справа № 361/8159/24
провадження № 2/361/4805/24
20.03.2025
Іменем України
20 березня 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Лебідя В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Юніт Капітал» (далі - (ТОВ “Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 772739234 від 16.02.2020 року в розмірі 28700 грн., що складається із: 10000 грн. - заборгованості по кредиту; 18700 грн. - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Вказана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період із 14.02.2022 року - 15.07.2024 року.
В обґрунтування позову зазначало, що 16.02.2020 року між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 772739234.
28.11.2018 року ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019 року.
28.11.2019 року ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишились без змін.
31.12.2020 року між Клієнтом і Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року. У цій додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 року та № 28/1118-01.
31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. При цьому інші умови договору залишились без змін, відповідно до договору залишились без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року.
Позивач зазначав, що відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 80 від 26.05.2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (із урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ “Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 27000 грн.
Таким чином, договір № 28/1118-01 від 28.11.2018 року є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме з 28.11.2018 року - 31.12.2022 року.
Тобто, право вимоги за кредитним договором № 772739234 від 16.02.2020 року перейшло до ТОВ “Таліон Плюс» - 26.05.2020 року, відповідно до підписаного сторонами Реєстру прав вимоги № 80.
Позивач зазначав, що на підтвердження переходу права вимоги позивачем долучено довідку, видану ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога», що підтверджує перехід права вимоги за кредитним договором № 772739234 від 16.02.2020 року до ТОВ “Таліон Плюс».
05.08.2020 року між ТОВ “Таліон Плюс» і ТОВ “ФК »Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021 року.
У подальшому ТОВ “Таліон Плюс» і ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: № 2 від 03.08.2021 року та № 3 від 30.12.2022 року - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 року включно, всі інші умови залишились без змін.
Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому у відповідному Додатку договору.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ “Таліон Плюс» до ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28700 грн.
Відповідно до пп. 5.3.3 договору факторингу Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
14.02.2022 року між ТОВ »ФК “Онлайн Фінанс» і ТОВ “Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 14/02/2022-01, відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги за кредитним договором № 772739234 до ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1.2 перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу № 14/02/2022-01 від 14.02.2022 року від ТОВ “ФК “ Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28700 грн.
За таких обставин позивач просив стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ“Юніт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 772739234 від 16.02.2020 року в розмірі 28700 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.082024 р. відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача Тараненко А.І. у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу за відсутності сторони позивача та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не подавав.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 16.02.2020 року між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 772739234 (далі - договір).
У п. 1.1 договору зазначено, що за цим договором Товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 10000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно із п. п. 1.3., 1.4. або 1.5 цього договору.
У п. п. 1.2, 1.3 зазначено, що кредит надається (договір укладається) строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. На період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
У п. 1.4 договору вказано, що у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення).
У п. 1.5 цього договору вказано, що базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку користування кредитом, вказаного в п. 1.2 договору, виключно за умови, якщо розмір базової процентної ставки більший, ніж 1.70 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4 цього договору.
Згідно з п. 4.3 договору сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п.1.2 цього договору, є процентами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України.
Як вбачається із п.4.7 кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником і товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 4.18 договору цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній система товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
У п. 2.1.1.6 договору визначено, що товариство має право укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, з урахуванням вимог законодавства України.
У заявці на отримання грошових коштів у кредит від 16.02.2020, яка містить загальну інформацію про кредит, персональні дані позичальника, також вказано номер банківської картки ОСОБА_1 5168-75ХХ-ХХХХ-7462 (а. с.32).
На підтвердження укладення казаного кредитного договору та надання кредитних коштів до позовної заяви було долучено довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога», графік розрахунків за кредитним договором, а також платіжне доручення від 16.02.2020 року про здійснення грошового переказу ОСОБА_1 на суму 10000 грн на картку НОМЕР_1 хх-хххх-7462 (а. с. 21, 22, 33).
Також у матеріалах цивільної справі міститься довідка № 06_2/2024, видана ПАТ КБ “»ПриватБанк», відповідно до договору № 1336 від 26.09.2013 про те, що за дорученням ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» і1999504645, і21205469823 зокрема, було здійснено успішний платіж через платіжний сервіс LiqPay ПриватБанку на картку клієнта 5168-75хх-хххх-7462 на суму 10000,00 грн. (а. с. 34-36).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 772739234 від 16.02.2020 року та виписки з особового рахунку за кредитним договором № 772739234 станом на 15.07.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за цим договором складала 28700 грн., з яких 10000.00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 18700 грн. - прострочена заборгованість за процентами (а. с.60-63).
28.11.2018 року ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, за умовами якого клієнт відступив факторові зазначені у відповідних реєстрах права вимог, а фактор зобов'язувався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а. с. 82-88).
28.11.2019 року ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 договору в наступній редакції: “Строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31.12.2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором» (а. с. 64).
21.10.2020 року між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 25.
З витягу з реєстру прав вимоги № 80 від 26.05.2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (із урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ “Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 27000 грн. (а. с. 65-67), з яких 10000.00 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 17000 грн. - заборгованість за відсотками передано від ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ “Таліон Плюс».
31.12.2020 р. між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. (а. с. 50-56)
31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року (а. с.37)
05.08.2020 року між ТОВ “Таліон Плюс» і ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021 року. (а. с.101- 106)
Також між ТОВ “Таліон Плюс» і ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» були укладені додаткові угоди: № 1 від 10.08.2021 року (а. с. 111) і № 3 від 30.12.2022 року (а. с. 77) - якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 року включно, всі інші умови залишились без змін.
Предметом цього договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому у відповідному Додатку договору.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ “Таліон Плюс» до ТОВ “ФК“Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28700 грн. 00 коп. (а. с. 70-73).
Відповідно до пп. 5.3.3 договору факторингу Фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
14.02.2022 року між ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» і ТОВ “Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 14/02/2022-01, за умовами якого за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Так, відповідно ТОВ “Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги за кредитним договором № 772739234 до ОСОБА_1 (а. с. 114-119).
Відповідно до п. 4.1 вказаного договору право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.
Відповідно до Реєстру прав вимоги за договором факторингу № 14/02/2022-01 від 14.02.2022 року від ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» до ТОВ “Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 28700 грн. (а. с. 74-76).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Уч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно із ч. ч. 1, 2, 4 ст. 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Відповідно до п. п. 5-7 ст. 3 Закону України “Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
У ст. 11 вказаного Закону передбачено порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі “Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
За змістом ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних
Із договору № 772739234 від 16.02.2020 року, укладеного між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , вбачається, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Оскільки цей договір укладено на сайті позикодавця, та ОСОБА_1 підписав його одноразовим ідентифікатором W3S33E9J, відправленим 16.02.2020 о 16:13:55, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт товариства такий договір не був би укладений.
Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19, від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 у справі №234/8084/20, від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20, від 08.08.2022 у справі №234/7298/20.
Договір містить податковий номер ОСОБА_1 , адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону.
Доказів того, що на банківську картку ОСОБА_1 не було перераховано кредитні кошти за договором матеріали справи не містять та на спростування цього відповідачем не надано.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що кредитний договір не був укладеним.
Щодо укладених договорів факторингу слід зазначити про наступне.
Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Згідно із ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Судом встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ “Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, термін дії якого продовжувався додатковими угодами до даного договору № 19, № 26 та № 27 до 31.12.2022 р. включно.
Згідно п. 2.1 укладеного договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Згідно п. 1.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відтак, договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід'ємною частиною договору факторингу.
Необхідно зазначити про те, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді не укладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/868/17, від 18.10.2018 у справі № 910/11965/16.
Аналізуючи вищенаведені норми та правову позицію Верховного Суду, суд вважає, що укладений між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» 28.11.2018 договір факторингу № 28/1118-01, є триваючим правочином та додатковими угодами до даного договору № 19, № 26, № 27 його термін дії неодноразово продовжувався до 31.12.2022 р. включно. В межах строку дії вказаного договору можливе відступлення прав вимоги, в тому числі і майбутніх, але лише у разі їх визначеності, конкретності та індивідуалізації, що може бути оформлено шляхом укладення додаткових угод.
Складання лише реєстру боржників та актів приймання-передачі, без укладення додаткових угод до договору факторингу, не може свідчити про належну передачу прав вимоги від Клієнта до Фактора.
Як вбачається з матеріалів справи, після укладення додаткової угоди № 19 від 28.11.2019 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, термін якого продовжено до 31.12.2020, ТОВ “Манівео» та ТОВ “Таліон Плюс» підписали реєстр прав вимоги № 80 від 26.05.2020, e тому числі щодо ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором (а. с. 65-67).
Разом з тим, позивачем, окрім вказаного реєстру прав вимоги, не долучено до матеріалів справи Акта прийому-передачі цього реєстру, а також відсутня будь-яка додаткова угода щодо передачі права вимоги до відповідача заборгованості за кредитним договором.
Це ж стосується і наявного в матеріалах справи реєстру прав вимоги № 10 від 28.10.2021 (а. с. 76), підписаного уже ТОВ “Таліон Плюс» і ТОВ »ФК “Онлайн Фінанс».
Акт прийому-передачі чи додатковий договір щодо передачі якого, в тому числі за спірним кредитним договором, у матеріалах справи також відсутні.
Щодо відсутності доказів оплати за договорами факторингу.
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Позивачем ТОВ “Юніт Капітал» не надано суду жодних доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу.
Таким чином, позивач ТОВ “Юніт Капітал» не надало доказів переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі, а тому суд дійшов висновку, що ТОВ “Юніт Капітал» не надало належних доказів переходу права вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 772739234 від 16.02.2020 року від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.
Щодо суми боргу за кредитним договором.
Згідно з реєстром прав вимоги № 80 від 26.05.2020 року, підписаного ТОВ “Манівео» та ТОВ “Таліон Плюс», загальна заборгованість відступленої грошової вимоги до ОСОБА_1 становить 27000 грн., у той час як з Реєстру прав вимоги за договором факторингу № 14/02/2022-01 від 14.02.2022 року, підписаного уже ТОВ “Таліон Плюс» та ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» загальна заборгованість відступленої грошової вимоги до ОСОБА_1 уже становить 28700 грн. (а. с. 74-76). Жодного обґрунтування збільшення розміру заборгованості відповідача за кредитним договором позивачем не надано.
Згідно із ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку про відмову в задоволені позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 772739234 від 16.02.2020 року в розмірі 28700 грн.
Щодо стягнення із відповідача на користь позивача судового збору та витрат на правничу допомогу.
Так, 05.07.2024 року між представником позивача ТОВ “Юніт Капітал» та адвокатським бюро “Тараненко та партнери» був укладений договір про надання правничої допомоги № 05/07/24-02. На підтвердження виконання умов укладеного договору надано: додаткова угода до нього № 2 від 05.07.2024 року, Акт прийому-передачі наданих послуг до договору наданням правничої допомоги згідно Договору № 05/07/24-02.
Відповідно ч. 1, ч. 2, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на висновок до якого дійшов суд про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за кредитним договором, витрати зі стягнення судового збору та на професійну правничу допомогу зі відповідача на користь позивача стягненню також не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259, 263 - 265, ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю »Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Дутчак І. М.