Єдиний унікальний номер 211/5651/25 Номер провадження 1-кп/211/1056/25
26 травня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за головуванням судді ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду та за відсутності учасників акт обвинувачення у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025046720000114 від 15 травня 2025 року щодо
ОСОБА_3 , народилась 22.05.1986 року у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянки України, із середньою освітою, не одруженою, на утріманні має неповнолітнього сина ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима в силу ст. 89 КК України
у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого у ч. 1 ст. 126 КК України,
обвинувачена ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин.
А саме, 14 травня 2025 приблизно о 09 годині 30 хвилині ОСОБА_3 , біля ЗГТ «Ластівка» в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, по вул. Котляревського зустрілась з потерпілою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Після цього вони відійшли неподалік від зазначеного місця і сіли відпочивати. Під час спілкування ОСОБА_3 з потерпілою ОСОБА_5 на тему грошей, обвинуваченої не сподобалось, що потерпіла засудила її через те, що колись вони не отримали гроші від роботодавця.
В результаті цього , того ж дня, близько 10 години 30 хвилин, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 почався словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, внаслідок чого у ОСОБА_3 виник протиправний умисел на завдання побоїв, з метою заподіяння фізичного болю потерпілій ОСОБА_5 .
Надалі, ОСОБА_3 реалізуючи свій протиправний умисел, 14 травня 2025 приблизно о 10 годині 30 хвилині, за вище вказаною адресою, коли стояла навпроти потерпілої ОСОБА_5 , обличчям до останньої, на відстані витягнутої руки і нанесла долонею своєї лівої руки два удари в область потилиці, від чого потерпіла ОСОБА_5 відчула фізичний біль.
Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 завдала потерпілій ОСОБА_5 ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.
Тобто, ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений у ч.1 ст. 126 КК України, а саме, умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та без його участі.
До акту обвинувачення долучена письмова заява обвинуваченої ОСОБА_3 , що складена у присутності захисника ОСОБА_7 .
Відповідно до заяви ОСОБА_3 беззаперечно визнає вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого у ч. 1 ст. 126 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згодна на розгляд акта обвинувачення у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду та без її участі.
На підставі ухвали суду від 21 травня 2025 року, за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст.381 та ст.382 КПК України, акт обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого у ч. 1 ст.126 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників кримінального провадження.
Відповідно до частини 4 ст.107 КПК України за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
З огляду на наведене, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, на підставі вимог закону та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд висновує, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого у ч. 1 ст. 126 КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 - суд визнає щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 - судом не встановлені.
З огляду на те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, раніше не судима в силу ст. 89 КК України, має неповнолітню дитину, характеризується задовільно, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, суд вважає необхідним призначити їй покарання у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме, 510 грн.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.
Судових витрат у кримінальному провадженнф не має.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винною у скоєні кримінального проступку, передбаченого у ч. 1 ст. 126 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме, 510 (пятсот десяти ) грн.
Запобіжний захід обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченої та прокурору.
На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку в суді, обвинуваченим - в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок надруковано та підписано у нарадчий кімнаті 26 травня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1