Справа № 214/6173/24
2-а/214/1/25
Іменем України
23 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Євтушенка О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу №214/6173/24 за позовною заявою (в уточненій редакції) представника ОСОБА_1 - Смушкова Андрія Павловича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Представники: від позивача - Смушков А.П.,
Смушков А.П., діючи за довіреністю від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою 12.07.2024, в подальшому уточнивши зміст та коло відповідачів у справі, просив суд визнати протиправною та скасувати постанову №114 від 04.07.2024, винесену у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 є особою, яка на підставі абз.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. З метою реалізації права на відстрочку від призову під час загальної мобілізації в Україні та отримання відповідної довідки стосовно цього, 06.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі скорочено - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з відповідним пакетом документів, однак в результаті протиправної, зухвалої бездіяльності суб'єкта владних повноважень результатів від звернення не отримав, після чого через свого представника звернувся повторно шляхом направлення звернення засобами поштового зв'язку 06.06.2024. Заяву до ІНФОРМАЦІЯ_4 було доставлено 11.06.2024, однак протягом встановленого строку заяву розглянуто не було та відповідь не надано. Представник зауважив, що ОСОБА_1 не надавав своєї згоди та не має бажання проходити військову службу за контрактом, а бажає використати своє право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, адже таке право йому гарантоване законом. 03.07.2024 позивач відмовився від проходження медичного огляду ВЛК. А 04.07.2024 відносно ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову №114 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. Винесення постанови мотивоване тим, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду ВЛК за направленням від 03.07.2024 №794. Дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення штрафу представник вважає незаконними, а постанову №114 від 04.07.2024 такою, що підлягає скасуванню, виходячи із вищенаведених підстав.
Ухвалою суду від 02.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач у встановлений судом строк з дня отримання позову та ухвали про відкриття провадження відзив на позов не подав, додаткового строку для цього не потребував. Суд неодноразово повідомляв відповідача про перебування справи у провадженні суду із роз'ясненням права на подання відзиву, однак, відповідач повідомлення проігнорував та правом на подання відзиву не скористався, інтересу до розгляду справи не проявляв.
З огляду на неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, керуючись ч.2 ст.175 КАС України, суд вважає за можливе вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши оцінку доказам в сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено судом та визнано позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
06.06.2024 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав клопотання про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме, у зв'язку зі здійсненням постійного догляду за хворим батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у якого відповідно до висновку ЛКК від 20.03.2024 наявні порушення функцій організму, що обумовлюють його потребу у догляді. Відправлення було вручене представникові ІНФОРМАЦІЯ_4 (за довіреністю) 11.06.2024, що слідує з інформації УКРПОШТА при перевірці за трекінгом відправлення. Як вказував позивача, що не спростовано жодними доказами з боку відповідача, жодної відповіді за результатами поданого клопотання йому надано не було.
03.07.2024 на ім'я ОСОБА_1 було оформлено повістку про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 10.00 год. 04.07.2024 щодо проходження медичного огляду на визначення придатності до військової служби та уточнення персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними ЄДРПВР.
04.07.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_1 винесено постанову №114 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 17 000 грн.
За змістом постанови, 03.07.2024 о 12.35 год. в ході здійснення прийому ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_6 було встановлено факт порушення ним правил військового обліку. Відповідно до наявних у ІНФОРМАЦІЯ_8 даних, останній медичний огляд ОСОБА_1 проходив у 1996 році. Згідно з вимогами абз.1 п.3.2 Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 №402 (зі змінами), повторний медичний огляд військовозобов'язаного проводиться один раз на 5 років. Тому ІНФОРМАЦІЯ_3 було видано направлення від 03.07.2024 №794 на проходження медичного огляду, але ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, чим порушив абз.5 п.1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (зі змінами), абз.8 ч.3, абз.3, 5 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий облік та військову службу».
У копії постанови, яка подана позивачем, у графі «підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» відсутній підпис позивача та дата отримання ним копії постанови, відмова від отримання ним постанови належним чином посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 також не зафіксована.
Не погодившись з постановою №114 від 04.07.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, позивач, діючи через представника, оскаржив її в судовому порядку в межах встановленого законом процесуального строку.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У силу приписів ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Частиною 1 ст.210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а за ч.3 ст.210 КУпАП - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Як слідує зі ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
На території України особливий період розпочався 17.03.2014 відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію».
Аналізуючи поняття «особливий період», визначене в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законі України «Про оборону України», особливий період охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абз.3 ст.4 «Про оборону України», з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, було введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови №114 від 04.07.2024 в Україні діяв особливий період, а відтак інкриміновані позивачеві діяння, об'єктивна сторона яких наведена у спірній постанові, дійсно мають кваліфікуватись за ч.3 ст.210 КУпАП. При цьому, диспозиція адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210 КУпАП, є бланкетною, тобто такою, яка відсилає до інших нормативно-правових актів, які визначають правила військового обліку.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560). Порядок №560 визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних, організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби, процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
За приписами п.п.1 п.27 Порядку №560, під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Пунктом 28 Порядку №560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Згідно з вимогами п.29 Порядку №560 у повістці зазначаються, зокрема, мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.
Відповідно до абзацу 3 п.69 Порядку №560 громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
Положеннями п.74 Порядку №560 передбачено, що військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис. Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Таким чином, з наведеного вбачається, що процедурі проходження медичного огляду передує видача керівником направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 Порядку №560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 Порядку №560, а також формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів дотримання відповідної процедури та етапності, зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 03.07.2024 за отриманням рішення комісії за поданим ним 06.06.2024 клопотанням про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Указана обставина відповідачем будь-яким чином не спростована. Матеріали справи також не містять доказів вручення позивачеві повістки на 04.07.2024 на медичний огляд (проходження ВЛК). При цьому, за змістом оскаржуваної постанови, позивач начебто відмовився від проходження ВЛК 03.07.2024, в той час як повістка про його виклик на ВЛК була на 04.07.2024, що визначає наявність грубих неузгоджень в об'єктивній стороні інкримінованого позивачеві порушення.
Слід також зауважити, що позивач ОСОБА_1 перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , що позивачем власне й визнається. При цьому, ОСОБА_1 фактично відмовився отримувати повістку без номеру про явку для проходження медичного огляду о 10.00 год. 04.07.2024, мотивуючи неотриманням результатів розгляду його клопотання від 06.06.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу. При цьому, доказів видачі позивачеві направлення на ВЛК за №794 від 03.07.2024 для проходження медичного огляду за встановленою формою, відповідачем суду не надано, що свідчить про відсутність доказів дійсності обставин, зазначених в оскаржуваній постанові.
У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
У КУпАП та КАС України визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення та її перегляду судом у випадку оскарження, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. В даній категорії справ відповідач як суб'єкт владних повноважень, повинен зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати позицію позивача та його заперечення проти пред'явленого йому обвинувачення, адже в силу ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч.3 ст.79 КАС України зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Разом з тим, відповідачами, на яких покладено обов'язок доказування у даній категорії справ, не надано жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Таким чином, суд приходить до переконання, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем не підтверджений належними та допустимими доказами, як і правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, а також не доведено дотримання при винесені оскаржуваної постанови вимог ст.ст.248, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин та вирішення її в точній відповідності з законом.
На час розгляду справи відповідачем не було надано відзиву та доказів, що підтверджували б заперечення проти позову. Відтак відповідач, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення не доведено дійсність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова №114 від 04.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП винесена за відсутності доказів наявності в діях позивача складу правопорушення, що є підставою для її скасування та закриття справи.
Натомість суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині визнання протиправною постанови, оскільки прийняття такого рішення не передбачено ст.286 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач поніс процесуальні витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн. 60 коп., які є належним чином підтвердженими, тому за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 вони підлягають стягненню на користь позивача. Приймаючи таке рішення, суд зауважує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_9 та відповідно до бюджетного законодавства не має самостійного балансу, не отримує та не являється розпорядником бюджетних коштів. Відтак, належним відповідачем у справі є саме ІНФОРМАЦІЯ_10 , який і має відповідати за компенсацію понесених позивачем судових витрат.
Підстави, визначені ст.371 КАС України, для звернення судового рішення до негайного виконання, відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 9, п.10 ч.6 ст.12, ст.ст.72-79, 139, 162, п.2 ч.1, ч.3 ст.241, ст.ст.242, 244-246, 250, 255, 257, 268, 269, 271, 286, 293 КАС України суд, -
Позовні вимоги (в уточненій редакції) представника ОСОБА_1 - Смушкова Андрія Павловича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Постанову №114 від 04.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп., винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 - скасувати, а справу закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з моменту його складання безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.286 КАС України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , інн НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_10 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_2 .
Рішення суду складено та підписано 23.05.2025.
Суддя О.І. Євтушенко