ЄУН 932/2965/25
Провадження №2-а/932/67/25
Іменем України
26.05.2025 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Салькової В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №123 від 04.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) АДРЕСА_1 , а провадження у справі закрити.
В обґрунтування вимог зазначив, що 06.03.2025 з Автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі - АСВП) він дізнався про наявність виконавчого провадження №77402667 про примусове виконання оскаржуваної постанови за ч.3 ст.210 КпАП України про стягнення нього в дохід держави штрафу в подвійному розмірі в сумі 51000,00 грн.
Вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки і ній не зазначене реєстраційного номеру повістки, надісланої йому, дати, місця й часу, коли йому необхідно було з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутні докази вручення йому повістки таабо відмови від її отримання.
Оскільки він не знав про необхідність явки до відповідача, вважає відсутнім в його діях склад інкримінованого правопорушення.
Також зауважує на порушенні норм процесуального права, постанова прийнята за його відсутності, докази його належного сповіщення про дату, час та місце розгляду справи відсутні.
Крім того вказує, що за відомостями ІНФОРМАЦІЯ_2 він перебуває в розшуку з 05.12.2024, оскільки не з'явився до відповідача 29.10.2024 за повісткою, отже, вважає порушеними відповідачем вимоги ст.38 КпАП України щодо тримісячного строку накладення адміністративного стягнення, оскільки правопорушення вважається вчиненим саме 29.10.2024, а постанова була прийнята 04.02.2025.
Ухвалами судді від 28.03.2025 та 09.04.2025 адміністративний позов залишався без руху та 07.04.2025 та 22.04.2025 визначені недоліки позову ОСОБА_1 усунуті.
Ухвалою від 28.04.2025 позивачеві поновлено строк звернення до суду з цим позовом та відкрите провадження у справі. Розгляд справи ухвалене проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзиву на позов, будь-яких заяв або клопотань суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 04.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято постанову №123 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КпАП України відносно ОСОБА_1 , на останнього за вчинення інкримінованого правопорушення накладене стягнення у вигляді штрафу в сумі 25500,00 грн. Згідно з постановою ОСОБА_1 після отримання повістки про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 своєчасно не з'явився у встановлений термін для уточнення даних, чим порушив вимоги абз.5 ч.10 ст.1, п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
За відомостями відповідача, наданими на адвокатський запит 27.02.2025, ОСОБА_1 перебуває на обліку з 21.02.2024 та є придатним до військової служби. Повістка була йому направлена в автоматичному режимі Укрпоштою, за цією повісткою він не прибув 29.10.2024 та був поданий до розшуку 05.12.2024 як військовозобов'язаний, який ухиляється від мобілізації відповідно до ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». ОСОБА_1 надано відстрочку за п.3 ч.1 ст.23 даного закону з 11.02.2025 по 08.05.2025.
28.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 направлена заява про відкриття виконавчого провадження за постановою від 04.02.2025 відносно ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу ДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
За відомостями Автоматизованої системи виконавчих проваджень 06.03.2025 відносно ОСОБА_1 відкрите виконавче провадження №77402667, яке триває дотепер.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч.1ст.22 цього Закону громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Загальні правила військового обліку визначені статтею 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до якої військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (ч.3 ст.33 Закону).
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.33 Закону).
Відповідно до п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку №1487 визначене, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п.3 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку №1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.210 КпАП України, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ОСОБА_1 закидається порушення вимог абз.5 ч.10 ст.1 та п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» - громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абз.5 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу») та …взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України…на військовий облік військовозобов'язаних - призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону.
За визначенням, наведеним у Законі України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває дотепер.
Відповідно дост.235 КпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КпАП України встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, є факт неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 у встановлений термін для уточнення облікових даних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №673 затверджено перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори, якою визначено виключний перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а саме: смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася пізніше ніж за сім діб до дати початку зборів; хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов'язаним чи резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичом; здійснення стосовно військовозобов'язаного чи резервіста кримінального провадження, а також застосування до нього адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке робить неможливим його прибуття; потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю; складання державних іспитів у вищих навчальних закладах.
В обґрунтування поважності причини неявки до відповідача ОСОБА_1 посилається на необізнаність про наявність повістки, відсутність доказів її отримання.
Суд зазначає, що відповідач, будучі вчасно повідомленим про надходження позову та його зміст і вимоги, не подав у визначений судом строк відзиву на позов та доказів на підтвердження правомірності своїх дій та рішень.
Враховуючи відсутність у справі відомостей на підтвердження обізнаності ОСОБА_1 про виникле зобов'язання з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд, беручи до уваги неподання відповідачем доказів на підтвердження правомірності прийнятої постанови, вважає недоведеними в ході розгляду справи правомірність оскаржуваного рішення та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210 КпАП України.
Суд наголошує, що в будь-якому випадку особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав особи, визначенихст.268 КпАП України, а саме: на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Відповідно до ст.278 КпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Разом із тим суду не надано доказів того, що відповідач, приймаючи постанову, витребував та використав відомості про те, чи взагалі було сповіщене позивача про наявність розпорядження про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо так, то коли це було здійснене та яким чином.
За вимогами ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даній справі відповідач належними і допустимими, а також достатніми за своїм змістом доказами не довів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Отже, суд констатує перелічені вище порушення, допущені відповідачем перед та під час складання оскаржуваної постанови, відсутність в матеріалах справи доказів про обізнаність позивача про наявність повістки, та погоджується з доводами позивача про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі.
При цьому суд зазначає, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) унормоване, що не зважаючи на обов'язок, визначений у п. 1 статті 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) щодо зобов'язання судів давати обґрунтування своїх рішень, це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ від 18.07.2006). Отже, враховуючи положення практики ЄСПЛ, слід зазначити, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Пункт 1 ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від суду, якщо він лише констатує наявність порушень відповідно до норм закону. Таким чином, за умови встановлення суттєвих порушень з боку відповідача при прийнятті оскаржуваної постанови немає потреби надавати відповідь на інші твердження, наведені позивачем.
Керуючись статями 77,134,139,243-246,286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову №123 від 04.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КпАП України.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КпАП України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів дня проголошення рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду виготовлене й підписане 26.05.2025.
Суддя: В.С. Салькова