Справа № 758/948/25
12 травня 2025 року м.Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Блащука А.М.,
за участю секретаря судового засідання Пащелопи Д.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , поданого до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування винесеної ним постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і закриття провадження в цій адміністративній справі,-
20.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 13.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 винесено Постанову № 4А-1976 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП: за неявку ОСОБА_1 24.11.2024 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/виклику, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Посилається на те, що ніяких викликів до ТЦК позивач не отримував, розгляд адміністративної справи відбувся за його відсутності, про притягнення до адміністративної відповідальності довідався 13.01.2025, коли прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних, де йому було повідомлено про те, що він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та Постановою № 4А-1976 від 13.01.2025 на нього було накладено штраф у розмірі 25000,00грн.
В позовній заяві просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову № 4А-1976 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження в адміністративній справі закрити.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 07.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
Відповідачем ухвала суду отримана 21.03.2025, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення з відповідною відміткою.
04.04.2025 року на адресу Подільського районного суду м. Києва надійшов відзив на позовну заяву від ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 90 КАС Україн, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ураховуючи викладене, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення повинні ґрунтуватися на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи та наданих доказів.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинене в особливий період.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Судом встановлено, що 13.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 4А-1976 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3
ст. 210-1 КУпАП, а саме за неявку ОСОБА_1 24.11.2024 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/виклику, чим останній порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, після набрання чинності змінами до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, особа вважається належним чином повідомленою про необхідність явки до ТЦК, якщо повістка про виклик згенерована в електронному вигляді, підписана кваліфікованим підписом керівника ТЦК, направлена рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення облікових даних, однак не була отримана військовозобов'язаним, про що працівниками Укрпошти проставлено відповідну відмітку: «відмова отримати поштове відправлення» чи «відсутність адресата за адресою».
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у спірному випадку полягає у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, це правопорушення є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час, при цьому тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу зазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.
Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку 24.11.2024 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/виклику.
Так, повістка про виклик № 1198530 від 14.11.2024 була направлена відповідачем на адресу місця реєстрації: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з описом вкладення
№ 0610207184406.
Відповідно до перевірки статусу відстеження відправлення № 0610207184406 повістку про виклик № 1198530 від 14.11.2024 прийнято АТ «УКРПОШТА» 20.11.2024.
22.11.2025 була невдала спроба вручення повістки працівником Укрпошти.
Відповідно до роздруківки трекінгу відстеження поштового відправлення 06.12.2025 повістку про виклик № 1198530 від 14.11.2024 повернуто на адресу відповідача з відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою».
Судом встановлено, що відповідно до роздруківки трекінгу відстеження поштового відправлення за номером № 0610207184406, поштове відправлення було повернуто відправнику 06 грудня 2024 року з відміткою «Одержувач відсутній за адресою».
В той самий час, 05.08.2024 після оновлення даних в «РЕЗЕРВ+» позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про взяття на військовий облік та видачу військового квитка, де знову оновив дані, зазначивши свою фактичну адресу проживання, а саме АДРЕСА_2 та зареєстроване місце проживання ( АДРЕСА_1 ). Даний факт підтверджується копією заяви про взяття на облік від 05.08.2024.
Водночас, відповідач був належним чином повідомлений про фактичне місце проживання позивача у справі, але повістку про виклик направив за місцем реєстрації позивача.
Крім того, суд враховує, що відповідач після оновлення ОСОБА_1 даних в «РЕЗЕРВ +» мав у своєму розпорядженні актуальні відомості про номер телефону позивача та адресу електронної пошти, проте своїм правом на альтернативне повідомлення позивача про необхідність явки до ТЦК 24.11.2024 відповідач не скористався.
Таким чином, жодних належних доказів на підтвердження того, що позивач в порядку ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик і не прибув у призначений час, відповідачем суду не надано.
Можливість відповідача на застосування альтернативного способу повідомлення позивача доводиться тим, що 30.12.2024 на електронну адресу ОСОБА_1 надійшла електронна повістка №Е/301224/28, датована 30.12.2024, з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення облікових даних. Тобто відповідачем застосовано альтернативний та належний спосіб повідомлення позивача.
Згідно із ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведено, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність явки до ТЦК 24.11.2024 та умисно ухилився від виконання даного обов'язку.
Згідно зі ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
За приписами ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В позовній заяві позивач вказує, що 30.12.2024 на електронну адресу ОСОБА_1 надійшла електронна повістка №Е/301224/28, датована 30.12.2024, з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення облікових даних.
Прибувши 13.01.2025 у зазначений у повістці час, о 9 годині 30 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення облікових даних, позивачу було повідомлено про те, що він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та постановою № 4А-1976 від 13.01.2025 на нього накладено штраф у розмірі 25500грн.
Відомості про вручення ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови від 13.01.2025 матеріали справи не містять як і доказів того, що позивач ознайомився з матеріалами справи.
В той самий час, відповідач не надав суду доказів, що факт неявки ОСОБА_1 зафіксовано відповідним Актом.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд звертає увагу, що положення ч. 2 ст. 77 КАС України перекладають обов'язок доказування правомірності оскаржуваного рішення на відповідача, однак у цій справі таких доказів відповідачем суду не надано.
Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов'язку ОСОБА_1 ухилився.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що викладені позивачем аргументи є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити, справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 , поданого до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування винесеної ним постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і закриття провадження в цій адміністративній справі - задовольнити.
Скасувати постанову №4А-1976 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.01.2025 р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або проголошення постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання:
АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2
Суддя А.М.Блащук