Дата документу 19.05.2025
Справа № 501/1789/25
2-з/501/8/25
19 травня 2025 року м. Чорноморськ
Чорноморський міський суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Смирнова В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Кочкіної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про компенсацію частки у майні,
Позивачка ОСОБА_1 ,звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про компенсацію частки у майні.
16.05.2025р., через систему «Електронний суд», ОСОБА_1 надала суду заяву в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту у вигляді заборони відчуження рухомого майна - автомобіля марки NISSAN ROGUE, 2016 року випуску, кузов номер НОМЕР_1 , чорного кольору, власником якого є ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ).
Заяву мотивує тим, що у період перебування у шлюбі з відповідачем ними був придбаний автомобіль NISSAN ROGUE, 2016 року випуску, який зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 ..
Шлюб між ними розірваний на підставі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 30.10.2024р.
Зазначила, що вважає за необхідне накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми заявленої до стягнення а також на рухоме та нерухоме майно відповідача.
Ч.2 ст. 149 ЦПК України передбачає, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися.
Отже, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
П.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Ч.1 ст.153 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.
Ч.1 ст.81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачає - доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Суд, вивчивши заяву позивача про забезпечення позову, вважає, що в її задоволенні слід відмовити, оскільки заява не містить належного обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі, позивачем не доведено намірів відповідача вчиняти дії, направлені на відчуження майна, а саме автомобілю NISSAN ROGUE, 2016 року випуску, кузов номер НОМЕР_1 .
Отже, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову ґрунтується тільки на припущеннях, не підтверджена належними доказами, а тому відсутні підстави для її задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 259-260 ЦПК, суд -
ОСОБА_1 у задоволені заяви про забезпечення позову від 16.05.2025р. - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В.Смирнов