Справа № 175/5811/23
Провадження № 1-кп/175/298/23
про продовження запобіжного заходу
16 травня 2025 року селище Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі колегії: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023052390000457 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Катеринівка Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, радіотелефоніста групи інженерного забезпечення в/ч НОМЕР_1 , старшого солдата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ст.348 КК України, - ВСТАНОВИВ:
На судовому розгляді в Дніпровському районному суді Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.348, ч.4 ст.296 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою строком на 60 днів, із попередньо визначеним розміром застави.
Клопотання обґрунтовано тим, що до обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, на теперішній час встановлені ризики, передбачені ч.ч.1,3 ст.177 КПК України не зменшились, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою не зможе запобігти заявленим ризикам.
Потерпілий ОСОБА_6 вирішення клопотання прокурора залишив на розсуд суду.
Захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_7 просили у задоволенні клопотання прокурора відмовити, змінити застосований запобіжний захід на домашній арешт з огляду на тривалість застосування запобіжного заходу, втратою на сьогоднішній день актуальності встановлених ризиків, відношення обвинуваченого до вчинених ним діянь.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені двох кримінальних правопорушень, одне з яких, передбачене ст.348 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено максимальне покарання у виді довічного позбавлення волі, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує у разі визнання винуватим, існує реальний ризик того, що ОСОБА_7 може переховуватися від суду, у зв'язку із чим колегія суддів вважає, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Доводи сторони обвинувачення про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, що обвинувачений може вливати на свідків у даному кримінальному провадженні, належним чином не обґрунтований і з цих підстав судом до уваги не приймаються.
Таким чином, врахувавши наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з цим, автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "Piruzyan v. Armenia" п. п. 104-105).
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Буров проти України" п. 51).
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави у провадженні визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_7 , з урахуванням тяжкості та обставин інкримінованих кримінальних правопорушень, строку тримання під вартою, даних про особу, майновий стан та наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, колегією суддів визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі - 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.
Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для обвинуваченого колегія суддів не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.
У разі внесення обвинуваченим застави, суд вважає за необхідне покласти на нього певні обов'язки, з передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 178, 194, 372 КПК України, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гаупвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 на 60 днів, тобто до 14 липня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_7 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн..
Визначений розмір застави може бути внесений як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В разі внесення застави обвинуваченим або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
1) не відлучатись із місця перебування без дозволу суду, прокурора;
2) повідомляти суд про зміну свого місця перебування;
3) утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками по даній кримінальній справі. З моменту звільнення з під-варти у зв'язку із внесенням застави, обвинувачений вважається таким, що до цього застосовано запобіжний захід у виді застави.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3