Справа № 214/3908/25
3/214/1683/25
Іменем України
21 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Євтушенка О.І., за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в м. Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство - України, який має середню освіту, працює водієм в регіональній філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП,-
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 25.04.2025 о 14.15 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом КРАЗ, р/н НОМЕР_1 , за адресою: вул. Творча, буд. 49, в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порушення встановлених правил залишив місце дорожньо-транспортної пригоди до якої був причетний. У провину водієві ОСОБА_1 ставиться порушення п.2.10 «а», «б», «в» ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав, однак не заперечував факт ДТП загалом. Пояснив, що транспортний засіб має великі габарити, рухаючись перед світлофором він зіткнення з транспортним засобом марки BYD р/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , не відчув. Про ДТП дізнався пізніше, після повідомлення адміністрації АТ «Укрзалізниця», з якої йому зателефонували, умислу тікати з місця ДТП не було. Після дзвінка, він приїхав на місце визначене працівниками патрульної поліції для складання протоколу. Якби знав, що трапилась ДТП, нікуди б з місця події не поїхав.
Суд, враховуючи позицію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові матеріали справи, надавши оцінку наявним доказам в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється доказами у справі, якими є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речові докази та інші документи.
Диспозицією ст.122-4 КУпАП, яка інкримінована ОСОБА_1 , передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Причетні до дорожньо-транспортної пригоди особи зобов'язані: залишатися на місці пригоди; увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди. За залишення місця дорожньо-транспортної пригоди винні у ньому притягуються до адміністративної відповідальності.
Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.
Водночас у випадку, коли хоча б один з елементів відсутній або ж не відповідає тим властивостям, що передбачені відповідною статтею Особливої частини КУпАП, вказане діяння адміністративним проступком (правопорушенням) не являється.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП виражається у залишенні місця ДТП особами, до якої вони причетні.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.
В ході судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_1 не приховує факту ДТП, вину за вчинення адміністративного порушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не заперечував, суду пояснив, що дійсно міг здійснити зіткнення з іншим автомобілем із-за великих габаритів керованого ним транспортного засобу, при цьому він зіткнення не відчув і відповідно механічних пошкоджень одразу ж не міг виявити. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 умисно залишив місце пригоди, крім того, останній одразу після того, як дізнався про пригоду, прибув в місце, визначене працівниками патрульної поліції, що свідчить про відсутність у його діях умислу на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння.
Суд також критично оцінює письмові пояснення свідка ОСОБА_3 від 25.04.2025, який є другим учасником ДТП, про те, що ОСОБА_1 не відреагував на його звуковий сигнал після зіткнення транспортних засобів, оскільки зважаючи на габарити та технічні характеристики транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , об'єктивно останній міг його не почути.
Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Загальними принципами судочинства встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
При дослідженні обставин справи судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона правопорушення. Працівник поліції, під час складання протоколу обмежився лише констатацією факту, будь-яких належних доказів не навів, прямих, безспірних і безсумнівних доказів вини ОСОБА_1 в ході судового засідання не встановлено, зокрема, наявності в діях вини (умисної або необережної).
Враховуючи, що візуально та будь-яким іншим чином водій ОСОБА_1 не міг оцінити його причетність до можливого порушення ним Правил дорожнього руху та наслідків цього у виді зіткнення з транспортним засобом BYD р/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 ,, який в подальшому здійснив наїзд на дорожній знак та стовп, кріплення світлофорного об'єкта, внаслідок чого транспортний засобів отримав механічні пошкодження, суд приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, а саме: умисного залишення ОСОБА_1 місця ДТП. Таким чином даний факт свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 прямого умислу на залишення місця транспортної пригоди, а відтак в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.
Згідно зі ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
У зв'язку із зазначеним та зважаючи на те, що після дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було ушкоджено автомобілі, хоча водій ОСОБА_1 і залишив місце пригоди, оскільки не відчув зіткнення з автомобілем під час його руху, як і не чув самого звуку зіткнення, а отже, у вказаної особи був відсутній умисел на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, тобто в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами. У зв'язку із чим суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, і провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю у діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.122-4, 245, 247 ч.1 п.1. ст.ст.268, 280, 283, 287-289 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя О.І. Євтушенко