Справа № 420/18789/24
23 травня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (в порядку ст. 383 КАС України) по справі № 420/18789/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання дій протиправним та зобов'язання вичинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/18789/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання дій протиправним та зобов'язання вичинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року у справі № 420/18789/24 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання дій протиправним та зобов'язання вичинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо відмови фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в наданні висновку про відповідність намірів щодо місця розміщення пересувних тимчасових споруд та оформлення паспортів прив'язки тимчасових споруд за його запитами № Ф1-107392-ю/о, Ф1-107398-ю/о від 15.05.2024 року та визнати протиправними та скасувати відмови Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, оформлені листами № 01-08/337, № 01-08/336 від 29.05.2024 року, у видачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 висновку про відповідність намірів щодо місця розміщення пересувних тимчасових споруд та оформлення паспортів прив'язки тимчасових споруд за його запитами № Ф1-107392-ю/о, Ф1-107398-ю/о від 15.05.2024 року.
Зобов'язано Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради вирішити питання про відповідність намірів розміщення пересувних тимчасових споруд за запитами позивача № Ф1-107392-ю/о, Ф1-107398-ю/о від 15.05.2024 року, за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , площею 6 кв.м та 9,80 кв.м. з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року залишено без змін.
13.05.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (в порядку ст. 383 КАС України), в якій заявник просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення - Департаменту архітектури та містобудування ОМР (код за ЄДРПОУ: 02498820, 65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 10) від 06.05.2025 року № 01-15/195(24) виданим на виконання рішення суду;
- вжити заходів щодо протиправного рішення Департаменту архітектури та містобудування ОМР на виконання рішення суду та постановити окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення суду;
- зобов'язати Департамент архітектури та містобудування ОМР (код за ЄДРПОУ: 02498820, 65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 10) належним чином виконати рішення суду та вирішити питання про відповідність намірів розміщення пересувних тимчасових споруд за запитами позивача № Ф1-107392-ю/о, Ф1-107398-ю/о від 15.05.2024 року, за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , площею 6 кв.м та 9,80 кв.м. з урахуванням висновків суду;
- стягнути з Департаменту архітектури та містобудування ОМР на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати.
Заява обґрунтована тим, що 07.05.2025 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса), відкрито виконавче провадження № 78009791 по виконавчому листу виданому Одеським окружним адміністративним судом 29.04.2025 року по справі № 420/18789/24. 08.05.2025 року у відділенні поштового зв'язку позивачем було отримано рішення Департаменту архітектури та містобудування ОМР від 06.05.2025 року за № 01-15/195(24) на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року у справі № 420/18789/24, з повторним переглядом заяв позивача № Ф1-107392-ю/о, Ф1-107398-ю/о від 15.05.2024 року. Рішенням Департаменту архітектури та містобудування ОМР від 06.05.2025 року за № 01-15/195(24) було повторно відмовлено у наданні висновку про відповідність намірів щодо місця розміщення пересувних тимчасових споруд та оформлення паспортів прив'язки тимчасових споруд за заявами позивача № Ф1-107392-ю/о, Ф1- 107398-ю/о від 15.05.2024 року. Відповідач знов, не надав жодного доказу на підтвердження свого рішення, та при повторної перевірки запитів позивача № Ф1-107392-ю/о, Ф1-107398-ю/о від 15.05.2024 року щодо вирішення питання про відповідність намірів розміщення пересувних тимчасових споруд за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , площею 6,00 кв.м та 9,80 кв.м. не врахував висновків суду викладених у рішенні. Отже, відповідач, здійснюючи повторну перевірку заяв позивача, та вирішуючи питання про відповідність намірів розміщення пересувних тимчасових споруд, при виконанні рішення суду № 420/18789/24 від 26.12.2024 року, не врахував висновків суду викладених у рішенні та при повторному розгляді документів позивача, надав повторне рішення про відмову в наданні висновків про відповідність намірів щодо місця розміщення пересувних тимчасових споруд та оформлення паспортів прив'язки ТС за запитами позивача № Ф1-107392-ю/о, Ф1-107398-ю/о від 15.05.2024 року, за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , площею 6,00 кв.м та 9,80 кв.м., вказавши у рішенні про відмову ти самі підстави для відмови, які були розглянуті судом, визнані протиправними та скасовані рішенням суду. Вказана повторна відмова Департаменту архітектури та містобудування ОМР не відповідає резолютивній та мотивувальній частині рішення суду, а тому не може вважатися належним виконанням рішення суду. Також позивач вказує, що на виконання рішення суду відповідач надав одне рішення (не зважаючи на те, що заяв дві, та паспортів прив'язки ТС теж два).
Ухвалою суду від 14.05.2025 року суд прийняв до розгляду заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (в порядку ст. 383 КАС України) по справі № 420/18789/24; ухвалив вирішення заяви здійснити в порядку письмового провадження; встановив Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради 3-х денний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданої заяви.
20.05.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради надійшли пояснення щодо поданої позивачем заяви, в яких відповідач просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визнання протиправним рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. В обґрунтування своєї позиції Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради зазначає, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року та ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 року та виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 року у справі № 420/18789/24 повторно розглянуто № Ф1-107392-ю/о, Ф1-107398-ю/о від 15.05.2024 року (вх. ДАМ від 15.05.2024 № 01-08/336 та 01-08/337) щодо оформлення паспортів прив'язки пересувних тимчасових споруд (загальною площею - 9,80 кв.м. та 6,00 кв. м). За результатами розгляду Департаментом на адресу ФОП ОСОБА_1 від 06.05.2025 року рекомендованим листом № 6508200044970 з повідомленням про вручення направлено аргументовану відповідь (ДАМ вих. № 01-15/195(24) від 06.05.2025 року).
Крім того, відповідачем зауважено, що у своїй заяві ОСОБА_1 просить визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту від 06.05.2025, видане на виконання рішення суду, однак дана вимога за своєю суттю є позовною вимогою та може бути розглянута в рамках позовного провадження, але не може розглядатися судом при розгляді поданої ОСОБА_1 заяви про визнання протиправним рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Таким чином, відповідач вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року виконано в повному обсязі.
20.05.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від відпозивача надійшли заперечення на пояснення відповідача.
Розглянувши подані документи, вивчивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Крім того, за частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання.
У Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.
Так, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Таким чином, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Отже, контроль за виконанням рішення суду, передбачений статтею 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року у справі № 420/18789/24, яке набрало законної сили 10.04.2025 року, зобов'язано Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради вирішити питання про відповідність намірів розміщення пересувних тимчасових споруд за запитами позивача № Ф1-107392-ю/о, Ф1-107398-ю/о від 15.05.2024 року, за адресами м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 41 та вул. Генерала Бочарова, 43, площею 6 кв.м та 9,80 кв.м. з урахуванням висновків суду.
В мотивувальній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року у справі № 420/18789/24, зокрема, зазначено:
«У рішеннях про відмову від 29.05.2024 року за № 01-08/337, № 01- 08/336 в наданні висновку про відповідність намірів, щодо місця розміщення пересувної тимчасової споруди та оформлення паспортів прив'язки ТС на другому етапі, комплексної адміністративної послуги, відповідач посилається на те що: «Згідно з п. 5.3.1 ДБНВ.2.3.1-5-2018 (зі зміною) «Вулиці та дороги населених пунктів», у пішохідній зоні тротуарів не допускається встановлення будь-яких споруд, огороджень або конструкцій, які перешкоджають пішохідному руху.».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має намір розмістити пересувну тимчасову споруду, яка відповідно до п. 6.4.8 Правил благоустрою м. Одеси буде розміщена на тротуарі поза межами пішохідної частини, як це позначено у графічних матеріалах (паспортах прив'язки пересувної ТС), виконаних кваліфікованим архітектором, який позначив місце розташування пересувної тимчасової споруди (ПТС) з прив'язкою до місцевості та відображенням наявних містобудівних обмежень, яка з урахуванням функціонально-планувальних чинників та збереження цілісності міського історично-архітектурного та ландшафтного простору буде розміщена відповідно до чинного законодавства, що регулює розміщення ТС та Правилам благоустрою.
Так, згідно п. 6.4.8. Правил благоустрою території міста Одеси у новій редакції, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 р. № 1631-VI встановлено - лотки, столи, ємкості з напоями та інші пересувні елементи вуличної торгівлі розміщуються лише на тротуарах за межею пішохідної частини.
Отже, вищевказаними Правилами благоустрою території м. Одеси дозволено розміщувати об'єкти торгівлі лише на тротуарі поза межею пішохідної частини.
А схеми та графічні матеріали паспорту прив'язки пересувної ТС доводять, що позивачем дотримані норми п. 5.3.1 ДБН В.2.3.1-5-2018 (зі зміною) «Вулиці та дороги населених пунктів».
Відтак, позивач має намір розмістити пересувну тимчасову споруду згідно схем паспорту прив'язки пересувної ТС, яка відповідно до п. 6.4.8 Правил благоустрою м. Одеси буде розміщена на тротуарі поза межами пішохідної частини, що не буде суперечити п. 5.3.1 ДБН В.2.3.1-5-2018 (зі зміною) «Вулиці та дороги населених пунктів», а тому твердження відповідача - хибне та не відповідає дійсності.
Також у рішеннях про відмову від 29.05.2024 року за № 01-08/337, № 01-08/336 в наданні висновку про відповідність намірів щодо місця розміщення пересувної тимчасової споруди та оформлення паспортів прив'язки ТС на другому етапі комплексної адміністративної послуги, відповідач посилається на те що: «згідно п. 6.4.8. Правил благоустрою території міста Одеси у новій редакції, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 р. № 1631-VI - лотки, столи, ємкості з напоями та інші пересувні елементи вуличної торгівлі розміщуються лише на тротуарах за межею пішохідної частини.».
Як вбачається з матеріалів справи, межи тротуару на вищевказаній ділянці вулиці Генерала Бочарова становить 5 метрів 85 сантиметрів.
До того ж 30.03.1994 Кабінет Міністрів України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" Постановою № 198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони (далі - Правила № 198).
Відповідно до пункту 4 Розділу І Правил № 198 користувачами дорожніх об'єктів є учасники дорожнього руху, власники та користувачі земельних ділянок, які знаходяться в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг, а також власники (користувачі) малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, рекламних засобів та інженерних комунікацій і споруд, розташованих у зазначених межах.
Згідно пункту 28 Правил № 198 на вулицях і дорогах, де існуючі будинки, споруди та огорожа розміщені на відстані менше ніж 5 метрів від проїзної частини, розміщення малих архітектурних форм дозволяється в одну лінію з фасадами будівель, споруд або огорожі. Допускається розміщення малих архітектурних форм, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на тротуарах та пішохідних доріжках, коли їх ширина перевищує ту, що передбачена ДБН Б.2.2- 12:2019 “Планування і забудова територій», та забезпечено безпечне і безперешкодне пересування пішоходів та маломобільних груп населення (ширина залишкової пішохідної зони повинна бути не менше тієї, що передбачена ДБН Б.2.2- 12:2019 “Планування і забудова територій»).
У таблиці наведеної ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування і забудова територій» тротуар повинен бути загальною шириною 4,2 метра.
Ширина тротуару, на якій Позивач має намір розташувати пересувні ТС має 5 метрів 85 сантиметрів, що значно перевищує передбачену ширину тротуару зазначеної у нормах ДБН Б.2.2-12:2019.
Тому позивач стверджує, що пересувні ТС будуть розміщені на тротуарі за межею пішохідної частини та не будуть заважати пересуванню громадян та маломобільних груп населення тротуаром.
Відтак, можна дійти висновку, що п. 6.4.8 Правил благоустрою території міста Одеси у новій редакції, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 р. № 1631-УІ, а також Постанови КМУ № 198 від 30 березня 1994 р.(яка чинна на теперішній час), та ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування і забудова територій" передбачена можливість розміщувати елемент вуличної торгівлі на тротуарі поза межами пішохідної частини та таке розміщення не буде перешкоджати пішоходам та маломобільним групам населення.
Відповідачем не спростовано належними доказами твердження позивача та не зазначено, яким способом здійснювались вищезазначені заміри.
Також у рішеннях про відмову від 29.05.2024 року за № 01-08/337, № 01- 08/336 в наданні висновку про відповідність намірів, щодо місця розміщення пересувної тимчасової споруди та оформлення паспортів прив'язки ТС на другому етапі, комплексної адміністративної послуги, Відповідач посилається на те що: «Відповідно до п.п.3.43, 10.4.16 ДБН Б.2.2-12-2019 «Планування та забудова територій», пішохідна зона - площі, майданчики, парки, сквери, бульвари, проходи і вулиці в забудові населеного пункту, що призначені для руху пішоходів та можливості проїзду (під'їзду) лише спеціального транспорту, та пішохідна зона - ділянка тротуару, яка призначена для безперешкодного пересування пішоходів.»».
П. 3.43 ДБН Б.2.2-12-2019 «Планування та забудова територій» визначено поняття, що є пішохідною зоною, а саме: пішохідною зоною є площі, майданчики, парки, сквери, бульвари, проходи і вулиці в забудові населеного пункту, що призначені для руху пішоходів та можливості проїзду (під'їзду) лише спеціального транспорту.
Згідно пояснень Позивача він має намір розмістити пересувну тимчасову споруду поза межею пішохідної частини тротуару.
Вищевказане доказують графічні матеріали паспортів прив'язки пересувної ТС, які надані Відповідачу для отримання адміністративної послуги та до суду.
У п.10.4.16 ДБН Б.2.2-12-2019 «Планування та забудова територій» зазначено - що, житлові, громадські, ландшафтні та рекреаційні території населених пунктів повинні бути забезпечені мережею упорядкованих пішохідних маршрутів (тротуари вулиць різного функціонального призначення, пішохідні доріжки на міжвуличних і внутрішньооб'єктних територіях, алеї, бульвари, пішохідні зони, площі, вулиці та стежки, наземні, надземні та підземні пішохідні переходи через транспортні мережі, інші перепони річки, яри тощо), які зв'язують по найбільш коротких напрямах основні функціональні зони (житлові, промислові зони, загальноміські та районні центри, місця відпочинку) між собою, об'єкти та вузли масового тяжіння населення в межах планувальних та житлових районів, мікрорайонів, громадських центрів і забезпечують вільний та безпечний рух пішоходів до місць прикладання праці, відпочинку, зупинок маршрутного пасажирського транспорту, які повинні також враховувати потреби мало мобільних груп населення. Пішохідна зона - ділянка тротуару, яка призначена для безперешкодного пересування пішоходів. На пішохідній зоні не допускається встановлення турнікетної огорожі, опор контактної мережі та освітлення, рекламних конструкцій, приямків від люків та дощоприймачів, сходів та ганків будинків.
Проте відповідачем в ході розгляду справи не доведено належними доказами, що Позивач має намір на пішохідній зоні тротуару встановлювати пересувну тимчасову споруду.
Пересувна тимчасова споруда позивача буде розміщена згідно схеми посадки пересувної ТС, яка дотримана у паспорті прив'язки пересувної ТС на схемі розміщення пересувної ТС М-1:1500 з експлікацією на площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування, що підтверджується підписами директора ПП «БУМ-ПРОЕКТ» ОСОБА_2 та архітектором Скаленко Л.М.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що позивачем у графічних матеріалах паспорту прив'язки пересувних ТС дотримано норми ДБН та Правил благоустрою м. Одеси.».
Вказане рішення суду Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради не оскаржувалося.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 2 рішення Одеської міської ради 09.10.2013 року № 3961-VI «Про розгляд подання заступника прокурора міста Одеси від 19.07.2013 № 07/1-7690Bх 13 про скасування рішення Одеської міської ради від 18.07.2013 № 3646-VI «Про затвердження Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі у місті Одесі» були затверджені Правила розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі (далі - Правила).
Відповідно до абз. 23 п. 1.4 Правил, термін «Управління» вживається у такому значенні: управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, виконавчий орган Одеської міської ради, який виконує функції та задачі у сфері діяльності з розміщення та експлуатації ТС, покладені на нього чинним законодавством та цими Правилами.
Рішенням Одеської міської ради № 4686-VII від 12.06.2019 р. було змінено найменування Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради на Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради.
Відповідно до ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до п. 1.3 Положення «Про Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради», затвердженого рішенням Одеської міської ради № 4686-VII від 12.06.2019 р. (далі - Положення). Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими законодавчими актами, рішеннями Одеської міської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови та цим Положенням.
Згідно з п. 1.4 Положення Департамент підзвітний і підконтрольний Одеській міській раді, підпорядкований її виконавчому комітету, міському голові, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів відповідно до розподілу обов'язків, а при виконанні делегованих повноважень органів виконавчої влади - відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до п. 2.6.5. Розділу 2 «Завдання та функції департаменту» Положення, Департамент організовує розроблення, погоджує комплексні схеми розміщення та архітектурні типи тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі ТС) у випадках, визначених чинним законодавством України та актами місцевого самоврядування.
Згідно п.2.6.6. Розділу 2 «Завдання та функції департаменту» Положення, Департамент приймає та розглядає заяви про намір встановити ТС та про оформлення паспорта прив'язки ТС, оформлює, видає, продовжує строк їх дії, призупиняє, а також анулює паспорти прив'язки ТС відповідно до вимог чинного законодавства України та актів місцевого самоврядування.
Згідно з п. 7.7 Правил Управління протягом десяти робочих днів з дня подання такої (заяви про намір встановити ТС) заяви приймає рішення про відповідність або невідповідність будівельним нормам намірів розміщення ТС.
Крім того, Наказом Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 31 липня 2020 року № 102/13/05-06/27ОД затверджено Регламент взаємодії виконавчих органів Одеської міської ради з питань розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі (далі Регламент).
Згідно пп. 2.2.2 Регламенту, запит про визначення відповідності наміру замовника щодо місця розміщення ТС комплексній схемі (за її наявності) та будівельних норм та про оформлення паспорта прив'язки ТС передається адміністратором Центру представнику Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради з 10:00 до 10:30 днем отримання Центром укладання Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради щодо можливості розміщення ТС.
Згідно пп. 2.2.3 Регламенту, Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради перевіряє відповідність наміру замовника щодо місця розміщення ТС комплексної схеми (за її наявності) та будівельних норм та за результатами проведеної перевірки готує повідомлення про відповідність намірів замовника щодо місця розміщення ТС комплексної схеми (за її наявності) та будівельних норм або аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС із зазначенням вичерпних підстав для відмови та посилань на норми законодавства. У разі можливості усунення суб'єктом звернення виявлених порушень у відмові вказуються умови, за яких можливий його перегляд.
З огляду на викладене вбачається, що Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради при вирішенні питання про відповідність наміру замовника щодо місця розміщення ТС може або підготувати повідомлення про відповідність намірів замовника щодо місця розміщення ТС будівельним нормам, або підготувати аргументовану відмову щодо реалізації намірів розміщення ТС із зазначенням вичерпних підстав для відмови та посилань на норми законодавства, та у разі можливості усунення суб'єктом звернення виявлених порушень у відмові вказати умови, за яких можливий його перегляд.
Як вбачається з матеріалів справи, Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради направив на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 лист від 06.05.2025 року за вих. № 01-15/195 (24) наступного змісту:
«Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради (далі - Департамент), на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 року, по справі № 420/18789/24 розглянув Вашу заяву від 15.05.2024 року № Ф1-107392-ю/о, Ф1-107398-ю/о (вх. ДАМ від 15.05.2024 № 01-08/336 та 01-08/337) щодо оформлення паспортів прив'язки пересувних тимчасових споруд (загальною площею - 9,80 м2 та 6,00 м2), за адресами: м. Одеса, вул. Владислава Бувалкіна, 41 та 43.
За результатами розгляду та в межпах компетенції повідомляємо наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту, детальний план території, комплексний план просторового розвитку території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
Згідно з генеральним планом м. Одеси, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 р № 6489-VI, вул. Владислава Бувалкіна відноситься до магістральній вулиці районного значення.
Відповідно до розділу 1, статті 1 Закону України «Про будівельні норми», державні будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.
Отже, відповідно до п. 10.4.16 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», житлові, громадські, ландшафтні та рекреаційні території населених пунктів повинні бути забезпечені мережею упорядкованих пішохідних маршрутів (тротуари вулиць різного функціонального призначення, пішохідні доріжки на міжвуличних і внутрішньооб'єктних територіях, алеї, бульвари, пішохідні зони, площі, вулиці та стежки, наземні, надземні та підземні пішохідні переходи через транспортні мережі, інші перепони річки, яри тощо), які зв'язують по найбільш коротких напрямках основні функціональні зони (житлові, промислові райони, загальноміські та районні центри, місця відпочинку) між собою, об'єкти та вузли масового тяжіння населення в межах планувальних та житлових районів, мікрорайонів, громадських центрів і забезпечують вільний та безпечний рух пішоходів до місць прикладання праці, відпочинку, зупинок маршрутного пасажирського транспорту, які повинні також враховувати потреби маломобільних груп населення.
Пішохідна зона - ділянка тротуару, яка призначена для безперешкодного пересування пішоходів. На пішохідній зоні не допускається встановлення турнікетної огорожі, опор контактної мережі та освітлення, рекламних конструкцій, приямків від люків дощоприймачів, сходів та ганків будинків.
Згідно з п. 5.3.1 ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів», ширину тротуарів потрібно визначати з урахуванням категорії вулиці. У пішохідній зоні тротуару не допускається встановлення будь-яких споруд, огороджень або конструкцій, які перешкоджають пішохідному руху.
Відтак, пішохідна зона вул. Владислава Бувалкіна, відповідно до генерального плану м. Одеси, була запроектована шириною 6,0 метрів.
Враховуючи, що Департамент при оформленні документів на тимчасові споруди керується «Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» (зі змінами), затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (далі - Наказ), де згідно з п. 1.8. вказано що при розміщенні ТС ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами, Департамент не має підстав зменшувати ширину пішохідної зони, для розташування пересувних тимчасових споруд (загальною площею - 9,80 м2 та 6,00 м2), за адресами: м. Одеса, вул. Владислава Бувалкіна, 41 та 43.».
З наданих до суду пояснень відповідача, вбачається, що Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради вважає, що направивши вказаний лист, ним було виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року по справі № 420/18789/24.
Суд не погоджується з вказаними твердження відповідача та вважає, що лист Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 06.05.2025 року за вих. № 01-15/195 (24) не свідчить про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року по справі № 420/18789/24, з огляду на наступне.
По-перше, як вбачається зі змісту вказаного листа «Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради (далі - Департамент), на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 року, по справі № 420/18789/24 розглянув Вашу заяву від 15.05.2024 року № Ф1-107392-ю/о, Ф1-107398-ю/о (вх. ДАМ від 15.05.2024 № 01-08/336 та 01-08/337) щодо оформлення паспортів прив'язки пересувних тимчасових споруд (загальною площею - 9,80 м2 та 6,00 м2), за адресами: м. Одеса, вул. Владислава Бувалкіна, 41 та 43.».
Разом з тим, як було зазначено вище, рішенням суду зобов'язано Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради вирішити питання про відповідність намірів розміщення пересувних тимчасових споруд за запитами позивача № Ф1-107392-ю/о, Ф1-107398-ю/о від 15.05.2024 року, за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , площею 6 кв.м та 9,80 кв.м. з урахуванням висновків суду.
По-друге, зі змісту листа вбачається, що відповідач здійснюючи повторну перевірку запитів позивача, при виконанні рішення суду № 420/18789/24 від 26.12.2024 року, не врахував висновків суду викладених у рішенні та при повторному розгляді документів позивача, надав лист, яким фактично відмовив в наданні висновків про відповідність намірів щодо місця розміщення пересувних тимчасових споруд та оформлення паспортів прив'язки ТС за запитами позивача № Ф1-107392-ю/о, Ф1-107398-ю/о від 15.05.2024 року, за адресами АДРЕСА_1 та вул. Генерала Бочарова, 43, площею 6,00 кв.м та 9,80 кв.м., посилаючись на ті самі підстави для відмови, які були розглянуті судом та яким була надана оцінка в судовому рішенні.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що на даний час рішення суду виконано.
Суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Отже, з врахуванням встановлених під час судового розгляду заяви обставин, слід дійти висновку про допущення бездіяльності Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року у справі № 420/18789/24, яке набрало законної сили 10.04.2025 року.
Так, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (частина 4 статті 249 КАС України).
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Таким чином, суд вважає, що Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради порушено положення статті 129-1 Конституції України, частини 2 статті 14, частини 1 статті 370 КАС України та статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме вчинено бездіяльність щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року у справі № 420/18789/24, яке набрало законної сили 10.04.2025 року.
Відтак, оскільки на даний час рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року у справі № 420/18789/24 не виконано, чим порушенні вимоги статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 КАС України, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви шляхом постановлення окремої ухвали, якою також у порядку частин першої, п'ятої статті 249 КАС України необхідно зобов'язати відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та встановити йому строк для надання відповіді.
Стосовно розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
В свою чергу, КАС України не встановлено порядку розподілу судових витрат, зокрема, відшкодування сплаченого особою судового збору за заяву, яка підлягає розгляду на стадії виконання рішення.
Між тим, відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. (ч.8 ст.139 КАС України)
Позивачем, при зверненні до суду з даною заявою, було сплачено судовий збір у розмірі 908,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією документом від 13.05.2025 року №0.0.4365308645.1.
Виходячи з вищенаведених висновків суду щодо заявлених в порядку ст. 383 КАС України вимог, судом фактично задоволено вимоги позивача, в інший, ніж заявлено позивачем спосіб та обсязі.
Відповідно, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 908,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-243, 248, 249, 256, 294, 295, 297, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (в порядку ст. 383 КАС України) по справі № 420/18789/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання дій протиправним та зобов'язання вичинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року у справі № 420/18789/24, яке набрало законної сили 10.04.2025 року.
Зобов'язати Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради вжити заходів щодо усунення порушень п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України шляхом належного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року у справі № 420/18789/24.
Копію ухвали направити до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради для вжиття заходів щодо усунення порушення, встановленого судом.
Встановити Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради строк для надання відповіді про виконання вказівок цієї ухвали 30 календарних днів від дня її отримання.
В іншій частині заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (вул. Гоголя, 10, м. Одеса, 65082, код за ЄДРПОУ: 02498820) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г.В. Лебедєва