07.05.2025 Справа №607/26194/24 Провадження №2/607/1017/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
з участю секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Тернополі в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великогаївської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Великогаївської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . За життя спадкодавець склав заповіт в користь позивачки по справі. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складалася, з поміж іншого з відповідної частини будинку садибного типу з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Даний будинок мав статус колгоспного двору, в якому станом на 15 квітня 1991 року були зареєстровані та проживали чотири члени колгоспного двору.
Померлому ОСОБА_2 належала 1/4 частина будинку як члену колгоспного двору.
За заявою позивачки про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа. 26 травня 2008 року до Тернопільської районної державної нотаріальної контори надійшла заява дружини померлого - ОСОБА_3 про відмову від одержання обов'язкової частки у спадщині. Інші спадкоємці не звертались.
Спадкові права на дану земельну ділянку після смерті батька позивачкою оформлені у нотаріальному порядку, однак отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/4 частку спадкодавця у будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 не можливо у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу та державної реєстрації.
З огляду на вказане, ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на 1/4 частину будинку садибного типу з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді від 28 лютого 2025 року прийнято до провадження цивільну справу № 607/26194/24, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні 03 квітня 2025 року, залучено у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Тернопільську районну державну нотаріальну контору та витребувано від третьої особи належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи № 315/2008, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
17 квітня 2025 року судом зареєстровано лист Тернопільської районної державної нотаріальної контори, на виконання ухвали суду від 03 квітня 2025 року, та надано копії матеріалів спадкової справи № 315/2008, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокатка Фільварочна О.Б. в судове засідання не з'явилися, проте остання подала заяву, у якій просила суд проводити розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача Великогаївської сільської ради у судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання, в якому просив суд проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві, а також у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За змістом ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Тернопільської районної державної нотаріальної контори, в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву у якій просить справу розглядати без його присутності.
За вказаних обставин, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 17 грудня 2003 року, після розірвання шлюбу прізвище позивачки - ОСОБА_4 .
09 грудня 2005 року ОСОБА_2 склав заповіт на все його майно, з чого б воно не складалося і де б не знаходилося і все те на що він за законом матиме право, яке заповів ОСОБА_1 , що стверджується заповітом, посвідченим секретарем виконавчого комітету Дичківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Петрик Л.В., зареєстрований в реєстрі за № 73.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 84 роки помер ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 27 листопада 2007 року Дичківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області.
Згідно довідки № 172, виданої Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області в жовтні 2023 року, за померлим ОСОБА_2 рахується житловий будинок з відповідними надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 . Станом на 15 квітня 1991 двір колгоспників, членами двору були: голова двору - ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ); дружина - ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ); дочка - ОСОБА_5 , 1949 р.н.; внучка - ОСОБА_6 , 1978 р.н.
Відповідно до свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 30 квітня 1992 року, посвідчено, що цілий жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 дійсно належить колгоспному двору, що складається з 4-х членів, головою якого є ОСОБА_2 на праві особистої власності.
18 серпня 2022 року на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Згідно інформаційної довідки № 572 від 23 серпня 2022 року, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, за матеріалами бюро станом на 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в бюро не проведена.
Згідно інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації 23 серпня 2022 року за № 571, по обліку бюро будинковолодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08 грудня 2020 року, посвідченого державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори Темніковою Л.Г., зареєстровано за № 2-402, спадкова справа № 315/2008, спадщина на яку видано це свідоцтво, складається із земельної ділянки, площею 1,5900 га, яка розташована на території Дичківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, яка належала померлому ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ТР №021686, виданого Дичківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 26 серпня 1997 року на підставі рішення Дичківської сільської ради від 21 серпня 1997 року № 4 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 20. Кадастровий номер земельної ділянки: 6125282400:01:001:0019. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно Витягу НВ-6113488012020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області 28.09.2020 року, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, не зареєстровані. Право власності на земельну ділянку підлягає державній реєстрації.
31 жовтня 2023 року державний нотаріус Тернопільської районної державної нотаріальної контори Темнікова Л.Г., розглянула подані ОСОБА_8 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , документи для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . У справах Тернопільської районної державної нотаріальної контори заведена спадкова справа за № 315/2008, після смерті ОСОБА_2 , за заявою дочки померлого - ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом від 24 травня 2008 року за № 693. 26 травня 2008 року за №698 надійшла заява від дружини померлого - ОСОБА_3 про відмову від одержання обов'язкової частки у спадщині. Інші спадкоємці не звертались. Відповідно до матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 складено заповіт, згідно якого він заповів все його майно, з чого б воно не складалось і де б не знаходилось і все те на що він за законом матиме право - ОСОБА_1 . Інших спадкоємців за вищевказаним заповітом, а також тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині немає.
У зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу про належність спадкодавцеві нерухомого майна за вищевказаною адресою та первинної реєстрації нерухомого майна, державним нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
17 квітня 2025 року на запит суду від Тернопільської районної державної нотаріальної контори надійшли матеріали спадкової справи № 315/2008, заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із матеріалів цієї спадкової справи встановлено, що 24 травня 2008 року ОСОБА_1 , звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті померлого ОСОБА_2 .
26 травня 2008 року ОСОБА_3 звернулась із заявою про відмовою від одержання обов'язкової частки у спадщині після померлого ОСОБА_2 .
08 грудня 2020 року ОСОБА_8 , яка діє від імені ОСОБА_1 , звернулась із заявою про видачу на ім'я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке складається з земельної ділянки та частки житлового будинку. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом було видане 08 грудня 2020 року на земельну ділянку.
31 жовтня 2023 року ОСОБА_8 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернулась із заявою про видачу на ім'я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , однак у його видачі державним нотаріусом було відмовлено, що суд описав вище.
Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , до нотаріуса не зверталися.
Відтак, проаналізувавши вищенаведене, суд доходить до наступного висновку.
В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Згідно із ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
При вирішення спорів щодо спадкування майна колишнього колгоспного двору, яке придбане до 15 квітня 1991 року, належить застосовувати норми, що регулювали власність цього двору до вказаної дати, зокрема, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір таких часток визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Таким чином, право на частку у колгоспному дворі, яке було набуто до 15 квітня 1991 року мають всі члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили право на таку частку.
Житловий будинок з відповідними надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року мав статус колгоспного двору, головою двору був ОСОБА_2 , та його членами: дружина - ОСОБА_3 , дочка - ОСОБА_5 , внучка - ОСОБА_6 .
Таким чином, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 мали ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , в рівних частках, тобто по 1/4.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .
Після його смерті відкрилася спадщина, на 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
В силу ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).
Частина 3 ст. 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, оскільки в користь позивачки складено заповіт на все належне ОСОБА_2 майно з чого б воно не складалось і де б не знаходилось, а також, оскільки ОСОБА_3 , яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, письмовою заявою відмовилась від прийняття обов'язкової частки, ОСОБА_1 належить 1/4 частина житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .
Водночас, позивачка не може оформити свої спадкові права, оскільки нотаріус відмовила їй у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Таким чином, виникнення права власності на житлові будинки, споруди, в тому числі на житлові будинки, які відносились до колгоспного двору, не залежить від державної реєстрації цього права.
Щодо правовстановлюючого документу на вищевказане спадкове майно, то суд виходить з наступного. Пунктом 18 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р оку, погодженої заступником Голови Верховного суду Української РСР 15 січня 1966 року, яка була чинною на час набуття сторонами по справі та спадкодавцем у власність майна колгоспного двору, передбачено процедуру отримання правовстановлюючого свідоцтва на право власності. Зокрема, у разі будівництва будинку на колгоспній землі, розташованій у смузі міста або селища міського типу, виконком місцевої Ради депутатів трудящих, на підставі витягу з рішення загальних зборів колгоспників або довідки правління колгоспу про надання земельної ділянки для будівництва, дозволу виконкому на будівництво та акту про закінчення будівництва і введення в експлуатацію будинку, разом з затвердженням цього акту вирішує питання про оформлення права власності і видачу свідоцтва про це. В свідоцтві на право власності, яке видано колгоспному двору, вказується, що будинок належить колгоспному двору і зазначається голова цього двору.
Отож, врахувавши встановлені обставини в сукупності із нормами матеріального права, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення шляхом визнання за нею права власності: на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку з тим, що позивачка не заявила вимог про розподіл судових витрат, дане питання судом не вирішується.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 83, 206, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину будинку садибного типу № 29, з надвірними будівлями та спорудами, по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Великогаївська сільська рада, код ЄДРПОУ: 0439475, адреса місцезнаходження: вул. Галицька, 47 с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, 47722.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ: 05466080, адреса місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 27, м. Тернопіль, 46003.
Головуючий суддя Герчаківська О. Я.