Справа № 487/4430/23
Провадження № 1-кп/487/271/25
26 травня 2025 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Миколаєва обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023152030000742 від 28.04.2023 року відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Теністе Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим, громадянина України, одруженого, неповнолітніх дітей не має, пенсіонер, має професійно-технічну освіту, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України,
ОСОБА_11 , 28.04.2023 року у невстановлені час та місці, в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №576 від 12.10.1992 року, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998 року, не маючи передбаченого законом дозволу, придбав вибуховий пристрій оснащений підривачем типу УЗРГМ-2, який зберігав при собі без передбаченого законом дозволу.
28.04.2023 року, у вечірню пору доби, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_11 , не маючи відповідного дозволу, утримуючи вказаний вибуховий пристрій при собі, переніс його до будинку №22 по проспекту Центральному у місті Миколаєві Миколаївської області, де в подальшому о 20:00 годині його застосував.
Згідно із висновком експерта вибуховий пристрій відноситься до оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, яка відноситься до бойових припасів основного призначення.
Крім того, 28.04.2023, приблизно о 20:00 годині, ОСОБА_11 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на розі вулиці 8 Березня та проспекту Центрального у місті Миколаєві, біля буд №22 по проспекту Центральному, зустрівся із раніше незнайомими йому чоловіком та жінкою, а саме: потерпілими ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які знаходились біля власного автомобіля марки «ВАЗ 2106», державний номерний знак « НОМЕР_1 ».
В подальшому, ОСОБА_11 , підійшовши до ОСОБА_13 , почав просити у нього грошові кошти, після чого, отримавши від останнього відмову, ОСОБА_11 умисно, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці (на вулиці), переслідуючи умисел на порушення громадського порядку, дістав зі кишені вибуховий пристрій оснащений підривачем типу УЗРГМ-2, який згідно із висновком експерта відноситься до оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, та, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та намірів, перебуваючи громадському місці, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, висмикнув чеку з ручної гранати Ф-1 підривача типу УЗРГМ-2.
В подальшому, ОСОБА_11 , який перебував у стані алкогольного сп?яніння та у якого відсутні навички поводження з вибуховими пристроями, випустив вказаний вибуховий пристрій на землю. Внаслідок розриву вибухового пристрою ручної гранати Ф-1, оснащеного підривачем типу УЗРГМ-2, постраждала випадкова перехожа потерпіла ОСОБА_9 , отримавши тілесні ушкодження у вигляді множинних уламкових поранень поперекової ділянки зліва, обох сідниць, задньої поверхні лівого стегна, які відповідно висновку експерта за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я і утворились внаслідок вибуху із будь-якого вогнепального знаряддя, яке має велику кінетичну енергію, не виключно уламків.
Окрім того, внаслідок розриву вибухового пристрою ручної гранати Ф-1, оснащеного підривачем типу УЗРГМ-2, пошкоджено автомобіль марки «SsangYong», державний номерний знак « НОМЕР_2 » належний потерпілому ОСОБА_7 , пошкоджено вікно балкону квартири АДРЕСА_2 , яка належить потерпілій ОСОБА_8 , а також пошкоджено вікно балкону квартири АДРЕСА_3 , яка належить потерпілому ОСОБА_14 .
Обвинувачений у судовому засіданні вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю та беззаперечно, у вчиненому щиро розкаявся. Вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України, категорично заперечував, зазначив про відсутність умислу на вбивство будь-яких осіб. ОСОБА_11 пояснив, що 28.04.2023 року він приїхав з мікрорайону Варварівка до Центрального ринку у місті Миколаєві приблизно після обіду. Зустрів друзів, з якими у кафе вжив невелику кількість спиртних напоїв. Побачив в кущах біля дерева військовий рюкзак, в якому перебували патрони, граната та речі. ОСОБА_11 взяв із рюкзака гранату з підривачем, поклав її у карман, щоб по дорозі її віддати військовим, які перебувають на мосту до Варварівки. В гранатах ОСОБА_11 не розбирається, її вид та маркування назвати не може, дозволу на її зберігання не має. Після цього він зайшов у підвальне приміщення на розі вулиць 8 Березня та 6 Поперечної у місті Миколаєві, де ще вжив алкогольні напої у великій кількості, в цілому випив більше 1 літру горілки, у зв'язку з чим подальші події пам'ятає погано. Після цього пішов по проспекту Центральному в бік свого дому у Варварівці, був сильно п'яний, йшов як у тумані. По дорозі ОСОБА_11 зустрів невідомих чоловіка та жінку, спілкування з ними не пам'ятає. В них з машиною були якісь проблеми, обвинувачений запропонував свою допомогу, але чоловік грубо йому відповів та вони обмінялися нецензурною лайкою. Обвинувачений витягнув гранату та кинув у бік від них. Відбувся потужний вибух, від якого обвинуваченого відкинуло. Він впав, прийшов до тями у лікарні. В подальшому він почув, що нібито просив 2 гривні у потерпілих, але цього ОСОБА_11 не пам'ятає. Гранату обвинувачений кидав не в потерпілих, а в бік від них, не думав, що вона вибухне, тому що вважав її учбовою, наміру позбавити когось життя або заподіяти тілесні ушкодження у нього не було, хотів налякати потерпілих, погроз заподіяння смерті шляхом підриву нікому не висловлював. Коли обвинувачений витягував гранату із сумки - з неї випала чека, яка майже не була закріплена, і він був вимушений її кинути. Думки, що граната може заподіяти шкоду перехожим або транспортним засобам він не припускав. Обвинувачений був у камуфляжній формі, викрикував патріотичні гасла, але потерпілий грубо йому відповів, що спровокувало конфлікт.
Окрім часткового визнання обвинуваченим ОСОБА_11 своєї вини, його вина у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджена сукупністю досліджених судом, належних, допустимих та узгоджених між собою доказів, достовірність яких учасниками судового провадження не оспорюється.
Потерпіла ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що 28.04.2023 року приблизно о 20:00 годині вона йшла по проспекту Центральному у місті Миколаєві, дійшла до вулиці 8 Березня, повернула та, проходячи повз аптеку, побачила на відстані 10 метрів автомобіль синього кольору, біля якого стояли чоловік, жінка та ще один чоловік у камуфляжній формі, які про щось розмовляли. Після того, як ОСОБА_9 пройшла повз аптеку, чоловік у камуфляжній формі, яким є ОСОБА_11 , щось крикнув жінці та чоловіку, які були у «жигулях», що саме - потерпіла не чула. Потерпіла обернулась та побачила, що біля нього лежить маленький предмет круглої форми, який випав з його руки. Вона в цей момент перебувала на відстані приблизно 5,5 метрів. Чоловік з жінкою вже перебували в середині машини. Після цього відбувся глухий вибух, її оглушило, але вона залишилась стояти. Чоловік з жінкою з «жигулів» після вибуху підійшли до неї та сказали, що це в їхній бік було кинуто гранату. В подальшому потерпіла пам'ятає, як військовий надавав їй первинну медичну допомогу та її було госпіталізовано. В лікарні повідомили, що уламки витягнути не можна без втрати функцій ноги, та ОСОБА_9 була вимушена приймати лікарські препарати, щоб шість уламків прижились в її організмі, де вони перебувають по теперішній час та завдають шкоду здоров'ю, вона відчуває дискомфорт, не може займатися спортом, два уламки перебувають над нирками. На момент вибуху людей поряд майже не було, вони почали збігатися після цього.
Потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що навесні 2023 року у вечорі він на належному йому автомобілі марки «SsangYong», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під'їхав на ріг вулиці 8 Березня та проспекту Центрального у місті Миколаєві, запаркувався біля тротуару та пішов до магазину, де перебував приблизно 10-15 хвилин. Неподалік від його автомобіля був транспортний засіб «ВАЗ», біля капоту якого стояли чоловік та жінка. ОСОБА_7 сів до свого авто, а через 2-3 хвилини пролунав вибух. Після цього потерпілий вийшов з авто, виявив пошкодження свого транспортного засобу та обвинуваченого, який лежав на відстані біля трьох метрів позаду автомобіля біля дерев. Після вибуху медичну допомогу надавали обвинуваченому ОСОБА_11 та ще якійсь жінці. Чоловік та жінка, які були біля автомобіля «ВАЗ» сказали, що обвинувачений кинув гранату. Жодних інших подробиць не повідомляли. Автомобіль потерпілого було пошкоджено уламками, усі пошкодження було зафіксовано.
Потерпіла ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що 28.04.2023 року приблизно о 20:00 годині вона перебувала у себе вдома у квартирі АДРЕСА_2 , почула вибух та сховалась у маленькій кімнаті. Через деякий час вона вийшла на балкон, побачила поліцію та дірку у своєму балконному вікні.
Потерпілий ОСОБА_15 , який належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, в жодне із призначених 28 судових засідань у справі за викликом не прибули. Неявка вказаних потерпілих відповідно до ст. 325 КПК України, з урахуванням думки учасників судового провадження, в тому числі з'ясованої у судовому засіданні думки прокурора, не впливає на можливість з'ясування всіх обставин справи.
За змістом рапортів помічника чергового Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_16 , зареєстрованих в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» МРУП ГУНП в Миколаївській області від 28.04.2023 року №4842 та №4841, 28.04.2023 року о у період з 23:52 по 23:56 годині до РУ надійшли заяви ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , які просили вжити заходів до невідомої особи, яка 28.04.2023 року близько 20:00 годині за адресою: АДРЕСА_4 , скоїла замах на їхнє вбивство, кинувши в їх бік гранату, після чого відбувся вибух.
Аналогічна інформація зафіксована у рапорті старшого інспектора чергового Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_17 , зареєстрованого в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» МРУП ГУНП в Миколаївській області від 29.04.2023 року №4849.
За змістом рапорту інспектора чергового ЧЧ Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_18 , зареєстрованого в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» МРУП ГУНП в Миколаївській області від 28.04.2023 року №4825, 28.04.2023 року о 20:04 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 28.04.2023 року о 20:03 годині за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , почула вибух 2 хвилини тому, причину вибуху не знає. Згідно зведення №118 від 28.04.2023 року, 28.04.2023 року о 20:04 годині надійшло повідомлення, що по проспекту Центральному неподалік будинку №21, невідомий кинув гранату. Виїздом СОГ на місце події було встановлено, що мешканець міста Миколаєва, пенсіонер ОСОБА_11 , 1954 року народження, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, після конфлікту з перехожими, перебуваючи поруч з автомобілем марки «Sang Yong», кинув предмет схожий на гранату (попередньо РГД-5). Внаслідок вибуху з діагнозом МВТ, уламкове поранення сідниці та верхньої третьої стегна до приймального відділення ЛШМД доставлено перехожу, місцеву мешканку ОСОБА_9 , 1972 року народження, яка проходила повз, їй було надано медичну допомогу, від госпіталізації відмовилась. Також до реанімаційного відділення ЛШМД з діагнозом множинні уламкові поранення спини, стегна та сідниць госпіталізовано правопорушника ОСОБА_11 , якого затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Аналогічна інформація зафіксована у рапортах інспекторів ЧЧ Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, зареєстрованих в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» МРУП ГУНП в Миколаївській області від 28.04.2023 року №4827, №4826, №4834, №4832, рапорті від 28.04.2023 року інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 2 управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_20 .
За змістом рапорту старшого інспектора чергового Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_17 , зареєстрованого в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» МРУП ГУНП в Миколаївській області від 29.04.2023 року №4844, 29.04.2023 року о 09.07 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 29.04.2023 року о 09:07 за адресою: АДРЕСА_6 , перетин з вулицею 8 Березня, після вибуху гранати 28.04.2023 року о 20:00 годині пошкоджено вікна в квартирі. Заявниця ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , просить направити наряд поліції для фіксації пошкоджень.
За змістом рапорту інспектора чергового ЧЧ Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_18 , зареєстрованого в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» МРУП ГУНП в Миколаївській області від 02.05.2023 року №4948, 01.05.2023 року о 17:44 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 01.05.2023 року о 17:42 за адресою: АДРЕСА_7 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомив про пошкодження вікна у квартирі, внаслідок вибуху 28.04.2023 року.
Згідно із протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, заява потерпілої ОСОБА_12 про вжиття заходів щодо невідомої особи, яка 28.04.2023 року біля 20:00 години, перебуваючи біля будинку №22 по проспекту Центральному, скоїла замах на її вбивство та вбивство її співмешканця ОСОБА_13 , кинувши в їх бік гранату, після чого відбувся вибух, була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» МРУП ГУНП в Миколаївській області 28.04.2023 року за №4841.
Аналогічна заява надійшла від потерпілого ОСОБА_13 , про що складено протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» МРУП ГУНП в Миколаївській області 28.04.2023 року за №4842.
Згідно із протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.04.2024 року слідчим СВ Миколаївського РУП Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області ОСОБА_21 була прийнята усна заява потерпілої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про вжиття заходів до невстановленої особи чоловічої статі, яка 28.04.2023 року, перебуваючи біля будинку №22 по проспекту Центральному, кинула предмет, ззовні схожий на гранату, внаслідок вибуху якого вона отримала тілесні ушкодження.
Згідно із протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.04.2024 року слідчим СВ Миколаївського РУП Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області ОСОБА_21 була прийнята усна заява потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про вжиття заходів до невстановленої особи, яка 28.04.2023 року, перебуваючи біля будинку №22 по проспекту Центральному, кинула предмет, ззовні схожий на гранату, біля автомобіля «Ssang Yong Rexton», який в результаті вибуху було пошкоджено.
29.04.2023 року до Миколаївського РУП Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області надійшла письмова заява потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якої заявниця просила зафіксувати факт пошкодження балконного вікна в належній їй квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_6 , який мав місце 28.04.2023 року о 20:00 годині внаслідок вибуху гранати біля вказаного будинку зі сторони проспекту Центрального та вулиці 8 Березня.
Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.05.2024 року слідчим СВ Миколаївського РУП Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області ОСОБА_22 була прийнята усна заява потерпілого ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про вжиття заходів до невстановленої особи, котра 28.04.2023 року, перебуваючи біля будинку №22 по проспекту Центральному у місті Миколаєві, застосовуючи невідомий вибуховий пристрій, здійснила його підрив, чим пошкодила вікно у приміщенні балкону його квартири.
Місце події, а саме: відкриту ділянку місцевості, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , було оглянуто 28.04.2023 року у період з 20 години 38 хвилин до 22 години 22 хвилини, про що складено відповідний протокол огляду місця події з додатком у вигляді ілюстративних таблиць та схеми, доданих до протоколу. Під час огляду було виявлено, що на відстані 40 метрів від перехрестя та 6 метрів від будинку №22 розташована тротуарна зона між проїзною частиною та земельною ділянкою з насадженнями. Ширина тротуару становить 1 метр. На тротуарі біля бордюру виявлено предмет, схожий на кільце від гранати сріблястого кольору (№1). На відстані 1,5 метрів від предмету №1 в напрямку перехрестя з лівої частини тротуару наявна вирва асфальтного покриття розміром 20х15 см (№2). На відстані 55 см від вищевказаної вирви у напрямку будинку розташовано дерево діаметром приблизно 55 см. На стовбурі вказаного дерева наявні сліди у вигляді множинних посічень неправильної форми з найнижчою точкою 10 см від рівня землі, а найвищою - приблизно 2,5 метри від рівня землі. На відстані приблизно 6 метрів розташований важіль від підривача. На відстані 7 метрів від дерева розташований транспортний засіб «Ssang Yong Rexton» сірого кольору, державний номерний знак « НОМЕР_2 ». Автомобіль довжиною 4720 см та шириною 1870 см, висотою 1830 см. Заднє скло автомобіля розбите. Задні двері автомобіля зі сторони пасажира мають пошкодження лако-фарбового покриття та вм'ятини неправильної форми діаметром 2,5 см. Виявлені та вилучені металеві уламки та елементи підривача є безпечними та заходів безпеки з ним не потребують. На земельній ділянці з насадженнями на відстані 4,5 м від будинку та 0,5 м від чеки виявлено сліди РБК. Змив РБК поміщено до паперового конверту. Чеку з кільцем та запобіжний важіль з маркувально-клеймувальними позначками: «139-83 УЗРГМ-2», «386-161-83», які поміщено до спеціального пакету №АБ010024. З вирви (епіцентру вибуху) вилучено металеві уламки, які поміщено до спеціального пакету №АБ010008. В ілюстративних таблицях зафіксовано загальний вигляд місця події, чеку з кільцем, вирву, важіль підривача, плями РБК, стовбур дерева, металеві уламки, загальний вигляд автомобіля «Ssang Yong Rexton» та його пошкоджень.
Місце події, а саме: приміщення, що розташоване за адресою: м. Миколаїв, Миколаївська область, вул. Корабелів, 14-В у КНП «ЛШМД» на першому поверсі 4-х поверхової будівлі було оглянуто 29.04.2023 року період часу з 00:30 години до 00:50 години, про що складено відповідний протокол огляду місця події з додатком у вигляді таблиці зображень, доданої до протоколу. Під час огляду було виявлено та вилучено речі, а саме: штани з ременем камуфляжні з рідиною бурого кольору, ковдру біло-чорного кольору з рідиною бурого кольору, спортивну кофту синього кольору з синіми смужками, окуляри, сорочку зеленого кольору в клітинку, туфлі чорного кольору, кепку камуфляжну, шкіряну куртку коричневого кольору та труси «DoomiLal» з рідиною бурого кольору, які поміщено у полімерний прозорий пакет, який зверху опломбований стяжкою синього кольору №ХТН А461171.
Місце події, а саме: квартиру АДРЕСА_8 , було оглянуто 29.04.2023 року в період з 12:15 годин до 12:30 годин, про що складено відповідний протокол огляду місця події з додатком у вигляді таблиці зображень, доданої до протоколу. Під час огляду було виявлено, що вікно балкону, яке виходить на вулицю 8 Березня, має пошкодження, а саме: з лівої верхньої частини наявний наскрізний отвір з тріщинами, з правої частини знизу наскрізний отвір з тріщиною.
Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №21285200 від 06.05.2014 року власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_8 .
Місце події, а саме: приміщення житлової квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , було оглянуто 01.05.2023 року в період часу з 18:40 годин до 19:10 годин, про що складено відповідний протокол огляду місця події з додатком у вигляді таблиці зображень, доданої до протоколу. Під час огляду було виявлено з лівої сторони від входу у приміщенні балкону у крайньому вікні зліва пошкодження скла у вигляді отвору та тріщин невизначеної форми, схожого на слід від удару дрібного твердого предмету.
28.04.2023 року о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України. В ході особистого обшуку ОСОБА_11 нічого не виявлено та нічого не вилучено.
Згідно із випискою з журналу обліку прийому громадян слідчого СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.04.2023 року отримав поранення від гранати по проспекту Центральному/вулиці 8 Березня. Діагноз: множинні уламкові поранення спини, стегна та сідниць.
В ході пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, проведеного 28.04.2023 року, потерпілий ОСОБА_13 за загальними ознаками обличчя, формою голови та очей впізнав ОСОБА_11 як чоловіка, який 28.04.2023 року приблизно о 20:05 годині, знаходячись за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, проспект Центральний, 22, ріг вулиці 8 Березня, кинув у напрямку автомобіля «ВАЗ 2106», д.н.з. « НОМЕР_1 », синього кольору, в якому ОСОБА_13 знаходився разом зі своєю дружиною ОСОБА_12 , предмет ззовні схожий на гранату.
В ході пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, проведеного 28.04.2023 року, потерпіла ОСОБА_12 за загальними ознаками обличчя без прив'язки до окремих характеристик, формою голови та очей впізнала ОСОБА_11 як чоловіка, який 28.04.2023 року приблизно о 20:05 годині, знаходячись за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, проспект Центральний, 22, ріг вулиці 8 Березня, кинув у напрямку автомобіля «ВАЗ 2106», д.н.з. « НОМЕР_1 », синього кольору, в якому вона знаходилась разом з ОСОБА_13 , предмет схожий на гранату.
Потерпілою ОСОБА_9 було добровільно видано працівникам Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області свої особисті речі, а саме: джинси синього кольору та колготи коричневого кольору з пошкодженнями, які було оглянуто 29.04.2023 року в період часу з 01:30 години до 02:00 години слідчим СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, про що складено протокол огляду предмета. Під час огляду на жіночих джинсах марки «Vantei», А 702, 31 розміру, які на момент огляду були у вивернутому стані, на лівій частині в ділянці поясу, кишені, лівої калоші виявлено пошкодження у вигляді розривів невизначеної форми та різних розмірів у кількості щонайменше 5 штук. В ділянці наявних пошкоджень зверху вниз тканина рясно просякнута речовиною бурого кольору. В ділянці правої частини вище кишені наявне пошкодження у вигляді розриву невизначеної форми та розміру, ділянка якої рясно просякнута речовиною бурого кольору. Під час огляду жіночих колгот коричневого кольору в лівій задній частині виявлено 5 отворів округлої форми розмірами від 0,5 см до 1,2 см в ділянках яких вказані колготи просякнуті речовиною бурого кольору. В правій частині наявний отвір розміром 0,5 см округлої форми, просякнутий речовиною бурого кольору. Загальний вигляд оглянутих речей зафіксовано в ілюстративних таблицях до протоколу огляду речей.
Згідно із випискою з журналу обліку прийому громадян слідчого СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 28.04.2023 року приблизно о 20:19 годині отримала поранення на вулиці 8 Березня перехресті з проспектом Центральним. Діагноз: мінно-вибухова травма, осколкове поранення сідниці, в/з стегна.
Відповідно до довідки №5808 від 28.04.2023 року з рентгенкабінету у ОСОБА_9 у районі тазу візуалізовано сторонні тіла металевої щільності різні за розміром у м'яких тканинах сідниць та в/з лівого стегна. Крім того, відповідно до зворотнєго повідомлення №3338 від 28.04.2023 року хвора ОСОБА_9 від госпіталізації відмовилась, має уламкові поранення правої та лівої сідниці та в/з стегна, контузію сідничного нерва.
Згідно із висновком судово-медичної експертизи №445 від 01.06.2023 року у ОСОБА_9 мають місце тілесні пошкодження у вигляді множинних осколкових поранень поперекової ділянки зліва. обох сідниць, задньої поверхні лівого стегна. Дані тілесні пошкодження утворились від вибуху із будь-якого вогнепального знаряддя, маючого велику кінетичну енергію, не виключено уламків. Утворення даних тілесних пошкоджень в строк вказаний в постанові - 28.04.2023 року, не виключається. За ступенем тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я. Дані тілесні пошкодження небезпечними для життя в момент їх заподіяння не є згідно «Правил встановлення ступеню тяжкості тілесних пошкоджень». Після отримання даних тілесних пошкоджень потерпіла могла здійснювати будь-які активні дії. Будь-яких судово-медичних даних про характеристику травмуючого предмету не має.
Згідно із висновком комплексної судової вибухово-технічної експертизи №КСЕ-19/115-23/6280 від 16.06.2023 року надані на дослідження важіль уніфікованого запалу дистанційної дії типу УЗРГМ-2 і кільце з чекою, які знаходяться в сейф-пакеті №АБ010024 та осколки, які знаходяться в сейф-пакеті №АБ010008, є залишками вибухового пристрою промислового виготовлення військового призначення - оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, яка відноситься до бойових припасів основного призначення. На поверхні наданого на дослідження важеля уніфікованого запалу дистанційної дії типу УЗРГМ-2 та кільця з чекою з сейф-пакету №АБ010024 у межах чутливості застосованих методів дослідження слідів вибухових речовин не виявлено. На поверхні наданих на дослідження осколків корпусу оборонної осколкової гранати Ф-1 з сейф-пакету №АБ010008 виявлено сліди вибухової речовини тротилу.
Начальником відділення СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_25 на підставі постанови прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_6 було відібрано у ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зразки крові до медичної пробірки у кількості 2 мл шляхом проколу пальця лівої кісті, про що складено протокол відібрання експериментальних зразків від 18.05.2023 року.
Згідно із висновком судово-імунологічної експертизи №315-і від 18.05.2023 року на підставі даних судово-медичного дослідження зразка крові встановлено, що кров ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО.
Начальником відділення СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_25 на підставі постанови прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_6 було відібрано у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зразки крові до медичної пробірки у кількості 2 мл шляхом проколу пальця лівої кісті, про що складено протокол відібрання експериментальних зразків від 19.05.2023 року.
Згідно із висновком судово-імунологічної експертизи №317-і від 19.05.2023 року на підставі даних судово-медичного дослідження зразка крові встановлено, що кров ОСОБА_9 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВО.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №329-і від 25.05.2023 року, на підставі даних судово-медичного дослідження речових доказів встановлено, що кров ОСОБА_9 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВО; кров ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. На фрагменті марлевої серветки зі змивом, наданому на експертизу, знайдена кров людини при серологічному дослідженні якої виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО. Походження крові не виключається від особи (осіб), в групову характеристику якого (яких) входять дані антигени, в тому числі від потерпілої ОСОБА_9 , а в разі змішування крові і від ОСОБА_11 .
Згідно із висновком судово-медичної експертизи №330-і від 25.05.2023 року на підставі даних судово-медичного дослідження речових доказів встановлено, що кров ОСОБА_9 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВО; кров ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. На колготах, джинсових штанах, наданих на експертизу, знайдена кров людини при серологічному дослідженні якої виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО. Походження крові не виключається від особи (осіб) в групову характеристику входять дані антигени, в тому числі від ОСОБА_9 . В разі змішування крові її походження не виключається від ОСОБА_9 та ОСОБА_11 .
Згідно із висновком судово-медичної експертизи №331-і від 05.06.2023 року на підставі даних судово-медичного дослідження речових доказів встановлено, що кров ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0. На куртці, спортивній куртці, верхній чоловічій сорочці, тільняшці, штанах військових, трусах, кепці військовій, парі напівчобіт, представлених на експертизу, знайдена кров людини, при серологічному дослідженні виявлені антигени А і Н, в об. №6 (спортивна куртка), об. №8 (тільняшка), об. №11 (штани військові) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0. Походження крові не виключається від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н, у тому числі ОСОБА_11 . Дані серологічного дослідження не виключають можливості змішування крові в плямах на речових доказах та походження її від осіб з групами А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н і 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В. На окулярах, представлених на експертизу, кров не знайдена.
Згідно із висновком судово-медичної експертизи №77-МК від 21.06.2023 року на наданих на експертизу предметах одягу, упакованих до сейф-пакету №ХТН А467850 виявлено: на куртці шкіряній - 2 пошкодження в середній третині спинки ліворуч, 26 пошкоджень в середній та нижній третинах спинки куртки праворуч, шістнадцять з яких є проникаючими, шість з яких мають дефекти тканини, 9 пошкоджень на задній поверхні правого рукава, чотири з яких мають дефекти полотна. На штанах форменого зразку - 5 наскрізних пошкоджень в верхній третині правої половини, 2 наскрізних пошкодження в верхній третині лівої половини, 2 наскрізних пошкодження в нижній третині правої половини. На куртці з трикотажного полотна - 2 наскрізних пошкодження поверхневого шару трикотажного плетіння в нижній третині лівої поли, 4 наскрізних пошкодження в середній третині спинки ліворуч, 5 пошкоджень в верхній третині спинки праворуч та на задньо-зовнішній поверхні верхньої третини правого рукава. На сорочці чоловічій з довгим рукавом - 2 наскрізних пошкодження на спинці в середній третині ліворуч, 3 наскрізних пошкодження в середній третині спинки праворуч, 2 пошкодження в нижній третині спинки праворуч, 5 пошкоджень в верхній третині задньо-зовнішньої поверхні правого рукава. На фуфайці з довгим рукавом - 9 наскрізних отворів на спинці в середній третині, диференціювати походження яких після попереднього лабораторного дослідження через відсутність відповідної манкіровки неможливо. На задній поверхні трусів - 7 наскрізних пошкоджень. На півчоботах - на правому півчоботі виявлено: 2 пошкодження верхнього шару на зовнішній бічній поверхні в середній третині, 3 поверхневих пошкодження шкіри та каблучної частини на задній поверхні, 1 поверхневе пошкодження на внутрішній поверхні каблука; на лівому півчоботі виявлено: на задньо-зовнішній частині верхньої частини берця - 2 ненаскрізних пошкодження зовнішнього шару. На кепі та окулярах пошкоджень не виявлено. Зазначені в п. 1 пошкодження утворились внаслідок пробивної та клиноподібної дії предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, що володіли значною кінетичною енергією, в склад яких входили мікрочастки заліза. Заподіяння ушкоджень на представлених на експертизу предметах одягу (упаковані до сейф-пакету №ХТН А467850) предметами, які мають конструктивні властивості аналогічні наданим на експертизу уламкам металу, не виключено.
Згідно із висновком судово-медичної експертизи №78-МК від 21.06.2023 року на наданих на експертизу речах потерпілої ОСОБА_9 , 1972 р.н., (упаковані до сейф-пакету №SUD 4021262) виявлено: на штанах - 5 (п'ять) наскрізних пошкоджень, 4 з яких розташовані в верхній третині лівої половини, одне - в верхній третині правої половини; на колготах - 6 (шість) наскрізних пошкоджень, 5 з яких розташовані в верхній третині лівої половини, одне - в верхній третині правої половини. Зазначені в п. 1 пошкодження утворились внаслідок пробивної та клиноподібної дії предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, що володіли значною кінетичною енергією, в склад яких входить залізо. Заподіяння ушкоджень на представлених на експертизу предметах одягу (упаковані до сейф-пакету №SUD 4021262) уламками металу, які мають конструктивні властивості та склад, аналогічні наданим на експертизу уламкам металу, не виключено.
Відповідно до виписки з медичної картки стаціонарного хворого №3124 КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» від 01.05.2023 року, ОСОБА_11 був госпіталізований 28.04.2023 року з діагнозом: МВТ. Множинні уламкові поранення тулуба, сідниць та нижніх кінцівок. ОСОБА_26 3-5 плюсневих кісток правої стопи (T-00.8, Y-92.88, Y-36.2, U-73.9).
Згідно із висновком судово-медичної експертизи №442 від 01.06.2023 року, у ОСОБА_11 мають місце тілесні пошкодження у вигляді множинних уламкових поранень задньої поверхні грудної клітини справа, лівого та правого стегна, правої сідниці, тильної поверхні правої стопи, відкритого перелому 3-5 плеснових кісток правої стопи. Дані тілесні пошкодження могли утворитися при вибуху будь-якого вогнепального знаряддя, яке має велику кінетичну енергію. Утворення даних тілесних пошкоджень 28.04.2023 року не виключається. За ступенем тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я та не є небезпечними для життя в момент заподіяння згідно із «Привалами визначення ступеню тяжкості тілесних пошкоджень». Після отримання даних тілесних пошкоджень підозрюваний не міг здійснювати будь-які активні дії. Будь-яких судово-медичних даних про характеристику травмуючого предмету, яким були спричинені дані тілесні пошкодження, не має. На момент звернення в лікувальний заклад у крові ОСОБА_11 знайдено етиловий спирт у концентрації 2,17 проміле, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння.
За змістом висновку судово-психіатричної експертизи №131 від 06.06.2023 року на період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, ОСОБА_11 був достатньо орієнтованим, розладів сприймання та мислення не виявляв. Правильно орієнтувався в оточуючому середовищі, здійснював усвідомлені, цілеспрямовані дії, маячення, галюцінацій не виявляв. Однак його психічний стан на той період часу визначався психічними розладами і розладами поведінки внаслідок вживання алкоголю, гострою інтоксикацією, неускладненою, при збереженні критичних здібностей та здатності до прогнозування своїх дій. На підставі вищевказаного, можливо зробити висновок, що ОСОБА_11 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, страждав психічними розладами і розладами поведінки внаслідок вживання алкоголю. Гостра інтоксикація неускладнена. На даний час ОСОБА_11 на будь-який психічний розлад не страждає. За своїм психічним станом він, у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, міг та може на даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. Психічним розладом, який виник у нього після скоєння злочину не страждає. Не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру.
Таким чином, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального даного провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд встановив, що своїми умисними діями, які виразилися у придбанні, зберіганні та носінні вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, при обставинах, викладених у даному вироку, ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
Дії ОСОБА_11 , кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті двом або більше особам, вчинене способом небезпечним для життя багатьох осіб, яке не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, підлягають перекваліфікації на ч. 4 ст. 296 КК України виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. При цьому відповідно до ч. 4 ст.17 КПК усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумними сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.
З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням (див. постанови Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 8 жовтня 2019 р. у справі № 195/1563/1 б-к, від 21 січня 2020 р. у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 р. у справі № 760/23459/17).
Таким чином, суди повинні ретельно перевіряти доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого. Разом з тим, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме в тому, що 28.04.2023 року, приблизно о 20:00 годині, ОСОБА_11 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на розі вулиці 8 Березня та проспекту Центрального у місті Миколаєві, біля буд №22 по проспекту Центральному, зустрівся із раніше незнайомими йому чоловіком та жінкою, а саме потерпілими ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які знаходились біля власного автомобіля марки «ВАЗ 2106», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». В подальшому, ОСОБА_11 , підійшовши до ОСОБА_13 почав просити у нього грошові кошти, після чого, отримавши від останнього відмову, у ОСОБА_11 виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , який виразився у висловлюванні в їх бік нецензурною лайкою та погрозою заподіяння смерті шляхом «підриву». Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_27 та ОСОБА_13 , використовуючи малозначний привід, ОСОБА_11 дістав з верхнього одягу вибуховий пристрій оснащений підривачем типу УЗРГМ-2, який згідно із висновком експерта відноситься до оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та намірів у вигляді заподіяння шкоди стороннім особам, перебуваючи у громадському місці, бажаючи настанні суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілих, висмикнув чеку з ручної гранати Ф-1 підривача типу УЗРГМ-2. В подальшому ОСОБА_11 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння та у якого відсутні навички поводження з вибуховими пристроями, не зміг довести свій злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті потерпілим, до кінця з причин, що не залежали від його волі, випустивши вказаний вибуховий пристрій на землю.
У свою чергу сторона захисту наголошувала, що умислу на вбивство потерпілих у ОСОБА_11 не було, гранату обвинувачений кидав не в потерпілих, а в бік від них, не думав, що вона вибухне, тому що вважав її учбовою, наміру позбавити когось життя або заподіяти тілесні ушкодження у нього не було, хотів налякати потерпілих, погроз заподіяння смерті шляхом підриву нікому не висловлював. Коли обвинувачений витягував гранату із сумки - з неї випала чека, яка майже не була закріплена, і він був вимушений її кинути. Думки, що граната може заподіяти шкоду перехожим або транспортним засобам він не припускав, а тому, за версією сторони захисту, дії ОСОБА_11 не містять складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України, та мають бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 296 КК України.
Відповідно до ст. 24 КК України наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.
Згідно зі ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Закінченим є замах, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків. Вольова - наявність у суб'єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.
Якщо умисне вбивство може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом, то замах на умисне вбивство можливий лише з прямим умислом, тобто коли вчинене свідчило про те, що винний усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій, передбачав можливість або неминучість настання смерті іншої людини і бажав її настання, однак смертельний результат не настав з незалежних від нього обставин.
Отже, якщо винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальність за замах на вбивство.
Також злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров'ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках повинна наставати лише за наслідки, які фактично було заподіяні.
Питання про наявність у діях особи умислу на вбивство слід вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, треба враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій (постанова ВС від 13 лютого 2020 року у справі №164/1826/17).
В ході судового розгляду стороною обвинувачення не була спростована версія сторони захисту про те, що ОСОБА_11 не мав прямого умислу на вбивство потерпілих.
Зокрема, як встановлено судом, ОСОБА_11 кинув гранату в бік від проїжджої частини, де розташовувався транспортний засіб марки «ВАЗ 2106», в якому у цей момент перебували потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , вибух відбувся на тротуарі біля дерева, що зафіксовано в протоколі огляду місця події від 28.04.2023 року. Точне місцезнаходження транспортного засобу, в якому перебували потерпілі та який було переміщено після вибуху, а також точне взаємне розташування місця вибуху та місцезнаходження в момент вибуху обвинуваченого та потерпілих - не встановлено. Зафіксовано лише місцезнаходження пошкодженого автомобілю марки «SsangYong» державний номерний знак « НОМЕР_2 », належного потерпілому ОСОБА_7 .
Потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , умисел на заподіяння смерті яких, за версією сторони обвинувачення, виник у ОСОБА_11 , від вибуху не постраждали взагалі. Легкі тілесні ушкодження отримала лише випадкова перехожа ОСОБА_9 , а найбільше постраждав сам обвинувачений, який згідно із висновком судово-медичної експертизи №442 від 01.06.2023 року, отримав середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров'я. Зазначене свідчить про недоведеність версії сторони обвинувачення, що ОСОБА_11 кинув гранату саме з метою позбавлення життя потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
З огляду на вищенаведене суд зазначає наступне.
Безпосереднім об'єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Кримінально каране хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
За зовнішніми ознаками хуліганство певним чином схоже на ряд інших злочинів, зокрема на ті з них, що посягають на здоров'я, честь і гідність людини, її майно. Критеріями розмежування цих діянь є насамперед об'єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив як ознака суб'єктивної сторони злочину.
Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об'єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.
З урахуванням зазначеного дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб'єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
Як встановлено в ході судового розгляду, конфлікт між обвинуваченим ОСОБА_11 та потерпілими ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , з яким вони раніше знайомі не були, виник випадково, як зухвала реакція на відповідь потерпілого, який, на думку обвинуваченого, не підтримав патріотичні гасла, які будучи в стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи у громадському місці викрикував обвинувачений, та який у грубій формі відмовився від запропонованої обвинуваченим допомоги з ремонтом автомобіля та надання йому грошових коштів у розмірі 2 гривень. Вказаний конфлікт, який під малозначним приводом формально виник між ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , вочевидь трансформувався у грубе порушення громадського порядку через нехтування ОСОБА_11 встановленими правилами поведінки у громадських місцях з мотивів явної неповаги до суспільства, а тому й утворив склад хуліганства.
Таким чином, суд враховує мотиви і мету дій ОСОБА_11 , характер дій кожного з учасників конфлікту, порушення ОСОБА_11 громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у вчиненні протиправних дій у громадському місці відносно потерпілих. Суд також враховує агресивну поведінку ОСОБА_11 та безпідставність вчинюваних ним дій і зазначає, що це свідчить про прагнення ОСОБА_11 показати зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоствердитися за рахунок приниження інших осіб.
Суд вбачає наявність в діях ОСОБА_11 такої обов'язкової ознаки хуліганства, як особлива зухвалість, оскільки грубе порушення громадського порядку супроводжувалось насильством із заподіянням потерпілій ОСОБА_9 тілесних ушкоджень.
ОСОБА_11 кинув гранату з мотивів явної неповаги до суспільства.
Зазначене дає підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_11 мотиву явної неповаги до суспільства, що є обов'язковою юридичною ознакою злочину, передбаченого статтею 296 КК.
Сутність мотиву полягає у тому, що він завжди пов'язаний з певними спонуканнями, які викликали у особи рішучість вчинити злочин. Мотив - це не просто спонукання до дій, а спонукання усвідомлене, обумовлене бажанням досягнути певної мети. Отже, мотив злочину можна визначити як усвідомлене спонукання особи, яке викликало у неї рішучість вчинення злочину. Мотив злочину значною мірою характеризує не лише особу злочинця, але і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним діяння. Мотивом злочину називаються спонукання до вчинення злочину. Мета злочину - це бажання особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, досягти певних шкідливих наслідків. Вона є характерною ознакою умисних злочинів, що вчиняються з прямим умислом. Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винний та бажав їх настання, можливо лише при ретельному аналізі складу вчиненого злочину та виявленні його елементів і всіх обставин справи. Порушення цієї вимоги породжує серйозні помилки щодо кваліфікації злочину.
Суб'єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій.
Особливо кваліфікованими видами хуліганства є зокрема вчинення його із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК України).
Суд враховує той факт, що ОСОБА_11 була застосована граната. Тобто умисел обвинуваченого був спрямований не на спричинення смерті або тілесних ушкоджень потерпілим, а на порушення громадського порядку з мотивів особистої зневаги та явної неповаги до суспільних норм поведінки. На думку суду, його поведінка свідчить про те, що у його свідомості мало місце переконання про його домінування та можливість такої протиправної поведінки, про що свідчить його непропорційна реакція на поведінку потерпілого, а відсутність особистого мотиву посягання на потерпілих свідчить про відсутність в його діях складу правопорушення саме проти життя та здоров'я, але в повній мірі відповідає диспозиції ст. 296 КК України (постанова ВС від 25.01.2022 року в справі № 161/2203/20, від 28.01.2025 року в справі № 681/742/19).
Кваліфікуючою ознакою хуліганства, що передбачена ч. 4 ст. 296 КК України, є застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для заподіяння тілесних ушкоджень. Таке застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета полягає у фактичному їх використанні для спричинення шкоди здоров'ю та заподіяння тілесних ушкоджень, використанні бойових властивостей вогнепальної зброї, направленні такої зброї на особу, здійсненні пострілу в сторону потерпілого, намаганні завдати ударів ножем потерпілому, киданні ножа з метою ураження потерпілого, приставлянні ножа (його колото-ріжучої частини) до тіла потерпілого. Ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.
Відповідно до статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Вказане має місце тоді, коли діяння особи, яке згідно з обвинувальним актом ставиться їй у провину, підлягає кваліфікації за менш тяжкий злочин, ніж це зазначено в обвинувальному акті. Якщо ж вчинення конкретного діяння органом досудового розслідування особі у провину не ставилося, то суд відповідно не може вийти за межі висунутого обвинувачення і додатково встановити обставини кримінального провадження, які не були зазначені в обвинувальному акті. Так, Верховний Суд уже надавав висновки щодо виходу судів нижчих ланок за межі обвинувачення (постанова від 22 березня 2018 року № 51-1290 км 18, постанова від 21.05.2019, справа № 727/12/18, провадження № 51-10310 км18).
Таким чином, суд зазначає, що вина обвинуваченого ОСОБА_11 доведена повністю, його дії необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, яке вчинене із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, а тому кваліфікацію дій ОСОБА_11 необхідно змінити та перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 15, п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 4 ст. 296 КК України.
Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.
Вимоги цієї норми є імперативними, тобто обов'язковими для застосування судом. Наведені в ній положення зобов'язують суд при призначенні покарання враховувати не лише ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, що обтяжують покарання, а й особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові №362/4131/16-к від 25 вересня 2018 року.
Згідно з частиною другої статті 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 року по справі № 634/609/15-к).
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за скоєний злочин, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому вигляді й розмірі, яке з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження скоєння нових злочинів.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_11 суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 263 КК України та ч. 4 ст. 296 КК України, ступінь тяжкості вказаних діянь, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, дані щодо особи обвинуваченого, який є особою похилого віку, одружений, неповнолітніх дітей не має. Згідно із ст. 89 КК України ОСОБА_11 вважається таким, що не має судимості. Проходив військову службу у 1972 році. Відповідно до довідки-характеристики ОСОБА_11 за місцем мешкання до адміністративної відповідальності не притягувався, на профілактичному обліку в Миколаївському МРУП ГУНП в Миколаївській області не перебував та не перебуває. Лікування у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не проходив, за медичною допомогою не звертався.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_11 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_11 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінальних правопорушень особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Досягнення мети виправлення означає, що в особистості засудженого відбулись такі зміни, які фактично унеможливлюють вчинення ним нового кримінального правопорушення з огляду на зміни його ціннісних орієнтирів. Виправлення засудженого, яке виявляється у внесенні коректив у соціально-психологічні характеристики засудженого, нейтралізації негативних криміногенних настанов, вихованні законослухняності і поваги до положень закону, в тому числі і кримінального, досягається таким впливом на свідомість особи, за допомогою якого усуваються ті її негативні риси, які призвели до вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на вказані обставини, враховуючи ступень тяжкості вчинених ОСОБА_11 діянь, які відносяться до категорії тяжких злочинів, сукупність усіх обставин, що характеризують вказані кримінальні правопорушення, зокрема, форму вини, мотив, спосіб, характер вчинених діянь та тяжкість наслідків, беручи до уваги дані, що характеризують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства із призначенням покарання у вигляді позбавлення волі, яке, відповідно до ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім заходом примусу, що застосовується від імені держави згідно ст. 50 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Процесуальні витрати за проведення судової вибухово-технічної експертизи №КСЕ-19/115-23/6280 від 16.06.2023 року у розмірі 3824 (три тисячі вісімсот двадцять чотири) гривні 00 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь держави.
Речові докази: металеві уламки, які поміщені до сейф-пакету №АБ 010008, чеку з кільцем та запобіжний важіль УЗРГМ 2, які поміщені до сей-пакету №АБ010024, змив зі слідами РБК, який поміщено до паперового конверту, конверт, в якому знаходиться зразок крові ОСОБА_9 , конверт, в якому знаходиться зразок крові ОСОБА_11 , паперовий конверт, в якому знаходиться марлева серветка за слідами змиву, передані до камери зберігання речових доказів Миколаївського МРУП ГУНП в Миколаївській області - підлягають знищенню; джинси синього кольору та колготи коричневого кольору зі слідами пошкоджень, які поміщено до сейф-пакету №SUD4021262, передані до камери зберігання речових доказів Миколаївського МРУП ГУНП в Миколаївській області, підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_9 ; штани з ременем камуфляжні зі слідами РБК, кофту біло-чорного кольору зі слідами РБК, спортивну кофту сильного кольору, окуляри, сорочку з клітинку зеленого кольору, туфлі чорного кольору, кепку камуфляжну, кожану куртку коричневого кольору, труси зі слідами РБК, які поміщені у полімерний пакет та опломбовані стяжкою синього кольору №ХТНА467850, передані до камери зберігання речових доказів Миколаївського МРУП ГУНП в Миколаївській області, підлягають поверненню обвинуваченому ОСОБА_11 .
На момент ухвалення вироку до ОСОБА_11 жодного запобіжного заходу не застосовано.
Підстави для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_28 відсутні.
Строк відбування покарання підлягає обчисленню з моменту фактичного затримання після набрання вироком законної сили.
У строк покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, підлягає зарахуванню день за день строк попереднього ув'язнення ОСОБА_11 у період з 01.05.2023 року по 09.09.2024 року включно.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України, у строк покарання підлягає зарахуванню строк перебування ОСОБА_11 під цілодобовим домашнім арештом у період з 10.09.2024 року по 29.12.2024 року включно виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі, тобто у перерахунку зарахуванню у строк покарання підлягають 37 днів позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370-371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_11 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання після набрання вироком законної сили.
Зарахувати у строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі строк попереднього ув'язнення ОСОБА_11 у період з 01.05.2023 року по 09.09.2024 року включно.
Зарахувати у строк відбування покарання із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі строк перебування ОСОБА_11 під цілодобовим домашнім арештом у період з 10.09.2024 року по 29.12.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави процесуальні витрати за проведення вибухово-технічної експертизи №КСЕ-19/115-23/6280 від 16.06.2023 року у розмірі 3824 (три тисячі вісімсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.
Речові докази: металеві уламки, які поміщені до сейф-пакету №АБ 010008, чеку з кільцем та запобіжний важіль УЗРГМ 2, які поміщені до сей-пакету №АБ010024, змив зі слідами РБК, який поміщено до паперового конверту, конверт, в якому знаходиться зразок крові ОСОБА_9 , конверт, в якому знаходиться зразок крові ОСОБА_11 , паперовий конверт, в якому знаходиться марлева серветка за слідами змиву, передані до камери зберігання речових доказів Миколаївського МРУП ГУНП в Миколаївській області - знищити; джинси синього кольору та колготи коричневого кольору зі слідами пошкоджень, які поміщено до сейф-пакету №SUD4021262, передані до камери зберігання речових доказів Миколаївського МРУП ГУНП в Миколаївській області, повернути потерпілій ОСОБА_9 ; штани з ременем камуфляжні зі слідами РБК, кофту біло-чорного кольору зі слідами РБК, спортивну кофту сильного кольору, окуляри, сорочку з клітинку зеленого кольору, туфлі чорного кольору, кепку камуфляжну, кожану куртку коричневого кольору, труси зі слідами РБК, які поміщені у полімерний пакет та опломбовані стяжкою синього кольору №ХТНА467850, передані до камери зберігання речових доказів Миколаївського МРУП ГУНП в Миколаївській області, повернути обвинуваченому ОСОБА_11 .
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3