06.05.2025 Справа №607/5424/25 Провадження №3/607/2551/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, що надійшли із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з базовою вищою освітою, неодруженого, студента ЗУНУ, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 266502, 09 березня 2025 року о 02 год. 46 хв. в м. Тернополі, на вул. Карпенка, 5А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Transporter, р.н. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. На місці зупинки транспортного засобу огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 прилад ARАM-2250 (повірка дійсна до 22 листопада 2025 року), підтверджується тестом № 3442 від 09 березня 2025 року, результат огляду - 1,74‰ проміле. З результатом огляду згідний. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
28 квітня 2025 року судом зареєстроване клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутність складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування клопотання вказує що транспортним засобом він не керував, а при складенні протоколу було порушено його право на захист. У зв'язку з чим просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснив, що у дату та час, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, під час дії комендантської години, він повертався з друзями додому. За кермом транспортного засобу перебував його товариш ОСОБА_2 . ОСОБА_1 знаходився на сидінні за водієм, коли автомобіль зупинили працівники поліції. Однак, після зупинки транспортного засобу працівники поліції стверджували, що саме він був за кермом, хоча ОСОБА_3 повідомляв їм, що він водій. В подальшому ОСОБА_1 просто виконував вимоги працівників поліції, пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак факт керування автомобілем він категорично заперечує, що і не було встановлено відеозаписом, який наявний при матеріалах справи. Просить провадження у справі закрити.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показав, що у ніч з 08 на 09 березня 2025 року відпочивав з друзями за містом. У комендантську годину вони повертались додому, а тому автомобіль зупинили працівники поліції. За кермом транспортного засобу перебував ОСОБА_2 . Однак після зупинки автомобіля він злякався та пересів на заднє сидіння, оскільки не мав посвідчення водія. Працівники поліції стверджували, що саме ОСОБА_5 керував автомобілем, але ОСОБА_2 та інші друзі повідомляли, що ОСОБА_5 не був водієм. Про що працівники поліції розмовляли з ОСОБА_6 свідку не відомо, оскільки працівники поліції сказали всім відійти від автомобіля.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що в ніч з 08 на 09 березня 2025 року він з друзями повертався додому. Оскільки вже була комендантська година, то на вимогу працівників поліції зупинився, проте розхвилювався та пересів в салон автомобіля, бо на той час не мав посвідчення водія. Це було на «Дружбі», м. Тернопіль, когось потрібно було підвезти додому. Після зупинки автомобіля працівники поліції стверджували, що саме ОСОБА_8 керував транспортним засобом. Хоч свідок неодноразово повідомляв, що він водій, працівники поліції не взяли його слова до уваги. Поліцейські наполягали, щоб саме ОСОБА_8 проходив огляд на стан сп'яніння та подував Драгер. На час допиту свідок ОСОБА_7 документований водійськими правами надав їх для огляду в судовому засіданні.
Дослідивши адміністративні матеріали, суд вважає, що провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Склад адміністративного правопорушення - сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Переглянувши в судовому засіданні диск з відеозаписом встановлено, що він містить відеофайл, на якому наявний факт руху автомобіля Volkswagen Transporter, р.н. НОМЕР_1 , та його зупинку працівниками поліції. Коли працівники поліції підійшли до дверки водія, за кермом нікого не було. Працівник поліції вказав на одного із пасажирів, яким в подальшому виявився ОСОБА_1 . Третя особа, яку працівниками поліції не встановлювали та яка перебувала в салоні автомобіля зайняла місце водія та повідомив, що саме він керував автомобілем. Цією особою був допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 . Однак, працівники поліції встановлювали особу саме ОСОБА_1 , хоч він і повідомляв, що посвідчення водія не має, транспортний засіб не його. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 прилад ARАM-2250, що підтверджується тестом № 3442 від 09 березня 2025 року, результат огляду - 1,74‰ проміле, з результатом огляду погодився, однак працівниками поліції не було йому запропоновано пройти огляду у медичному закладі. За наслідками цього огляду складено протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 266502.
Дане відео узгоджується саме з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , та спростовує обставини викладенні в протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 266502, щодо особи водія.
Відповідно до п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративній відповідальності підлягають особи, що керували транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передали керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (ч. 1 ст. 130 КУпАП).
Отож, встановлені судом обставини свідчать про відсутність належних та допустимих доказів, які б доводили вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки зібраними матеріалами не підтверджено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була водієм, тобто, керувала 09 березня 2025 року о 02 год. 46 хв. в м. Тернополі на вул. Карпенка, 5А, транспортним засобом Volkswagen Transporter, р.н. НОМЕР_1 , та вчинила адміністративне правопорушення за обставин, які викладено в протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 266502. Натомість свідок ОСОБА_7 повідомляв працівників поліції, що він керував транспортним засобом, що зафіксовано також на відеозаписі доданому до матеріалів справи.
Працівники поліції такі пояснення ОСОБА_7 відхилили, без достатніх, достовірних доказів дійшли до передчасного висновку про винуватість ОСОБА_1 , який обґрунтований власним переконанням поліцейського без всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Відтак суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним і беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Щодо рапорту працівника поліції, як доказу вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення суд зазначає, що у ньому викладені обставини вчиненого правопорушення, проте, відповідно до правового висновку, висловленого ВС у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16-а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень за відсутності інших належних доказів підтвердження вчинення правопорушення.
За встановлених обставин, беручи до уваги те, що в ході розгляду справи встановлено відсутність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад цього адміністративного правопорушення.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
При цьому, ЄСПЛ у справі «Алленеде Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Виходячи з положень статей 8, 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Пантелеєнко проти України» та «Грабчук проти України» Суд, з-поміж іншого, зазначив, що судові рішення про закриття кримінального провадження проти заявника було сформульовано таким чином, що немає сумнівів щодо їхньої думки про те, що заявник скоїв злочин, який йому інкримінується.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення доведеності вини.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, інкримінованих діянь не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно останнього слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 130, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області Герчаківська О. Я.