справа № 361/11772/23
провадження № 2/361/2352/24
13.02.2025
Іменем України
13 лютого 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Лебідя В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Веллфін» (далі - ТОВ “Веллфін» або Товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначало, що ТОВ “Веллфін» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності.
22.09.2021 р. між ТОВ “Веллфін» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 1684969 в електронній формі, на підставі заповненої відповідачем заявки.
За умовами п. 1.1 укладеного договору, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в розмірі 8000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
22.10.2021 р. між ТОВ “ Веллфін» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору про споживчий кредит № 1684969 від 22.09.2021 р. згідно із якою сторони дійшли згоди внести зміни в п. 1.1 договору у розділ “Предмет договору» відповідно до якого останньому надано у позику грошові кошти в сумі 8000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п. 1.5 цього договору та у п. 1.3 договору у розділ “Термін дії договору» згідно із яким строк дії договору становить 60 днів, але в будь якому випадку до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором. Позичальник також зобов'язується повернути заборгованість за відсотками та простроченими відсотками, у разі наявності, у загальному розмірі 1728 грн. 00 коп., які вона повинна була повернути в строк до 22.10.2021 р.
21.11.2021 р. між ТОВ “Веллфін» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 2 до договору про споживчий кредит № 1684969 від 22.09.2021 р., згідно із якою сторони дійшли згоди внести зміни у п. 1.1 договору у розділ “Предмет договору» відповідно до якого останній надано у позику грошові кошти в сумі 8000 грн. на умовах строковості, зворотності , платності, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п. 1.5 цього договору та у п. 1.3 договору у розділ “Термін дії договору» згідно із яким строк дії договору становить 90 днів, але в будь якому випадку до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором. Позичальник також зобов'язується повернути заборгованість за відсотками та простроченими відсотками, у разі наявності, у загальному розмірі 1728 грн., які вона повинна була повернути в строк до 21.11.2021 р.
21.12.2021 р. між ТОВ “Веллфін» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 3 до договору про споживчий кредит № 1684969 від 22.09.2021 р. згідно із якою сторони дійшли згоди внести зміни у п. 1.1 договору у розділ “Предмет договору» відповідно до якого останній надано у позику грошові кошти у сумі 8000 грн. на умовах строковості, зворотності , платності, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п. 1.5 цього договору та у п. 1.3 договору у розділ “Термін дії договору» згідно із яким строк дії договору становить 120 днів, але в будь якому випадку до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором. Позичальник також зобов'язується повернути заборгованість за відсотками та простроченими відсотками, у разі наявності, у загальному розмірі 1728 грн., які вона повинна була повернути в строк до 21.12.2021 р.
20.01.2022 р. між ТОВ “Веллфін» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 4 до договору про споживчий кредит № 1684969 від 22.09.2021 року згідно із якою сторони дійшли згоди внести зміни у п. 1.1 договору у розділ “Предмет договору» згідно із яким останній надано у позику грошові кошти в сумі 8000 грн. на умовах строковості, зворотності , платності, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п. 1.5 цього договору та у п. 1.3 договору у розділ “Термін дії договору» згідно із якими строк дії договору становить 150 днів, але в будь якому випадку до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором. Позичальник також зобов'язується повернути заборгованість за відсотками та простроченими відсотками, у разі наявності, у загальному розмірі 1728 грн., які вона повинна була повернути в строк до 20.01.2022 р.
18.02.2022 р. між ТОВ “Веллфін» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 5 до договору про споживчий кредит № 1684969 від 22.09.2021 р. згідно із якою сторони дійшли згоди внести зміни в п. 1.1 договору у розділ “Предмет договору» згідно із якими останній надано у позику грошові кошти у сумі 8000 грн. на умовах строковості, зворотності , платності, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п. 1.5 цього договору та у п. 1.3 договору у розділ “Термін дії договору» згідно із якими строк дії договору становить 180 днів, але в будь якому випадку до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором. Позичальник також зобов'язується повернути заборгованість за відсотками та простроченими відсотками, у разі наявності, у загальному розмірі 1728 грн., які вона повинна була повернути в строк до 18.02.2022 р.
У п. 1.3 договору про споживчий кредит встановлено, що позика надається строком на 30 днів.
Позивачем у порядку встановленому п. 1.4 договору про споживчий кредит на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 8000 грн., що підтверджується повідомленням № 132/12 від 13.12.2023 р. ТОВ “Платежі Онлайн», яке надає ТОВ “Веллфін» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквіайер здійснює зарахування коштів.
Таким чином, позивачем належним чином виконані умови договору позики, в той час як відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого у відповідача ОСОБА_1 утворилася заборгованість за договором зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів.
Станом на 13.12.2023 р. сума заборгованості відповідача становить 24000 грн., з яких: 8000 грн. - основний борг; 16000 грн. - заборгованість по відсоткам.
На момент виникнення спірних відносин порядок отримання та надання позики регламентувалось Правилами надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ “Веллфін», затверджених наказом директора ТОВ “Веллфін» від 30.12.2020 р. № 60, які розміщуються на веб-сайті позивача.
Таким чином, реєстрація відповідача на сайті позивача, подання відповідачем заповненої заявки на отримання позики із зазначенням номеру банківської картки для перерахування коштів, підтвердження позивачем заявки на отримання позики у передбачений правилами спосіб, вчинення відповідних дій щодо отримання позики свідчить про те, що відповідач була ознайомлена з усіма істотними умовами отримання позики, а договір позики було укладено та підписано в електронній формі, що вважається таким, що прирівнюється до договору у письмовій формі.
Станом на день подання позову відповідачем взяті на себе зобов'язання по кредитному договору не виконала, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку. Тому ТОВ “Веллфін» просило стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором кредиту в розмірі 24000 грн. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 2684 грн.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.01.2024 р. провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, сторонам встановлені строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.
10.04.2024 р. відповідач ОСОБА_1 через представника адвоката Трепетьон В.В. подала до суду відзив на позов, у якому просила суд відмовити у задоволенні позову.
Відзив обґрунтований тим, що відповідач вважає, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги дострокового повернення частини позики в разі прострочення повернення її черговості частини згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Також відповідач зазначила, що, враховуючи положення законодавства, висновки Верховного Суду з аналогічних кредитних питань та умов договору від 22.09.2021 р., додаткової угоди № 1 від 22.10.2021 р. та наступних додаткових угод №№ 2, 3, 4, 5, слід дійти висновку, що між сторонами існувала домовленість про те, що строк позики було встановлено - 30 днів: строк кредитування - встановлений до 22.10.2021 р.; строк дії договору встановлений 180 днів - тобто до 18.03.2022 р.
Відповідач зазначала, що вона сплатила за договором - 8501 грн. 40 коп., тому при розрахунку заборгованості, наведеному у відзиві підлягає сплаті заборгованість за договором у розмірі 1740 грн. 79 коп.
Крім того, окремою самостійною підставою для відмови у позові є той факт, що позивач не звертався до відповідача у досудовому порядку з вимогою про повернення споживчого кредиту.
Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив суд розглядати справу у відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Трепетьон В.В. у судове засідання не з'явилися, подали до суду письмові пояснення, у яких просили суд відмовити у задоволенні позову та проводити розгляд справи у їх відсутності.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що ТОВ “Веллфін» зареєстровано в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як юридична особа, код 39952398 та є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на підставі Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 27 жовтня 2015 року.
Порядок отримання та надання позики ТОВ “Веллфін» регламентовано Правилами надання грошових коштів у вигляді позики, затвердженими наказом директора ТОВ “Веллфін» від 30.12.2020 р. № 60, що розміщені на офіційному веб-сайті позивача https://creditup.com.ua.
Згідно із п. 3.1 Правил Товариство надає фінансові послуги лише після здійснення ідентифікації особи заявника та вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Відповідно до п. 4.2 Правил заявник для оформлення позики здійснює оформлення заявки на сайті товариства шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов'язкові для заповнення.
За змістом п. 6.2 Правил у разі прийняття позитивного рішення Товариство інформує заявника шляхом відправлення СМС-повідомлення на телефонний номер, зазначений у заявці, розміщенням інформації щодо прийнятого рішення в особистому кабінеті та шляхом надсилання електронного повідомлення на електронну адресу, зазначену в заявці. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню, заявник отримує електронну копію договору про споживчий кредит.
Згідно із п. 6.3 Правил у разі отримання договору про споживчий кредит засобами електронного зв'язку, заявник укладає договір про споживчий кредит з Товариством в особистому кабінеті.
Відповідно до п. 6.7 Правил заявник погоджується на використання в усіх відносинах, що засновані на першому договорі про споживчий кредит та на всіх наступних договорах про споживчий кредит, інших договірних угодах, що можуть бути укладені між заявником та товариством, електронного підпису одноразовим ідентифікатором в якості аналога власноручного підпису між товариством та заявником.
За змістом п. 6.8 Правил заявник підписує, а також підтверджує ознайомлення та згоду з усіма істотними умовами договору про споживчий кредит з моменту підтвердження електронним підписом одноразовим ідентифікатором у особистому кабінеті, доступ до якого здійснено з використанням унікального логіну та унікального пароля особистого кабінету.
Судом встановлено, що 22.09.2021 р. на підставі заповненої відповідачем заявки між ТОВ “Веллфін» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 1684969. (а. с. 15-20).
Згідно із п. 1.1 договору позикодавець надає позичальникові на умовах, передбачених договором, грошові кошти в позику в сумі 8000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п. 1.5 цього договору.
За змістом умов п. 1.2 договору позика надається позичальнику виключно за допомогою веб-сайту позикодавця (https://creditup.com.ua) за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 1.3 договору строк позики за цим договором починається з 22.09.2021 р. та складає 30 днів, позика має бути повернута згідно із таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток до договору) до 22.10.2021 р.
Згідно із п. 1.4 договору цей договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником, та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором.
За змістом п. 1.5 договору строк та проценти за користування позикою за договором про споживчий кредит обчислюються за фактичну кількість календарних днів користування позикою на наступних умовах: 1.5.1 протягом строку позики, встановленого пунктом 1.3 договору, розмір основних процентів складає 0,72 % від суми позики, але не менше ніж 50 грн. за перший день користування позикою; 0,72 % від суми позики щоденно за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного у п. 1.3 договору. При цьому нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.
Відповідно до п. 1.5.2 договору у разі, якщо позичальник не повернув суму позики у строк, встановлений пунктом 1.3 договору, нарахування процентів, встановлених у пункті 1.5.1 договору, проводиться за фактичну кількість календарних днів користування позикою та до повного погашення заборгованості за позикою, включаючи день погашення як плату за неправомірне користування чужими грошовими коштами (понадстрокове користування грошовими коштами) в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України (проценти за понадстрокове користування позикою). При цьому нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.
Згідно із п. 1.7 договору деталізована інформація щодо визначення сукупної вартості позики при нарахуванні основних процентів у відповідності до п. 1.5.1 договору та реальна річна процентна ставка зазначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток до договору), яка є невід'ємною частиною цього договору.
Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом rd9757 (аналог власноручного підпису) (а. с. 20 на звороті).
Додатком до договору про споживчий кредит від 22.09.2022 р. є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а. с. 20 на звороті).
Позивачем виконано умови договору щодо зарахування коштів, що підтверджується даними інформаційної довідки від 13.12.2023 р., згідно із якою ТОВ “Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті Торговця через платіжний сервіс “Platon» була проведена успішна транзакція щодо зарахування 8000 грн. (а. с. 35).
22.10.2021 р. між ТОВ “Веллфін» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору про споживчий кредит № 1684969 від 22.09.2021 р., згідно із якою сторони дійшли згоди внести зміни у п. 1.1 договору у розділ »Предмет договору», згідно якого останній надано у позику грошові кошти у сумі 8000 грн. на умовах строковості, зворотності , платності, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п.1.5 цього договору та у п.1.3 договору у розділ » Термін дії договору», згідно із якими строк дії договору становить 60 днів, але в будь якому випадку до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором. Позичальник також зобов'язується повернути заборгованість за відсотками та простроченими відсотками, у разі наявності, у загальному розмірі 1728 грн., які вона повинна була повернути в строк до 22.10.2021 р.
21.11.2021 р. між ТОВ “Веллфін» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 2 до договору про споживчий кредит № 1684969 від 22.09.2021 р., згідно із якою сторони дійшли згоди внести зміни в п. 1.1 договору у розділ “Предмет договору», згідно із яким останній надано у позику грошові кошти в сумі 8000 грн. на умовах строковості, зворотності , платності, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п. 1.5 цього договору та у п. 1.3 договору у розділ “Термін дії договору», згідно із якими строк дії договору становить 90 днів, але в будь якому випадку до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором. Позичальник також зобов'язується повернути заборгованість за відсотками та простроченими відсотками, у разі наявності, у загальному розмірі 1728 грн., які вона повинна була повернути в строк до 21.11.2021 р.
21.12.2021 р. між ТОВ “Веллфін» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 3 до договору про споживчий кредит № 1684969 від 22.09.2021 року згідно якої сторони дійшли згоди внести зміни в п.1.1. Договору у розділ »Предмет Договору» згідно якого останньому надано у позику грошові кошти у сумі 8000 грн.00 коп. на умовах строковості, зворотності , платності, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п.1.5. цього Договору та в п.1.3. Договору у розділ » Термін дії договору» згідно якого строк дії Договору становить 120 днів, але в будь якому випадку до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим Договором. Позичальник також зобов'язується повернути заборгованість за відсотками та простроченими відсотками, у разі наявності, у загальному розмірі 1728 грн. 00 коп., які вона повинна була повернути в строк до 22.12.2021 року.
20.01.2022 р. між ТОВ “Веллфін» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 4 до договору про споживчий кредит № 1684969 від 22.09.2021 року згідно із якою сторони дійшли згоди внести зміни у п. 1.1 договору у розділ “Предмет договору» згідно із яким останній надано у позику грошові кошти в сумі 8000 грн. на умовах строковості, зворотності , платності, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п. 1.5 цього договору та у п. 1.3 договору у розділ “Термін дії договору» згідно із якими строк дії договору становить 150 днів, але в будь якому випадку до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором. Позичальник також зобов'язується повернути заборгованість за відсотками та простроченими відсотками, у разі наявності, у загальному розмірі 1728 грн., які вона повинна була повернути в строк до 20.01.2022 р.
18.02.2022 р. між ТОВ “Веллфін» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 5 до договору про споживчий кредит № 1684969 від 22.09.2021 р. згідно із якою сторони дійшли згоди внести зміни в п. 1.1 договору у розділ “Предмет договору» згідно із якими останній надано у позику грошові кошти у сумі 8000 грн. на умовах строковості, зворотності , платності, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п. 1.5 цього договору та у п. 1.3 договору у розділ “Термін дії договору» згідно із якими строк дії договору становить 180 днів, але в будь якому випадку до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором. Позичальник також зобов'язується повернути заборгованість за відсотками та простроченими відсотками, у разі наявності, у загальному розмірі 1728 грн., які вона повинна була повернути в строк до 18.02.2022 р.
За змістом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Верховний Суд у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, виклав правовий висновок та зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
У ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді встановлені визначені Законом України “Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII (далі - Закон № 675-VIII).
За змістом п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону № 675- VIII).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За змістом ч. 8 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
У ст. 12 Закону України “Про електронну комерцію» визначено порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ст. 2 Закону України “Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 року № 2297-VI (далі - Закон - № 2297-VI) персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
У ч. 5 ст. 6 Закону України “Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону № 2297-VI не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У ч. 1 ст. 11 Закону України “Про захист персональних даних» визначено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Щодо визначення суми заборгованості за кредитом, суд зазначає наступне.
22.09.2021 р. між позивачем ТОВ “Веллфін» і відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про споживчий кредит № 1684969 (а. с. 15-20).
Згідно із п. 1.1 договору позикодавець надає позичальникові на умовах, передбачених договором, грошові кошти в позику в сумі 8000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у пункті 1.5 цього договору.
Відповідно до п. 1.3 договору строк позики за цим договором починається з 22.09.2021 р. та складає 30 днів, позика має бути повернута згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток до договору) до 22.10.2021 р.
У подальшому до договору про споживчий кредит № 1684969 від 22.09.2021 р. були укладені додаткова угода № 1 від 22.10.2021 р., додаткова угода № 2 від 21.11.2021 р., додаткова угода № 3 від 21.12.2021 р., додаткова угода № 4 від 20.01.2022 р. та додаткова угода № 5 від 18.02.2022 р.
За умовами вказаних додаткових угод були внесені зміни в п. 1.1 договору у розділ »Предмет договору» відповідно до якого ОСОБА_1 надано у позику грошові кошти у сумі 8000 грн. на умовах строковості, зворотності , платності, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п.1.5. цього договору та в п. 1.3. договору у розділ “Термін дії договору» згідно із якими строк дії договору поступово змінювався і в додатковій угоді № 5 становив 180 днів, але в будь якому випадку до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором. Позичальник також зобов'язується повернути заборгованість за відсотками та простроченими відсотками, у разі наявності, у розмірі 1728 грн., які вона повинна була повернути в строк до 18.02.2022 року.
Отже розмір відсотків, що були передбачені умовами договору, додатковими угодами та погоджені сторонами становить 1728 грн.
Оскільки строк дії договору про споживчий кредит № 1684969 від 22.09.2021 р. сплив 19 лютого 2022 року, а позивач звернувся до суду 27 грудня 2023 року, у нього був відсутній обов'язок направляти ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту.
Згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У п. 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 зазначено, що плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У п. 6.20. цієї постанови також зазначено, що термін “користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Згідно із п. 20 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 5017/1987/2012 така правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини другої статті 625 ЦК кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Разом з тим, як встановлено раніше за умовами укладеного між сторонами договору, з урахуванням додаткових угод, ТОВ “Веллфін» відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, а після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, та у разі прострочення позичальником грошового зобов'язання позикодавець має право на стягнення грошових коштів згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, однак у даній справі таких позовних вимог ТОВ “Веллфін» не заявило, а тому вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими процентами поза межами дії кредитного договору задоволенню не підлягають.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за відсотками поза межами дії кредитного договору, тобто після 19.02.2022 року у розмірі 16000 грн. є безпідставними.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на корить ТОВ “Веллфін» заборгованості за договором про споживчий кредит № 1684969 від 22.09.2021 р. у частині тіла кредиту в розмірі 8000 грн., а також відсотків передбачених умовами договору і визначених у додаткових угодах, у розмірі 1728 грн., всього у загальному розмірі 9728 грн.
Згідно із ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259, 263 - 265, ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , на користь Товариства
з обмеженою відповідальністю Веллфін, код ЄДРПОУ 39952398, заборгованість за кредитним договором №1684969 від 22 вересня 2021 року у загальному розмірі 9728 грн. та судовий збір
у розмірі 2684 грн.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Дутчак І. М.