Справа № 740/1112/25
Провадження № 2/740/913/25
іменем України
23 травня 2025 року м.Ніжин Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., при секретарі судового засідання Пулинець Ю.О.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У березні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 13860 грн заборгованості за кредитним договором №06.02.2024-100000423 від 06 лютого 2024 року, укладеного між сторонами шляхом підписання позичальником електронним цифровим підписом пропозиції на укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) та заявки на отримання кредиту. Вказана заборгованість складається із 7000 грн тіла кредиту, нараховані проценти - 6860 грн. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 7000 грн, строк кредиту 42 дні, дата повернення кредиту 18 березня 2024 року. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 7000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, сторонами погоджені проценти за користування кредитними коштами- 2,5% за один день користування кредитом. Станом на дату подання позовної заяви відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 13860 грн. Представник позивача Мохир Я.В. просить позов задовольнити, судовий розгляд просить провести за відсутності в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з ст.ст.19, 274 ЦПК України дана справа, яка є малозначною, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, про що заперечення сторін відсутні.
Згідно з відзивом від 20 березня 2025 року, з урахуванням заяви від 04 квітня 2025 року, представник відповідача адвокат Зибінська Г.В. просить позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача лише основну суму боргу за кредитним договором у розмірі 7000 грн в іншій частині позовних вимог просить відмовити, з посиланням на те, що ОСОБА_1 з 25 лютого 2022 року і по сьогоднішній день є військовослужбовцем Збройних Сил України, отже на нього поширюються пільги передбачені ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме він звільнений від нарахування і сплати процентів за кредитом, а позивач під час дії особливого періоду не має права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов'язане їх списати.
У відповіді на відзив від 26 березня 2025 року представник позивача ОСОБА_2 позов підтримує, вказує, що проценти за кредитним договором не є мірою відповідальності, а є платою за користування чужими грошовими коштами, жодних нарахувань процентів поза межами строку кредитування відповідачу не здійснювалося.
Інші заяви, клопотання сторін станом на 23 травня 2025 року відсутні.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Фактичні обставини та мотиви, з яких виходить суд, із застосованими нормами права.
За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України Про електронну комерцію, відповідно до ч.3 ст.11 якого електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 06 лютого 2024 року за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем укладений електронний договір №06.02.2024-100000423, предметом якого є 7000 грн, строк кредитування-42 дні, дата повернення-18 березня 2024 року, вказані грошові кошти перераховані на платіжну картку відповідача, сторонами погоджені проценти за користування кредитними коштами, процентна ставка "Економ"- 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового траншу включно, процентна ставка "Стандарт"-2,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит, окрім періоду застосовування процентної ставки "Економ".
Вказаний договір від 06 лютого 2024 року укладений між відповідачем та ТОВ «Споживчий центр», як фінансовою установою, договір містить суму основного зобов'язання, відсотки за користування кредитними коштами та строки їх повернення та нарахування. Також даний договір, за яким позивач набув право вимоги відповідно до ст.514 ЦК України, недійсним в судовому порядку не визнавався, його недійсність прямо не передбачена законом, а тому в силу ст.204 ЦК України він є правомірним, що станом на 23 травня 2025 року не спростовано.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за договором від 06 лютого 2024 року: 7000 грн заборгованості по тілу кредиту, 6860 грн процентів за користування кредитними коштами за період з 06 лютого 2024 року по 18 березня 2024 року, всього 13860 грн.
Докази на спростування даного розрахунку заборгованості, на підтвердження виконання зобов'язань по кредитному договору відсутні, тобто відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання не виконав, кредит та платежі відповідно до договору не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, що є підставою для застосування до даних відносин правил згідно ст.1049 ЦК України щодо зобов'язання відповідача повернути грошові кошти відповідно до умов кредитного договору.
За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 згідно з поданими до відзиву від 20 березня 2025 року (з урахуванням заяви від 04 квітня 2025 року) документами є військовослужбовцем ЗСУ відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 , призваний на військову службу 24 лютого 2022 року та є учасником бойових дій відповідно до посвідчення від 22 вересня 2023 року.
Відповідно до п.15 ч.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
З даних підстав відповідачу ОСОБА_1 , як військовослужбовцю, який брав і бере участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, проценти за користування кредитом перед позивачем ТОВ «Споживчий центр»,- не нараховуються, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення заявлених 6860 грн нарахованих процентів, задоволенню не підлягають, тобто позов підлягає частковому задоволенню лише по тілу кредиту у розмірі 7000 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову-на відповідача, у разі відмови в позові-на позивача, у разі часткового задоволення позову-на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із врахуванням задоволення позову частково на 50,50% (7000/13860*100=50,50) та сплати позивачем в порядку ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» 2422 грн 40 коп судового збору, судовий збір у розмірі 1223 грн 31 коп (2422,40*50,50/100=1223,31) підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.
При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 19, 81, 141, 247, 274, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження-01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-37356833, 7000 (сім тисяч) грн заборгованості за кредитним договором.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження-01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-37356833, 1223 (одну тисячу двісті двадцять три) грн 31 коп судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.Олійник.