23.05.2025 Справа №607/10002/25 Провадження №3/607/4151/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Гуменний П.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, офіційно не працевлаштованої, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,-
До Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшли матеріали із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №734610 від 13.05.2025 стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №734610 від 13.05.2025: «09.05.2025 о 14:51 ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 Сімейного Кодексу України, щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось в тому, що вона розпивала алкогольні напої та була у стані сп'яніння у присутності сина, поводилась агресивно.»
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КупАП не визнала, заперечила вживання алкогольних напоїв у присутності сина.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності - ст. 245 КУпАП.
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП, адміністративна відповідальність за цією частиною статті настає в разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей. Згідно ч.2 ст. 184 вказаної статті, відповідальність передбачена за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Наприклад, схвалюються здійснення підлітком антигромадських вчинків, прививаються погляди, установки, що пропагують жорстокість, агресивність, ненависть, неповагу до закону; складаються умови, які загрожують життю та здоров'ю неповнолітнього; мають місце постійні чіпляння до дитини з будь-якого приводу і без нього.
Так, у ч. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Слід зазначити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі, уповноваженою особою долучено виключно:
- копію витягу із підсистеми «Адмінпрактика» від 09.05.2025, зі змісту якого вбачається, що 09.05.2025 о 14:51 надійшло повідомлення ОСОБА_1 , про те, що син ОСОБА_2 , 12 років не ходить до школи та витрачає її кошти.
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 13.05.2025.
Разом із тим, слід зазначити, що у судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила вживання алкогольних напоїв у присутності сина, вказала, що її дитина завжди доглянута.
Слід зазначити, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Будь - які інші докази про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП, у матеріалах справи відсутні.
Винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачиться на користь особи.
Згідно ч.2 ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, сукупністю матеріалів, досліджених у даній справі про адміністративне правопорушення, не доведено поза всяким розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, що свідчить про відсутність в її діях події і складуцього адміністративного правопорушення.
Відтак, вважаю необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 184, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд-
Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку із відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя П.П. Гуменний