Справа № 953/4825/25
н/п 1-кс/953/4010/25
"21" травня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025221130000849 від 14.05.2025 за ч.4 ст.185 КК України про арешт майна, -
встановив:
20 травня 2025 року до суду надійшло, направлене 15.05.2025 поштою, клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, тимчасово вилученого 14.05.2025 під час огляду предметів.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилалась на здійснення ХРУП №1 ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025221130000849 від 14.05.2025 за ч.4 ст.185 КК України з обставин вчинення 06.05.2025 невстановленою особою крадіжки мобільного телефону належного ОСОБА_4 , вилучення 14.05.2025 під час огляду предмету майна, що відповідає критеріям ст.98 КПК України.
Прокурор, власник майна не з'явились, подали заяви про розгляд клопотання за своєї відсутності.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, доходить наступного:
За направлення клопотання поштою 15.05.2025, слідчий суддя не вважає строк звернення із клопотанням пропущеним та розглядає його по суті.
З матеріалів клопотання вбачається здійснення ХРУП №1 ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025221130000849 від 14.05.2025 за ч.4 ст.185 КК України з обставин вчинення 06.05.2025 невстановленою особою крадіжки мобільного телефону належного ОСОБА_4
14.05.2025 під час огляду предметів вилучене майно, належне ОСОБА_4 , яке прокурор просить арештувати.
Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пресування та відчуження майна. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
При тому, ст.98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Вилучене під час огляду предметів майно може містити на собі сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому клопотання підлягає задоволенню з шляхом накладення арешту з забороною розпорядження арештованим майном.
У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, за неприбуття до судового засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання не здійснюється.
Керуючись ст. 107, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт з забороною розпорядження на майно:
- мобільний телефон марки ТМ «Poco» моделі «M3» у корпусі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 , у якому відсутня сім-карта оператора мобільного зв'язку, - належний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Арештоване майно передати в користування власнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Попередити власника про обов'язок збереження арештованого майна до скасування судом арешту майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, відсутніми при проголошенні в той же строк з моменту отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1