Справа № 947/2282/25
Провадження № 2/947/1453/25
26.05.2025 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Солтановської Ю.О.,
представника відповідача - Шаврова І.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Одесі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
14 січня 2025 року засобами поштового зв'язку представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Конюшко Денис Борисович звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 170914,94 грн., франшизу у розмірі 3200 гривень та судові витрати у розмірі 21741,15 гривень.
Свої вимоги мотивував тим, що 11.03.2024 року близько 14 год. 45 хв., ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz Е200» р/н НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Рибача, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Довга в м. Одесі, не надав перевагу в русі транспортному засобу «Volkswagen Passat» р/н НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого допустив з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, відтак позивачу було завдано матеріальну шкоди. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 03.04.2024 у справі №947/10239/24 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнано ОСОБА_2 . Вважає, що з відповідача слід стягнути 170 914,94 грн. (347 927,98 грн. (вартість транспортного засобу до ДТП) - 17 013,04 грн. (вартість транспортного засобу внаслідок аварійних пошкоджень) - 160 000,00 грн. (ліміт відповідальності Страховика за полісом ОСЦПВВНТЗ). Також просить стягнути з відповідача франшизу за полісом ОСЦПВВНТЗ №АТ/4098633, яка складає 3 200,00 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 16.01.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
05.02.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надійшла заява про надання доступу до справи в електронному вигляді.
10.02.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
17.02.2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 18.02.2025 року у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.
12.02.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надійшло клопотання про витребування доказів.
15.02.2025 року через систему «Електронний суд» (зареєстровано 17.02.2025 року) від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надійшов Відзив на позовну заяву, в якому вона просила у задоволенні позову відмовити.
У зв'язку з неявкою сторін, судове засідання призначене на 18.02.2025 року, було відкладено до 05.03.2025 року до 12.15 год.
03.03.2025 року на електронну пошту суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про участь у судовому засіданні в цій справі в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 04.03.2025 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовлено.
05.03.2025 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про відкладення судового засідання.
У зв'язку з неявкою сторін, судове засідання призначене на 05.03.2025 року, було відкладено до 02.04.2025 року до 12.15 год.
26.03.2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшли Додаткові пояснення у справі.
01.04.2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшли відповіді на питання, в порядку ч. 2 ст. 93 ЦПК України та заява про проведення судового засідання, призначеного на 02.04.2025 року без участі позивача.
01.04.2025 року через систему «Електронний суд» (зареєстровано 02.04.2025 року) від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надійшли Заперечення на Відповідь на Відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 02.04.2025 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 про витребування доказів та залучення до участі у справі третьої особи, - задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 . Витребувано у Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях копію договору купівлі-продажу від 06.11.2024 №06/11/02-кп, на підставі якого транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT 2009 року випуску, 13.11.2024 року в ТСЦ МВС № 3248 перереєстровано на нового власника ОСОБА_3 та будь-які інші документи, на підставі, яких була визначена вартість вказаного автомобіля, а також документи, на підставі яких зафіксовано стан транспортного засобу на момент продажу при перереєстрації його на нового власника. Витребувано у Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» копії матеріалів страхової справи AT «СТ «ТАС», оформленої на підставі звернення ОСОБА_1 , в результаті якого було здійснено AT «СТ «ТАС» страхову виплату в межах полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АТ/4098633, яким була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 . Встановлено строк виконання даної ухвали до наступного засідання, призначеного на 19 травня 2025 року о 12.00 годині.
25.04.2025 року від Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» надійшла відповідь на виконання ухвали від 02.04.2025 року.
29.04.2025 року від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях надійшла відповідь на виконання ухвали від 02.04.2025 року.
19.05.2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 19.05.2025 року без участі позивача.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 19.05.2025 року, не з'явилася. Представник позивача ОСОБА_5 просив здійснювати розгляд справи без участі позивача.
Представник відповідача - ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов слід залишити без задоволення, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 11.03.2024 року близько 14 год. 45 хв., ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz Е200» р/н НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Рибача, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Довга в м. Одесі, не надав перевагу в русі транспортному засобу «Volkswagen Passat» р/н НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого допустив з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, відтак позивачу було завдано матеріальну шкоди.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 03.04.2024 у справі №947/10239/24 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнано ОСОБА_2 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень.
Згідно ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Цивільно-правова відповідальність винної особи на момент настання ДТП була застрахована відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ №АТ/4098633 виданого AT «СГ «ТАС» (приватне), дійсного на дату ДТП.
Ліміт відповідальності AT «СГ «ТАС» (приватне) за полісом ОСЦПВВНТЗ №АТ/4098633 складає 160 000 грн., франшиза за полісом складає 3200 грн.
За правилами ст.15 та ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
В силу ч. 1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Як передбачено ст.1194 ЦК України у разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Позивач замовила огляд пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen Passat» р/н НОМЕР_2 , у ТОВ «Клевер Експерт». За результатами вказаного звернення було складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ №274/07-24 від 16 липня 2024 року.
Позивачем наведено формулу, за якою ним розраховано суму матеріальної шкоди до стягнення у відповідності до п 30.2. ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме 347 927,98 грн. (вартість транспортного засобу до ДТП) - 17 013, 04 грн. (вартість транспортного засобу внаслідок аварійних пошкоджень) - 160 000, 00 грн. (ліміт відповідальності Страховика за полісом ОСЦПВВНТЗ) = 170 914, 94 грн.
На підтвердження використаних у даному розрахунку показників, позивачем до суду надано Звіт про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу з урахуванням аварійних пошкоджень № 274/07-24/1 від 16.07.2024 року. Відповідно до цього Звіту, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen Passat» р/н НОМЕР_2 склала 889 958,31 грн., ринкова вартість вказаного транспортного засобу на момент ДТП складала 347 927,98 грн.
Відповідності до Звіту про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу з урахуванням аварійних пошкоджень №274/07-24/1 від 16 липня 2024 року, вартість транспортного засобу у пошкодженому стані склала 17 013,04 грн.
Для застосування п. 30.2. ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є необхідним встановлення факту того, що транспортний засіб є фізично знищеним.
Відповідно до ст. 30 вказаного Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрат на відновлювальний ремонт перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
У Звіті про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу з урахуванням аварійних пошкоджень № 274/07-24/1 від 16.07.2024 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Volkswagen Passat» р/н НОМЕР_2 з урахуванням зносу складових становить 330 914, 94 грн.
У Постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс1 зазначено, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків), що є предметом розгляду у даній справі.
Отже, встановлення факту фізичного знищення автомобіля може мати місце лише в тому випадку, якщо вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості, перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, але якщо прийняти до уваги вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, який складає 330 914, 94 грн., то факт фізичного знищення позивачем є не доведеним.
Відсутність факту фізичного знищення транспортного засобу передбачає інший механізм компенсації відшкодування шкоди потерпілій особі, а саме виходячи з встановленої вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у визначеному порядку (ст. 29 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно договору купівлі-продажу від 06.11.2024 № 06/11/02-кп транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT 2009 року випуску 13.11.2024 в ТСЦ МВС № 3248 було перереєстровано на нового власника ОСОБА_3 .
Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у Постанові від 30.10.2019 у справі №753/19288/14-ц, системний аналіз положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі не проведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому. При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати.
Заявою від 01.04.2025 року відповідачем були надані відповіді на питання, які були поставлені позивачем відповідачу у відзиві на позовну заяву, а саме: Чи відновлено ТЗ «Volkswagen Passat» р/н НОМЕР_2 після завданих пошкоджень 11.03.2024 в результаті настання ДТП та ким було здійснено таке відновлення, якщо позивачем, то надайте докази понесених витрат? Відповідь: ні, транспортний засіб «Volkswagen Passat» р/н НОМЕР_2 не відновлювався позивачем після настання ДТП, що мала місце 11.03.2024 року; Чи здійснено утилізацію транспортного засобу марки «Volkswagen Passat» р/н НОМЕР_2 після завданих пошкоджень 11.03.2024 в результаті настання ДТП? Відповідь: Ні, утилізація не здійснювалася; Чи відчужено третім особам транспортний засіб «Volkswagen Passat» р/н НОМЕР_2 після завданих пошкоджень 11.03.2024 в результаті настання ДТП, якщо так, надайте документальне підтвердження? Відповідь: позивачу невідомо чи відчужувався транспортний засіб, позаяк, останній був переданий у користування іншій особі, на підставі довіреності з правом на розпорядження ТЗ. У якому технічному стані було відчужено особам транспортний засіб «Volkswagen Passat» р/н НОМЕР_2 після завданих пошкоджень 11.03.2024 в результаті настання ДТП та за якою варістю? Відповідь відсутня.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд бере до уваги, що відчуження на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу за ціною у 100 000 гривень може свідчити про те, що транспортний засіб не був фізично знищеним, а тому Звіт про оцінку, яким визначено утилізаційну вартість пошкодженого автомобіля, не може вважатися належним доказом (Відповідного висновку Верховний суд дійшов у Постанові по справі № 715/2489/22 від 6 жовтня 2023 року)., так як докази проведення будь-якого ремонту(поліпшення) перед продажем вказаного автомобіля в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. ст. 77, 78, 79 ЦПК України докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не може брати до розгляду та ухвалювати рішення на підставі доказів, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)», § 23).
Відповідно до ст.141 ЦПК України та враховуючи, що даним судовим рішенням відмовлено в позові, тому понесені позивачем судові витрати необхідно віднести на його рахунок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 1166, 1187, 1188, 1197 ЦК України, ст.ст. 4-13, 76-89, 133, 258-273 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. М. Куриленко