Справа № 638/5389/25
Провадження № 1-в/638/403/25
15 травня 2025 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду подання начальника ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» ОСОБА_5 про вирішення питання застосування покарання стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наявності кількох вироків, -
встановив:
До Шевченківського районного суду міста Харкова надійшло подання начальника ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» ОСОБА_5 щодо вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно ОСОБА_4 : вироку Дружківського міського суду Донецької області від 25.08.2023 року та вироку Дружківського міського суду Донецької області від 04.06.2019 року.
Подання мотивовано тим, що в ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» відбуває покарання ОСОБА_4 , засуджений 25.08.2023 року Дружківським міським судом Донецької області за ч.2 ст.190 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком і за вироком Дружківського міського суду Донецької області від 12.07.2023 року за ч.3 ст.185, ч.1 ст.71 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, призначено остаточне покарання у виді 5 років 8 місяців позбавлення волі. До набрання вироком законної сили обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання - з 19.02.2021 року. Зараховано в строк покарання частково відбуте за попереднім вироком Дружківського міського суду Донецької області від 12.07.2023 року за правилами ст.72 КК України. Ухвалою Дзержинського районного суду м.Хркова від 09.01.2025 року вирок Дружківського міського суду Донецької області приведено у відповідність до вимог Закону України від 18.07.2024 року, а саме виключено з вирок суду обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України за епізодом від 30.09.2020 року. Приведено вирок Дружківського міського суду Донецької області від 12.07.2023 року до вимог Закону України від 18.07.2024 року. Звільнено ОСОБА_4 від покарання за ч.3 ст.185 КК України, призначеного зазначеним вироком. Виключено з вироку Дружківського міського суду Донецької області від 25.08.2023 року посилання на приписи ч.4 ст.70 КК України та постановлено вважати ОСОБА_4 засудженим за вироком Дружківського міського суду Донецької області від 25.08.2023 року за ч.2 ст.190 КК України. Початок строку відбування покарання рахувати з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 25.08.2023 року. Уточнено початок строку відбування покарання з 12.07.2023 року.
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 06.03.2025 року виправлено описку, допущену у вищевказаній ухвалі суду.
Крім того, ОСОБА_4 засуджений 04.06.2019 року Дружківським міським судом Донецької області за ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк встановлено на 2 роки. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 скасовано на підставі ч.1 ст.377 КПК України, звільнено його з під варти в залі суду м.Дружківка негайно, на підставі ч.5 ст.72 КК України обвинуваченому в строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження з моменту його затримання по день ухвалення вироку, тобто з 04.12.2018 року по 04.06.2019 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
В судове засідання представник установи виконання покарання не з'явився, про розгляд повідомлявся.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення подання, просив визначити виконання зазначених вироків самостійно.
Засуджений просив вирішити питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.
Розглянувши подання та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків, суд має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.
Згідно п.2 ч.2 ст.539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку передбаченого п.11 ч.1 ст.537 подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Як вбачається з роз'яснень, які викладені в п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за наявності щодо засудженого вироку, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, суд за місцем виконання цього вироку зобов'язаний визначити порядок застосування покарання за всіма вироками.
Встановлено, що ОСОБА_4 засуджено 25.08.2023 року Дружківським міським судом Донецької області за ч.2 ст.190 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком і за вироком Дружківського міського суду Донецької області від 12.07.2023 року за ч.3 ст.185, ч.1 ст.71 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, призначено остаточне покарання у виді 5 років 8 місяців позбавлення волі. До набрання вироком законної сили обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання - з 19.02.2021 року. Зараховано в строк покарання частково відбуте за попереднім вироком Дружківського міського суду Донецької області від 12.07.2023 року за правилами ст.72 КК України.
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Хркова від 09.01.2025 року вирок Дружківського міського суду Донецької області від 25.08.2023 року приведено у відповідність до вимог Закону України від 18.07.2024 року, а саме виключено з вирок суду обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України за епізодом від 30.09.2020 року. Приведено вирок Дружківського міського суду Донецької області від 12.07.2023 року до вимог Закону України від 18.07.2024 року. Звільнено ОСОБА_4 від покарання за ч.3 ст.185 КК України, призначеного зазначеним вироком. Виключено з вироку Дружківського міського суду Донецької області від 25.08.2023 року посилання на приписи ч.4 ст.70 КК України та постановлено вважати ОСОБА_4 засудженим за вироком Дружківського міського суду Донецької області від 25.08.2023 року за ч.2 ст.190 КК України. Початок строку відбування покарання рахувати з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 25.08.2023 року. Уточнено початок строку відбування покарання з 12.07.2023 року.
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 06.03.2025 року виправлено описку, допущену у вищевказаній ухвалі суду, а саме виключено як помилковий абзац восьмий резолютивної частини та абзац шостий викладено у наступній редакції «Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вироком Дружківського міського суду Донецької області від 25.08.2023 року за частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України».
Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 засуджений 04.06.2019 року Дружківським міським судом Донецької області за ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк встановлено на 2 роки. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 скасовано на підставі ч.1 ст.377 КПК України, звільнено його з під варти в залі суду м.Дружківка негайно, на підставі ч.5 ст.72 КК України обвинуваченому в строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження з моменту його затримання по день ухвалення вироку, тобто з 04.12.2018 року по 04.06.2019 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Зі змісту вироку Дружківського міського суду Донецької області від 25.08.2023 року вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України ОСОБА_4 вчинено 19.12.2018 року, а отже до постановлення відносно нього вироку Дружківського міського суду Донецької області від 04.06.2019 року.
Положеннями статті 70 КК визначені підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю злочинів. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 70 КК якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання визначається за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У такому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.
В той же час, призначення покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК, має ряд особливостей, з урахуванням яких, загальний алгоритм призначення покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК передбачає такі елементи: 1) одержання точних даних про покарання, призначене особі попереднім вироком/попередніми вироками та у разі відбуття призначеного покарання, точного визначення його відбутої частини; 2) призначення покарання за злочин, вчинений до постановлення попереднього вироку, а якщо вчинено декілька таких злочинів, які не охоплюються однією статтею чи частиною статті КК, то призначення покарання за кожен злочин окремо; 3) визначення покарання за сукупністю вказаних злочинів; 4) призначення покарання за сукупністю злочинів, встановлених попереднім та новим вироками; 5) зарахування в строк остаточного покарання, призначеного за сукупністю вчинених злочинів, покарання, відбутого за попереднім вироком/попередніми вироками, якщо таке зарахування можливе.
При цьому, призначаючи покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст. 70 КК суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окремий злочин. Він також не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання у новому (другому) вироку. В даному разі діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку, яку суд підтверджує, застосовуючи ч. 4 ст. 70 КК.
Якщо особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Таке тлумачення закону про кримінальну відповідальність є усталеною практикою, оскільки суд, який призначає такій особі покарання за інший злочин, вчинений до постановлення вироку в першій справі, не може ревізувати міру покарання, призначену особі попереднім вироком (Постанова ОП ККС від 15.02.2021 у справі № 760/26543/17 (провадження № 51-3600кмо20))
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 (справа №754/2749/17), у якій сформульовано висновок щодо застосування норми права, передбаченої у ч.4 ст.70 КК України, і вказано, що коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення першого вироку інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, або звільняється від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Також правова позиція щодо незастосування положень ч.4 ст.70 КК України викладена у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 (справа № 165/1919/15-к) та від 04.12.2018 (справа №186/1749/16-к).
За наведених вище обставин суд дійшов висновку необхідність виконання самостійно вироку Дружківського міського суду Донецької області від 25.08.2023 року та вироку Дружківського міського суду Донецької області від 04.06.2019 року.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.392, 395, 537, 539 КПК України, суд -
постановив:
Подання начальника ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» ОСОБА_5 - задовольнити.
Визначити засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за наявності кількох вироків: вироку Дружківського міського суду Донецької області від 25.08.2023 року та вироку Дружківського міського суду Донецької області від 04.06.2019 року.
Вирок Дружківського міського суду Донецької області від 04.06.2019 року та вирок Дружківського міського суду Донецької області від 25.08.2023 року виконувати самостійно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів із дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали проголошено 19.05.2025 року о 16:00 годині.
Головуючий суддя: ОСОБА_1