Справа № 420/7741/25
23 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) від 14.02.2025 № 641/12-05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ».
В обґрунтування позову зазначено, що позивач відповідно до наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05.09.2023 № 6546-к 07.09.2023р. призначений на посаду начальника відділу з Банкрутства по південному регіону Управління банкрутства Південного міжгеріонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). На даній посаді працює по теперішній час. Наказом начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14.02.2025р. № 641/12-05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » на нього накладено дисциплінарне стягнення у виді догани за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів раджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, на підставі подання дисциплінарної комісії Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 від 06.01.2025р. № 709.2-16. Зазначив, що вважає оскаржуваний наказ незаконним на підставі не доведеності вини, численних порушень законодавства, формального підходу до здійснення дисциплінарного провадження, яке було проведено неповно, необ'єктивно, без урахування всіх обставин, які мають суттєве значення для притягнення до дисциплінарної відповідальності
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року прийнято позовну заяву до свого провадження та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/7741/25 за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправним та скасування наказу.
09.04.2025 р. до суду від представника відповідача - Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №ЕС/33396/25), в якому наголошено на безпідставність позовних вимог, оскільки позивачем не обгрунтовано обставини, за якими Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зобов'язано затверджувати будь-які розпорядчі документи з питань вжиття заходів у разі втрати архівної документації, так як такий обов'язок у відповідача відсутній. Зазначено, що позивачу як особі, що керує відділом з питань банкрутства по південному регіону Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 07.09.2023р. відомо,
що на нього, як на державного службовця покладено обов'язок із зберігання документів з номенклатури справ відділу з питань банкрутства по південному регіону Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а оскільки ОСОБА_1 не забезпечено їх зберігання, відповідно до установленої законом процедури правомірно був притягнутий до адміністративної відповідальності, за відсутності будь-яких порушень з боку відповідача.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
07.09.2023р. ОСОБА_1 відповідно до наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) від 05.09.2023 № 6546-к призначений на посаду начальника відділу з банкрутства по південному регіону Управління банкрутства Південного міжгеріонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
На даній посаді працює по теперішній час.
19.08.2024р. за № 89532/09.1-17 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла службова записка від начальника відділу з питань банкрутства по південному регіону Управління банкрутства міжрегіонального управління ОСОБА_1 про те, що 05.08.2024 р. працівниками цього відділу та відділу договірної роботи та ресурсного забезпечення в Одеській області Управління договірної роботи та ресурсного забезпечення міжрегіонального управління здійснено виїзд за місцем зберігання архіву відділу з питань банкрутства по південному регіону, а саме: вул. Прохоровська, 20, м. Одеса. При прибутті на місце встановлено, що справи, які заведені відповідно до номенклатури справ міжрегіонального управління з напрямку роботи банкрутство та велися відділом з питань банкрутства по південному регіону упродовж до другої половини 2023 року, за місцем зберігання відсутні.
Питання пошуку вищезазначених архівних документів було на контролі начальника Управління банкрутства ОСОБА_2 .
Станом на 27.12.2024р. від начальника відділу з питань банкрутства по південному регіону Управління банкрутства міжрегіонального управління ОСОБА_3 надійшла інформація про необхідність встановлення місця перебування цих документів або їх відновлення, інша вагома інформація щодо архівних документів - відсутня.
Згідно з вимогами статті 73 Закону України «Про державну службу» дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - дисциплінарна комісія) стосовно ОСОБА_1 сформовано дисциплінарну справу.
На виконання наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 02.01.2025р. №08/12-05 «Про дисциплінарне провадження у відношенні ОСОБА_1 » та відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, дисциплінарною комісією Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з розгляду дисциплінарної справи стосовно начальника відділу з питань банкрутства по південному регіону Управління банкрутства ПМУ МЮ ОСОБА_1 порушено дисциплінарну справу.
Дисциплінарну справу стосовно ОСОБА_4 було порушено за наслідками розгляду подання начальника Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитра Порошина від 27.12.2024р.
Дисциплінарною комісією розглянуто факт втрати номенклатурних справ відділу з питань банкрутства по південному регіону Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та невжиття керівником даного структурного підрозділу ОСОБА_1 заходів щодо їх відновлення.
09.01.2025 ОСОБА_1 на ім'я начальника відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області підполковника поліції Сергія Волкова подано повідомлення про факт вчинення кримінального правопорушення (в порядку ст. ст. 60, 214, 216 КПК України (вих. № 888/09.1-17) щодо факту зникнення архівних номенклатурних справ (матеріалів перевірок арбітражних керуючих та інших документів, які містять персональні дані фізичних та юридичних осіб, які можуть бути використані в кримінальних цілях та нанести шкоду законним правам та інтересам таких осіб) - факту крадіжки
30.01.2025р. на засіданні дисциплінарної комісії запропоновано вирішити питання про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу».
14.02.2025р. Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Одеса) видано наказ № 641/12-05 «Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », відповідно до якого зазначено, що відповідно до статті 75 Закону України «Про державну службу» та пункту 35 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019р. № 1039, ОСОБА_1 06.02.2025р. повідомлено про необхідність надати особисті письмові пояснення щодо питань, стосовно яких здійснювалось дисциплінарне провадження та які мають значення у дисциплінарному провадженні.
Начальником відділу з питань банкрутства по південному регіону Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лазарєвим Д.А. 10.02.2025р. надані пояснення, згідно з якими позивач провину у вчиненні дисциплінарного проступку не визнає.
В резолютивній частині Наказу відповідача №641/12-05 вказано: «накласти на ОСОБА_1 , начальника відділу з питань банкрутства по південному регіону Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) дисциплінарне стягнення у виді догани за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень».
17.02.2025р. під особистий підпис ОСОБА_1 був ознайомлений з Наказом № 641/12-05 від 14.02.2025р.
Вважаючи такі дії Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) протиправними, позивач звернувся до суду за захистом законних прав та інтересів.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
Південне міжрегоінальне управління Міністерства юстиції (м.Одеса) діє на підставі Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5, за пунктом 2 якого міжрегіональне управління в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктом 10.13 Положення начальник міжрегіонального управління приймає у межах наданих повноважень рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців міжрегіонального управління.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889- VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Відповідно до пункт 10 частини другої статті 17 Закону України «Про державну службу» (далі - Закону) керівник державної служби в державному органі приймає у межах наданих повноважень рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В".
Згідно з частиною першою статті 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 65 Закону України «Про державну службу» передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 9-1) порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "А" або "Б"; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу. Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.
Відповідно до статті 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Згідно зі статтею 67 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків. Обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань;
4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність державного службовця.
Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього;
4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп;
5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.
За статтею 68 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження) суб'єктом призначення - стосовно державних службовців посад державної служби категорій "Б" і "В".
Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
Відповідно до статті 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", є Комісія.
Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб'єкт призначення. Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.
Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.
Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Статтею 71 Закону України «Про державну службу» передбачено, що Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема:
1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії;
2) порядок формування дисциплінарної комісії;
3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення визначені в ст. 74 3акону України «Про державну службу». Так, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Відповідно до статті 75 Закону України «Про державну службу» перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
За статтею 76 Закону України «Про державну службу» державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи. Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019р. № 1039.
Так, як встановлено судом, та зазначено вище, Наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 02.01.2025 № 08/02-05 «Про дисциплінарне провадження у відношенні ОСОБА_1 » відносно позивача було порушено дисциплінарне провадження, затверджено склад дисциплінарної комісії та визначено термін здійснення дисциплінарного провадження до 14.02.2025р. Підставою для порушення зазначеного дисциплінарного порушення слугувало подання начальника Управління банкрутства південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Д. Порошина від 27.12.2024р., в якому йшлося про відсутність у ОСОБА_1 інформації про встановлення місця перебування зниклих номенклатурних справ або їх відновлення за період 2018р. - перша половина 2023 року.
Подання начальника Управління банкрутства південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Д. Порошина від 27.12.2024р. було направлено на підставі службової записки ОСОБА_1 від 19.08.2024р. за № 89532/09.1-17 про те, що 05.08.2024 р. працівниками цього відділу та відділу договірної роботи та ресурсного забезпечення в Одеській області Управління договірної роботи та ресурсного забезпечення міжрегіонального управління здійснено виїзд за місцем зберігання архіву відділу з питань банкрутства по південному регіону, а саме: вул. Прохоровська, 20, м. Одеса. При прибутті на місце встановлено, що справи, які заведені відповідно до номенклатури справ міжрегіонального управління з напрямку роботи банкрутство та велися відділом з питань банкрутства по південному регіону упродовж до другої половини 2023 року, за місцем зберігання відсутні.
Тобто, відсутність номенклатурних справ була виявлена за період з 2018 по другу половину 2023р., тобто, ведення яких відбувалося до моменту вступу позивача на посаду начальника відділу з банкрутства по південному регіону Управління банкрутства Південного міжгеріонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та виконання своїх посадових обов'язків.
Тільки, 10.01.2025р., через 5 місяців після повідомлення та через тиждень після порушення відносно позивача дисциплінарного провадження, наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.01.2025р. № 31/13.4-06 було створено робочу групу щодо відновлення втрачених номенклатурних справ за період 2018 - початок 2023 років відділу з питань банкрутства по південному регіону у м. Одеса.
Під час дисциплінарного провадження Головою Дисциплінарної комісії було відібрано пояснення від безпосереднього керівника ОСОБА_5 (№ 10326/09.2-12 від 23.01.2025), з яких вбачається, що жодних документально підтверджених доручень (у т.ч. вигляді резолюцій), які б підтверджували здійснення останнім контролю до 19.08.2024р., по т.ч. ОСОБА_1 , надано не було.
Також, як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, отриманих пояснень, службових та доповідних записок державних службовців, з моменту виявлення зникнення номенклатурних справ 2018 - першої половини 2023 року, уповноваженими за ведення діловодства посадовими особами не було сформовано перелік (найменування, облікові номери, кількість) зниклих номенклатурних справ.
21.01.2025р., у відповідності до Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039, ОСОБА_1 було надано письмові пояснення Голові Дисциплінарної комісії Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Олені Потоцькій (вих.№ 9192/09.1-17 від 21.01.2025), в яких позивачем зазначалося, що він працює в органах юстиції з серпня 2023 року, Актом приймання-передавання особисто ОСОБА_1 не передавались ні номенклатурні справи відділу з питань банкрутства по південному регіону у Одеській області, ні матеріальні цінності відділу. Зазначене твердження також, у подальшому було підтверджено (визнано) листом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) він 04.03.2025 № 10289/12-34. Окрім зазначеного, позивачем було запропоновано, з метою повного та всебічного здійснення дисциплінарного провадження до заслуховування (отримання пояснень) від колишніх працівників відділу з питань банкрутства по Південному регіону Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - головного спеціаліста ОСОБА_6 , в.о. начальника відділу банкрутства по Одеській області Мельника О.А., який виконував обов'язки керівника структурного підрозділу до призначення ОСОБА_1 на займану посаду, враховуючи те, що в.о. начальника відділу банкрутства по Одеській області ОСОБА_7 був відповідальним за ведення діловодної справи у підрозділі, про що зазначено у матеріалах дисциплінарної справи.
На виконання листів Голови Дисциплінарної комісії Олени Потоцької від 21.01.2025 № 9128/11.4-22, від 21.01.2025 № 9126/11.4-22 було відібрано письмові пояснення від колишніх працівників відділу банкрутства ОСОБА_8 (№ 9516/12.2-30 від 21.01.2025) та ОСОБА_9 (№ 9654/09.1-17 від 22.01.2025), копії пояснень містяться в матеріалах дисциплінарної справи нас сторінках 134, 140, відповідно. Згідно пояснень ОСОБА_10 інформацією щодо зникнення архіву, також, володів в.о. начальника відділу банкрутства по Одеській області Мельник О.А., який виконував обов'язки керівника структурного підрозділу відділу банкротства до призначення ОСОБА_1 на посаду та був відповідальним за ведення діловодної справи у підрозділі.
На підставі наявних в дисциплінарній справі матеріалів вбачається, що пояснення від в.о. начальника відділу банкрутства по Одеській області ОСОБА_7 не були відібрані, лист щодо необхідності надання таких пояснень Головою дисциплінарної комісії не надсилався.
26.02.2025р. в інтересах ОСОБА_1 , адвокатом Сизовою І.А., на ім'я Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) був направлений адвокатський запит № 6, в якому запитувалася інформація за наступними питаннями:
1. З якого часу ОСОБА_1 працює на державній службі в Південному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса), окремо на посаді чальника відділу з питань банкрутства по південному регіону Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)?
2. Надати довідку з місця роботи ОСОБА_1 із зазначенням дат призначення на державну службу в Південному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції Одеса), окремо на посаду начальника відділу з питань банкрутства по південному регіону Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Одеса);
3. Надати завірену належним чином копію наказу Південного міжрегіонального стравління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 02.01.2025 № 08/12-05 «Про дисциплінарне провадження у відношенні ОСОБА_1 »;
4. Надати завірену належним чином копію наказу Південного міжрегіонального правління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 14.02.2025 № 641/12-05 «Про кладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » з відміткою про найомлення з ним ОСОБА_1 ,
5. Надати завірені належним чином копії Положень про відділ з питань банкрутства південному регіону Південного міжрегіонального управління Міністерства остиції (м. Одеса), які діяли станом на 07.09.2023, на 06.01.2025, у термін з 1.01.2024 по 31.12.2024;
6. Чи було передано ОСОБА_1 , в свою чергу прийнято ОСОБА_1 відповідно Акту прийому-передачі номенклатурні справи, які велись відділом з питань банкрутства по південному регіону упродовж до другої половини 2023 року,
7. Як заходи реагування були вжиті начальником Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у відповідь на службову записку чальника відділу з питань банкрутства по південному регіону Південного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лазарєва Д.А. від 19.08.2024 № 89532/09.1-17?
8. Надати завірену належним чином копію службової записки начальника відділу з банкрутства по південному регіону Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лазарєва Д.А. від 19.08.2024 № 9532/09.1-17;
9. Надати інформацію щодо посадової особи (П.І.Б., посада), якою було передано ОСОБА_1 номенклатурні справи, які велись відділом з питань банкрутства по південному регіону упродовж до другої половини 2023 року (до 07.08.2023);
10. Надати інформацію щодо особи (П.І.Б., посада), відповідальної за зберігання архіву ділу з питань банкрутства по південному регіону у 2022 - упродовж до другої повини 2023 року (до 07.08.2023);
11. Надати завірену належним чином копію посадової інструкції до посади керівника алу з питань банкрутства по південному регіону, яка діяла протягом 2022 року, 01.01.2023 по 06.08.2023; до
12. Надати завірену належним чином копію Акту прийому - передачі номенклатурних справ із зазначенням їх номерів, опису, термінів зберігання та кількості аркушів), які велись відділом з питань банкрутства по південному регіону упродовж до другої половини 2023 року та були передані ОСОБА_1 під особистий підпис Скопію з відмітками про таке передання відповідною посадовою особою та прийняття ОСОБА_1 );
13. Надати завірений належним чином витяг з наказу управління щодо введення в дію твердженої номенклатури справ на 2022 - 2023 роки в частині, що стосується відділу з питань банкрутства по південному регіону;
14. Надати завірену належним чином копію документу (Акту, протоколу, тощо), яким підтверджено передання номенклатурних справ відділу з питань банкрутства по південному регіону 2022 - першої половини 2023 року до архіву;
15. Надати перелік номенклатурних справ, щодо яких дисциплінарною комісію в рамках дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 було встановлено факт їх втрати;
16. Надати копію розпорядчого документу (розпорядження, інструкції, положення то), яким визначено перелік заходів (дій), обов'язкових до вжиття керівниками руктурних підрозділів у разі встановлення факту втрати службової документації з архіву
17. Надати завірену належним чином копію сформованої (прошнурованої та пронумерованої) дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 ;
18. Надати розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 , нарахованої за лютий 2025 року кремим зазначенням відрахувань у зв'язку із накладенням дисциплінарного ження відповідно до наказу Південного міжрегіонального управління Віністерства юстиції (м. Одеса) від 14.02.2025 № 641/12-05 «Про накладення циплінарного стягнення на ОСОБА_1 »
За результатами розгляду зазначеного адвокатського запиту, Південним міжрегіональним управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом від 04.03.2025р. № 10289/12-34, окрім іншого, було надано (підтверджено) наступну інформацію:
- по п. 6, 9, 12 питань адвокатського запиту - чи було передано ОСОБА_1 та прийнято ОСОБА_1 відповідно до Акту прийому-передачі номенклатурні справи, які велись відділом з питань банкрутства упродовж до другої половини 2023 року, надати інформацію щодо посадової особою, якою здійснювалась така передача справ, надати копію такого Акту приймання-передачі - надана відповідь (твердження), що начальнику відділу з питань банкрутства по південному регіону Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ОСОБА_1 номенклатурні справи, які велись відділом упродовж до другої половини 2023 року, за Актом прийому-передачі не передавались;
- по питанню 10 адвокатського запиту щодо надання інформації щодо особи (ПІБ, посада), відповідальної за зберігання архіву відділу з питань банкрутства по південному регіону у 2022 - упродовж до другої половини 2023 року (до 07.08.2023р), надана відповідь, що наявність архіву у відділі з питань банкрутства по південному регіону Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не передбачена нормативно-правовими актами, відповідно, жодних даних про відповідальних осіб надана не була;
- по питанню 15 адвокатського запиту - надати перелік номенклатурних справ, щодо яких дисциплінарною комісією в рамках дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 було встановлено факт їх втрати, надана інформація, що факт втрати номенклатурних справ відділу з питань банкрутства по південному регіону Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено ОСОБА_1 , що було зафіксовано в службовій записці від 19.08.2024 № 89532/09.1-17 та у повідомленні про факт вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів від 09.01.2025 № 972. Перелік номенклатурних справ не наданий;
- по питанню 16 адвокатського запиту щодо нажання копії розпорядчого документу (розпорядження, інструкції, положення тощо), яким визначено перелік заходів (дій), обов'язкових до вжиття керівниками структурних підрозділів у разі встановлення факту втрати службової документації з архіву, надано відповідь, що у Південному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) відсутній розпорядчий документ, яким визначено перелік заходів (дій), обов'язкових до вжиття керівниками структурних підрозділів у разі встановлення факту втрати службової документації з архіву.
В ході дисциплінарного розгляду справи, відповідно до службової записки Начальника Управління банкурутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Д. Прошина, зазначено, що робочою групою по відновленню втрачених номенклатурних справ 2018-2023 років відділу з питань банкрутства по південному регіону Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) номенклатурні справи за період 2018 - 2019 рік включно, передані на зберігання до архіву управління, а тому інформація щодо зникнення номенклатурних справ за цей період не відповідає дійсності…
Також, зазначено, що номенклатурні справи за період з 2023 по 2024рік наявні та зберігаються у відділі з питань банкрутства по південному регіону Управління банкрутстваПівденного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) за адресою: м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 34 та м. Миколаїв, пр. Миру, 46/1.
На підставі наведеного зазначено в службовій записці, що робочою групою проводилася робота по відновленню номенклатурних справ відділу з питань банкрутства по південному регіону Управління банкрутсва у м. Одеса за період 2020 - 2022 роки.
Вище окреслені обставини вказують на неконкретність, загальність вчинених дій, з яких не вбачається протиправність дій позивача, які мають ознаки дисциплінарного проступку, адже протиправність дій саме ОСОБА_1 не доведена, обсяг винних дій не встановлений, як і не встановлений результатами дисциплінарного розгляду справи обсяг порушень позивача. Оскаржуваний наказ № 641/12-05 від 14.02.2025р., нка думку суду, містить загальні посилання та визначення, до того ж не зазначено співмірність дисциплінарного стягнення вчиненому дисциплінарному проступку.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача, що відсутність нормативно-правових актів, якими передбачено наявність архіву у відділі з питань банкрутства по південному регіону Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ніяким чином не спростовує того, що номенклатурні справи за попередні роки, що створені Відділом мали зберігалися у Відділі до їх передачі до архіву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), оскільки для освідомленності наявності номенклатурних справ, їх переліку, кількості, місця зберігання, приймаючи до уваги, що відділ з питань банкрутства по південному регіону Управління банкрутсва у м. Одеса переїжджав на іншу адресу розташування, повинно бути підтверджено відповідними документами, як то: акт приймання - передічі, документи про відповідальних осіб за ведення і зберігання номенклатурних справ та інші документи не оформлювалися, відповідальні особи не призначалися тощо. Обсяг номенклатурних справ, що був на період до другої половини 2023 року, до вступу на посаду позивача, доведений до відома ОСОБА_1 не був, що, в свою чергу, підтверджує відсутність в діях ОСОБА_1 вини, яка є важливою ознакою при накладенні дисциплінарного стягнення.
Щодо тверджень відповідача пропуску позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту ст.1 Закону України «Про державну службу» вбачається, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про державну службу» під проходженням державної служби розуміється прийняття на державну службу, просування по службі державних службовців, вирішення інших питань, пов'язаних із службою.
Накладення дисциплінарного стягнення, у т.ч. неправомірно та такого, що підлягає скасуванню має ряд негативних наслідків під час проходження служби державним службовцем.
Таким чином, керуючись ч.1, ч.5 ст.122 КАС України, враховуючи, що про порушення своїх прав, свобод та інтересів позивач дізнався 17.02.2025 року під особистий підпис, про що свідчить відповідний напис щодо знайомлення на копії наказу, позовна заява подана з дотриманням передбаченого статтею 122 КАС України місячного терміну на звернення до суду.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази сторін, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову в повному обсязі.
Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Разом з тим, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.134 КАС України законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.
Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов'язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов'язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).
При цьому склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).
Верховним Судом у своїх постановах від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16, від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, неодноразово висловлювалась правова позиція, згідно якої на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Сизовою Іриною Анатоліївною укладено договір про надання правової допомоги адвокатом від 26.02.2025 р. № 01-25. Відповідо до Додаткової угоди до Договору про надання правничої допомоги № 01-25 від 26.02.2025 р. вартість послуг визначається із розрахунку робочої години гонорару в розмірі 5000,00 грн., при цьому вартість наданих послуг складає 40 000,00 грн., та включає в себе: збір документів для підготовки проекту позовної заяви, вартістю 5000,00 грн.; підготовка та направлення адвокатських запитів до Південного міжорегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), правоохоронні органи - 5000,00 грн.; підготовка та складання проекту позвоної заяви до Одеського окружного адміністративного суду - 10000,00 грн.; підготовка відповіді на відзив - 5 000,00 грн.; представництво інтересів клієнта в судових засіданнях - 15 000,00 грн.
Як вбачається, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Також, в постанові від 24.01.2019 р. у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що визначений представником позивача розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи, суті виконаних послуг, затрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, суд дійшов висновку, що сума, заявлена до відшкодування є надмірною, неспівмірною із складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, а отже, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених ч.5 ст.134 КАС України.
Виходячи з наведеного, з урахування критеріїв пропорційності суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправним та скасування наказу, є правомірними, отже, підлягають задоволенню, з вищеокреслених підстав.
Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд
1. Адміністративний ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправним та скасування наказу, - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) від 14.02.2025р. № 641/12-05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ».
3. Стягнути з Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судоі витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1612 (одна тисяча шістсот дванадцять) грн. 00 коп.
4. Стягнути з Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Ю.В.Харченко
Адміністративний Лазарєва Дмитра Анатолійовича до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправним та скасування наказу, - задовольнити.
23.05.25.