№ 207/5583/24
№ 2/207/284/25
21 січня 2025 року м. Кам'янське
Баглійський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Юрченко І.М.,
при секретарі Сівачук А.А.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Кам'янської міської ради про позбавлення батьківських прав, та стягнення аліментів,-
Звертаючись до суду, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_2 зазначив, що 12 серпня 2022 року між ним - ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_4 в Південному відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) було зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 323 та видано свідоцтво про шлюб. Після реєстрації шлюбу відповідачка змінила своє прізвище на ОСОБА_5 . Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син - ОСОБА_6 .
Майже одразу після народження дитини сімейні стосунки з відповідачкою стали погіршуватися, адже разом з виконанням подружніх стосунків, кожен з них додатково повинен став виконувати і батьківські та материнські обов'язки, що в свою чергу вплинуло на поведінку відповідачки, так як остання не бажала приділяти достатньо уваги для виховання їх сина, а займалася лише своїми особистим проблемами, а в вересні місяці 2023 року взагалі повідомила йому, що вона не відчуває тих почуттів, які були раніше і взагалі вона зустріла іншого чоловіка. З того часу сімейне життя між ним та відповідачкою поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин.
Після того, як йому стало відомо про зраду дружини з іншим чоловіком, він хотів звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу, але йому роз'яснено фахівцем в галузі права, що до досягнення сином віку одного року, суд не може розглянути такий позов, але коли сину вже виповнився один рік, він одразу звернувся до суду з відповідним позовом про припинення шлюбу, внаслідок чого 18 червня 2024 року Рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська їх шлюб було розірвано.
Після народження сина, перші декілька місяців вони всі разом, він і його колишня дружина та їх син стали проживати в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , власниками якої є він та його мати, але приблизно на третій місяць народження сина, дружина стала скаржитися на те, що вона не може займатися вихованням дитини, вона не готова бути домогосподаркою, їй дуже важко, та про те, що їй треба створювати професійну кар'єру, і поступово стала уникати постійного догляду за немовлям, стала перекладати обов'язки з догляду за сином на нього, а після того, як йому стало відомо про її поведінку через різні погляди на шлюб та сім'ю, із відповідачкою вони припинили будь-які відносини як чоловік та дружина, і остання, зібравши свої речі покинула спільне житло, а син залишився проживати разом з ним на його вихованні. В подальшому йому стало відомо, що відповідачка намагається створити родину з іншим чоловіком.
Квартира, в якій він зараз проживає разом із сином, розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить йому особисто на праві спільної сумісної власності з його матір'ю, та має комфортні умови для проживання сина в силу особливостей його віку, але наразі повстає питання про оформлення його до дитячого закладу, а це пов'язано з визначенням фактичного місця реєстраційного обліку дитини, але, негативна поведінка відповідачки, яка взагалі не звертає увагу на його неодноразові прохання прийняти участь в реєстраційному обліку дитини, тобто надати згоду на реєстрацію сина пояснює, що це його особисті проблеми і вони її не цікавлять взагалі, у неї є інші проблеми особистого характеру, і приймати участь в утриманні та вихованні їх дитини вона не бажає взагалі.
Від самого народження він виховує сина, приймає безпосередню участь у його розвитку та вихованні, а колишня дружина, отримуючи грошові кошти в зв'язку з народженням дитини, витрачала ці кошти виключно на свої особисті потреби, і тільки після того, як він змушений був психологічно вплинути на неї, вона тільки з жовтня місяця 2024 року надала згоду на відмову від отримання даних грошових коштів на його користь. Наразі, зі слів відповідачки, у неї інша родина, а на його неодноразові звернення до неї з приводу прийняття участі в утриманні та наданні допомоги у вихованні дитини, відповідачка повідомила про те, що вона взагалі не має бажання приймати участь у вихованні їх сина, приділяти йому час, і взагалі вона готова нотаріально відмовитися від своїх материнських прав.
Отже, відповідачка, покладених законом на батьків обов'язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні дитини. Всі питання щодо виховання дитини вирішуються ним самостійно без участі та підтримки з боку відповідачки. Дитина знаходиться на повному його утриманні та проживає з ним.
Тому він вимушений звернутись до суду за захистом прав свого сина та позбавити відповідачку батьківських прав.
На підставі викладеного позивач просить суд: позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з подальшим внесенням змін до відповідного актового запису №136, зробленого Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське, Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), та стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 17 жовтня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтувавши їх доказами, викладеними в позовній заяві. Додатково суду пояснив, що відповідачка покинула родину та не проживає разом з сином, повністю самоусунулась від його виховання та утримання.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір'ю позивача ОСОБА_2 12 серпня 2022 року її син та відповідачка ОСОБА_3 зареєстровали шлюб. Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син - ОСОБА_6 . Приблизно через три місяці після народження онука ОСОБА_3 почала себе незрозуміло поводити, між нею та сином почалися сварки, потім відповідачка сказала ОСОБА_2 , що вона зустріла іншого чоловіка,та приблизно у серпні 2023 року пішла від її сина. Онуку на той час було приблизно 3-4 місяці. Пізніше вона переоформила отримання дитячих грошей на її сина. Після цього вона не бачила, щоб ОСОБА_3 приходила до онука, хоча практично весь час вона знаходиться вдома, оскільки працює віддалено. Колишня невістка ніяким чином не приймає участі у вихованні свого сина. Їй також відомо, що новий чоловік ОСОБА_3 проти того, щоб вона спілкувалась з дитиною, бо він хоче своїх дітей. Зараз онуку 1 рік 8 місяців, вона разом з сином доглядають онука. На даний час син працює віддалено та навчається на денній формі навчання в університеті. Його заняття проходять онлайн і він навчається, перебуваючи вдома, тому майже весь час перебуває поруч з дитиною.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він хрещений батько сина позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , 2023 року народження. За адресою: АДРЕСА_2 мешкає його мати, та він мешкав з дитинства. Вони сусіди та друзі з дитинства з позивачем ОСОБА_2 . Він знає, що ОСОБА_10 одружився з ОСОБА_11 та проживали разом в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 разом з матір'ю ОСОБА_12 . Після того, як у подружжя ОСОБА_5 народився син, у них почалися проблеми. ОСОБА_12 розповідав, що дружина почала уходити з дому, а потім взагалі знайшла собі іншого чоловіка та пішла до нього. Кожні вихідні він з дружиною та дитиною приїздить до своїх батьків, вони гулять з ОСОБА_12 та його сином, але відповідачку з ними не бачить майже рік, вона проживає окремо. У вихованні сина ОСОБА_12 допомагає мати, відповідачка ніякої участі у вихованні сина не приймає. ОСОБА_12 ФОП, працює ІТ спеціалістом, розробляє сайти. Зараз він також навчається в м. Дніпро в університеті. Мати ОСОБА_12 працює менеджером на Тритоні. І ОСОБА_12 і його мати працюють дистанційно, тобто з дому. ОСОБА_12 розповідав, що відповідачка казала, що їй важко з дитиною, вона покинула дитину, не відвідує її, та взагалі не цікавиться долею дитини.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Кам'янської міської ради в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без їх участі, з урахуванням висновку та найкращих інтересів дитини.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася. Заяву про слухання справи за її відсутністю не надала. Про причини неявки суд не повідомила. Про час і місце слухання справи повідомлена належним чином - у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання.
Відповідно до ст. 280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Позивач проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не надав ні відзиву, ні заперечень за позовом, тому обставини, на які посилається позивач за текстом позовної заяви суд вважає доведеними.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому приймає до уваги такі обставини.
У судовому засіданні встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_13 перебували у зареєстрованому шлюбі з 12 сепря 2022 року, який рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 червня 2024 року було розірвано, справа №207/2881/24 (арк.с. 11).
Свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується той факт, що його батьком є ОСОБА_2 , а матір'ю - ОСОБА_3 . Реєстрація актового запису про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вчинена в Південному відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис № 136 від 30 травня 2023 року (арк.с. 10).
Згідно Акту № 1241 проживання без реєстрації від 24.08.2024 року, виданого КП КМР «Добробут» (арк.с. 13), в результаті обстеження за адресою: АДРЕСА_3 встановлено, що за цією адресою фактично проживає без реєстрації з травня 2023 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дитина мешкає разом з батьком ОСОБА_2 , який зареєстрований за цією адресою., про що свідчать та підписують сусіди (арк.с.13).
Відповідно до довідки № 001289753 про склад сім'ї, виданої 01 черввня 2024 року спеціалістом з обслуговування населення ТОВ «Абонент ХХІ» за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 фактично проживає за даною адресою разом з батьком ОСОБА_2 , згідно акту № 1110 від 01.06.2024 КП КМР «Добробут» (арк.с.12).
Відповідно до довідки сімейного лікаря ОСОБА_14 , позивач ОСОБА_2 з'являється на прийом до сімейного лікаря з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без матері. Дитина ухожена, щеплення та рекомендації лікаря виконуються (арк.с. 14).
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 10 лютого 1999 року, виданого Центральною комісією по приватизації житлового фонду ВО «Придніпровський хімзавод» згідно розпорядження №1969 від 10 лютого 1999 року, ОСОБА_15 , та членам його сім' ї ОСОБА_16 , ОСОБА_17 належить квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 60,9 кв.м. (арк.с.15).
Згідно свідоцтва про зміну прізвища Серії НОМЕР_3 , виданого Баглійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , змінив ім'я на ОСОБА_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 33 (арк.с. 16).
Відповідно до висновку № 8вих.-20/947 від 14.11.2024 року виконавчого комітету Кам'янської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначено, що ураховуючи інтереси малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , беручи до уваги рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті міської ради від 11.11.2024 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради вважає позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 доцільним (арк.с. 29-30). Вказаним висновком таком встановлено, що мати дитини ОСОБА_3 з дитиною не проживає з вересня 2023 року, не цікавиться її розвитком та вихованням, матеріально не допомагає, свідомо самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків. У даному висновку також зазначено, що гр. ОСОБА_3 надала до служби заяву, в якій не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_6 , 2023 р.н.
Згідно з довідкою Південного управління соціального захисту населення департаменту соціальної та ветеранської політики Кам'янської міської ради №1331 від 02.12.2024 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні як отримувач допомоги при народженні дитини на дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (ар.с.42).
Відповідно до довідки Національного технічного університету "Дніпровська поліиехніка" №16-42/742 від 20 вересня 2024 року ОСОБА_2 навчається на 1 курсі інституту з 1 вересня 1014 року на денній формі навчання (ар.с.41). Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_7 №83л/22 від 17.10.2024р. підтверджується той факт, що ОСОБА_2 надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації як здобувачу освіти, даний факт також підтверджено довідкою з "Резерв +" (ар.с.36-37).
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» зазначається, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Іншими словами, батьки несуть аліментний обов'язок перед дітьми.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Підставою позбавлення батьківських прав є ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 березня 2007 року №7 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» надав роз'яснення про те, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (п.16).
Всіма вищезазначеними доказами підтверджується факт того, що відповідачка нехтує своїми батьківськими обов'язками, не піклується про дитину, не створила належних умов для її виховання та розвитку, не забезпечує сина матеріально та взагалі самоусунулась від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Встановлені обставини свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя.
Таким чином відповідачкою свідомо обрано такі життєві умови, за якими її участь у вихованні дитини відсутня, що в свою чергу свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов'язків в розумінні статті 164 СК України.
В судовому засіданні досліджено достатньо доказів, які у повному обсязі підтверджують факт того, що відповідачка ухиляється без поважних причин від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню своєї малолітньої дитини, оскільки не піклується про її фізичний і духовний розвиток, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для їх виховання.
На підставі ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Враховуючи ст. 182 Сімейного кодексу України, що відповідач є працездатним, тобто може працювати та надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини такими, що підлягають задоволенню.
Відповідачка у справі ні відзиву, ні заперечень проти позову не надала, за таких обставин позов заявлено обґрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства, тому він підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 , третя особа: Орган опіки та піклування Кам'янської міської ради, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, проспект Свободи, 2/1 про позбавлення батьківських прав, та стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з подальшим внесенням змін до відповідного актового запису №136, зробленого Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське, Кам'янського району Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 17 жовтня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 витрати по сплаті судового збору за квитанцією № 4439-3914-2515 від 16.10.2024 року в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 24 січня 2025 року.
Суддя І.М. Юрченко