Справа № 357/9768/24
Апеляційне провадження
№ 33/824/2484/2025
23 травня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., вивчивши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Білоуса Віталія Олеговича на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60грн.
25 березня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Білоус В.О. через електронний кабінет у системі «Електронний суд» направив до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (вх. № 15945) та до Київського апеляційного суду (вх. № 38191) апеляційні скарги на постанову судді, які є ідентичними за своїм змістом.
8 квітня 2025 року матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 разом з апеляційною скаргою його захисника Білоуса В.О., поданою до місцевого суду (вх. № 15945), надійшли до Київського апеляційного суду.
Разом з тим, апеляційна скарга, подана адвокатом Білоусом В.О. до Київського апеляційного суду (вх. № 38191), 11 квітня 2025 року була направлена до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для виконання вимог статті 294 КУпАП.
Постановою судді Київського апеляційного суду від 18 квітня 2025 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Білоуса В.О., подану 25 березня 2025 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (вх. № 15945), повернуто адвокату Білоусу В.О.
22 квітня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області повернув до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу адвоката Білоуса В.О., подану 25 березня 2025 року до Київського апеляційного суду (вх. № 38191), для долучення до матеріалів справи.
29 квітня 2025 року Київський апеляційний суд повернув матеріали справи до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Однак, 13 травня 2025 року матеріали справи повторно надійшли до Київського апеляційного суду разом з апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Білоуса В.О., поданою 21 квітня 2025 року через електронний кабінет у системі «Електронний суд» до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
До апеляційної скарги захисником Білоусом В.О. долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2024 року, мотивоване тим що ОСОБА_1 належним чином не був повідомлений про судове засідання 29 серпня 2024 року у місцевому суді, договір про надання правової допомоги було укладено ними лише 20 березня 2025 року, у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 у зоні бойових дій. Крім цього, тільки 21 квітня 2025 року ОСОБА_1 надав письмову довіреність на розголошення його персональних даних, зазначених у договорі про надання правової допомоги, відтак звертаючись 25 березня 2025 року з апеляційною скаргою, адвокат Білоус В.О. не мав змоги надати витяг з договору про надання правової допомоги, надавши при цьому на підтвердження своїх повноважень на подання апеляційної скарги ордер, що передбачено ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Вивчивши матеріали справи та оцінивши доводи про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, вважаю, що клопотання адвоката Білоуса В.О. задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Отже, строк на апеляційне оскарження постанови судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2024 року закінчився 9 вересня 2024 року, з урахуванням вихідних днів.
Копія постанови судді від 29 серпня 2024 року була направлена за місцем проживання ОСОБА_1 , однак повернулася до суду без вручення з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».
З матеріалів справи вбачається, що 25 березня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Білоус В.О. через електронний кабінет у системі «Електронний суд» направив до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та до Київського апеляційного суду ідентичні апеляційні скарги на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2024 року.
Постановою судді Київського апеляційного суду від 18 квітня 2025 року апеляційну скаргу було повернуто адвокату Білоусу В.О. у зв'язку з тим, що в порушення вимог ч. 2 ст. 271 КУпАП адвокатом Білоусом В.О. до апеляційної скарги не було додано витяг з договору, засвідчений підписами сторін, в якому зазначені повноваження адвоката.
Повторно звертаючись до суду з апеляційною скаргою та заявляючи клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, захисником Білоусом В.О. надано копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги б/н від 20 березня 2025 року, укладеного між ним та ОСОБА_1 , при цьому, в якості підстави неподання такого витягу разом з апеляційними скаргами, поданими 25 березня 2025 року, адвокат Білоус В.О. посилається на те, що лише 21 квітня 2025 року ОСОБА_1 надав йому довіреність на розголошення даних, зазначених у договорі про надання правової допомоги.
Разом з тим, зі змісту даної довіреності не вбачається, що ОСОБА_1 надає адвокату Білоусу В.О. дозвіл на розголошення будь-яких відомостей, а лише підтверджує право адвоката Білоуса В.О. здійснювати його представництво у судах та інших установах у законний спосіб.
Зі змісту договору про надання правової (професійної правничої) допомоги б/н від 20 березня 2025 року не вбачається заборона адвокату Білоусу В.О. надавати суду витяг з цього договору, без окремої згоди ОСОБА_1 .
Крім цього, надання такого витягу передбачено нормами Закону (КУпАП).
Крім того, звертаючись 25 березня 2025 року до місцевого та апеляційного суду з апеляційними скаргами, адвокат Білоус В.О. не повідомляв про неможливість надати витяг з договору про надання правової допомоги через відсутність дозволу на це з боку клієнта, обмежившись наданням копії ордеру на надання правничої допомоги, що не відповідає вимогам ч. 2 ст.271 КУпАП.
За загальним правилом, пропущений процесуальний строк підлягає поновленню, якщо причини його пропущення є поважними. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов'язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд його справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України.
Разом з цим, поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьєв проти України).
Разом з цим, повернення апеляційної скарги, поданої адвокатом Білоусом В.О. 25 березня 2025 року, через ненадання належних документів на підтвердження його повноважень, не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на подання апеляційної скарги, оскільки на відміну від особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисник, як фахівець у галузі права, повинен знати норми КУпАП, які визначають документи, які підтверджують повноваження захисника.
Враховуючи викладене, повернення апеляційної скарги, поданої адвокатом Білоусом В.О. 25 березня 2025 року, у зв'язку з ненаданням належних документів на підтвердження його повноважень, не може бути беззаперечною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Інших підстав для поновлення пропущеного строку захисником Білоусом В.О. не наведено.
За таких обставин, правових підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2024 року не наведено, тому у задоволенні клопотання відмовляється.
Оскільки в поновленні строку на апеляційне оскарження відмовляється, апеляційна скарга підлягають поверненню захиснику ОСОБА_1 - адвокату Білоусу В.О.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
постановив:
відмовити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Білоусу Віталію Олеговичу у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Апеляційну скаргу повернути адвокату Білоусу Віталію Олеговичу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Рейнарт