Постанова від 08.05.2025 по справі 761/25166/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/25166/15 Головуючий у І інстанції Савицький О.А.

Провадження №22-ц/824/25/2025 Головуючий у 2 інстанціїТаргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,

за участі секретаря Доброванової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну часток у праві спільної часткової власності та встановлення земельних сервітутів, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, визнання права власності, припинення права спільної часткової власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення розміру реальних часток у нерухомому майні, виділення в натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, встановлення земельного сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом, який обґрунтувала тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:88:043:0044, які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 та 1/5 відповідно.

Між сторонами даної справи існують суперечності щодо володіння, користування та розпорядження вказаним майном, яке перебуває в спільній часткової власності. Сторони не дійшли згоди щодо виділення в натурі своїх часток.

Враховуючи вищевикладене, з врахуванням збільшення розміру позовних вимог, ОСОБА_3 просила виділити їй в натурі 4/5 частки будинку АДРЕСА_1 та господарські споруди, а саме коридор площею 4,9 кв.м., кімнати площами 18,4 кв.м., 9,1 кв.м., 14,4 кв.м., кухню площею 10,9 кв.м., ванну площею 2,6 кв.м., вбиральню площею 1,1 кв.м., сарай «Б», погріб «Е» та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_3 як на окрему одиницю нерухомого майна. Виділити їй в натурі 4/5 частки земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:88:043:0044, яка знаходиться по АДРЕСА_1 і має цільове призначення для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, відповідно до описаного в дослідницькій частині та зображеного на аркуші № 1 додатка № 3 висновку експерта від 25.09.2017 р. № 5737/16-43/17342/17-43 та визнати за нею право власності як на окрему одиницю нерухомого майна, припинити право спільної часткової власності між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:88:043:0044, стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 245075,00 грн в якості компенсації за відхилення від ідеальної частки у праві власності, а також стягнути з ОСОБА_2 суму судових витрат.

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_3 , який обґрунтував тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:88:043:0044, які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 та 1/5 відповідно.

У 1959 році ОСОБА_4 здійснила прибудову до будинку (житлову кімнату площею 5,7 кв.м., кухню - 8,3 кв.м., ванну - 3,4 кв.м., коридор 3,6 кв.м.), на яку рішенням виконкому радянської районної ради депутатів трудящих м. Києва від 21 грудня 1970 року № 1847 за нею було визнано право власності.

В подальшому ОСОБА_4 відчужила належну їй 1/5 частки будинку на користь ОСОБА_5 , а після смерті останньої спадкоємцем є ОСОБА_2 .

Крім того, ОСОБА_2 в 1996 році здійснив ще одну добудову (сходи площею 6,2 кв.м., кімнати - 17,1 кв.м. та 14,2 кв.м.), яку розпорядженням Радянської районної державної адміністрації від 04 листопада 1998 року № 120 було дозволено зареєструвати в БТІ.

Формальний перерозподіл часток у нерухомому майні не відбувся і з тих пір відображається у документації як 1/5 та 4/5.

Також вказував, що взамін підключення до каналізаційного колодязя сусід ОСОБА_6 передав ОСОБА_2 у користування 34 кв.м. своєї земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене ОСОБА_2 просив визначити розмір реальних часток позивача та відповідача у нерухомому майні - будинку АДРЕСА_1 , визнати за ОСОБА_2 право на земельну ділянку, що відповідає його частці у вказаному нерухомому майні, з урахуванням 34 кв.м., що були передані йому у користування ОСОБА_6 .

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із окремим позовом до ОСОБА_3 , в якому просив змінити частки сторін у праві власності на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 , визначивши частку ОСОБА_2 як 55/100, а частку ОСОБА_3 , як 45/100.

В обґрунтування позову зазначав, що станом на сьогодні власник ідеальної частки в розмірі 1/5 частини на житловий будинок ОСОБА_2 шляхом прибудови, надбудови, перебудови, збільшив корисну площу будинку і фактично його частина будинку є більшою за частину будинку ОСОБА_3 , якій належить ідеальна частка 4/5 в будинку.

Враховуючи, що площа всього будинку становить 134,8 кв.м., здійснені співвласниками добудови і порядок користування, який склався між ними, фактична частка співвласників в будинку становить у ОСОБА_3 45/100 та у ОСОБА_2 - 55/100.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 травня 2018 року об'єднано в одне провадження цивільну справу №761/46110/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну часток у праві спільної часткової власності, з цивільною справою №761/25166/15 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, визнання права власності, припинення права спільної часткової власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення розміру реальних часток у нерухомому майні, виділення в натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, встановлення земельного сервітуту, присвоєно їм єдиний унікальний номер №761/25166/15.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 , призначено по справі комплексну будівельно-технічну та земельно-технічну судову експертизу, проведення якої доручено експертам Незалежного інституту судових експертиз, поставлено на вирішення експертів наступні питання:

1. Чи збільшилась частка ОСОБА_2 у спільній частковій власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 внаслідок проведених добудов та перебудов, оформлених відповідно до вимог закону, що знаходяться у його користуванні? Якщо так, то який її розмір?

2. Якому розміру часток відповідає фактичне користування співвласниками будинком, з врахуванням добудов та перебудов, оформлених відповідно до вимог закону, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ?

3. Визначити варіанти реального розподілу домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з врахуванням нових часток співвласників, існуючого порядку користування, з врахуванням оформлених у встановленому законом порядку добудов та перебудов?

4. В разі збільшення ідеальної частки ОСОБА_2 , яку пропонується виділити, визначити частку ОСОБА_3 , вказати варіанти поділу та дійсну (реальну) її вартість?

5. Які можливі варіанти поділу земельної ділянки в натурі по АДРЕСА_1 між співвласниками домоволодіння ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , виходячи з їх часток у праві власності на цей будинок та земельну ділянку, а саме ОСОБА_7 - 4/5 частки, ОСОБА_2 - 1/5 частки, з врахуванням можливості доступу до зовнішніх водопровідних мереж квартири АДРЕСА_4 та встановлення огорож земельних ділянок, що пропонується виділити? Запропонувати відповідні варіанти поділу земельної ділянки зі схематичними зображеннями та нанесенням на них зовнішніх водопровідних мереж квартири АДРЕСА_4 ?

Ухвалою суду від 21.01.2019 р. було поновлено провадження у справі, оскільки на адресу суду від експертної установи надійшов висновок експерта, складений за результатами проведення комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної судової експертизи.

В судовому засіданні 10.05.2019 р. прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_2 від 26.04.2019 р. про збільшення позовних вимог, в якій останній просив суд:

- змінити частки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у праві власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , визначивши йому 31/50 часток, а ОСОБА_3 -19/50 часток;

- виділити ОСОБА_2 в натурі 31/50 часток будинковолодіння, а саме коридор площею 3,6кв.м., санвузол площею 3,4 кв.м., кухню площею 8,3 кв.м., кімнати площами 5,7 кв.м., 14,9 кв.м., 17,1 кв.м., 14,2 кв.м., сходи площею 6,2 кв.м.;

- виділити ОСОБА_2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:88:043:0044 площею 150 кв.м. відповідно до плану № 2 висновку експерта від 10 січня 2019 р. № 9230;

- змінити частку ОСОБА_3 у праві власності на будинковолодіння, визначивши її в розмірі 19/50 часток;

- виділити ОСОБА_3 19/50 часток будинковолодіння, а саме коридор площею 4,9 кв.м., кімнати площами 18,4 кв.м., 9,1 кв.м., 14,4 кв.м., кухню площею 10,9 кв.м., ванну площею 2,6 кв.м., вбиральню площею 1,1 кв.м.;

- виділити ОСОБА_3 частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:88:043:0044 площею 460кв.м. відповідно до плану № 2 висновку експерта від 10.01.2019 р. № 9230;

- встановити земельні сервітути, зазначені в плані № 2 висновку експерта від 10.01.2019 р. № 9230.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, визнання права власності, припинення права спільної часткової власності задоволено.

Виділено в натурі ОСОБА_3 4/5 частки будинку АДРЕСА_1 та господарські споруди, на підставі висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Наугольної Н.І. № 5737/16-43/17342/17-43 від 25 вересня 2017 року, відповідно до технічного паспорту на цей будинок № 50365 від 16 серпня 2013 року, а саме:

- коридор площею 4,9 кв.м., що позначений на технічному паспорті за №1;

- житлову кімнату площею 18,4 кв.м, що позначена на технічному паспорті за № 2;

- житлову кімнату площею 9,1 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 3;

- житлову кімнату площею 14,4 кв.м, що позначена на технічному паспорті за № 4;

- кухню площею 10,9 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 5;

- ванну площею 2,6 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 7;

- вбиральню площею 1,1 кв.м., що позначена на технічному паспорті за №8;

- сарай, що позначений на технічному паспорті під літерою «Б»;

- погріб, що позначений на технічному паспорті під літерою «Е», а також визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_5 , яка складається з перелічених приміщень з господарськими спорудами, що знаходиться у будинковолодінні АДРЕСА_1 , як на окрему одиницю нерухомого майна.

Виділено в натурі ОСОБА_3 4/5 частки (488 кв.м.) земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:88:043:0044, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та має цільове призначення для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, відповідно до описаного в дослідницькій частині та зображеного на аркуші № 1 додатка № 3 висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Наугольної Н.І. № 5737/16-43/17342/17-43 від 25 вересня 2017 р., а саме по лінії поділу прокладеної наступним чином:

- від точки А, розташованої на межі з боку АДРЕСА_6 на відстані 5,46 м. від лівої межі 4,06 м. у точку Б;

- від точки Б - 1,33 м., у точку В, розташовану в місці сполучення основної частини будинку з прибудовою;

- від точки В у точку Г - по лінії розділу будинку;

- від точки Г 1,0 м. у точку Д;

- від точки Д 6,72 м. у точку Е;

- від точки Е 8,56 м. у точку Ж;

- від точки Ж 2,43 м. у точку К;

- від точки К 4,78 м. у точку Л;

- від точки Л у точку М, яка розташована на боковій межі на відстані 1,3 м. + 5,06 м. від тильної межі, а також визнано за ОСОБА_3 право власності на виділену згідно висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Наугольної Н.І. № 5737/16-43/17342/17-43 від 25 вересня 2017 року земельну ділянку відповідно до вказаних меж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як на окрему одиницю нерухомого майна.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:88:043:0044.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію за відхилення від ідеальної частки співвласників будинку в сумі 245075,00 грн.

Стягнуто з держави на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 14913,00 грн, з яких: 6105,00 грн - судові витрати по сплаті судового збору; 8808,00 грн - витрати, пов'язані з проведенням експертиза.

Позов ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про зміну часток у праві спільної часткової власності та встановлення земельних сервітутів, та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення розміру реальних часток у нерухомому майні, виділення в натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, встановлення земельного сервітуту задоволено частково.

Виділено в натурі ОСОБА_2 1/5 частку будинку АДРЕСА_1 та господарські споруди, на підставі висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Наугольної Н.І. № 5737/16-43/17342/17-43 від 25 вересня 2017 року, відповідно до технічного паспорту на цей будинок № 50365 від 16 серпня 2013 року, а саме:

- коридор площею 3,6 кв.м., що позначений на технічному паспорті за №1;

- санвузол площею 3,4 кв.м., що позначений на технічному паспорті за №2;

- кухню площею 8,3 кв.м., що позначений на технічному паспорті за № 3;

- житлову кімнату площею 5,7 кв.м, що позначена на технічному паспорті за № 4;

- житлову кімнату площею 14,9 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 5;

- сходи площею 6,2 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 6;

- житлову кімнату площею 17,1 кв.м, що позначена на технічному паспорті за № 7;

- житлову кімнату площею 14,2 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 8;

- сарай, що позначений на технічному паспорті під літерою «Д»;

- погріб, що позначений на технічному паспорті під літерою «Г», а також визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_7 , яка складається з перелічених приміщень з господарськими спорудами, що знаходиться у будинковолодінні АДРЕСА_1 , як на окрему одиницю нерухомого майна.

Виділено в натурі ОСОБА_2 1/5 частки (122 кв.м.) земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:88:043:0044, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та має цільове призначення для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, відповідно до описаного в дослідницькій частині та зображеного на аркуші № 1 додатка № 3 висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Наугольної Н.І. № 5737/16-43/17342/17-43 від 25.09.2017 р., а саме по лінії поділу прокладеної наступним чином:

- від точки А, розташованої на межі з боку АДРЕСА_6 на відстані 5,46 м. від лівої межі 4,06 м. у точку Б;

- від точки Б - 1,33 м., у точку В, розташовану в місці сполучення основної частини будинку з прибудовою;

- від точки В у точку Г - по лінії розділу будинку;

- від точки Г 1,0 м. у точку Д;

- від точки Д 6,72 м. у точку Е;

- від точки Е 8,56 м. у точку Ж;

- від точки Ж 2,43 м. у точку К;

- від точки К 4,78 м. у точку Л;

- від точки Л у точку М, яка розташована на боковій межі на відстані 1,3 м. + 5,06 м. від тильної межі, а також визнано за ОСОБА_2 право власності на виділену згідно висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Наугольної Н.І. № 5737/16-43/17342/17-43 від 25.09.2017 р. земельну ділянку відповідно до вказаних меж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як на окрему одиницю нерухомого майна.

В решті вимог позови залишенні без задоволення.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 3 654,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким:

-змінити частку ОСОБА_2 у праві власності на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 , визначивши його частку в домоволодінні в розмірі: 62,5% або 62/100 або 31/50 об'єкта;

- виділити співвласнику ОСОБА_2 з часткою 31/50 наступні приміщення домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 : 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, загальною площею 73,4 кв.м., вартістю 269 886 грн, з урахуванням надвірних будівель та споруд:погріб «Г», сарай «Д», спорудження 1/3 №1,№2, разом - вартістю 16 642 грн;

всього по домоволодінню: 269886 грн +16642 грн = 286528 грн, що більше ідеальної частки в одиницях вартості на: 286528 грн - 284332 грн = 2 196 грн;

- виділити у користування співвласника житлового будинку ОСОБА_2 частину земельної ділянки для обслуговування жилого будинку і господарських будівель площею 150 м. кв. (наведено на Плані №2 висновку експерта Незалежного інституту судових експертиз від 10.01.2019р. межі зазначені синім кольором);

-змінити частку ОСОБА_7 у праві власності на домоволодіння, роз­ташоване в АДРЕСА_1 , визначивши її частку в домоволодінні в розмірі: 37,5% або 38/100 або 19/50 об'єкта;

- виділити співвласнику ОСОБА_7 з часткою 19/50 приміщення 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-7, 1-8 , загальною площею 61,4 кв.м., вартістю 135 160,00 грн, з урахуванням надвірних будівель та споруд: сарай «Б», погріб «Е», спорудження 2/3 №1, №2, разом вартістю 36 912 грн; всього по домоволодінню: 135 160 грн + 36912 грн = 172 072 грн, що менше ідеальної частки в домоволодінні в одиницях вартості на: 174268 грн - 172072 грн = 2196 грн;

- виділити у користування співвласника житлового будинку ОСОБА_7 частину земельної ділянки для обслуговування жилого будинку і господарських будівель площею 460 м. кв. (наведено на Плані №2 висновку експерта Незалежного інституту судових експертиз від 10.01.2019р. межі зазначені червоним кольором);

-встановити земельні сервітути:

1) для обслуговування співвласником ОСОБА_2 інженерних мереж безоплатно з правом успадкування або зміні власника у результаті продажу майна на частині земельної ділянки, що виділяється у користування співвласника ОСОБА_7 в межах земельної ділянки:площею 51 м. кв. (на Плані №2, висновку експерта Незалежного інституту судових експертиз від 10.01.2019р., виноска 82, світло-зелене штрихування) для обслуговування мережі водопроводу; площею 5 м. кв. (на Плані №2, висновку експерта Незалежного інституту судових експертиз від 10.01.2019р., виноска 83, світло-жовте штрихування) для обслуговування мережі телефонного зв'язку по житловому будинку; площею 5 м. кв. (на Плані №2, висновку експерта Незалежного інституту судових експертиз від 10.01.2019р., виноска 85, жовте штрихування) для обслуговування мережі газопроводу під землею; площею 48 м. кв. (на Плані №2, висновку експерта Незалежного інституту су­дових експертиз від 10.01.2019р., виноска 88, темно-зелене штрихування) для обслу­говування транзитної мережі каналізації;

2) для обслуговування співвласником ОСОБА_7 інженерних мереж безоплатно з правом успадкування або зміні власника у результаті продажу майна на частині земельної ділянки, що виділяється у користування співвласника ОСОБА_2 в межах земельної ділянки: шириною 1 м., площею 1 м. кв. (на Плані №2 виноска Б6, блакитне штрихування) для обслуговування співвласнику житлового будинку ОСОБА_3 власної частини житлового будинку; площею 41 м: кв. (на Плані №2 виноска Б1, рожеве штрихування) для обслуговування співвласнику ОСОБА_9 мережі газопроводу по житловому будинку;площею 20 м. кв. (на Плані №2 виноска Б7, зелене штрихування) для обслуговування транзитної мережі каналізації; площею 11 м, кв. (на Плані № 2 виноска Б4, жовте штрихування) для обслуговування співвласнику ОСОБА_10 мережі газопроводу під землею.

В задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_7 про виділення в натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, визнання права власності, припинення права спільної часткової власності просив відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновки суду першої інстанції про самочинне здійснення в будинку у 1959 році прибудови, є помилковим, оскільки ст. 119 ЦК УРСР в редакції 1963 року передбачала наступне: «Коли учасник спільної часткової власності на жилий будинок збільшить в ньому за свій рахунок корисну площу будинку шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної за згодою решти учасників і в установленому порядку, частки учасників у спільній власності на будинок і порядок користування приміщеннями в ньому підлягають відповідній зміні».

Помилковими вважає висновки суду про те, що на час отримання ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину (17 березня 1983 р.) вказана прибудова вже існувала й увійшла до складу спадщини до 1/5 частки, оскільки бабуся ОСОБА_2 - ОСОБА_5 купила у ОСОБА_11 за особисті кошти частку 1/5 з відповідними узаконеними прибудовами, заперечень проти купівлі-продажу у попереднього власника 4/5 будинку не було, а самочинна добудова, яку ОСОБА_11 узаконила 21 грудня 1970 року рішенням виконкому Радянської райради депутатів трудящих міста Києва №1847, була продана 20лютого 1981 року.

Зазначає, що суд не врахував того, що куплена 20 лютого 1981 року 1/5 частина з відповідними узаконеними прибудовами, а в подальшому успадкована 17 березня 1983 року ОСОБА_2 , є особистою власністю того, хто купив, а подальшому того, хто успадкував.

Скаржник зазначає також, щомайно було узаконене на правах особистої власності ОСОБА_11 , далі придбане за власні кошти ОСОБА_5 , після смерті якої ОСОБА_2 і отримав спадщину, а на час отримання ОСОБА_12 свідоцтва про право на спадщину, вказана прибудова вже існувала й увійшла до складу спадщини до 1/5 частки, на яку було видано Свідоцтво, а добудова, яку ОСОБА_2 здійснив у 1998 році, виконана згідно чинного законодавства, зі згодою сусідів і є його особистою власністю.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 вважає неправильним, що вирішуючи питання про поділ будинковолодіння і земельної ділянки, суд взяв за основу висновок експерта КНДІСЕ Наугольної Н.І. від 25.09.2017 р. № 5737/16-43/17342/17-43, а не висновок експерта НІСЕ Охремчука О.О. від 10.01.2019 р. № 9230, оскільки поділ, вказаний у висновку № 5737/16-43/17342/17-43,не відповідає ідеальним часткам у праві власності на будинок.

Вказує, що експертом КНДІСЕ було встановлено, що будинок фактично розділений між співвласниками на дві окремі квартири.

Фактична частка співвласників у домоволодінні становить: ОСОБА_3 35/100, ОСОБА_2 65/100.

Згідно висновків експертизи ідеальні частки у житловому будинку вирахувані як 1/5 та 4/5.

В запропонованому варіанті поділ житлового будинку, надвірних будівель та споруд виконується з відступом від ідеальної частки співвласників. Компенсація за відхилення від ідеальної частки співвласників складає 245 075,00 грн.

При цьому, висновоком експерта не враховано тих обставин, що сторони окремо одне від одного, самостійно та за власний кошт зробили добудови/прибудови, на які йде посилання вище, узаконили їх згідно чинного законодавства, у користуванні кожного співвласника перебувають саме ті приміщення, які вони побудували.

Таким чином, при здійсненні розподілу житлового будинку між співвласниками відсутні підстави щодо вимоги про стягнення компенсації з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 за відхилення від ідеальної частки співвласників на суму 245 075,00 грн на користь ОСОБА_7 , так як це суперечить ст. 41 Коституції України та ч. 5 ст. 357 Цивільного кодексу України.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 вважає, що висновок експерта КНДІСЕ щодо можливого поділу земельної ділянки не відповідає вимогам закону, оскільки внаслідок поділу спірної земельної ділянки за варіантом, що запропоновано експертом у висновку експерта КНДІСЕ від 25.09.2017р №5737/16-43/17342/17-43 будуть порушені вимоги ст. 40 Земельного кодексу України: можливість ОСОБА_2 безперешкодного обслуговування жилого будинку та господарських будівель.

Представник вказує на те, що згідно Акта №1478 розмежування балансової належності зовнішніх водопровідних мереж виданого на вимогу ОСОБА_2 ВАТ «АК «Київводоканал» водопровійний колодязь та водопровідні мережі водопостачання кв. АДРЕСА_4 залишаються на частині земельної ділянки, яку пропонується виділити ОСОБА_7 , доступ до них буде заблоковано. В разі виникнення аварійної ситуації або для виконання ремонтних робіт ОСОБА_2 не зможе безперешкодно відключити водопостачання своєї квартири, адже доступу до земельної ділянки, на якій знаходиться водопровідний колодязь він не матиме. На частині земельної ділянки, яка виділяється у користування ОСОБА_2 влаштувати новий водопровідний колодязь та провести водопровідні мережі в будинок технічно неможливо, перед входом до будинку влаштувати колодязь та прокладення труб до будинку неможливо через те, що на площі 22,65м2 розташовано: трубу газопостачання всього будинку, каналізаційний колодязь, вхід до будинку.

Також, скаржник звертає увагу, що за будинком влаштувати колодязь водопостачання та прокладення труб до будинку неможливо через те, що ширина доріжки проходу за будинку 85 см., каналізаційний колодязь розташований майже навпроти доріжки і розташований на обмеженій площі 22,65 м. кв, а щоб влаштувати новий водопровідний колодязь необхідно також отримати дозволи у відповідних служб (як от ВАТ «АК «Київводоканал» та інші), а за умови такої обмеженої площі це буде неможливо.

Вказує, що судовим рішеннямпро виділення ОСОБА_2 частини земельної ділянки площею 122 м. кв. та відмовою в позові про встановлення земельних сервітутів, ОСОБА_2 позбавлено нормальної можливості користуватись житлом та господарськими спорудами, зокрема проводити ремонти, вживати протипожежні заходи, чим порушено вимоги ст. 3 Конституції України.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач ОСОБА_14 , судді: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

28 вересня 2021 року від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року залишити без змін.

На обґрунтування відзиву зазначала, що прибудова 1959 року не може вважатися здійсненою «в установленому порядку», а відтак є самочинною, оскільки згоди на її будівництво ніколи не надавалося і в матеріалах справи відповідні відомості відсутні, наведені позивачем ОСОБА_2 положення ЦК УРСР та ЦК України передбачають згоду решти учасників.

У відзиві вказано, шо позивач і відповідач були власниками 1/5 та 4/5 часток будинку загальною площею 134,8 кв.м., а предметом зустрічних позовів ОСОБА_2 є як раз зміна розміру часток у праві власності на будинок.

Крім того, при здійсненні приватизації земельної ділянки у 1999 році, подаючи заяви на приватизацію до Київради, і позивач,і відповідач особисто вказали, що є власниками 1/5 та 4/5 часток будинку. Тобто, ще в 1999 році сторони визнавали свої частки на будинок і жодного спору з цього питання не було. З того часу жодних змін чи добудов у будинку не здійснювалося.

У відзиві ОСОБА_3 зазначає, що згідно висновоку експерта КНДІСЕ від 25 вересня 2017 року №5737/16-43/17342/17-43експерт розділив спірне майно у повній відповідності до ідеальних часток сторін.

21 січня 2022 року до апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про призначення комплексної судової будівельно - технічної та земельно - технічної експертизи, в якому представник позивача зазначив, що для забезпечення безперешкодного користування інженерними мережами та безпечного обслуговування житлового будинку з дотриманням вимог щодо можливості безперешкодно користуватись житлом та господарськими спорудами, зокрема проводити ремонти, застосовувати протипожежні заходи, виникла необхідність в проведенні повторної комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної судових експертиз.

Вказував, що суд першої інстанції, викликаючи експерта для допиту, не роз'яснив сторонам права заявляти клопотання про проведення повторної експертизи.

Вважає, що висновок експерта КНДІСЕ Наугольної Н.І. від 25 вересня 2017 року здійснений на підставі ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», що втратили силу на момент ухвалення судового рішення від 20 травня 2021 року та висновок експерта НІСЕ Охремчука О.О. від 10 січня 2019 року здійсненого на підставі вимог п. 6.1.32 ДБН Б2.2-12:2018 «Планування та забудова територій», наказ щодо затвердження яких було визнано в подальшому протиправним та нечинним за вищевказаним рішенням, не можна вважати беззаперечними та належними доказами в справі, що можливо покласти в основу судового рішення.

Також вважає, що при розподілі землі і будинку формуються по дві нові одиниці нерухомості, що вважається новою забудовою.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 січня 2022 року клопотання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_15 в інтересах ОСОБА_3 про призначення комплексної судової будівельно - технічної та земельно - технічної експертизи задоволено.

Призначено по справі комплексну судову будівельно - технічну та земельно - технічну експертизи, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1) Чи збільшилася частка ОСОБА_2 у спільній частковій власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 внаслідок проведених добудов та перебудов, оформлених згідно вимог чинного законодавства, що знаходяться у його користуванні? Якщо так, то який її розмір?

2) Якому розміру часток відповідає фактичне користування співвласниками будинком, з врахуванням добудов та перебудов, оформлених згідно вимог чинного законодавства, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 ?

3) Які варіанти реального розподілу домоволодіння, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 з урахуванням нових часток співвласників, та існуючого порядку користування, з врахуванням оформлених у встановленому законом порядку добудов та перебудов?

4) В разі збільшення ідеальної частки ОСОБА_2 , яку пропонується виділити, визначити частку ОСОБА_3 , вказати варіанти поділу та дійсну (реальну) її вартість?

5) Які можливі варіанти поділу земельної ділянки в натурі по АДРЕСА_1 між співвласниками домоволодіння ОСОБА_7 та ОСОБА_2 з урахуванням можливості доступу до зовнішніх водопровідних мереж та системи газопостачання квартири АДРЕСА_4 та безпечного обслуговування житлового будинку з дотриманням вимог щодо можливості безперешкодно користуватись житлом та господарськими спорудами, зокрема проводити ремонти, вживати протипожежних заходів? Запропонувати відповідні варіанти поділу земельної ділянки зі схематичними зображеннями та нанесенням на них зовнішніх водопровідних мереж квартири АДРЕСА_4 ?

6) Якщо площа земельної ділянки, яка передається у власність ОСОБА_2 згідно правовстановлюючих документів, не задовольнить потреби з безпечного обслуговування та забезпечення протипожежних заходів будинку та прибудинкової споруди, чи можливо визначити необхідну площу згідно вимог чинного законодавства з обрахуванням вартості відхилення від ідеальної частки ?

7) Чи необхідно та чи є можливість встановити земельні сервітути згідно ст. 99, пункт 3 (інші земельні сервітути) Земельного кодексу України для обслуговування співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , інженерних мереж, безперешкодного доступу до зовнішніх водопровідних мереж та системи газопостачання будинку?

8) Які можливі варіанти забезпечення доступу (в тому числі шляхом нового підключення) до зовнішніх водопровідних мереж та системи газопостачання квартири АДРЕСА_4 без встановлення сервітутів ?

9) Які можливі варіанти забезпечення доступу власнику квартири АДРЕСА_7 до обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 без встановлення сервітутів?

10) Які можливі варіанти виділу в натурі 4/5 та 1/5 частин земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1 , і має кадастровий номер 8000000000:88:043:0044, з урахуванням належних сторонам на праві власності часток ?

Проведення експертизи дорученоекспертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі зупиненодо проведення експертизи.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 травня 2023 року звільнено ОСОБА_14 з посади судді Київського апеляційного суду у зв'язку із поданням заяви про відставку.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 02 червня 2023 року визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач ОСОБА_16 , судді: Слюсар Т.А., Білич І.М.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 06 червня 2023 року звільнено ОСОБА_16 з посади судді Київського апеляційного суду у зв'язку із поданням заяви про відставку.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Мельник Я.С., судді: Гуль В.В., Матвієнко Ю.О.

Рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду від 31 травня 2024 року №13 суддю судової палати з розгляду цивільних справ Мельника Я.С. переведено до складу палати з розгляду кримінальних справ.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 05 червня 2024 року визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Таргоній Д.О., судді Голуб С.А., Слюсар Т.А.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 липня 2024 року погоджено вид призначеної експертизи з «комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної» на «комплексну будівельно-технічну, земельно-технічну, оціночно-будівельну та оціночно-земельну», відповідно до редакції поставлених на вирішення експертизи питань.

26 вересня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов висновок експерта від 19 вересня 2024 року №4923/22-42/4924/22-42 за результатами проведення судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи разом з матеріалами справи №761/25166/15.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну часток у праві спільної часткової власності та встановлення земельних сервітутів, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_17 про виділення в натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, визнання права власності, припинення права спільної часткової власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення розміру реальних часток у нерухомому майні, виділення в натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, встановлення земельного сервітуту відновлено.

Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду.

У судовому засіданні представники ОСОБА_2 - ОСОБА_18 , ОСОБА_19 - підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. Також, з урахуванням висновку експертів від 19 вересня 2024 року №4923/22-42/4924/22-42, просили суд вважати єдиним прийнятним варіантом розподілу земельної ділянки між співвласниками - варіант № 1, із встановленням сервітутів для кожного із співвласників, що надасть їм можливість користуватись житлом і господарськими спорудами, здійснюючи обслуговування і ремонт мереж газо- та водопостачання.

Відповідач ОСОБА_7 та її представник - ОСОБА_15 у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін. Вказували також, що якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про задоволення апеляційної скарги, просили суд виділити кожному із співвласників частину земельної ділянки відповідно до варіанту №3, визначеному висновком експертів від 19 вересня 2024 року №4923/22-42/4924/22-42, оскільки саме такий розподіл, без влаштування сервітутів, дозволить остаточно сторонам вирішити суперечності щодо користування земельною ділянкою.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргуслід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвалене у справі судове рішення не відповідає.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі рішення Київської міської ради від 21.10.1999 р. № 68-3/570 сторонам по справі була передана у власність земельна ділянка під будинком з кадастровим номером 8000000000:88:043:0044 площею 610 кв.м.

В подальшому ОСОБА_3 було видано державний акт на право приватної власності на землю IV-КВ 146600 від 06 вересня 2000 року на 4/5 ділянки (т.1 а.с.12-16), а ОСОБА_2 - державний акт на право приватної власності на землю IV-КВ 146601 від 06 вересня 2000 року на 1/5 ділянки.

Вказане рішення Київради та видані державні акти є чинними, у встановленому законом порядку зареєстровані і не є скасованими.

З матеріалів справи встановлено, на підставі договору дарування від 28.03.1958 р., посвідченого П'ятою київською державною нотаріальною ОСОБА_4 (надалі по тексу - ОСОБА_4 ) набула у власність 1/5 частку будинковолодіння.

Згідно з рішенням виконкому Радянської районної ради депутатів трудящих м. Києва від 21.12.1970 р. № 1847 «Про самочинну прибудову до 1/5 частини в домобудівні АДРЕСА_4 » ОСОБА_4 було дозволено залишити самочинну прибудову, яку вона збудувала в 1959 році.

Окрім того, тим же рішенням було зобов'язано ОСОБА_4 зареєструвати прибудову в БТІ м. Києва.

20.02.1981 р. ОСОБА_4 продала належну їй частку будинковолодіння ОСОБА_5 , що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого Першою київською державною нотаріальною конторою.

На підставі свідоцтва про право на спадщину від 17.03.1983 р., виданого Першою київською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 успадкував після смерті ОСОБА_5 1/5 частку будинковолодіння.

Згідно з розпорядженням Радянської районної державної адміністрації від 04.11.1998 р. № 1205 «Про надання дозволу на реєстрацію в Комунальному підприємстві Київське міське бюро технічної інвентаризації прибудов та споруд в приватному будинку по АДРЕСА_1 » ОСОБА_2 надано дозвіл на реєстрацію здійсненої ним у 1996 році прибудови до спірного будинку.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі, а позовні вимоги ОСОБА_2 - частково, суд першої інстанції виходив із того, що прибудова 1959 року здійснена самочинно, поліпшення були виконані не ОСОБА_2 та без згоди інших співвласників, у зв'язку з чим після узаконення ця прибудова увійшла до складу будинковолодіння на загальних підставах, а не як особисте майно одного зі співвласників.

Крім того, суд вважав, що ОСОБА_2 пропустив строк позовної давності для звернення із позовом про зміну часток співвласників, оскільки останню прибудову він здійснив у 1996 році, ОСОБА_3 було подано заяву про застосування строків позовної давності. Суд також враховав, що після 1998 року ОСОБА_2 вчиняв дії, які свідчать про визнання ним існуючого поділу будинковолодіння, як наприклад звернення до Київради із заявою на передачу у власність ділянки саме з часткою 1/5, звернення до Київради із заявою на виготовлення Державного акту на 1/5 частки.

Таким чином, суд першої інстанції вважав, що оскільки з 1998 року ОСОБА_2 не звертався в судовому порядку з вимогою про оспорення розміру часток будинковолодіння, у зв'язку з чим строк позовної давності до цієї вимоги сплив, тому правові підстави для такого перерахунку відсутні, при цьому позовні вимоги в цій частині до того ж суперечать принципу заборони суперечливої поведінки.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками не погоджується, оскільки вони не відповідають встановленим по справі обставинам та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору про право побудови будинку, укладеного з Жовтневою РЖУ м. Києва 27.08.1951 року та посвідченого 5-ю Київською державною нотаріальною конторою 03.09.1951 року, за реєстровим № 8517/1 ОСОБА_20 було побудовано житловий будиноку по АДРЕСА_8 .

Для цього ОСОБА_20 рішенням виконкому Жовтневої Райради народних депутатів трудящих м. Києва №429 від 14.07.1951 року відведено у безстрокове користування земельну ділянку площею 400 кв.м., яку в подальшому збільшено рішенням №542 від 26.07.1951р. до 572 кв.м.(а.с. 9,10 том 2)

28 березня 1958 року ОСОБА_20 подарував своїй сестрі ОСОБА_4 1/5 частину домоволодіння , що знаходиться в АДРЕСА_8 , що підтверджується договором дарування, посвідченим 5-ю Київською державною нотаріальною конторою від 28.03.1958 за реєстр. №6039. (а.с. 11-12 том 2)

Відповідно до вказаного договору дарування, будинок має 3 кімнати, 1 кухню, кладовку, коридор, вернаду, сарай та погріб, розташований на присадибній ділянці.

Згідно п. 5 вказаного договору дарування, обдарована має право користування кімнатою площею 14,40 кв.м., а коридор служить для спільного користування.

Згідно рішення виконкому Київської міськради №1340 від 15.07.1958 року номер домоволодіння змінено на АДРЕСА_1 .

Рішенням виконкому Жовтневої райради депутатів трудящих м. Києва №294 від 18.05.1959р., ОСОБА_4 дозволено прибудувати веранду розміром 4х2,5 м. до будинку по АДРЕСА_1 . (том 2 а.с. 17)

Рішенням виконкому радянської Райради депутатів трудящих м. Києва №1847 від 21.12.1970 р. залишено в користуванні ОСОБА_4 на праві особистої власності самочинну прибудову до 1/5 частини домобудівлі АДРЕСА_4 житлову кімнату 5,7 кв.м., кухню 8,3 кв.м., приміщення для ванни 3,4 кв.м., коридор 3,6 кв.м., які прибудовані у 1959 році. Зобовязано ОСОБА_4 зареєструвати вказану прибудову. (том 2 а.с. 18)

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 20.02.1981 року, ОСОБА_4 продала ОСОБА_5 належну їй 1/5 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 . Відповідно до змісту договору, до ОСОБА_5 переходить в користування: дві жилі кімнати розміром 14,9 та 5,7 кв.м., зазначені на плані 4-5, кухня 8,3 кв.м., зазначена на плані 3, коридор 3,6 кв.м., зазначений на плані І, ванні розміром 3,4 кв.м., зазначена на плані 2, сарай дерев'яний літ. Д, чердачне приміщення над вказаною 1/5 частиною житлового будинку та відповідна частина земельної ділянки, що прилягає до цієї 1/5 частини будинку. (а.с. 13-14 том 2)

Після смерті ОСОБА_5 , спадкоємцем належного їй майна став ОСОБА_2 , який, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.03.1983 року успадкував 1/5 частину житлового будинку, який знаходиться у АДРЕСА_1 , розмір житлової площі 48,1 кв.м. (а.с. 20 том 2)

Рішенням виконкому радянської Райради депутатів трудящих м. Києва №14 від 14.01.1991 р. надано дозвіл ОСОБА_2 виконати проектно-кошторисну документацію на переобладнання горища площею 30 кв.м. над квартирою АДРЕСА_4 під коридор та дві житлові кімнати.

Згідно з розпорядженням Радянської районної державної адміністрації від 04.11.1998 р. № 1205 «Про надання дозволу на реєстрацію в Комунальному підприємстві Київське міське бюро технічної інвентаризації прибудов та споруд в приватному будинку по АДРЕСА_1 » ОСОБА_2 надано дозвіл на реєстрацію здійсненої ним у 1996 році прибудови до спірного будинку. (а.с. 24 том 2)

Інший співвласник, яким на той час була ОСОБА_21 , погодила ОСОБА_2 здійснення прибудов до належної йому частини будинку (а.с. 25 том 2)

З матеріалів справи також вбачається, що 01 грудня 1999 року між співвласниками будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_21 був укладений договір, яким встановлено порядок користування будинком:

1. в користування ОСОБА_2 переходить 1/5 частина житлового будинку, яка складається з житлових кімнат площею 5,7 кв.м., зазначена на плані 2-4, 14,9 кв.м., зазначена на плані 2-5, коридор площею 3,6 кв.м., на плані 2-1, санвузол 3,4 кв.м., на плані 2-2, кухня 8,3 кв.м., на плані 2-3, ганок, погріб «Г», сарай «Д», хвіртка та огородження;

2. в користування ОСОБА_21 переходить 4/5 частки житлового будинку, що складаються з житлової кімнати площею 18,4 кв.м. на плані 1-2, житлової кімнати 9,1 кв.м. на плані 1-3, житлової кімнати 14, 4 кв.м. на плані 1-4, коридор 4,9 кв.м. на плані 1-1, кухня 4,9 кв.м. на плані 1-5, коридор 5,9 кв.м. на плані 1-6, ванна 2,6 кв.м. на плані 1-7, вбиральня 1,1 кв.м на плані 1-8, ганок, сарай «Б», погріб «Е», хвіртка та огорожа. (а.с. 28 том 2)

Договір посвідчений державним нотаріусом 1-ої Київської державної нотаріальної контори Василевською О.П. та зареєстрований в реєстрі під №3-8813.

Із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01 червня 1995 року, виданого ОСОБА_3 вбачається, що спадщина після смерті ОСОБА_21 складалась з 4/5 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , розташованому на земельній ділянці 572 кв.м., має житлову площу 87,7 кв.м., а також побутові будівлі: сарай «Б», погріб «Г», сарай «Д», погріб «Е», спорудження. (том 1 а.с. 6)

З наявного в матеріалах справи технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 від 17.06.2015 року, вбачається, що житловий будинок фактично поділений на дві квартири: АДРЕСА_5 має загальну площу приміщень 61, 4 кв.м. житлову 41,9 та включає: коридор 4,9, житлову кімнату 18,4 кв.м., житлову кімнату 9,1 кв.м., житлову кімнату 14,4 кв.м., кухню 10,9 кв.м., ванна 2,6 кв.м., вбиральня 1,1 кв.м.; квартира АДРЕСА_7 має загальну площу 73,4 кв.м., житлову - 51,9 кв.м., та складається з: коридору площею 3,6 кв.м., житлових кімнат площею 5,7 кв.м., 14,9 кв.м., санвузлу 3,4 кв.м., кухні 8,3 кв.м., житлових кімнат площею 17,1 кв.м., 14,2 кв.м., сходів 6,2 кв.м. (а.с. 40-45 том 2)

З Технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 від 13.12.1996 року, вбачається, що надбудова ОСОБА_2 приміщень мансарди належним чином зареєстрована на підставі рішення № 1205 від 04.11.12998 р. (а.с. 47 том 2)

Згідно зі статтями 112, 113 ЦК УРСР 1963 року, майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам.

Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

Володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників, а при відсутності згоди - спір вирішується судом.

Не може бути встановлено такий порядок користування жилим будинком, при якому учаснику спільної часткової власності виділяються в користування тільки непридатні для проживання або підсобні приміщення (підвал, коридор, комора тощо).

Кожний учасник спільної часткової власності відповідно до своєї частки має право на доходи від спільного майна, відповідає перед третіми особами по зобов'язаннях, пов'язаних з спільним майном, і повинен брати участь у сплаті всякого роду податків і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільного майна.

Кожний учасник спільної часткової власності має право на оплатне або безоплатне відчуження іншій особі своєї частки в спільному майні.

Статтею 115 ЦК УРСР 1963 року передбачено, що кожний з учасників спільної часткової власності має право вимагати виділу своєї частки з спільного майна.

Якщо угоди про спосіб виділу не досягнуто, то за позовом будь-кого з учасників майно ділиться в натурі, коли це можливо без нерозмірної шкоди для його господарського призначення. В противному разі власник, що виділяється, одержує грошову компенсацію.

У статті 118 ЦК УРСР 1963 року зазначено, що, якщо учасники спільної часткової власності на жилий будинок за угодою між собою встановили порядок користування відособленими приміщеннями будинку (квартирами, кімнатами) відповідно до частки кожного і така угода нотаріально посвідчена і зареєстрована у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів, то вона обов'язкова і для особи, яка згодом придбає частку в спільній власності на цей будинок.

Згідно статті 119 ЦК УРСР 1963 року, коли учасник спільної часткової власності на жилий будинок збільшить в ньому за свій рахунок корисну площу будинку шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної за згодою решти учасників і в установленому порядку, частки учасників у спільній власності на будинок і порядок користування приміщеннями в ньому підлягають відповідній зміні.

Аналізуючи зміст вищевказаних положень цивільного законодавства та оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку про те, що спірний житловий будинок фактично складається із двох відокремлених квартир, площа яких відображена в технічному паспорті від 17.06.2015 року, кожним із співвласників за власний рахунок здійснено покращення частини житлового будинку, якою вони користувалися (прибудови, добудови, надбудови), за взаємної згоди, які зареєстровані у передбаченому законом порядку, що вплинуло на зміну часток у спірному житловому будинку, порівняно з тим, які були ними отримані у власність в порядку спадкування.

При цьому, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо пропуску ОСОБА_2 строку позовної давності для звернення до суду із вимогою про зміну часток у будинку.

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 , поданої до суду у грудні 2017 року, вбачається, що про порушення своїх прав щодо визначення розміру часток по фактичному користуванню, позивач дізнався з висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25.09.2017 року у справі №761/25116/15, згідно з яким фактична частка співвласників у домоволодіння становить : ОСОБА_9 - 45/100, ОСОБА_2 - 55/100.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги, що користування окремими приміщеннями (квартирами) у будинку здійснювалось співвласниками на виконання укладеного 01.12.1999 року договору, за досягнутої згоди, спорів щодо здійснення перешкод будь-ким у користуванні певними приміщеннями у будинку не виникало.

Питання необхідності визначення реальних часток, які перебувають у користуванні співвласників, виникло у зв'язку із зверненням ОСОБА_3 у 2015 році до суду із позовом про виділення в натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, визнання права власності, припинення права спільної часткової власності.

З огляду на вказане, безпідставними є доводи ОСОБА_3 про пропуск ОСОБА_2 строку позовної давності для звернення до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, не визначив розмір часток співвласників з урахуванням здійснених ними добудов та фактичного користування ними, взяв до уваги висновок експерта, в якому ідеальні частки співвласників вирахувані як 1/5 та 4/5, та не врахував тих обставин, що сторони окремо одне від одного, самостійно та за власний кошт зробили добудови/прибудови, узаконили їх згідно чинного законодавства, у користуванні кожного співвласника перебувають саме ті приміщення, які вони побудували. В результаті, рішення суду не відповідає обставинам справи, ухвалене за неправильного застосування норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті заявлених позовних вимог.

Щодо позовних вимог про поділ часток співвласників домоволодіння в натурі та припинення права спільної часткової власності, колегія суддів виходить з наступного.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.

Володіння та розпорядження об'єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб'єктів на один об'єкт.

Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників (частина п'ята статті 357 ЦК України).

Отже, виходячи із вищевикладеного вбачається, що добудова (прибудова), здійснена одним із співвласників житлового будинку, не є об'єктом права спільної власності, а стає об'єктом права власності лише того співвласника, який її зробив.

Згідно з частинами першою, другою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 545/3753/16-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15, від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають право власності на майно пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди призначенню будівлі.

У тих випадках, коли в результаті виділу співвласнику передається частина житлового будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 та від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13.

Схожі за змістом висновки щодо виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, викладені у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15-ц, від 12 березня 2020 року у справі № 127/5835/16-ц, від 22 лютого 2020 року у справі № 279/4966/16-ц, від 16 червня 2021 року у справі № 369/6871/16-ц.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України та пункту 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2010 року №1117«Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них» (постанова Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі № 725/602/18).

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна затвердженою наказом №55 від 18.06.2007 року Міністерства з питань житлово-комунального господарства України.

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.

Виділ можливо зробити лише на ту площу, яка узгоджується із технічною документацією.

Частиною 1 ст. 86 ЗК України визначено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

За приписами ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша - третя статті 89 ЦПК України).

Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи №4923/22-42/4924/22-42 від 19.09.2024 року, щодо правильності якого сторони не заперечували, встановлено:

1. Арифметична частка - 63/100 співвласника ОСОБА_2 за фактичним користуванням в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок будівництва оформлених у встановленому законом порядку добудов та перебудов, збільшилась в порівнянні з ідеальною часткою - 1/5.

2. Арифметичні частки в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 згідно варіанту поділу за фактичним користуванням співвласниками, з урахуванням оформлених у встановленому законом порядку добудов та перебудов, становлять:

- для співвласника ОСОБА_3 - 37/100,

- для співвласника ОСОБА_2 - 63/100.

3. Варіант розподілу будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 , згідно часток співвласників: ОСОБА_3 - 37/100, ОСОБА_2 - 63/100 та існуючого порядку користування, з врахуванням оформлених у встановленому законом порядку добудов та перебудов, викладено в дослідницькій частині по першому-десятому питаннях та зображено в додатку № 2 до висновку на 1 арк.

4. Дійсна (ринкова) вартість арифметичної частки ОСОБА_3 - 37/100, за варіантом розподілу будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , за фактичним користуванням, з врахуванням оформлених у встановленому законом порядку добудов та перебудов, в цінах станом на час проведення дослідження, без врахування вартості земельної ділянки, становить 266377 гривень з урахуванням ПДВ.

5. Можливі варіанти поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , із забезпеченням можливості доступу до існуючих зовнішніх водопровідних мереж та мереж газопостачання, згідно вимог нормативної документації в галузі будівництва та методичних рекомендацій, викладено в дослідницькій частині по першому-десятому питаннях та зображено (з нанесенням зовнішніх мереж водопостачання) в додатку № 3 до висновку на 3 арк., варіанти № 1,2.

6. Можливі варіанти поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з відхиленням від часток співвласників 1/5 та 4/5, із зазначенням ринкової вартості відхилення від ідеальної частки співвласників (розміру компенсації) та необхідної площі земельної ділянки для забезпечення можливості доступу до існуючих зовнішніх водопровідних мереж та мереж газопостачання, згідно вимог нормативної документації в галузі будівництва та методичних рекомендацій, викладено в дослідницькій частині по першому-десятому питаннях та зображено в додатку № 3 до висновку на 3 арк., варіант № 1,2.

7. Можливий варіант поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з відхиленням від часток співвласників 1/5 та 4/5, з встановленням земельного сервітуту для можливості експлуатації зовнішніх водопровідних мереж та мереж газопостачання, згідно вимог нормативної документації в галузі будівництва та методичних рекомендацій, викладено в дослідницькій частині по першому-десятому питаннях та зображено в додатку № 3 до висновку на 3 арк., варіант № 1.

8. Можливий варіант поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з відхиленням від часток співвласників 1/5 та 4/5, із забезпеченням можливості доступу до існуючих зовнішніх водопровідних мереж та мереж газопостачання, без встановлення земельного сервітуту, згідно вимог нормативної документації в галузі будівництва та методичних рекомендацій, викладено в дослідницькій частині по першому-десятому питаннях та зображено в додатку № 3 до висновку на 3 арк., варіант № 2.

9. Можливий варіант поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з відхиленням від часток співвласників 1/5 та 4/5, із забезпеченням можливості доступу власнику квартири АДРЕСА_4 та існуючих зовнішніх водопровідних мереж та мереж газопостачання, без встановлення земельного сервітуту, згідно вимог нормативної документації в галузі будівництва та методичних рекомендацій, викладено в дослідницькій частині по першому-десятому питаннях та зображено в додатку № 3 до висновку на 3 арк., варіант № 2.

10. Можливий варіант поділу земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:88:043:0044 за адресою АДРЕСА_1 , з відхиленням від часток співвласників 1/5 та 4/5, з врахуванням фактичного користування співвласниками житловим будинком, господарськими будівлями та спорудами, без встановлення земельного сервітуту та без ділянок сумісного користування, за умови розмежування інженерних мереж водопостачання та газопостачання, згідно вимог нормативної документації в галузі будівництва та методичних рекомендацій, викладено в дослідницькій частині по першому-десятому питаннях та зображено в додатку № 3 до висновку на 3 арк., варіант №3. (том 5 а.с. 1-22)

Враховуючи те, що взаємної згоди щодо поділу майна між сторонами не було досягнуто, дослідивши та надавши оцінку вказаному експертному висновку №4923/22-42/4924/22-42 від 19.09.2024 року та іншим доказам у їх сукупності, проаналізувавши кожен із запропонованих варіантів поділу будинку та земельної ділянки, апеляційний суд доходить висновку про те, що за наслідками розгляду цієї справи можливо змінити частки співвласників у праві власності на будинок АДРЕСА_1 , визначивши частку ОСОБА_3 як 37/100, а частку ОСОБА_2 як 63/100.

Відповідно, з урахуванням фактичного користування співвласниками приміщень будинку та господарськими спорудами, апеляційний суд вважає за можливе виділити в натурі ОСОБА_3 37/100 часток будинку АДРЕСА_1 та господарські споруди, на підставі висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз С. Лісниченка № 4923/22-42/4924/22-42 від 19.09.2024 р., що відповідно до технічного паспорту на цей будинок № 50365 від 16.08.2013 р., становить квартиру АДРЕСА_5 загальною площею 61,4 кв.м., з яких 41,9 кв.м. житлові приміщення, а саме:

- коридор площею 4,9 кв.м., що позначений на технічному паспорті за № 1;

- житлову кімнату площею 18,4 кв.м, що позначена на технічному паспорті за № 2;

- житлову кімнату площею 9,1 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 3;

- житлову кімнату площею 14,4 кв.м, що позначена на технічному паспорті за № 4;

- кухню площею 10,9 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 5;

- ванну площею 2,6 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 7;

- вбиральню площею 1,1 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 8;

а також сарай, що позначений на технічному паспорті під літерою «Б», погріб, що позначений на технічному паспорті під літерою «Е», як на окрему одиницю нерухомого майна.

ОСОБА_2 суд виділяє 63/100 часток будинку АДРЕСА_1 та господарські споруди, на підставі висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз С. Лісниченка № 4923/22-42/4924/22-42 від 19.09.2024 р., що відповідно до технічного паспорту на цей будинок № 50365 від 16.08.2013 р., становить квартиру АДРЕСА_7 , яка має загальну площу 73,4 кв.м., з яких 51,9 кв.м. житлові приміщення, а саме:

- коридор площею 3,6 кв.м., що позначений на технічному паспорті за № 1;

- санвузол площею 3,4 кв.м., що позначений на технічному паспорті за № 2;

- кухню площею 8,3 кв.м., що позначений на технічному паспорті за № 3;

- житлову кімнату площею 5,7 кв.м, що позначена на технічному паспорті за № 4;

- житлову кімнату площею 14,9 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 5;

- сходи на мансарду площею 6,2 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 6;

- житлову кімнату площею 17,1 кв.м, що позначена на технічному паспорті за № 7;

- житлову кімнату площею 14,2 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 8;

- а також сарай, що позначений на технічному паспорті під літерою «Д», погріб, що позначений на технічному паспорті під літерою «Г», як на окрему одиницю нерухомого майна.

Щодо поділу в натурі земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:88:043:0044 за адресою АДРЕСА_1 ,, враховуючи фактичне користування співвласниками житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами, а також з огляду на категорично неприязні відносини, які на разі склались між співвласниками, апеляційний суд доходить висновку про здійснення такого поділу з урахуванням варіанту № 3 поділу, запропонованому у висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз С. Лісниченка № 4923/22-42/4924/22-42 від 19.09.2024 р., без встановлення земельних сервітутів та без ділянок сумісного користування.

За таким варіантом ОСОБА_2 , виділяється земельна ділянка площею 127,6 кв.м., що має форму багатокутника Б-В-Г-З.И-К-Л-М-Н-О-П-Р-С-Б; а ОСОБА_3 виділяється земельна ділянка площею 482,4 кв.м., що має форму багатокутника А-Б-С-Р-П-О-Н-М-Л-К-И-З-Г-Д-Е-Ж-А.

Межі розподілу прокласти по лініям:

- відрізки Р-П, П-О, О-Н прокласти згідно поділу житлового будинку;

- відрізок Н-М довжиною 2 м прокласти з точки Н, перпендикулярно до тильного фасаду житлового будинку;

- відрізок М-Л довжиною 6,62 м прокласти з точки М, на відстані 2 м від тильного фасаду житлового будинку;

- відрізок Л-К довжиною 7,51 м прокласти з точки Л, на відстані 1 м від лівої межі земельної ділянки;

- відрізок К-И довжиною 3,5 м прокласти з точки К, на відстані 1 м від центрального фасаду будівлі літ. Д;

- відрізок И-3 довжиною 4,54 м прокласти з точки И, на відстані 2 м від правого фасаду будівлі літ. Д;

- відрізок 3-Г довжиною 4,61 м прокласти з точки 3, на відстані 1 м від тильного фасаду будівлі літ. Д;

- відрізок Р-С довжиною 1,41 м прокласти з точки Р, під кутом 45° до центрального фасаду житлового будинку;

- відрізок С-Б довжиною 4,01 м прокласти з точки С, паралельно правому фасаду житлового будинку.

За варіантом №3 поділу земельної ділянки відхилення від часток співвласників (розмір грошової компенсації відповідно до ринкової вартості земельної ділянки) для співвласника ОСОБА_2 становить на 97 725,00 гривень більше, а для співвласника ОСОБА_3 , відповідно, на 97 725,00 грн менше, що є підставою для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 відповідної компенсації за відхилення від ідеальної частки співвласників земельної ділянки у вказаному розмірі.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_2 щодо необхідності встановлення сервітутів для забезпечення доступу співвласників до зовнішніх водопровідних мереж та системи газопостачання.

Згідно із частини 1 статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (частина 1 статті 100 Земельного кодексу України).

На підставі рішення суду сервітут встановлюється у тому випадку, якщо власник земельної ділянки не надає згоду на встановлення сервітуту, а іншим способом забезпечити права особи, яка зверталась за встановленням сервітуту, неможливо.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом про встановлення сервітуту, повинна довести своє порушене, заперечене чи невизнане право, підтвердити позовні вимоги належними доказами.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Постановою Пленуму «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» (№5 від 07.02.2014 р.) роз'яснив, що вирішуючи спори про встановлення сервітуту, суд має враховувати, що земельний сервітут встановлюється стосовно певного об'єкта і не залежить від власників цих об'єктів. Його дія зберігається в разі переходу права на земельну ділянку, щодо якої його встановлено, до іншої особи (частина 1 статті 401 Цивільного кодексу України, частина 1 статі 101 Земельного кодексу України), а в разі встановлення особистого сервітуту права закріплюються за певною особою і він припиняється внаслідок її смерті (частина 2 статті 401, пункту 6 частини 1 статті 406 Цивільного кодексу України).

Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Статтею 404 ЦК України та статтею 99 ЗК України визначено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

У пункті 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз'яснено, що види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Отже, закон вимагає від позивача надання суду доказів на підтвердження того, що нормальне використання своєї власності неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Звертаючись до суду з зустрічним позовом, обгрунтовуючи вимоги щодо необхідності встановлення земельного сервітуту, ОСОБА_2 не надав доказів, підтверджуючих, що в даному випадку, поділ між співвласниками в натурі будинку та земельної ділянки неможливо здійснити іншим способом, ніж обтяження земельним сервітутом чужої земельної ділянки.

Доводи ОСОБА_2 про неможливість користуватися належною йому частиною житлового будинку та земельною ділянкою без доступу до зовнішньої мережі водопостачання суду не надано, так само як і доказів неможливості прокладення труб каналізації та водопостачання безпосередньо до належної йому частину будинку.

Сама по собі необхідність проведення ОСОБА_2 таких робіт для забезпечення доступу його частини будинку до зовнішньої системи водопостачання, не може бути підставою для обтяження земельної ділянки, належної ОСОБА_3 , сервітутом.

Апеляційний суд також враховує правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 6 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18, згідно з якими: «Ухвалення рішення суду про поділ нерухомого майна в натурі між співвласниками не потребує попереднього подання до суду документів, що дають право на виконання будівельних робіт для такого поділу, навіть у випадку, коли він вимагатиме переобладнання та перепланування спірної нерухомості з проведенням робіт, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування».

Такого висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі за позовом співвласника нерухомого майна про виділ частини домоволодіння, забезпечуючи єдність судової практики.

З огляду на поділ об'єктів нерухомого майна, право спільної часткової власності на спірний житловий будинок та земельну ділянку припиняється.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин рішення суду першої інстанції не відповідає матеріалам справи, ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильними застосуванням норм матеріального і порушенням норм матеріального права, а відтак відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення усіх заявлених позовів.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану в його інтересах представником ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну часток у праві спільної часткової власності та встановлення земельних сервітутів задовольнити частково.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, визнання права власності, припинення права спільної часткової власності та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення розміру реальних часток у нерухомому майні, виділення в натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, встановлення земельного сервітуту задовольнити частково.

Змінити частку ОСОБА_3 у праві власності на будинок АДРЕСА_1 , визначивши її в розмірі 37/100.

Змінити частку ОСОБА_2 у праві власності на будинок АДРЕСА_1 , визначивши її в розмірі 63/100.

Виділити в натурі ОСОБА_3 37/100 частки будинку АДРЕСА_1 та господарські споруди, на підставі висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз С. Лісниченка № 4923/22-42/4924/22-42 від 19.09.2024 р., що відповідно до технічного паспорту на цей будинок № 50365 від 16.08.2013 р., становить квартиру АДРЕСА_5 загальною площею 61,4 кв.м., з яких 41,9 кв.м. житлові приміщення, а саме:

- коридор площею 4,9 кв.м., що позначений на технічному паспорті за № 1;

- житлову кімнату площею 18,4 кв.м, що позначена на технічному паспорті за № 2;

- житлову кімнату площею 9,1 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 3;

- житлову кімнату площею 14,4 кв.м, що позначена на технічному паспорті за № 4;

- кухню площею 10,9 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 5;

- ванну площею 2,6 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 7;

- вбиральню площею 1,1 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 8;

а також сарай, що позначений на технічному паспорті під літерою «Б», погріб, що позначений на технічному паспорті під літерою «Е», як на окрему одиницю нерухомого майна.

Виділити в натурі ОСОБА_2 63/100 часток будинку АДРЕСА_1 та господарські споруди, на підставі висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз С. Лісниченка № 4923/22-42/4924/22-42 від 19.09.2024 р., що відповідно до технічного паспорту на цей будинок № 50365 від 16.08.2013 р., становить квартиру АДРЕСА_7 , яка має загальну площу 73,4 кв.м., з яких 51,9 кв.м. житлові приміщення, а саме:

- коридор площею 3,6 кв.м., що позначений на технічному паспорті за № 1;

- санвузол площею 3,4 кв.м., що позначений на технічному паспорті за № 2;

- кухню площею 8,3 кв.м., що позначений на технічному паспорті за № 3;

- житлову кімнату площею 5,7 кв.м, що позначена на технічному паспорті за № 4;

- житлову кімнату площею 14,9 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 5;

- сходи на мансарду площею 6,2 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 6;

- житлову кімнату площею 17,1 кв.м, що позначена на технічному паспорті за № 7;

- житлову кімнату площею 14,2 кв.м., що позначена на технічному паспорті за № 8;

- а також сарай, що позначений на технічному паспорті під літерою «Д», погріб, що позначений на технічному паспорті під літерою «Г», як на окрему одиницю нерухомого майна.

Виділити в натурі ОСОБА_3 земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 482,4 кв.м. (з відхиленням від ідеальної частки 4/5), що має форму багатокутника А-Б-С-Р-П-О-Н-М-Л-К-И-З-Г-Д-Е-Ж-А; виділити ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 127,6 кв.м. (з відхиленням від ідеальної частки 1/5), що має форму багатокутника Б-В-Г-З-И-К-Л-М-Н-П-Р-С-Б, за варіантом 3 поділу земельної ділянки (додаток № 3) висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз С. Лісниченка № 4923/22-42/4924/22-42 від 19.09.2024 р.

Межі розподілу прокласти по лініям:

- відрізки Р-П, П-О, О-Н прокласти згідно поділу житлового будинку;

- відрізок Н-М довжиною 2 м прокласти з точки Н, перпендикулярно до тильного фасаду житлового будинку;

- відрізок М-Л довжиною 6,62 м прокласти з точки М, на відстані 2 м від тильного фасаду житлового будинку;

- відрізок Л-К довжиною 7,51 м прокласти з точки Л, на відстані 1 м від лівої межі земельної ділянки;

- відрізок К-И довжиною 3,5 м прокласти з точки К, на відстані 1 м від центрального фасаду будівлі літ. Д;

- відрізок И-3 довжиною 4,54 м прокласти з точки И, на відстані 2 м від правого фасаду будівлі літ. Д;

- відрізок 3-Г довжиною 4,61 м прокласти з точки 3, на відстані 1 м від тильного фасаду будівлі літ. Д;

- відрізок Р-С довжиною 1,41 м прокласти з точки Р, під кутом 45° до центрального фасаду житлового будинку;

- відрізок С-Б довжиною 4,01 м прокласти з точки С, паралельно правому фасаду житлового будинку.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:88:043:0044.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію за відхилення від ідеальної частки співвласників земельної ділянки в сумі 97 725 (дев'яносто сім тисяч сімсот двадцять п'ять) гривень 00 коп.

В задоволенні решти вимог позовів - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 23 травня 2025 року.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді: С.А. Голуб

Т.А. Слюсар