Справа № 487/5222/21
Провадження № 2/487/52/25
12.05.2025 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Нікітіна Д.Г, секретаря судового засідання Марченко О.С. в порядку ч.2 ст.247ЦПК України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
28.07.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
На підставі договору міни, зареєстрованого універсальною товарною біржею "Ріко-Альянс" 30.10.2000 р. за №290, позивачу належить квартира АДРЕСА_1 .
Сусіди позивача з квартири АДРЕСА_2 недбало ставляться до утримання їх майна в належному стані: в квартирі вибиті вікна, відсутнє опалення, що призводить до того, що на стелі та на стінах квартири позивача з'явились пліснява та грибок жовтого кольору.
Позивач звернулась до Адміністрації Заводського району м. Миколаєва із зазначеною проблемою, оскільки сусіди на контакт не йдуть, прохання належно утримувати майно ігнорують.
Співробітники адміністрації розглянули звернення позивача, прибули до неї додому та склали акт від 02.12.2021 року.
За результатами розгляду звернення, адміністрацією Заводського району м. Миколаєва була надана відповідь про те, що причиною належного стану стелі та стін у квартирі АДРЕСА_1 є недбале ставлення власників квартири АДРЕСА_2 до утримання майна в належному стані.
Просили усунути перешкоди у користуванні у користуванні ОСОБА_1 належною їй квартирою АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 утримувати в належному стані належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_3 , а саме: здійснювати опалення в квартиру в зимовий період та покрити вікна склом. Стягнути з відповідачів матеріальну та моральну шкоду.
Ухвалою судді від 30.03.2023 року у справі відкрито провадження та призначений розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику сторін, а також роз'яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.
Відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву відповідачі не подали.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилсь, були повідомлені належним чином.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, причину неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів, що відповідає положенням ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
На підставі договору міни, зареєстрованого універсальною товарною біржею "Ріко-Альянс" 30.10.2000 р. за №290, позивачу належить квартира АДРЕСА_1 .
Сусіди позивача з квартири АДРЕСА_2 недбало ставляться до утримання їх майна в належному стані: в квартирі вибиті вікна, відсутнє опалення, що призводить до того, що на стелі та на стінах квартири позивача з'явились пліснява та грибок жовтого кольору.
Позивач звернулась до Адміністрації Заводського району м. Миколаєва із зазначеною проблемою, оскільки сусіди на контакт не йдуть, прохання належно утримувати майно ігнорують.
Співробітники адміністрації розглянули звернення позивача, прибули до неї додому та склали акт від 02.12.2021 року.
За результатами розгляду звернення, адміністрацією Заводського району м. Миколаєва була надана відповідь про те, що причиною належного стану стелі та стін у квартирі АДРЕСА_1 є недбале ставлення власників квартири АДРЕСА_2 до утримання майна в належному стані.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.10.2023 року на підставі ч. 1 ст. 103 ЦПК України було призначено судову будівельно-технічну експертизу.
10.01.2024 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів і зразків.
На вимогу суду позивачем та його представником жодних додаткових матеріалів надано не було, у зв'язку з чим 18.04.2024 до суду експертом повернено справу без виконання.
Правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб'єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов'язань).
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Вирішуючи цивільний спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Спосіб захисту - це матеріально-правовий засіб примусового характеру, за допомогою якого відбувається відновлення/визнання порушеного/оспорюваного права чи законного інтересу особи.
Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 та постанові від 15 березня 2023 року по справі №725/1824/20, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи та враховуючи норми законодавства, що регулюють наявні між сторонами спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного прав, вимагаючи усунути перешкоди у користуванні у користуванні ОСОБА_1 належною їй квартирою АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 утримувати в належному стані належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_3 , а саме: здійснювати опалення в квартиру в зимовий період та покрити вікна склом
Статтею 1166 ЦК передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Правовий аналіз зазначеної норми свідчить, що юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
При цьому особливістю регулювання таких відносин є презумпція винуватості, оскільки обов'язок довести відсутність вини у завданні шкоди покладається саме на особу, яка завдала шкоди або має нести відповідальність за її завдання.
Відповідно до ст. 319 ЦК власність зобов'язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
Статтею 151 Житлового кодексу передбачено, що громадяни, які мають в приватній власності жилу квартиру, зобов'язані забезпечувати її схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт. Безгосподарне утримання квартири тягне за собою наслідки, передбачені ЦК.
Визначаючи розмір завданих позивачці збитків, суд звертає увагу, що сторони вільні у наданні суду доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Позивачем не надано жодного доказу, з яких би вбачалось, що її майну була завдана шкода. В матеріалах справи відсутні фотокартки, які б засвідчували факт вчинення шкоди, висновок експерта, щодо оцінки завданої шкоди та причинно-наслідкового зв'язку, а отже факт завдання шкоди позивачці є не доведеним.
Враховуючи встановлені при розгляді справи обставини, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити з наведених вище підстав.
Згідно ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 161 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Копію рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Д.Г. Нікітін