Справа № 359/4616/25
Провадження № 3/359/2249/2025
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
12 травня 2025 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративний матеріал, що надійшов від Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої на посаді психолога в ЗДО «Росинка», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 713647, 16.04.2025 близько 13:30 год. у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 будучи матір'ю малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання, що проявилось в тому, що малолітній ОСОБА_2 бродяжив по місту Бориспіль. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 12 ЗУ "Про охорону дитинства", чим вчинила дії, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що сина вона виховує належним чином, здійснює належний догляд за дитиною та займається вихованням дитини. Зазначила, що її син не бродяжив, а пішов зі школи у пригніченому стані у зв'язку з конфліктною ситуацією яка сталася у школі, через що на його здійснювався психологічний тиск з боку класного керівника та директора школи. Коли з'ясувалось, що син залишив приміщення школи та мобільний зв'язок з ним був відсутній, вона змушена ОСОБА_1 звернутися за допомогою до поліції.
Суддя, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення, прийшов до такого висновку.
Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків. Отже, диспозиція цієї статті є бланкетною (відсилочною), не конкретизованою, а такою, що скеровує до норм законодавства України, які регулюють обов'язки батьків по відношенню до дітей.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначено ст.150 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 № 2947-III, відповідно до вимог якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 №2402-III батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Отже, можна зробити висновок, що об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає в діях, пов'язаних з ухиленням від виконання покладених на батьків обов'язків, передбачених вищезазначеними нормами.
Проте з досліджених судом матеріалів не вбачається, в чому саме полягає невиконання покладених на ОСОБА_1 обов'язків, визначених ст. 150 СК України, за порушення вимог якої і може наступати відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП. Матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про допущене ОСОБА_1 порушення або на підтвердження фактів, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 як доказ вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, долучено її письмові пояснення та письмові пояснення її малолітнього сина ОСОБА_2 , однак суддя не може прийняти ці документ як докази винуватості ОСОБА_1 .
Та обставина, що ОСОБА_1 звернулася до поліції з метою встановлення місце перебування своєї дитини не може безумовно свідчити про неналежне виконання батьківських обов'язків, а є лише припущенням особи, уповноваженої на складання протоколу.
Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності свідчили про те, що ОСОБА_1 , як мати, ухиляється чи не виконує покладені на неї обов'язки по вихованню дитини.
За наведеного, сам по собі складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, не може бути визнаний єдиним належним та допустимим доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, в частині підтвердження факту вчинення особою певних діянь, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а викладені у ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення документи не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки не містять належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню в даній справі.
Суд приймає до уваги надані письмові пояснення ОСОБА_1 наявні та дослідженні матеріали справи, та вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення.
Отже, ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків, а саме: не належним чином виконання батьківських обов'язків по вихованню свого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - нічим не доведено.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 184 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суддя оцінює критично з наведених вище обставин.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
На підставі наведеного, керуючись ст. 9, ч. 3 ст. 184, ст. ст. 245, 251, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України, суддя
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя С.М. Вознюк