Справа № 202/6095/21
Провадження № 1-кс/202/3811/2025
22 травня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 12021040000000714 від 30 вересня 2021 року, у відношенні:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ярушівка Катеринопільського району Черкаської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, розлучений, офіційно не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, заресєтрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням в якому просить продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком без визначення розміру застави, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 268 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що 30 вересня 2021 року приблизно о 07 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 16.07.2002 належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , в світлий час доби, здійснював рух по сухій, проїзній частині автодороги М-30 «Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине (через мм. Вінницю, Кропивницький) з боку м. П'ятихатки Кам'янського району Дніпропетровської області у напрямку м. Кам'янське в Дніпропетровської області.
Під час руху по проїзній частині автодороги М-30 «Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине (через мм. Вінницю, Кропивницький) з боку м. П'ятихатки Кам'янського району Дніпропетровської області що має по одній смузі для руху в кожному напрямку, в межах населеного пункту с. Олексіївка, Криничанського району Дніпропетровської області, що позначений дорожніми знаками 5.47, 5.48 п. 33 ПДР, перед яким на відстані 900 м розташовані тимчасові дорожні знаки 1.37, 3.29 з табличкою 7.2.1 до дорожнього знаку «Зона дії 5.0» км, п.33 ПДР при цьому слідуючи зі швидкістю не менше ніж 94 км/год, водій ОСОБА_6 , не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, допустивши кримінально протиправну недбалість та не виконавши покладені на нього обов'язки як на водія, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, які б змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, маючи об'єктивну можливість виявити пішоходів ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , які перетинали проїзну частину справа на ліво відносно напрямку його руху, тим самим створивши йому небезпеку для руху, не вжив своєчасно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого о 07 годині 50 хвилин 30 вересня 2021 року на 129 км+250 м автодороги М-30 «Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине (через мм. Вінницю, Кропивницький) передньою частиною автомобіля «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Своїми діями водій ОСОБА_6 , грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б), та 12.3. Правил дорожнього руху України, де зазначено:
п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;
п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
п. 12.9. б) Водієві забороняється: «перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5,12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
п. 12.10. «Додаткові обмеження дозволеної швидкості руху можуть вводитися тимчасово і постійно».
Дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості «50км/год», табличці до дорожнього знаку 7.2.1 «Зона дії «5.0 км» Правил дорожнього руху України.
Порушення водієм ОСОБА_6 , вимог п.п. 12.3., 12.9.б, 12.10, дорожнього знаку 3.29, «Обмеження максимальної швидкості «50 км/год»», таблички до дорожнього знаку 7.2.1. «Зона дії «5.0» км» Правил дорожнього руху України знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди - наїздом на пішоходів ОСОБА_10 , ОСОБА_9 .
Невиконання водієм ОСОБА_6 , п.п. 12.3., 12.9.б, 12.10, дорожнього знаку 3.29 «Обмеження швидкості руху Правил дорожнього руху України призвело до настання даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого пішоходу ОСОБА_9 , спричинено тілесні ушкодження, у вигляді: сполученої тупої травми тіла, відкритої черепно-мозкової травми, саден та синців голови, крововиливів у покрови голови зі сторони внутрішнього боку в лівій лобній ділянці, в правій лобно-тім'яній ділянці, в правій потиличній ділянці, кільцеподібного перелому основи черепу, скольчастого перелому кісток носу, лінійного перелому передньої черепної ямки ліворуч, крововиливів під м'яку мозкову оболонку; перелому тіла 1-го грудного хребця з крововиливами під оболонки спинного мозку; переломів гілок лонної кістки з обох боків, скольчастого перелому правої стегнової кістки в нижній третині, косого перелому лівої великогомілкової кістки в верхній третині, синців та саден тулубу, кінцівок. Виявлені в неї тілесні ушкодження у вигляді сполученої тупої травми тіла з відкритою черепно-мозковою травмою, переломами кісток черепу, переломами грудного відділу хребта, кісток тазу та кісток нижніх кінцівок відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що призвела до смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 близько о 07:50.
Внаслідок вказаної ДТП пішохід ОСОБА_10 , зазнала тілесних ушкоджень у вигляді: тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку; закритої травми правого колінного суглобу з переломом правого надколінника та явищами гемартрозу (кров в порожнині суглобу), закритих переломів правої великогомілкової та малогомілкової кісток у нижній третині зі зміщенням уламків, відкритого переломо-вивиху лівого гомілковстопного суглобу з рваною раною по внутрішній поверхні лівого гомілковостопного суглобу. За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило неповнолітньому потерпілому смерть, а також спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
27 липня 2022 року ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцю с. Ярошівка, Катеринопільського району Черкаської області, українцю, громадянину України, який має повну загальну середню освіту, розведеному, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 повідомлено про підозру через його захисника у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Окрім того з метою належного повідомлення останнього про підозру, на адресу його місця мешкання було направлено пріоритетним листом повідомлення про підозру та повістки про виклик до слідчого на 09.08.2022, 10.08.2022, 11.08.2022, на які останній не з'явився.
26.11.2021 ОСОБА_6 покинув територію України через пункт пропуску «Медика-Шегині» Львівської області та виїхав до Польщі та з того часу на територію України більше не повертався.
19.08.2022 ОСОБА_6 , було оголошено в розшук, проведення якого доручено співробітникам СКП ВП №6 Криничанського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
23.08.2022 досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинено у зв'язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_6 .
Постановою слідчого від 21.04.2023 ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук каналами Інтерполу, у зв'язку з тим, що останній виїхав за межі території України та після повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, на територію України не повертався.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2023 надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали триває.
05.05.2023 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська відносно ОСОБА_6 ,в порядку ч.6 ст.193 КПК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
30.05.2024 до обліків Генерального секретаріату Інтерполу було внесено клопотання про публікацію Червоного оповіщення щодо громадянина України ОСОБА_6 , з метою арешту останнього та екстрадиції на територію України.
27.12.2024 у м. Восхова, Республіки Польща ОСОБА_6 було затримано на підставі опублікованого щодо нього червоного оповіщення.
В подальшому з метою екстрадиції ОСОБА_6 на територію України 16.01.2025 до компетентних органів Республіки Польща було подано клопотання про видачу ОСОБА_6 , на територію України у зв'язку із кримінальним переслідуванням.
23.04.2025 в 13:00 на пункті пропуску для автомобільного сполучення «Медика-Шегині» Львівської області за погодженням з НЦБ Інтерполу в Республіці Польща заплановано провести процедуру приймання-передавання ОСОБА_6 .
Відповідно до листа від Департаменту з питання виконання покарань Міністерства юстиції України № 6287/3/2/15-25 від 15.04.2025 щодо екстрадиції ОСОБА_6 вказано, що у разі застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останнього поміщення до державної установи Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації 24.02.2022 Україна взяла на себе додаткові зобов'язання перед іноземними державами щодо гарантування безпеки осіб, виданих (екстрадованих) в Україну, які перебувають в установах виконання покарань або попереднього ув'язнення.
На виконання вимог Закону України від 21.11.2023 №3480-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання прав і свобод засуджених, переданих в Україну для відбування покарання, а також осіб, стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку» Міністерство юстиції України затверджено перелік установ для утримання виданих (екстрадованих) осіб, серед яких вказано державну установу «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.04.2025 до ОСОБА_6 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань №12».
Строк дії вказаної ухвали до 26.05.2025 року включно.
В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у продовженні застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 , у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилась а продовжує існувати.
Про наявність ризику передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що ОСОБА_6 , вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, усвідомлює, що в результаті вчиненого ним злочину, наступили виключно тяжкі наслідки у вигляді смерті людини, через нетривалий час після ДТП маючи паспорт для виїзду за кордон покинув територію України та самостійно не повернувся. Окрім того слід зазначити, що ОСОБА_6 , має відмінний стан здоров'я, який дозволить йому протягом тривалого часу переховуватися від органів досудового розслідування та суду є працездатною особою, проте офіційно не працевлаштований, не має на утриманні неповнолітніх осіб та осіб похилого віку, тобто не має міцних соціальних зв'язків. Враховуючи вищевикладене є всі підстави вважати, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу останній може знову переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Про наявність ризику, передбаченого у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, експертів та потерпілих у кримінальному провадженні свідчить те, що набувши статусу підозрюваного у кримінальному провадженні та маючи право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в тому числі через захисника, ОСОБА_6 відомі анкетні дані зазначених осіб, окрім того, свідком у кримінальному провадженні є ОСОБА_11 , цивільна дружина підозрюваного, яка була пасажиром в автомобілі, що здійснив наїзд на пішоходів, а тому у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, він матиме змогу вчинити на тиск на свідків, потерпілу з метою надання неправдивих показань та зміни показань на стадії досудового розслідування та судді.
Про наявність ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху свідчить те, що ОСОБА_6 , на даний час не позбавлений посвідчення водія на право керування транспортними засобами, а тому у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі останній може вчинити аналогічне кримінальне правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху.
На даний час, вищевказані ризики не змінилися, не відпали та продовжують існувати.
При цьому, строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців, незважаючи на ті обставини, що строк застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 закінчується 26.05.2025.
Отже, щодо ОСОБА_6 необхідно продовжити застосування найбільш суворого запобіжного заходу, а саме тримання під вартою в межах строків досудового розслідування на 60 діб, так як жодний із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків з причин, викладених вище.
Саме такий строк тримання під вартою дозволить в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України; забезпечить виконання належним чином покладених на підозрюваного обов'язків; провести досудове розслідування та судовий розгляд у розумні строки.
Слід також зазначити, що у вказаному кримінальному провадженні наразі триває досудове розслідування та заплановано проведення ряду слідчих та інших процесуальних дій за участю підозрюваного ОСОБА_6 , зокрема його допит та слідчий експеримент з метою відтворення обстановки та обставин на місці події, що потребуватиме додаткового часу для організації їх проведення і доставки ОСОБА_6 з місця попереднього ув'язнення, в зв'язку з чим слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
В ході розгляду клопотання слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, передбачених п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просили продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, також, з урахуванням того, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що спричинило загибель людини, просили не визначати підозрюваному розмір застави.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та пояснив, що клопотання є необґрунтованим, а ризики не доведені належним та достатніми доказами. Просив врахувати особу підозрюваного, який працював водієм автотранспортних засобів у ПАТ «Північтранс», де мав позитивні характеристики. Крім того підозрюваний позитивно характеризується за місцем мешкання, під час розгляду питання про екстрадицію надав свою згоду. Просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід - домашній арешт, або визначити розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання та підтримав позицію свого захисника.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.5 зазначеної статті КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддею встановлено, що слідчими слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 12021040000000714 від 30 вересня 2021 року, у відношенні ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, зокрема: протоколом огляду місця події та схемою до нього від 30.09.2021, протоколом допиту в якості потерпілої ОСОБА_10 , від 05.10.2021, протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_12 , від 08.12.2021, протоколами проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , від 08.12.2021, та свідка ОСОБА_11 , від 17.02.2022, висновком експертизи технічного стану транспортного засобу від 5065-21 від 18.10.2021, висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 , №11055-Е-1 та 1105-Е від 25.10.2021, висновком комплексної судової автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи №5372/5373-21 від 22.10.2021, висновком судово-автотехнічної експертизи №1795-22 від 23.05.2022 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
26.11.2021 ОСОБА_6 покинув територію України через пункт пропуску «Медика-Шегині» Львівської області та виїхав до Польщі та з того часу на територію України більше не повертався.
19.08.2022 ОСОБА_6 , було оголошено в розшук, проведення якого доручено співробітникам СКП ВП №6 Криничанського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
23.08.2022 досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинено у зв'язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_6 .
Постановою слідчого від 21.04.2023 ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук каналами Інтерполу, у зв'язку з тим, що останній виїхав за межі території України та після повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, на територію України не повертався.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 25.04.2025 до ОСОБА_6 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань №12».
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 22.05.2025 року строк досудового розслідування даного кримінального провадження продовжено до 5 (п'яти) місяців, до 28.08.2025 року.
Таким чином, при вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що у встановленому законом порядку строк досудового слідства подовжено, що свідчить про необхідність проведення подальших слідчих дій.
Необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється необхідністю уникнення ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 177 КПК України, в саме: можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, в зв'язку з чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Крім того, оцінюючи ризик втечі у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, суд приймає до уваги, що ОСОБА_6 після вчинення ДТП, розуміючи свою відповідальність, перетнув державний кордон України та самостійно не повернувся, через що був екстрадований до України, що також свідчить про вагомість ризику можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, незаконно впливати на свідків, на думку слідчого судді, є доведеним, оскільки підозрюваному відомі анкетні дані свідків, в зв'язку з чим, перебуваючи на свободі, підозрюваний може шляхом погроз чи вмовлянь впливати на свідків з метою уникнення покарання.
Вказані ризики на даний час не зменшилися.
Слідчий суддя також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_6 , але у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи, що обставини з часу застосування до підозрюваного запобіжного заходу не змінились, а ризики не зменшилися, а також приймаючи до уваги, що слідчим та прокурором належним чином обґрунтовано обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а також доведено, що інший більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому суд вважає за необхідне продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В той же час, слідчий суддя вважає, що стосовно ОСОБА_6 можливо визначити розмір застави, виходячи з наступного.
Так, сторона обвинувачення просить продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Частини 4 ст. 183 КПК України, дійсно дозволяє слідчому судді не визначати розмір застави. Однак слідчий суддя зазначає, що це є дискреційними повноваженнями та враховується з обставинами зазначеними в ст.ст. 177, 178 КПК України.
Під час судового розгляду стороною захисту були підтвердженні документально характеризуючі дані про особу ОСОБА_6 , який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні необережного злочину, проживає у цивільному шлюбі, позитивно характеризується за місцем проживання, відшкодував потерпілому завдану шкоду. За наведених підстав слідчий суддя вважає за можливе визначити ОСОБА_6 заставу.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
При цьому, враховуючи виключний випадок, оскільки ОСОБА_6 інкримінується вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який спричинив загибель людини, слідчий суддя вважає, що застосування такого альтернативного запобіжного заходу, як застава визначена у розмірі, встановленому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Вказані обставини є суттєвими при вирішенні питання щодо розміру застави та у сукупності з вищенаведеним приводить слідчого суддю до висновку, що розмір застави, який буде достатньо обґрунтованим та таким, що стимулюватиме підозрюваного належним чином здійснювати свою процесуальну поведінку, повинен бути встановлений у значно більшому розмірі ніж той, що передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги особу підозрюваного ОСОБА_6 , а також те, що злочин вчинено групою осіб, слідчий суддя вважає, що застава у межах визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків, в зв'язку з чим, користуючись правом, передбаченим ч.5 ст.182 КПК України, вважає за доцільне визначити розмір застави у розмірі 99 (дев'яносто дев'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 299 772 (двісті дев'яносто дев'ять тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 00 коп., тобто в розмірі, що перевищує максимальний розмір застави, визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки саме такий розмір застави, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного, характеру інкримінованого кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 199, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком, в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів, по 20 липня 2025 року включно, з утриманням у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12).
Встановити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 99 (дев'яносто дев'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 299 772 (двісті дев'яносто дев'ять тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738 , Код банку отримувача (МФО) 820172.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв'язку з внесенням застави вона буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не відлучатися з Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_6 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді діє по 20 липня 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1