Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/7286/24
23.05.2025 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №12024071080000609 від 27.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
13.05.2025 ОСОБА_3 подав до суду вказане клопотання. Просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді на речові докази у вказаному кримінальному провадженні.
Клопотання мотивовано тим, що Ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду від 18.11.2024 у рамках кримінального провадження №12024071080000609 від 27.09.2024, було накладено арешт на речові докази - автомобіль марки «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 13.11.2021 року, належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S21» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 з мобільним номером НОМЕР_5 , мобільний телефон марки «Nokia», з мобільним номером НОМЕР_6 , які упаковано в спец пакет WAR0003364, дві фотопастки марки «Santec Mini 301», один бінокль марки «Canon», які упаковано в спец пакет PSP 2348772, без права на відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном, які 15 листопада 2024 року вилучено в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 .
Заявник стверджує, що по даний час ОСОБА_3 підозри не повідомлено, вилучене майно оглянуто, проведені всі слідчі дії та дослідження.
Заявник подав письмову заяву, у якій просив розглядати справу без його участі.
Прокурор Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області подав письмове клопотання про розгляд клопотання без участі прокурора.
Слідчий у кримінальному провадженні подав письмову заяву про розгляд клопотання без його участі.
Вивчивши доводи клопотання про скасування арешту, дослідивши додані докази, слідчий суддя вирішив наступне.
Слідчий суддя констатує, що Ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду від 18.11.2024 у рамках кримінального провадження №12024071080000609 від 27.09.2024, було накладено арешт на речові докази - автомобіль марки «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 13.11.2021 року, належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S21» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 з мобільним номером НОМЕР_5 , мобільний телефон марки «Nokia», з мобільним номером НОМЕР_6 , які упаковано в спец пакет WAR0003364, дві фотопастки марки «Santec Mini 301», один бінокль марки «Canon», які упаковано в спец пакет PSP 2348772, без права на відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном, які 15 листопада 2024 року вилучено в ході проведення обшуку за адресою с. Великі Береги, вул. Хатхаз, 2, Берегівського району. Арешт накладено з метою збереження речових доказів.
Заявник стверджує, що на даний час йому підозри не повідомлено, вилучене майно оглянуто, проведені всі слідчі дії та дослідження.
Відповідно до ч.3 ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії ( Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно ч.1 ст. 172 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення статті 3 Конституції України є головним обов'язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Обмеження в одній із складових права власності на необмежений час (права розпорядження річчю), порушує на думку суду принцип правової визначеності та право власності володільця майна, яке гарантується ЦК України. Конституцією України, ст. 1 Протокола N 1 до Европейської Конвенції з прав людини.
На необхідність дотримання принципу правової визначеності вказував Европейський Суд у справі Кавка проти Польщі (Kawka v. Poland, рішення суду від 9 січня 2001 р. п. 49, зазначивши, що: "важливим є чітке визначення умов обмеження свободи відповідно до внутрішнього права, та щоб право як таке було передбачуваним у своєму застосуванні...." }
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки арешт накладено з метою збереження речових доказів, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, кримінальне провадження не завершено, тому підстави для скасування арешту відсутні. Разом із тим, заявник обґрунтував наявність законних підстав для передання арештованого майна на зберігання заявнику, як законному володільцю, при цьому накладений арешт продовжує свою дію та забезпечить завдання застосованого заходу забезпечення кримінального провадження та такий спосіб арешту не буде перешкодою проведенню слідчих дій.
Приймаючи таке рішення суд, серед вищезазначеного враховує, що володілець майна не є обвинуваченим по даному кримінальному провадженню, тому, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе змінити спосіб арешту майна, а саме передати вилучене майно на відповідальне зберігання заявнику, як володільцю цього майна, заборонивши йому відчужувати та іншим чином розпоряджатися речовими доказами.
Керуючись ст..ст.174, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
У кримінальному провадженні №12024071080000609 від 27.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, передати на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , речові докази - автомобіль марки «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 13.11.2021 року, належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S21» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 з мобільним номером НОМЕР_5 , мобільний телефон марки «Nokia», з мобільним номером НОМЕР_6 , які упаковано в спец пакет WAR0003364, дві фотопастки марки «Santec Mini 301», один бінокль марки «Canon», які упаковано в спец пакет PSP 2348772.
Заборонити ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам розпоряджатися арештованим майном - зокрема, відчужувати, перетворювати, переобладнувати, вносити зміни до конструкції та комплектації транспортного засобу.
У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1