Справа № 679/1958/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Стасюк Р.М.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
23 травня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 13 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернулась до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовними вимогами до інспектора відділу поліцейської діяльності №1 (м. Нетішин) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Семенюка О.В., Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 13.01.2025 позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 17.12.2024, в інтересах якої діє адвокат Калабський С.В., звернулись в суд до інспектора відділу поліцейської діяльності №1 (м. Нетішин) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Семенюка О.В., Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 694587 від 30.06.2022 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суд першої інстанції дійшов висновку, що позовну заяву подано без належного дотримання вимог, передбачених діючим законодавством, а тому суд вважає за необхідне залишити її без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків та роз'яснивши їй наслідки невиконання вимог цієї ухвали.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 13.01.2025 позовну заяву повернуто позивачеві.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивачка пропустила строк звернення до суду та не навела обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об'єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивачки, обставин, які би зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Статтею 285 КУпАП передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно ч. 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною 1 ст. 169 КАС України вказано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Статтею 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Так, відповідно до матеріалів справи постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП винесена 30.06.2022.
Згідно заяви ОСОБА_1 до Нетішинського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21.11.2024, заявниця просить надати їй для ознайомлення матеріали виконавчих проваджень (з зазначенням їх номерів) та видати копії виконавчих документів. Відповідно до відмітки на заяві копії постанов (виконавчих документів) ОСОБА_1 отримано на руки 03.12.2024.
03.12.2024 Північним міжрегіональним центром із надання безоплатної правничої допомоги було видано доручення № 004-2207357, яким адвоката Калабського С.В. було призначено для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 для представництва інтересів у суді щодо поновлення строку на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та скасування постанови серії ЕГА№ 694587 від 30.06.2022 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.
При цьому у заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом представник, посилаючись на Стандарти якості надання безоплатної правничої допомоги, затверджені наказом Міністерства юстиції України № 4125/5 від 21.12.2017, зокрема п. 3 розд. 1 Стандартів, вказує на те, що не пізніше семи робочих днів після отримання доручення провів конфіденційне побачення з клієнтом, яке відбулося 11.12.2024, з'ясував обставини справи, отримав від неї інформацію, що має правове значення, ознайомився з наявними у клієнта документами та з'ясував бажаний для клієнта результат, після чого 17.12.2024, у межах десятиденного строку, звернувся до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів зазначає, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Відтак, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 у справі № 320/3307/21.
Крім того, згідно правової позиції викладеної Верховним Судом в постанові від 03.10.2019 року по справі № 577/3931/16-а та від 22.03.2025 у справі №520/10351/24 поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується, з висновком суду першої інстанції, що вказані представником обставини, як поважні причини пропуску строку звернення до суду, оскільки Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі не обмежували право представника на проведення конфіденційного побачення з клієнтом у строк менше семи днів, що забезпечило б дотримання процесуального строку звернення до адміністративному суду, який у даному випадку спливав через десять днів з дня отримання позивачкою копії оскаржуваної постанови 03.12.2024 не пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
При цьому доручення № 004-2207357 для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 також датовано 03.12.2024.
Отже, позивач пропустила строк звернення до суду та не навела обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об'єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивачки, обставин, які би зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, а тому доводи апелянта слід відхилити як необґрунтовані та не доведені належними та допустимими доказами.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 13 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.