стосовно додаткового судового рішення, у якому зазначив, що до матеріалів справи не долучено детального опису робіт (наданих послуг), які були виконані адвокатом Івріною І. Л. в інтересах ОСОБА_1 , заяви адвоката Івріної І. Л., яка б відповідала вимогам параграфу 2 Глави 1 Розділу ІІІ Цивільного процесуального кодексу України та була заявлена до закінчення судових дебатів у справі й надана на розгляд Вільнянському районному суду Запорізької області, як це визначено правовими нормами ЦПК України. Крім того, відповідно до копії платіжної інструкції № 0.0.4108179945.1 від 03.01.2025 платником зазначено ОСОБА_3 , яка не є учасником даної справи та не уповноважена вчиняти правочин в інтересах ОСОБА_1 , тому вона не є належним та допустимим доказом проведення платежу за надання правничої допомоги, наданої адвокатом Івріною І. Л., що підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Враховуючи зазначене, просив суд відмовити у задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та проводити розгляд заяви без участі учасників судового розгляду.
Представник відповідача - адвокат Івріна І. Л. надала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі відповідача ОСОБА_1 ,
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення заяви з таких підстав.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Порядок розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Зважаючи на положення частини восьмої статті 141 ЦПК України, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів.
Судом встановлено, що докази витрат на правничу допомогу, подані представником відповідача у встановлений ч.8 ст. 141 ЦПК України п'ятиденний строк, після ухвалення рішення суду, оскільки надійшли до суду 11.04.2025, у той час як рішення суду ухвалено 08.04.2025.. Крім того, заява про надання доказів сплати судових витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, була заявлена адвокатом Івріною І. Л. у наданому нею відзиві на позовну заяву, тобто до закінчення судових дебатів.
За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до частин 3, 4 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представницею відповідача надано: копію договору про надання правничої допомоги від 03.01.2025, укладеного між адвокатом Івріною І. Л,, яка діє від імені адвокатського бюро «Інна Івріна та Партнери» та ОСОБА_1 , відповідно до умов якого за надання правничої допомоги клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар у розмірі 12000,00 грн. Оплата гонорара здійснюється на рахунок адвокатського бюро; копію акту по прийняття-передачу наданих послуг, відповідно до якого адвокат з 03.01.2025 до 08.04.2025 надав клієнту правничі послуги відповідно до договору про надання правничої допомоги від 03.01.2025, а клієнт прийняв надані послуги. Вартість послуг за зазначений період становить 12000,00 грн, які були сплачені клієнтом та отримані адвокатом з 03.01.2024; копію платіжної інструкції № 0.0.4108179945.1 про сплату за надання правничої допомоги, представництво інтересів в суді відповідно до договору від 03.01.2025.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом з тим, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) зазначила, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Суд зазначає, що згідно з копією платіжної інструкції № 0.0.4108179945.1, наданою на підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу, фактичним платником зазначено саме відповідача « ОСОБА_1 », призначення платежу «сплата за надання правничої допомоги, представництво інтересів в суді згідно договору від 03.01.2025», тому суд приходить до висновку що зазначена платіжна інструкція є належним та допустимим доказом таких витрат.
Надання правничої допомоги адвокатом Івріною І. Л. також підтверджується матеріалами справи: нею було підготовлено та подано до суду відзив на позовну заяву, який надійшов до суду 09.01.2025, клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які надійшли до суду 28.01.2025, 18.02.2025. Крім того, адвокат Івріна І. Л. брала участь у семи судових засіданнях - 18.02.2025, 08.04.2025.
Суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2022 у справі №910/12876/19, а також у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 року: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони». Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року по справі № 607/14338/19-ц (провадження № 61-19073 св20).
Разом з тим, у додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Оскільки договором про надання правничої допомоги, укладеним між адвокатом Івріною І. Л. та ОСОБА_1 , встановлено фіксований розмір гонорару, сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному опис робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, зокрема те, що адвокат Івріна І. Л. брала участь у двох судових засіданнях, матеріали справи не містять великого обсягу долучених нею доказів, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат за надання правничої допомоги та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд
Заяву представниці відповідача ОСОБА_1 - адвоката Івріної Інни Львівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №314/5274/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів за минулий час, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22.05.2025.
Суддя Н. Ю. Мануйлова
22.05.2025