справа № 361/6272/15-ц
провадження № 2/361/3/24
06.12.2024
Іменем України
06 грудня 2024 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретарів: Срібної Ю.О., Зазимко А.Ю., Панек А.С., Лебідя В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк» (далі - ПАТ “Дельта Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал» далі - ТОВ “Вердикт Капітал» або Товариство) звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 11152315000 від 08 травня 2007 року в загальному розмірі 621342 грн. 41 коп.
В обґрунтування позову зазначало, що 08 травня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком “Укрсиббанк» (далі - АКІБ “Укрсиббанк» або Банк, правонаступником якого є ПАТ “Дельта Банк») і ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено кредитний договір № 11152315000, за умовами якого Банк надав відповідачу кредит у розмірі 15478 доларів США, строком повернення, враховуючи укладену між сторонами 03 лютого 2009 року додаткову угоду № 11152315001, до 08 травня 2016 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18 %, та інших передбачених договором платежів, у строки та на умовах, визначених договором.
Банк взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав, надав Позичальникові кредит у вказаній вище сумі. Проте відповідач своїх зобов'язань за цим договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 30 липня 2015 року ОСОБА_1 має перед Банком заборгованість за цим договором на загальну суму 621342 грн. 41 коп., з яких: 262151 грн. 10 коп. - заборгованість за тілом кредитом, 359191 грн. 31 коп. - заборгованість за відсотками.
Представник позивача ТОВ “Вердикт Капітал» адвокат Змієвська Т.П. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій просила суд застосувати до вимог позивача строк позовної давності, посилаючись на те, що в кредитному договорі зазначено як строк дії самого договору, так і строки виконання зобов'язання зі щомісячними погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню у строк до 08 травня 2014 року згідно із графіком погашення заборгованості, тому враховуючи, що умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення, тому вважає, що звернувшись у серпні 2015 року з даною позовною заявою позивач пропустив строк звернення до суду, просила застосувати строк позовної давності до позовних вимог та відмовити у задоволенні позову. У судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином за зареєстрованим місцем її проживання, про причини неявки суд вона не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала.
З'ясувавши позицію учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 08 травня 2007 року АКІБ “Укрсиббанк» і ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11152315000.
У п. п. 1.1, 1.3 вказаного договору сторони узгодили умови кредитування, зокрема суму кредиту - 15478 доларів США, еквівалентно 78163 грн. 90 коп., процентну ставку (річна) - 13 % за користування кредитними коштами протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту та після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна підлягає перегляду відповідно до умов договору, у випадку не повідомлення Банком Позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці, строк кредитування до 08 травня 2014 року, з розміром обов'язкового платежу в відповідно до графіку погашення кредиту (Додаток № 1 до договору).
03 лютого 2009 року між АКІБ “Укрсиббанк» і ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11152315000, за умовами якою сторони домовилися про перенесення виконання зобов'язання Позичальника зі сплати процентів та про зміну кінцевого терміну повернення кредиту до 08 травня 2016 року, визначили, що позичальник з дати підписання цієї угоди зобов'язується повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати 03 числа календарного місяця ануїтетного платежу у розмірі 250 доларів США.
Також 26 червня 2009 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до вказаного вище кредитного договору, у якій домовилися, що у період до 25 липня 2009 року розмір ануїтетного платежу становить 380,64 доларів США, у період з 25 серпня 2009 року і до кінця терміну дії договору розмір ануїтетного платежу становить 255 доларів США, день сплати розмір ануїтетного платежу становить 25 числа кожного місяця протягом строку кредитування.
08 грудня 2011 року ПАТ “Укрсиббанк» (який є правонаступником АКІБ “Укрсиббанк») і ПАТ “Дельта Банк» укладено договір купівлі продажу прав вимоги за кредитами, за умовами якого право вимоги Банку до ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 11152315000 від 08 травня 2007 року набуло ПАТ “Дельта Банк».
11 жовтня 2019 року між ПАТ “Дельта Банк» і ТОВ “Вердикт Капітал» укладено договір № 2018/К про відступлення прав вимоги на підставі якого до Товариства перейшло право вимоги Банку до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 11152315000 від 08 травня 2007 року
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, із договорів та інших правочинів (п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У ч. 1 ст. 526 ЦК України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Суд встановив, що свої зобов'язання за договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11152315000 позивач Банк виконав повністю, надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 15478 доларів США, що еквівалентно 78163 грн. 90 коп.
У порушення вимог закону та умов договору ОСОБА_1 належним чином зобов'язань за вказаним кредитним договором щодо своєчасного погашення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом не виконує, від їх виконання тривалий час вона ухиляється, останній платіж у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором відповідачем здійснено 25 липня 2013 року у розмірі 62 долари США.
Станом на 30 липня 2015 року ОСОБА_1 має перед ТОВ “Вердикт Капітал», який є правонаступником Банку, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11152315000 у загальному розмірі 621342 грн. 41 коп., з яких: 262151 грн. 10 коп. - заборгованість за тілом кредитом, 359191 грн. 31 коп. - заборгованість за відсотками, що підтверджується випискою по особовому рахунку та розрахунком заборгованості за вказаним кредитним договором (т.2 а.с. 33-36).
Згідно із ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст. 524, ч. 1 ст. 533 ЦК України законним платіжним засобом
на всій території України є грошова одиниця України - гривня. Грошове зобов'язання має бути виражене та виконане у грошовій одиниці України - гривні.
У ч. 2 ст. 524, ч. 2 ст. 533 ЦК України передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивачем ТОВ “Вердикт Капітал» заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на його користь суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11152315000 у грошовій одиниці України - гривні в загальному розмірі 621342 грн. 41 коп., що еквівалентно 28148,72 доларів США, яка складається із суми заборгованості за кредитом та суми нарахованих процентів.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не виконує своїх зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11152315000, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ “Вердик Капітал» є обґрунтованими, тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 621342 грн. 41 коп. у межах заявлених вимог.
Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач ОСОБА_3 подала до суду заяву, у якій посилалася на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом.
За змістом ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11152315000 останній платіж у сумі 62 долари США відповідачем сплачений 25 липня 2013 року, що свідчить про визнання нею боргу та переривання перебігу позовної давності.
31 серпня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.
Наведене свідчить позивачем строк звернення до суду з даним позовом не пропущений, доводи відповідача ОСОБА_1 про пропуск цього строку є безпідставними, підстав для застосування наслідків спливу позовної давності суд не вбачає.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, суму заборгованості за кредитним договором № 11152315000 від 08 травня 2007 року в розмірі 621342 (шістсот двадцять одна тисяча триста сорок дві) грн. 41 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Дутчак І. М.