Справа № 473/2460/25
іменем України
"26" травня 2025 р. місто Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Волосовського А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1
У протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №322906 від 07.05.2025 року поліцейським, який склав цей протокол, зазначено, що: «07.05.2025 року 13:50 м.Вознесенськ, вул.Троїцька, 15 ОСОБА_1 керував автомобілем HYUNDAI TUCSON д/н НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у Вознесенській КП «КНП ВБЛ'ВМР та за допомогою газоаналізатора Драгер відмовився. Від керування т/з відсторонений». Згідно вказаного протоколу у водія не вилучено посвідчення водія, від підпису протоколу, отримання його копії водій ОСОБА_1 відмовився. Дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані як порушення п.2.5 ПДР та за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 викликався до суду рекомендованим листом за адресою, що вказана в протоколі про адміністративне правопорушення, однак до суду повернувся конверт з відміткою листоноші, що «адресат відсутній за вказаною адресою». Про причини неприбуття ОСОБА_1 суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення слухання справи - до суду не подав. Щодо не вручення особі рекомендованого листа, то суд враховує, що надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду. Такий висновок Касаційний господарський суд Верховного Суду виклав у постанові від 18 березня 2021 року за справою № 911/3142/19, переглядаючи відмову поновити пропущений строк апеляційного оскарження. КГС ВС зазначив, що близьку за змістом правову позицію про належне повідомлення викладено в постановах: Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17; КГС ВС від 27.11.2019 у справі № 913/879/17; КГС ВС від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19; КГС ВС від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б. Судом були вичерпані всі засоби повідомлення ОСОБА_1 про час та місце слухання справи. Заявку на отримання смс-повідомлення ОСОБА_1 поліцією до справи не долучено. Номер телефону в протоколі та в інших матеріалах провадження не вказано. А надіслання рекомендованого листа є належним повідомленням учасника процесу про необхідність явки до суду. При цьому суд враховує, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс Проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші). Окрім того, що ОСОБА_1 був повідомлений про час та місце слухання справи рекомендованим листом, також на офіційному сайті Судової влади України дата та місце розгляду справи були вказані одразу після призначення справи до розгляду в судовому засіданні. У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження. З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, з моменту складання протоколу (07.05.2025 року) по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому розгляд справи відбувся у відсутності ОСОБА_1 згідно із вимогами ст.268 КУпАП.
Окрім протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №322906 від 07.05.2025 року в судовому засіданні було оглянуто відеозапис, зроблений співробітниками поліції. Відповідно до ст.251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення. На диску, що надано поліцейськими до протоколу, міститься відеофайл "E:\0000000_00000020250507131546_0003.MP4". Під час його огляду встановлено, що ОСОБА_1 був зупинений поліцією під час керування тз за відсутність пасків безпеки. Водій на вимогу поліцейських не бажає надавати посвідчення водія, говорить, що він військовий. Дружина водія говорить про якісь гранати в авто. Водій надає дозвіл на поверхневий огляд авто, говорить, що заборонених предметів він не має. Водій на питання поліції повідомляє, що вживав спиртне. Поліцейський повідомляє, що відчуває у водія запах алкоголю. Водій каже, що випив 150 грам горілки. Пропонує розібратися з поліцією на місці, говорить, що завтра уїзжає. Водій каже, що йому не можна ст.130. На пропозицію поліцейського пройти освідування водій відмовляється.
Також до матеріалів справи долучено направлення на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану сп'яніння від 07.05.2025 року, де зазначено, що огляд не проводився через відмову ОСОБА_1 ; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, в якому вказані ознаки алкогольного сп'яніння, виявленні у водія ОСОБА_1 та про відмову його від освідування. Також до справи долучено копію постанови серія ЕНА №4673914 від 07.05.2025 року складену відносно ОСОБА_1 за порушення вимог п.9.2а), п.2.3.в) ПДР за ч.5 ст.121 КУпАП.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд враховує, що нею передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. У ході здійснення судом провадження за ч.1 ст.130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі. Відповідно до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять. Згідно із ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. Огляд водія на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення, на думку суду відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено наявні у ОСОБА_1 ознаки стану алкогольного сп'яніння, а також зазначено, що огляд він пройти відмовився. Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими на долучених до протоколу відеофайлах, зокрема пропозицію поліцейського пройти огляд та відмову від такого огляду з боку ОСОБА_1 , який перед тим керує тз. З огляду на досліджені докази суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є всі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 підлягає відповідальності на загальних підставах, оскільки відповідно до ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. Враховуючи суспільну небезпеку правопорушення та його характер, суд вважає доцільним застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст.40-1, ч.1 ст.130, 268, 280, 283-285 КпАП України, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, і застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, в дохід держави. Рахунок: UA438999980313010149000014001, Отримувач: Миколаївське ГУК/Микол. обл./21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Найменування: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, який підлягає сплаті не пізніше, як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення копії постанови з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст.308 КУпАП в разі несплати штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцем знаходженням майна, яким стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Копію постанови направити ОСОБА_1 , оскільки розгляд справи відбувся у його відсутності з дотриманням вимог ст.268 КУпАП. Роз'яснити особі, яка притягується до відповідальності, що оригінали платіжних документів про сплату штрафу та судового збору мають бути надані до суду, який виніс постанову.
Постанова може бути оскаржена через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.Б.Зубар