Рішення від 26.05.2025 по справі 729/449/25

Справа № 729/449/25

2/729/331/25 р.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

26 травня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Булиги Н. О.

секретаря Романченко С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» звернулось до суду до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 65388,04 гривень, а також судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.07.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 584824172, у формі електронного документу, відповідно до якого відповідач отримав від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитні кошти (з урахуванням усіх траншів) у розмірі 26900 грн.

Відповідно до умов договору відповідач, ознайомившись із істотними умовами оферти, надав згоду (акцепт) на укладення договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абз. 2 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме ввів у спеціальному полі під офертою, яка містить істотні умови договору, одноразовий ідентифікатор, натиснувши іконку «відправити/підписати».

У подальшому 22.10.2024 ТОВ «Манівеошвидка фінансова допомога» відступило право вимоги за договором факторингу № МВ-ТП/5 ТОВ «Таліон плюс».

Відповідно до Реєстру прав вимоги від 22.10.2024, ТОВ «Таліон плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 65388,04 з яких: 26899,40 грн. - заборгованість по кредиту, 38488,64 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути разом із судовими витратами.

Ухвалою від 01.04.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та прийнято рішення про розгляд справи з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. У поданій заяві просив справу розглядати без його участі. Позовні вимоги підтримує. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до положень п. 2 .7, п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України (за зареєстрованим у встановленому Законом порядку місцем проживання), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України. Причини неявки не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позов не подавав.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 21 липня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 584824172, відповідно до п. 2.1. якого, кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту на суму 26900 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.29-44).

Відповідно до п. 7.1 договору, рекомендована дата дострокового повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитуванн - 20.08.2024, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору.

Згідно п.11.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п'яти ) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Відповідно до п. 8.3. кредитного договору на момент укладення Договору та отримання першого Траншу за Договором Базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 (п'ятсот сорок сім цілих п'ять десятих) відсотків річних. У разі отримання додаткових Траншів за цим Договором після 21.08.2024 Базова процентна ставка, яка використовується для нарахування процентів за користування цими додатковим Траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру Денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону, що складає що складає 1% за день.

Відповідно до п. 8.5.1 договору за період від дати видачі першого траншу до 20.08.2024 (включно) розрахунок витрат за Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою 0,51 % відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 186,15 % річних.

Згідно з пунктом 14.1 кредитного договору, невід'ємною частиною цього договору є Правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті товариства www.moneyveo.ua.

Відповідно до довідок та підтверджень щодо здійснення переказу грошових коштів, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів на банківську картку № НОМЕР_1 належну ОСОБА_1 , згідно договору №584824172 від 21.07.2024, на суму 12000 грн., 450 грн. та 14450 грн. (а.с.44 зв.- ст.-47).

22.10.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/5, згідно з яким право вимоги щодо стягнення заборгованості з боржників, указаних у відповідних Реєстрах прав вимоги, було відступлено позивачу (а.с.17 зв.ст.-20).

Так, згідно Витягу з реєстру прав вимоги від 22.10.2024, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 56511,57 (а.с.20 - зв.ст.21).

ТОВ «Таліон Пюс» зверталось до ОСОБА_1 із вимогою про дострокове розірвання договору та про повернення споживчого кредиту та сплати заборгованості (а.с.48).

Згідно розрахунків заборгованості за кредитним договором №584824172 від 21.07.2024, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» становить в загальному 65388,04 грн. (а.с.23 зв.ст.-26).

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором.

Частини 1 та 2 статті 1077 ЦК України вказують, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд вважає належними, допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем.

Враховуючи, що відповідач в добровільному порядку не виконав взяті на себе зобов'язання, що свідчить про порушення прав позивача, а позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитного договору та існування заборгованості, суд задовольняє заявлений позов у повному обсязі та вважає, що з відповідача слід стягнути заборгованість в загальному розмірі 65388,04 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п'ятою, дев'ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Представником позивача було надано договір про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024 укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням «Ліга юридичних технологій та іновацій» та додаткову угоду №124 від 30.12.2024 про надання правової допомоги до договору №5 від 02.12.2024, у яких сторони домовились, що адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, в тому числі по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Сторони погодили, що вартість послуг адвокатського об'єднання за надання правової допомоги у справі клієнта до ОСОБА_1 становить 5000 грн.

У акті приймання-передачі наданих послуг від 30.12.2024 сторони вищевказаного договору детально описали зміст послуг, які були надані адвокатом, і оцінили послуги у 5000 гривень (підготовка позовної заяви, що включає збір доказів, перевірка, друк та належне засвідчення копій письмових доказів у справі та направлення копії та доданий до неї документів до суду тривалістю 10 годин - 3500 грн., підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості тривалістю 2 години - 500 грн. та підготовка до розгляду справи, аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, надання юридичних консультацій, тривалістю 4 години - 1000 грн.)

Відповідно платіжної інструкції, позивачем сплачено 5000 гривень витрат на правничу допомогу (а.с.55 зв.ст.), а тому враховуючи положення ст.ст. 133, 137 ЦПК України, витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.141, 247, 264, 265, 274, 279, 280, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 526, 530, 599, 610, 611, 625, 1048-1052, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію» суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором № 584824172 від 21.07.2024 в сумі 65388 (шістдесят п'ять тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 04 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», адреса місцезнаходження м. Чернігів вул. Жабинського, 13, код ЄДРПОУ 39700642.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Бобровицького районного суду Н.О. Булига

Попередній документ
127594118
Наступний документ
127594120
Інформація про рішення:
№ рішення: 127594119
№ справи: 729/449/25
Дата рішення: 26.05.2025
Дата публікації: 27.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Бобровицький районний суд Чернігівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (26.05.2025)
Дата надходження: 14.03.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
22.04.2025 11:00 Бобровицький районний суд Чернігівської області
26.05.2025 11:00 Бобровицький районний суд Чернігівської області
30.07.2025 16:00 Бобровицький районний суд Чернігівської області