Номер провадження 1-кс/754/1759/25
Справа № 754/8079/25
Іменем України
24 травня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12024100030001143 від 14.05.2024 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, неодруженому, непрацюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
Старший слідчий СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 .
Клопотання слідчого обґрунтовується тим, що у провадженні слідчого відділу Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження за №12024100030001143 від 14.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
Згідно клопотання слідчого, у невстановлені слідством дату, час та місці у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на реалізацію протиправної діяльності у сфері незаконного збуту психотропних речовин на території Деснянського району м. Києва.
З метою реалізації свого злочинного умислу, переслідуючи корисливий мотив та маючи намір збагатитися за рахунок вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин, ОСОБА_5 з метою збуту, у невстановлені слідством дату та час, знаходячись за невстановленою слідством адресою, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 48,56 г., що є особливо великим розміром, тим самим незаконно придбав психотропну речовину з метою збуту, яку в подальшому переніс за місцем свого фактичного проживання: АДРЕСА_1 , де почав незаконно зберігати вказану психотропну речовину з метою збуту.
Продовжуючи свої злочинні дії об'єднанні єдиним злочинним умислом направленим на збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, з метою отримання прибутку, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання в квартирі АДРЕСА_2 , використовуючи 2 (двоє) електронних ваг, розфасував у зіп-пакети психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 48,56 г., що є особливо великим розміром, після чого незаконно продовжив зберігати вказану психотропну речовину за місцем свого фактичного проживання з метою її подальшого збуту.
Так, 30.04.2025 року, в період часу з 07 год. 21 хв. до 17 год. 01 хв., під час проведення працівниками поліції обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований та фактично проживає ОСОБА_5 , виявлено та вилучено - психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 48,56 г., що є особливо великим розміром, яку ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав з метою збуту.
ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України не затримувався.
23 травня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину, реальну міру покарання, яка останньому загрожує; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема носії електронної інформації, які йому належать, та документи, у яких міститься інформація, яка окремо або у своїй сукупності може вказати на протиправну діяльність підозрюваного; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюється у вчинення тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Розгляд клопотання розпочато за минуванням трьох годин з моменту вручення підозрюваному та захиснику копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити за наведених в ньому підстав.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 просив відмовити в застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Покликався на відсутність судимостей у підозрюваного, добровільне прибуття ОСОБА_5 до суду на розгляд клопотання та необхідність пройти лікування.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника. Та додатково пояснив, що під час проведення обшуку за адресою його проживання, перебував у сусідній квартирі. Після початку обшуку залишив будинок вистрибнувши у вікно і додому не повертався до вчорашнього дня.
Вислухавши прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які визначені ст. 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
При цьому слідчим суддею прийнято до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема те, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку. Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, та позицію захисту, слідчий суддя враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому, при визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний, обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.
Так, слідчий суддя вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризики, передбачені п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, та вважає, що такі дії є цілком вірогідними, враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та відповідальність за вчинення якого передбачена у вигляді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. А відтак приходить до висновку, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним.
Слідчий суддя також приймає до уваги підвищену супільну небезпеку злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а саме злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров'я населення, що також дає підстави для висновку, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Щодо іншого ризику на який послався слідчий в клопотанні, такого як можливість незаконного впливу на свідків у цьому ж провадженні, то будь-яких доказів на підтвердження його існування слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями.
При цьому слідчий суддя при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного враховує дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має визначене місце проживання, необхідність пройти лікування та те що ОСОБА_5 добровільно з'явився на розгляд клопотання.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є таким, що підлягає задоволенню, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення та що застосування іншого менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку і запобігти вказаним ризикам.
У зв'язку з наявністю обставини, передбаченої пунктом 5 частини 4 ст.183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення застави підозрюваному у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12024100030001143 від 14.05.2024 про застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати ОСОБА_5 з часу його фактичного затримання.
Строк дії ухвали - до 22.07.2025 (включно).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_8