Справа № 602/197/25
Провадження № 2-а/602/8/2025
"22" травня 2025 р. Лановецький районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого РАДОСЮКА А. В.
при секретарі ЯБЛОНСЬКІЙ М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ланівці за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно з постановою № 298 від 19.02.2025 року, винесеною посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 , його піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: за те, що він не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначену дату, чим порушив правила військового обліку (затверджені Постановою КМУ від 07.12.2016 року № 921 (зі змінами) та Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487.
Вважає вказану постанову такою, що винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням норм КУпАП, при відсутності події та складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Вказує, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, порушено вимоги ч.6 ст. 258 КУпАП та абзацу 2 п.1 розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. 19.02.2025 року він прибув на розгляд справи стосовно нього в ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначений в протоколі час та місце. Відповідно до ст. 249 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, однак, незважаючи на його присутність, до розгляду справи його не допустили. Посадова особа, яка розглядала справу йому не представлялася, справа не оголошувалася, права та обов'язки не роз'яснювалися, протокол про адміністративне правопорушення не оголошувався, його пояснення не заслуховувалися, та у прийнятті клопотання йому відмовлено. Під час розгляду справи стосовно нього не встановлено належними доказами чи було вчинено це адміністративне правопорушення, ступінь його вини, наявність чи відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, його майновий стан. У постанові взагалі відсутні відомості про докази, на підставі яких ґрунтується прийняття останньої.
Просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 298 від 19.02.2025 року, якою його пригнуто до відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., провадження у даній справі закрити. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений ним судовий збір.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак на адресу суду надійшла заява, в якій він просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надіславши на адресу суду відзив на позовну заяву.
У відзиві зазначає, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. (частина 7 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
За обліковими даними ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 засобами зв'язку була надіслана Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно інформації у повістці, військовозобов'язаний ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою уточнення даних 08.12.2024 року.
Слід зазначити, що відповідно до статті 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» передбачено, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:
1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;
2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;
3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.
Відповідно до абзацу першого пункту 4 «Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування)», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
З Укрпошти до ІНФОРМАЦІЯ_1 повернута повістка № 1351044 з довідкою про причини повернення/досилання, яка містить помітку про відсутність особи за вказаною адресою.
Таким чином, ОСОБА_1 був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 08.12. 2024 року, однак у вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'явився, про поважні причини неприбуття не повідомив, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», частину 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пункти 20, 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»).
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).
Відповідно до абзацу першого статті 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно частини 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
ОСОБА_1 являючись громадянином України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, військовозобов'язаний, у період проведення мобілізації в Україні під час дії особливого періоду, будучи належним чином оповіщений засобами зв'язку, не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про поважні причини неприбуття не повідомив, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», частину 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пункти 20, 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»). Своїми протиправними діями/бездіяльністю вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 діяв в межах наданих повноважень, не порушуючи права та законні інтереси позивача та у спосіб визначений законодавством. Вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, так як своїми діями позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. А тому, в задоволенні позовних вимог просить відмовити, розгляд справи проводити без участі представника відповідача.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, не погоджується висновками про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 05 лютого 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення №50. Згідно вказаного протоколу, 05 лютого 2025 року близько 11 год. 10 хв. ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено, що гр. ОСОБА_1 22.11.2024 року за допомогою поштового зв'язку «Укрпошта» направлявся рекомендаційний лист з повідомленням, який містив у собі повістку № 1351044 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 08.12.2024 року. Поштове відправлення повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Згідно пп.2, п.41 ПКМ України № 560 від 16.05.2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. На визначену дату і час ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність не прибуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав, чим порушив правила військового обліку, затверджені Постановою КМУ від 07.12.2016 року № 921 (зі змінами) та від 30.12.2022 року № 1487.
19 лютого 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 винесено постанову № 298 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що ОСОБА_1 22.11.2024 року за допомогою поштового зв'язку «Укрпошта» направлявся рекомендаційний лист з повідомленням, який містив у собі повістку № 1351044 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 08.12.2024 року. Поштове відправлення повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Як вбачається з копії довідки про причини повернення рекомендаційного листа вбачається, що адресат ОСОБА_1 відсутній за адресою АДРЕСА_1 .
Як вбачається з витягу із додатку «Резерв+» від 17.02.2025 року, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Ланівці), пройшов ВЛК 15.05.2024 року, придатний, дані уточнено вчасно - 05.02.2025 року.
Згідно копії посвідчення НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є багатодітним батьком та має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12 січня 2015 року Вишнівецькою селищною радою Збаразького району Тернопільської області, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 23 червня 2016 року Вишнівецькою селищною радою Збаразького району Тернопільської області, ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 21 травня 2018 року Вишнівецькою селищною радою Збаразького району Тернопільської області, ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 07 квітня 2020 року виконавчим комітетом Вишнівецької селищної ради Збаразького району Тернопільської області, ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 18 червня 2022 року Кременецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , виданого 17 грудня 2024 року Кременецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Згідно з вимогами статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи, серед іншого, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Диспозиція статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.
Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, яке саме законодавство про оборону та мобілізаційну підготовку порушено особою, яка притягується до адміністративної відповідальності у період особливого стану.
За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154.
Відповідно до вимог частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, військовий обов'язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з вимогами частини третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
В силу вимог пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232 взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають, з-поміж інших категорій, громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Абзацом 2 пункту 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, серед іншого, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560).
Отже, з об'єктивної сторони правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП полягає у порушенні Правил військового обліку, зокрема, щодо встановленого обов'язку прибувати до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він на визначену дату і час не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність не прибуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав.
Суд не погоджується з висновками про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до примітки до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), який, зокрема, визначає, процедуру оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації.
Відповідно до пункту 30-2 Порядку № 560 визначено, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть:
-централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;
-друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
Пунктом 30-3 Порядку № 560 передбачено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Відповідачем не було з'ясовано належним чином причин з яких не було вручено повістку позивачу, та не здійснено дій для повторного направлення повістки і отримання належного підтвердження оповіщення позивача.
Суд також звертає увагу на наступне.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки.
Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об'єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.
Тобто, ОСОБА_1 мав знати, що його викликають у ТЦК, однак свідомо не з'явитися, при цьому обов'язок довести вказану обставину, в силу статті 77 КАС України лежить на відповідачеві.
Тому, суд вважає, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з'явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначеній у повістці місце та строк, і він незважаючи на це в приміщення ТЦК не з'явився
Отже, умисел позивача на вчинення адміністративного правопорушення не доведений «поза розумним сумнівом».
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Підсумовуючи викладене в сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем «поза розумним сумнівом» не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому оскаржену постанову слід скасувати, а провадження по справі закрити.
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений
ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов ОСОБА_1 (мешканця АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову № 298 від 19 лютого 2025 року, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_12 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - провадженням закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 22 травня 2025 року.
Суддя: А. В. Радосюк