243/910/24
2/243/120/2025
16 травня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Сидоренко І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Зубкова В.В.
розглянувши у судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АТ «ОТП Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 27.11.2020 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2034816963_CARD, та відповідач отримала кредит у розмірі 26 100,00 грн. з процентною ставкою 5 % на місяць. Відповідач не виконував взяті на себе зобов'язання що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
На картковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий за заявою відповідача було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою.
Станом на 24.10.2023 утворилась заборгованість в загальному розмірі 46021,28 грн., з яких: 26100,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 19 921,28 грн. заборгованість за відсотками.
Просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 46021,28 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 травня 2024 року позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2024 року позовну заяву Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасовано, призначено на новий розгляд.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій на заявлених вимогах наполягав, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до наданого відзиву представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує. Свої заперечення обґрунтовує тим, що позивачем не доведено факт виникнення зобов'язань, не надано належних доказів того, що відповідачем було укладено договори позики, позивачем не доведений факт отримання ним права вимоги до відповідача, розрахунок заборгованості проведений не вірно, а саме несправедливим є, зокрема умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційної суми компенсації (понад 50% вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Крім того комісії, за якими банк стягує за дії, які фактично вчиняє на свою користь є незаконними, тому просить у задоволені позову відмовити.
Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.11.2020 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2034816963_CARD, на загальні споживчі цілі.
Відповідно до Розділу 1 кредитного договору АТ «ОТП Банк» надав відповідачу кредит на загальні споживчі цілі в сумі 26 100,00 грн., повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів згідно з графіком платежів.
За користування кредитом банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку та договором. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5 % щомісячно. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних.
Крім того, 27.11.2020 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2034816963_CARD, відповідно до якого банк відкрив позичальнику поточний (картковий) рахунок разом із отриманням електронного платіжного засобу у вигляді картки з процентною ставкою 5 % на місяць. Відповідач не виконував взяті на себе зобов'язання що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
24.10.2023 позич направив на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості. Однак, відповідач всі звернення проігнорував, вимогу не задовольнив, погашення заборгованості не здійснив, чим грубо порушив права позивача.
Своїм підписом в Паспорті споживчого кредиту ОСОБА_1 підтвердив тримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних ним умов кредитування та підтвердив отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливостей оцінити чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик «пропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі виконання ним зобов'язань за таким договором».
Отже Позивач повністю виконав свій обов'язок та надав споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору у формі Паспорта споживчого кредиту.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч. 1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За нормами ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування» загальна вартість кредиту для споживача це сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом. Загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Процент користування Кредитною лінією розраховуються щодня, з урахуванням фактичної суми використаних кредитних коштів та фактичного часу користування кредитними кошт включаючи день виникнення заборгованості за Картковим рахунком та виключаючи повернення кредитних коштів, виходячи із розрахунку 365 днів у році (або 366 днів) в залежно від кількості днів у році. Проценти нараховуються щодня до моменту повного факту повернення Кредиту та сплачуються щомісячно у день сплати процентів на фактичну непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами.
Отже, підписавши Заяву-анкету про надання банківських послуг № 2034816963_CARD Боржник зобов'язався щомісячно до кінця строку дії кожного Платіжного періоду сплачувати мінімальний платіж, що включає в себе часткове погашення тіла кредиту та % за користування цими коштами.
У зв'язку з порушення відповідачем умов кредитного договору, станом на 24.10.2023 утворилась заборгованість в загальному розмірі 46021,28 грн., з яких: 26100,00 грн. -заборгованість за тілом кредиту; 19 921,28 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
З розрахунку заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що відповідач активно користувався карткою за рахунок кредитних коштів. Усі платежі щодо використання коштів, як власних так і кредитних, відображені у виписці по рахунку, а платежі щодо погашення заборгованості за кредитом у розрахунку наданому позивачем до позовної заяви.
Оскільки позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів та невиконання належним чином відповідачем зобов'язань за кредитним договором, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідач заперечує проти розрахунку заборгованості, наданого позивачем, при цьому не надав суду свій контррозрахунок, таким чином, заперечення щодо розміру нарахованої заборгованості по тілу кредита та відсотків за його користування є тільки його думкою та об'єктивно нічим не спростований.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
На підставі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з умовами договору був ознайомлений, підписав договір і отримав кредит, однак умови договору порушив.
Отже, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення ним зобов'язання щодо їх повернення.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги у цілому.
Отже беручи до уваги те, що відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, у зв'язку з чим вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, суд дійшов висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення у повному обсязі.
Таким чином враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд, оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 46 021,28 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку, оскільки не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань порушує права, свободи та інтереси позивача, тим самим задовольнивши позовні вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі про стягнення заборгованості з відповідача в розмірі 46 021,28 грн., а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3028,00 гривень
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, заборгованість за кредитними договорами № 2034816963_CARD від 27.11.2020 року, яка становить 46 021,28 грн. (сорок шість тисяч двадцять одна грн. 28 коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.).
Повний текст рішення виготовлений 23.05.2025 року.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко