Справа № 487/3772/22
Провадження № 2/487/87/25
13.05.2025 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючий суддяНікітін Д.Г.,
при секретаріМарченко О.С.
за участю:
представника позивачаОСОБА_1
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
встановив:
23.11.2022 до суду звернулася ОСОБА_2 з позовом, яким просить стягнути з Відповідача - ОСОБА_3 , відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 103649,00 гривень, моральної шкоди в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень, судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 1592,49 грн., витрати, пов'язані із визначенням вартості ремонтно-будівельних робіт по ліквідації залиття в розмірі 3600,00 гривень, витрати, пов'язані із визначенням технічного стану квартири (експертний висновок за проведення будівельно-технічної експертизи) в розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 , (надалі - Позивач), є власником та проживаю у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить мені на праві власності, що підтверджується договором купівлі- продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївстького міського нотаріального округу Миколаївської області Горбуровим К.Є. від 28 лютого 2017 року. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію реєстраційний номер вказаного об'єкта нерухомого майна 1184805348101.
ОСОБА_3 (надалі - Відповідач) проживає поверхом вище у квартирі А» АДРЕСА_2 та є основним квартиронаймачем.
07.08.2022 року квартиру позивачки було залито, про що складено відповідний акт про залиття, аварію, що трапилась на системі, центрального опаленні, холодного водопостачання від 08.08.2022. Після даного залиття квартира потребує термінового поточного ремонту, оскільки мешкати в ній стало неможливо.
08.08.2022 комісією у складі представників ПП «Управляюча компанія ЖЕД № 10» у присутності чоловіка Відповідача - ОСОБА_4 проведено обстеження квартири позивачки з метою виявлення причини і розміру заподіяної шкоди залиттям шкоди.
Згідно з актом комісії залиття моєї квартири сталося внаслідок виходу з ладу гнучкого шлангу в кухні квартири АДРЕСА_3 (Відповідача) на підключенні кухонної мийки до внутрішньої будинкової системи холодного водопостачання, тобто з вини Відповідача, який є власником квартири і несе відповідальність за несправність.
Відповідач добровільно відмовилася відшкодовувати збитки, спричинені, залиттям квартири. У зв'язку з цим у жовтні поточного року з метою визначення вартості ремонтно-будівельних робіт по ліквідації залиття в квартирі позивачка вимушена була звернутися до Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області, сплативши за ці послуги 3600 грн..
Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва - ремонтно-будівельних робіт по ліквідації залиття в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 з вище розташованої квартири загальна вартість вказаних ремонтних робіт з урахуванням будівельних робіт, вартості устаткування, інших витрат, податку на додану вартість складає 103649 тис. грн.
01.12.2022 провадження у справі відкрито, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
02.09.2024 ухвалою суду було закрито підготовче судове засідання та справа була призначена до розгляду.
Представником відповідача до суду було надано відзив на позов, в яких просить у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі та просив стягнути з відповідача матеріальну, моральну шкоду та судові витрати, завдану внаслідок залиття квартири позивача, що сталось з вини відповідача, оскільки останній відмовився у досудовому порядку врегулювати зазначений спір.
Представник відповідача, подала заяву про слухання справи за її відсутності.
Суд, вислухавши пояснення сторони, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , є власником та проживаю у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївстького міського нотаріального округу Миколаївської області Горбуровим К.Є. від 28 лютого 2017 року. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію реєстраційний номер вказаного об'єкта нерухомого майна 1184805348101.
ОСОБА_3 проживає поверхом вище у квартирі А» АДРЕСА_2 та є основним квартиронаймачем.
07.08.2022 року квартиру позивачки було залито, про що складено відповідний акт про залиття, аварію, що трапилась на системі, центрального опаленні, холодного водопостачання від 08.08.2022.
08.08.2022 комісією у складі представників ПП «Управляюча компанія ЖЕД № 10» у присутності чоловіка Відповідача - ОСОБА_4 проведено обстеження квартири з метою виявлення причини і розміру заподіяної позивачці залиттям шкоди.
Згідно з актом комісії залиття квартири сталося внаслідок виходу з ладу гнучкого шлангу в кухні квартири АДРЕСА_3 (Відповідача) на підключенні кухонної мийки до внутрішньої будинкової системи холодного водопостачання, тобто з вини Відповідача, який є власником квартири і несе відповідальність за несправність.
Згідно акту обстеження квартири позивача завдано суттєвих та чисельних пошкоджень, а ОСОБА_2 заподіяно майнову та моральну шкоду.
Оглядом квартири позивачки після протікання міжповерхового перекриття, яке сталося 07.08.2022 встановлено наступне: натяжна стеля в центрі має розрив, з якого провисає люстра; є сліди залиття на підлозі у вигляді вологи, калюж і здуття ламінату та відшарування плинтусу; жовті розводи на віконному відкосі; вода у шухлядах кухонного столу, волога у кухонних навісних шафах, на мікрохвильовій печі та тостері; залиті водою диван, кондиціонер , ноутбук, телевізор, тостер; волога на столешниці над умивальником та пральною машинкою.
Відповідач добровільно відмовилася відшкодовувати збитки, спричинені, залиттям квартири. У зв'язку з цим у жовтні поточного року з метою визначення вартості ремонтно-будівельних робіт по ліквідації залиття в квартирі позивачка звернулася до Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області, сплативши за ці послуги 3600 грн.
Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва - ремонтно-будівельних робіт по ліквідації залиття в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 з вище розташованої квартири загальна вартість вказаних ремонтних робіт з урахуванням будівельних робіт, вартості устаткування, інших витрат, податку на додану вартість складає 103649 тис. грн.
Щодо відшкодування матеріальної шкоди.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Положеннями ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
Відповідно до ст.151 ЖК УРСР громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
Положеннями ст.177 ЖК УРСР встановлено, зокрема, що громадяни, зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання.
Згідно зі ст. 10 ЖК УРСР, громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержуватись правил користування жилими приміщеннями.
Отже, відповідач, як законний власник (користувач), несе обов'язок по забезпеченню схоронності житла, санітарно-технічного та іншого обладнання в квартирі, яке стало причиною залиття.
Частиною 3 статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Згідно з положеннями ст.1192ЦКУкраїни якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи №6-183цс14 від 03.12.2014, законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини: якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із роз'ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Враховуючи викладені положення діючого законодавства саме на власника покладається обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної у зв'язку із використанням належного йому майна.
Разом із тим, суд приходить до переконання, що за відсутності у матеріалах справи доказів того, що ремонтні роботи у квартирі позивачки були виконані платником податку на додану вартість, розмір відшкодування майнової шкоди має бути зменшений на розмір податку на додану вартість (17275 грн.).
Отже, враховуючи надані докази, наявність причинного зв'язку між залиттям і шкодою, суд вважає, обґрунтованою вимогу про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки підтверджено завдання шкоди залиттям квартири позивача відповідачем, у розмірі 86374,00 грн.
Щодо відшкодування моральної шкоди.
Згідно із вимогами ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31.03.1995 р, згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації.
При з'ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Позивачем заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн.
Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в заявленому розмірі не є обґрунтованими і доведеними в ході розгляду справи в повному обсязі.
Однак, суд вважає, що внаслідок пошкодження майна, що належить позивачу, з вини відповідача, особа перенесла емоційні переживання, вимушена витрачати час для врегулювання питання щодо відшкодування шкоди та відновлення пошкодженого майна, що призводить до зміни способу життя протягом тривалого часу, в зв'язку з чим позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково в сумі 10000,00 грн.
Позивачем, в порушення вимог ст.81 ЦПК України не надано суду доказів, що погіршення її стану здоров'я стало наслідком завдання шкоди внаслідок залиття квартири, а отже такі твердження не є доведеними належними та достатніми доказами.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково.
Щодо розподілу понесених судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з нормами ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За нормами ч. 3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи,що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з вимогами ч. 8 ст.141ЦПКУкраїни розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно розрахунку судових витрат, зазначеному стороною позивача, вони складаються з: витрати пов'язані із визначенням вартості ремонтно-будівельних робіт по ліквідації залиття в розмірі 3600,00 грн., витрати пов'язані із визначенням технічного стану квартири (експертний висновок за проведення будівельно-технічної експертизи) в розмірі 2000,00, судовий збір в сумі 998,80 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 завдані майнові збитки, спричинені залиттям квартири, в сумі 86374,00 гривень, спричинену моральну шкоду в розмірі 10000 гривень, витрати пов'язані із визначенням вартості ремонтно-будівельних робіт по ліквідації залиття в розмірі 3600,00 грн., витрати пов'язані із визначенням технічного стану квартири (експертний висновок за проведення будівельно-технічної експертизи) в розмірі 2000,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 998 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Д.Г. Нікітін