Справа № 756/13328/24
Провадження № 2-о/756/78/25
Іменем України
07 квітня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Примак-Березовської О.С.,
за участі секретаря - Смоляр І.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме належності свідоцтва про право власності на житло, яке видане Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району м. Києва від 24 жовтня 1995 року на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви посилається на те, що 24 жовтня 1995 року Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району м. Києва видано свідоцтво про право власності на житло. З якого вбачається, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та членам його сім'ї ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в рівних частках. При цьому в прізвищі та по батькові однієї з власниць допущено помилку, зазначено « ОСОБА_5 » замість вірного «ОСОБА_1 ». З метою реєстрації права власності заявниця звернулася до державного реєстратора, від якого отримала відмову у зв'язку з помилками у свідоцтві про право власності. 22 грудня 2023 року заявниця отримала відповідь від Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації, відповідно до якої зазначено, що у дублікаті свідоцтва про право власності буде зазначена та ж первинна інформація з помилковими даними. У зв'язку з чим заявниця звернулася до суду про встановлення факту належності свідоцтва про право власності на житло.
У судове засідання заявниця не з'явилася, при цьому подала заяву про розгляд справи без її участі та просила задовольнити її у повному обсязі.
Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, до початку розгляду справи подали заяви про розгляд без їх участі, проти задоволення заяви не заперечували.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 24 жовтня 1995 року Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району м. Києва видано свідоцтво про право власності на житло. З якого вбачається, що квартира, яяка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та членам його сім'ї ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в рівних частках. При цьому в прізвищі та по батькові однієї з власниць допущено помилку, зазначено « ОСОБА_5 » замість вірного «ОСОБА_1 ». Право власності зареєстровано в Київському бюро технічної інвентаризації на праві спільної сумісної власності, про що зроблено запис у реєстровій книзі №4019 від 3 листопада 1995 року.
З метою реєстрації права власності заявниця звернулася до державного реєстратора від якого отримала відмову у зв'язку з помилками у свідоцтві про право власності. 22 грудня 2023 року заявниця отримала відповідь від Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації, відповідно до якої зазначено, що у дублікаті свідоцтва про право власності буде зазначена та ж первинна інформація з помилковими даними.
Факт належності свідоцтва про право власності на житло, яке видане Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району м. Києва від 24 жовтня 1995 року на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується наданими доказами, а саме: паспортом ОСОБА_1 серї НОМЕР_1 ; свідоцтвом про право власності на житло від 24 жовтня 1995 року; розрахунком площі квартири, що безоплатно приватизується №257 від 24 жовтня 1995 року; технічним паспортом на квартиру, що знаходиться у власності ОСОБА_2 та членів його сім'ї; приватизаційними платіжними дорученнями №2070141, №2570143, №2570144, №2570142 від 24 листопада 1995 року.
Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Частина 1 статті 316 ЦПК України передбачає, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до частини 1 статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт , докази, що підтверджують факт.
Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти, що породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або виникнення особистих чи майнових прав громадян.
Згідно з пунктом 12 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України №5, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи те, що встановлення даного факту заявнику потрібно для усунення перешкод у реалізації права реєстрації права власності на квартиру та інші, пов'язані із цим права і обов'язки, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заяви, оскільки не має сумніву щодо достовірності та правдивості фактів, повідомлених заявником.
На підставі зазначеного та керуючись статтями 4, 76, 89, 259, 263, 265, 293, 294, 315, 316, 318, 354 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 свідоцтва про право власності на житло, яке видане Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району м. Києва від 24 жовтня 1995 року на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк апеляційної скарги з дня оголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
СУДДЯ О.С. Примак-Березовська