Справа № 523/18417/24
Провадження №2/472/208/25
22 травня 2025 року с-ще Веселинове Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Тустановського А.О.,
за участю секретаря Маслюк А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
17 січня 2025 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області за підсудністю з Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_2 зазначив, що 28.12.2022 року о 08.00 годині в населеному пункті м. Одеса, по вул. Миколаївська дорога 235, відбулася дорожньо - транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Musstang», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 та транспортного засобу «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_4 , яка теж є потерпілою. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
На момент настання дорожньо - транспортної пригоди цивільно - правова відповідальність транспортного засобу потерпілої була застрахована в ПАТ «СК «УСГ» та строк дії договору на момент ДТП діяв.
На момент настання дорожньо-транспортної пригоди відповідальність ОСОБА_1 не була зареєстрована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 20.02.2023 року по справі № 523/1226/23 відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
До Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про настання страхового випадку звернулась потерпіла особа, тому було здійснено виплату страхового відшкодування на підставі довідки № 1 від 24.04.2023 та Наказу № 3/7705 від 24.04.2023 р. в сумі 52267,11 грн.
Цивільно-правова відповідальність на момент настання ДТП відповідача не була застрахована. Отже, на підставі вище зазначеного, до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як до особи відповідальної за настання шкоди внаслідок ДТП нанесеної потерпілому.
Таким чином, у розумінні ст. ст. 993, 1187, 1194 ЦК України у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.
Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача завдані збитки в розмірі 52267,11 грн. 95 коп., 1447 грн. вартість послуг експерта та судовий збір.
Ухвалою суду від 21 січня 2025 року відкрито провадження у справі та справу призначено до судового засідання.
Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України та представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До суду надано заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений через оголошення, опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України та направлено на його адресу судову кореспонденцію, яка повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відмовився», що відповідно до статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача та відповідач не з'явилися до зали судового засідання.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідачка належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, відповідачка не з'явилася в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подала відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач не надав до суду відзив, не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, та те, що представник позивача надав згоду на проведення судового засідання у відсутність відповідача, то суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.
22.05.2025 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
В зв'язку з неявкою всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 20 лютого 2023 року постановою Суворовського районного суду м. Одеси відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (а.с. 15-16).
Згідно з ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зазначено, що преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.
Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини водія ОСОБА_1 був пошкоджений автомобіль «BMW Х3», днз НОМЕР_2 , що підтверджується копією повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 26 січня 2023 року (а.с 17-18).
Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу потерпілого на час ДТП була застрахована згідно з полісом №209321547 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в СГ «Українська Страхова Група», строк дії договору страхування на момент ДТП діяв.
На час скоєння вказаного ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно зі Звітом про оцінку колісного транспортного засобу «BMW Х3», реєстраційний номер НОМЕР_2 (дата оцінки 08.02.2023 року на замовлення МТСБУ від 01 січня 2020 року (доручення 89980), складеним директором ТОВ «АВТО ОДЕСК», вбачається, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу його складників пошкодженого при ДТП колісного транспортного засобу «BMW Х3» реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 58742 грн. 26 коп. (а.с. 28).
Відповідно до розрахунку на оплату № 69 від 03 квітня 2023 року та акту виконаних робіт згідно доручення МТСБУ по справі №89980 позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди у розмірі 1447 грн. (а.с.43-44).
26 січня 2023 року, оскільки завдана шкода в результаті ДТП ОСОБА_1 потерпілій відшкодована не була, ОСОБА_4 звернувся МТСБУ із заявою про отримання страхового відшкодування.
Відповідно до Наказу МТСБУ «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих», на підставі ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», приймаючи до уваги документи надані МТСБУ по справі № 89980, МТСБУ прийнято рішення сплатити на рахунок ОСОБА_4 НОМЕР_3 гривню 11 копійок за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
МТСБУ надіслало на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу від 28.04.2023 року, в якій запропонувало в добровільному порядку сплатити на рахунок МТСБУ грошові кошти у розмірі 53714 грн 11 коп (а.с.39-40).
Матеріали справи не містять доказів добровільного відшкодування ОСОБА_1 зазначеної суми грошових коштів на рахунок МТСБУ.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом судового розгляду у цій справі є вимоги МТСБУ про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Пунктом 2.1. статті 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), потерпілі (стаття 4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно із абзацом 1 пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до підпункту а) п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
В силу положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
За змістом частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У даній справі МТСБУ здійснило відшкодування регламентної виплати потерпілій у ДТП ОСОБА_4 за страховика винної особи ОСОБА_1 з посилання на те, що цивільно-правова відповідальність останнього на момент скоєння ДТП не була застрахованою.
Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п.п. 38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
На час скоєння вказаного ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Як свідчать матеріали справи, 24.04.2023 року МТСБУ, за заявою власника пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_4 , яка 26.01.2023 року звернулася із заявою про отримання страхового відшкодування, прийнято рішення про здійснення виплати грошових коштів у розмірі 52267 гривень 11 копійок та 1447 грн. за збір документів та визначення розміру шкоди (а.с.41-43).
Таким чином, оскільки в результаті вказаної ДТП, що сталася з вини водія ОСОБА_1 , був пошкоджений автомобіль «BMW Х3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 , і ОСОБА_1 на час скоєння вказаного ДТП не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, МТСБУ виплачено ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 53714 грн. 11 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 .
За таких обставин, позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, які складаються з суми сплаченого страхового відшкодування - 152267 гривня 11 копійок та витрат, пов'язаних зі встановленням розміру збитків - 1447 гривень, а всього 53714 гривня 11 копійок, підлягають задоволенню.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем Моторний (транспортним) страховим бюро України при подачі позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 985253 від 17 жовтня 2023 року (а.с.1).
Таким чином з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 12, 13, 137, 141, 206, 258-260, 263-265 ЦПК України , суд
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України ( код ЄДРПОУ: 21647131, адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8 р/р IBAN: НОМЕР_5 ) відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаних з регламентною виплатою у розмірі 52 267 ( п'ятдесят дві тисячі двісті шістдесят сім) гривень 11 (одинадцять) копійок, а також вартість послуг експерта у розмірі 1 447 (одна тисяча чотириста сорок сім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України ( код ЄДРПОУ: 21647131, адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8 р/р IBAN: НОМЕР_5 ) сплачений судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області А.О. Тустановський