Справа № 420/6484/25
23 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якій позивач просить суд:
визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсіх відповідно до пункту “б» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 10.05.1989 року по 31.07.1995 роки включаючи навчання в Єнакіївському гірничому технікуму, перебування в рядах Збройних силах України, призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 25.12.2024 року згідно пункту “б» статі 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та виплатити призначену пенсію.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.12.2024 року позивач звернувся до територіального управління ПФУ в Одеській області за місцем проживання із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Позивач зазначає, що працював на шахті «Вуглегорська п.о. «Оржонікідзеуголь» з 10.05.1989 по 31.07.1995 рік, будучи зайнятий повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, професій,. посад і показників затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №156050026124 від 30.12.2024 року позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах. У рішенні зазначено, що за даними документами до страхованого стажу не зараховано періоди роботи з 10.05.1989 по 05.07.1989, з 27.12.1989 по 26.04.1990 згідно трудової книжки № НОМЕР_2 , оскільки запис про звільнення з роботи не завірено печаткою організації та підписом відповідальної особи. З 27.04.1990 по 27.06.1990, оскільки дату наказу про прийняття на роботу не зазначено. До пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 10.05.1989 по 05.07.1989, з 27.12.1089 по 27.06.1990, з 31.08.1992 по 31.07.1995 згідно довідки №2559 від 11.09.2009, оскільки шахта «Вуглегорська» в м.Вуглегорськ знаходиться на окупованій території з 2014 року також копія наказу по результату атестації робочих місць за період роботи в пільгових умовах після 21.08.1992 заявником не надано.
Не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Щодо віку для призначення пільгової пенсії, позивач зазначив, що має право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 зі зниженням пенсійного віку після досягнення 50 років.
Щодо наявності страхового та пільгового стажу, позивач зазначав, що у період з 01.09.1986 року по 25.06.1990 року він навчався в Єнакіївському гірничому технікуму по спеціальності підземна розробка вугильних родовищ. У період з 10.05.1989 року 05.07.1989 рік працював на шахті «Вуглегорська» п/о «Оржонікідзевуголь» учнем гірничого робочого по ремонту гірних вироботок з повним робочим днем під землею і звільнений по скінченню виробничої практики. У період з 27.12.1989 року по 26.04.1990 року прийнятий на зазначену шахту гірничим робочим по ремонту гірничих виробаток з повним робочим днем під землею. У період з 27.04.1990 по 27.06.1990 рік працював на зазначеній шахті робочим по ремонту гірних виработок підземних з повним робочим днем під землею і був звільнений в зв'язку з призивом на військову службу відповідно п.3 ст.36 КЗпП України. У період з 21.06.1990 року по 25.06.1992 року проходив військову службу у Збройних силах України. У період з 31.08.1992 року по 06.07.1993 рік працював на зазначеній шахті гірничим робочим по ремонту гірничих виработок з повним робочим днем під землею. З 06.07.1993 року по 31.07.1995 року на даній шахті працював гірничим мастером з повним робочим днем під землею.
Таким чином позивач стверджує, що з 10.05.1989 року по 31.07.1995 рік він працював на роботах на шахті, що визначені Списком №1.
Враховуючи, що станом на день звернення із заявою до органу ПФУ позивач досяг віку 50 років, має страховий стаж 13 років 6 місяців, а пільговий стаж за Списком № 1 - 8 років 8 місяців, останній вважає, що набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, що свідчить про протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії.
Ухвалою суду від 10.03.2025 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, а позивачу надано десятиденний строк на усунення недоліків.
18.03.2025 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою недоліки позовної заяви усунуто в повному обсязі.
Ухвалою суду від 24.03.2025 року позовну заяву (уточнену) прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.
25.04.2025 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Разом із відзивом відповідачем подано копії матеріалів, що були подані позивачем разом із заявою про призначення пенсії.
Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідач підтвердив, що 25.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону №1058. За принципом екстериторіальності вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та прийнято рішення № 156050026124 від 30.12.2024 року, в подальшому на заміну йому прийнято Рішення № 156050026124 від 20.02.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком № 1. Вік заявника 54 роки 1 місяць. Страховий стаж Позивача становить 13 років 5 місяців 2 днів; стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах невизначений. За результатами розгляду документів наданих до заяви, до страхового стажу Позивача не зараховано періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 26.04.1990 р. згідно трудової книжки НОМЕР_3 , оскільки запис про звільнення з роботи не завірено печаткою організації та підписом відповідальної особи; з 27.04.1990 р. по 27.06.1990 р., оскільки дата наказу про прийняття на роботи не зазначено. Відповідач посилався на положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58, яка встановлює вимоги до внесення записів у трудові книжки. До пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 27.06.1990 р., з 31.08.1992 р. по 31.07.1995 р. згідно довідки № 2559 від 11.09.2009 р., оскільки шахта «Вуглегірська» в м. Вуглегірськ знаходиться на окупованій території з 2014р. Додаткових документів для підтвердження пільгового характеру роботи, в тому числі інформації про спуски у шахту, про відпустки без збереження заробітної плати, а також копія наказу по результати атестації робочих місць (за період роботи в пільгових умовах після 21.08.1992), - заявником не надано. Рішення відповідної Комісїї при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про підтвердження пільгового характеру роботи не надано. Тобто, Позивачу потрібно підтвердити пільговий стаж, звернувшись до комісії з питань підтвердження стажу роботи, що зараховується до стажу для призначення пенсії. Для підтвердження трудового та пільгового стажу приймаються лише ті відомості про періоди роботи, які внесені в довідки на підставі первинних документів.
Таким чином, відповідач наполягає на правомірності прийнятого ним рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком № 1.
07.05.2025 року позивачем подано відповідь на відзив.
У відповіді на відзив позивач апелював доводам відповідача у відзиві щодо неналежного оформлення записів у трудовій книжці тим, що відповідальність за повноту і точність тих чи інших записів в трудовій книжці покладено на власника підприємства, установи, організації або на уповноважену ним особу, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника.
Що стосується підтвердження пільгового стажу з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 27.06.1990 р., з 31.08.1992 р. по 31.07.1995 р. згідно довідки № 2559 від 11.09.2009 р., позивач зазначив, що відповідачу були надані відповідні довідки, Форма ОК-5. Також була надана Форма РС-право, в якій відображено страховий стаж. Додаткових документів позивач надати не має можливості, оскільки шахта знаходиться на окупованій території, однак позивач не може нести негативних наслідків за це.
Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались.
З огляду на заявлені позивачем вимоги, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами у заявах по суті справи, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України в Одеській області за місцем проживання із заявою від 25.12.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Згідно Розписки-повідомлення, разом із заявою для призначення пенсії позивачем подано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт громадянина України; військовий квиток; диплом про навчання; довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000; документи про стаж, що визначені Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637; трудову книжку серії НОМЕР_3 .
Відповідно до п. 1.1 розд. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
За принципом екстериторіальності органом для розгляду заяви позивача визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 156050026124 від 30.12.2024 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.12.2024 року відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки зайнятість на роботах з шкідливими і важкими умовами праці не підтверджено належним чином.
Відповідно до змісту цього рішення, страховий стаж заявника - 9 років 7 місяців 7 днів; стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах невизначений.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано:
періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 26.04.1990 р. згідно трудової книжки НОМЕР_4 , оскільки запис про звільнення з роботи не завірено печаткою організації та підписом відповідальної особи;
з 27.04.1990 р. по 27.06.1990 р., оскільки дата наказу про прийняття на роботи не зазначено.
До пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 27.06.1990 р., з 31.08.1992 р. по 31.07.1995 р. згідно довідки № 2559 від 11.09.2009 р., оскільки шахта «Вуглегірська» в м. Вуглегірськ знаходиться на окупованій території з 2014р. Додаткових документів для підтвердження пільгового характеру роботи, в тому числі інформації про спуски у шахту, про відпустки без збереження заробітної плати, а також копія наказу по результати атестації робочих місць (за період роботи в пільгових умовах після 21.08.1992), заявником не надано. Рішення відповідної Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про підтвердження пільгового характеру роботи не надано.
20.02.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення № 156050026124 про відмову у призначенні пенсії від 20.02.2025 року на заміну Рішення № 156050026124 про відмову у призначенні пенсії від 30.12.2024 року.
Відповідно до змісту цього рішення, правом на призначення пільгової пенсії за віком, відповідно до абзацу першого пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», користуються працівники, зайняті повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них, не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на один рік за кожний повний рік такої роботи.
Вік заявника 54 роки 1 місяць.
Страховий стаж заявника - 13 років 5 місяців 2 днів;
стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах невизначений.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано:
періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 26.04.1990 р. згідно трудової книжки НОМЕР_3 , оскільки запис про звільнення з роботи не завірено печаткою організації та підписом відповідальної особи;
з 27.04.1990 р. по 27.06.1990 р., оскільки дата наказу про прийняття на роботи не зазначено.
До пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 27.06.1990 р., з 31.08.1992 р. по 31.07.1995 р. згідно довідки № 2559 від 11.09.2009 р., оскільки шахта «Вуглегірська» в м. Вуглегірськ знаходиться на окупованій території з 2014р. Додаткових документів для підтвердження пільгового характеру роботи, в тому числі інформації про спуски у шахту, про відпустки без збереження заробітної плати, а також копія наказу по результати атестації робочих місць (за період роботи в пільгових умовах після 21.08.1992), - заявником не надано. Рішення відповідної Комісїї при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про підтвердження пільгового характеру роботи не надано.
У позові зазначено, що надати додаткові документи для підтвердження пільгового характеру роботи позивач не має можливості, оскільки шахта знаходиться на окупованій території.
Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і виплата пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004 року.
Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначає стаття 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Згідно з ч. 5 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до ч. 7 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-IV) набув чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (Закон №1788-XII).
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» визначає умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 36-2003-п виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з пунктом "а" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі N 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).
Отже, з 23.01.2020 року пункт “а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 застосовується у наступній редакції: “На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.».
Тобто, на час виникнення спірних правовідносин наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - в частині наявності страхового стажу для набуття права на пенсію на пільгових умовах.
Законом № 1058-ІV передбачено наявність страхового стажу не менше 25 років, Законом № 1788-ХІІ - не менше 20 років.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, а не Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Наведені висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.06.2023 року по справі №160/13468/20.
Як встановлено судом, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України в Одеській області за місцем проживання із заявою від 25.12.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Отже, станом на дату звернення за призначенням пенсії позивач досяг 54 років, отже наявна перша умова для призначення пенсії за Списком № 1 (по досягненню 50 років).
Щодо наявності страхового стажу для призначення пенсії відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 156050026124 від 20.02.2025 року та Розрахунку стажу (форма РС-право), страховий стаж позивача становить 13 років 5 місяців 2 днів.
До страхового стажу не зараховано:
періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 26.04.1990 р. згідно трудової книжки НОМЕР_3 , оскільки запис про звільнення з роботи не завірено печаткою організації та підписом відповідальної особи;
з 27.04.1990 р. по 27.06.1990 р., оскільки дата наказу про прийняття на роботи не зазначено.
Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення», яка визначає види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, - до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно з приписами статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Згідно пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З аналізу наведених законодавчих приписів випливає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, показань свідків.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція №58).
Згідно п. 1.1 Інструкції №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно п. 1.2 Інструкції №58, трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.
Правила заповнення трудової книжки закріплені у п. 2 цієї Інструкції, та відповідно до п. 2.1 Інструкції №58, трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.
Згідно п. 2.2 Інструкції №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Згідно п. 2.4 Інструкції №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно п. 2.12 Інструкції №58, після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 “Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
На підставі викладеного, суд зазначає, що відповідальність за повноту і точність тих чи інших записів в трудовій книжці покладено на власника підприємства, установи, організації або на уповноважену ним особу, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 06 лютого 2018 року у справі №677/277/17, від 30 вересня 2021 року у справі №300/860/17.
У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а виклав правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав до пенсійного органу для призначення пенсії основний документ, який підтверджує стаж роботи - Трудову книжку серії НОМЕР_4 від 02.05.1990 року.
Згідно записів Трудової книжки НОМЕР_4 від 02.05.1990 року:
у період з 10.05.1989 по 05.07.1989 рр. позивач працював на шахті «Вуглегірська» п/о «Оржонікідзевуголь» учнем гірничого робочого по ремонту гірних вироботок підземним з повним робочим днем під землею; підстава записів: наказ №252к від 10.05.1989 та наказ №372к від 05.07.1989.
у період з 27.12.1989 по 26.04.1990 прийнятий на зазначену шахту гірничим робочим по ремонту гірничих виробаток підземним з повним робочим днем під землею; підстава записів: наказ №655к та наказ №175к.
Дослідивши зміст та оформлення трудової книжки серії НОМЕР_4 від 02.05.1990 року, суд встановив, що записи, що стосуються спірного періоду з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 26.04.1990 р. зроблено зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей, у записах відсутні ознаки підчисток та підробок.
Однак, дійсно запис про звільнення з роботи на шахті «Вуглегорська» п/о «Оржонікідзевуголь» не завірено печаткою організації та підписом відповідальної особи та дата наказу про прийняття на роботи не зазначено (період з 27.12.1989 р. по 26.04.1990 р.).
Проте, суд критично оцінює наведене органом ПФУ мотивування підстав відмови зарахування періодів роботи позивача з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 26.04.1990 р. до страхового стажу, оскільки відповідальність за порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок несуть посадові особи підприємства, установи, організації роботодавця, а не працівник.
За таких обставин, суд доходить висновку про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області при прийнятті рішення № 156050026124 від 20.02.2025 року протиправно не зараховано позивачу до страхового стажу періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 26.04.1990 р. згідно з записами у Трудовій книжці серії НОМЕР_4 від 02.05.1990 року.
Щодо наявності пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до пункту “а» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 156050026124 від 20.02.2025 року, стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах невизначений.
До пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 27.06.1990 р., з 31.08.1992 р. по 31.07.1995 р. згідно довідки № 2559 від 11.09.2009 р., оскільки шахта «Вуглегірська» в м. Вуглегірськ знаходиться на окупованій території з 2014р. Додаткових документів для підтвердження пільгового характеру роботи, в тому числі інформації про спуски у шахту, про відпустки без збереження заробітної плати, а також копія наказу по результати атестації робочих місць (за період роботи в пільгових умовах після 21.08.1992), - заявником не надано. Рішення відповідної Комісїї при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про підтвердження пільгового характеру роботи не надано.
Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено судом вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, показань свідків.
Порядок №637 передбачає особливості підтвердження стажу роботи окремих категорій працівників.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Додатково в довідці наводяться такі відомості:
стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції;
стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування;
стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджений Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за N 1451/11731 (надалі - Порядок №383).
Цей Порядок регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників 36-2003-п (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" 1788-12.
Згідно пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Відповідно до пункту 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 637-93-п.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав до пенсійного органу для призначення пенсії основний документ, який підтверджує стаж роботи - Трудову книжку серії НОМЕР_4 від 02.05.1990 року.
Згідно записів Трудової книжки НОМЕР_4 від 02.05.1990 року:
у період з 10.05.1989 по 05.07.1989 рр. позивач працював на шахті «Вуглегорська» п/о «Оржонікідзевуголь» учнем гірничого робочого по ремонту гірних вироботок підземним з повним робочим днем під землею; підстава записів: наказ №252к від 10.05.1989 та наказ №372к від 05.07.1989.
у період з 27.12.1989 по 26.04.1990 прийнятий на зазначену шахту гірничим робочим по ремонту гірничих виробаток підземним з повним робочим днем під землею; підстава записів: наказ №655к та наказ №175к.
у період з 27.04.1990 по 27.06.1990 працював гірничим робочим по ремонту гірничих виробаток підземним з повним робочим днем під землею
у період з 31.08.1992 року по 06.07.1993 рік працював на шахті «Вуглегірська» п/о «Оржонікідзевугілля» гірничим робочим по ремонту гірничих виработок з повним робочим днем під землею;
у період з 06.07.1993 року по 31.07.1995 року працював на шахті «Вуглегірська» п/о «Оржонікідзевугілля» гірничим мастером з повним робочим днем під землею.
Додатково для підтвердження спірного стажу позивачем були надані довідки структурного підрозділу «Шахта «Вуглегірська» ДП «Оржонікідзевугілля»:
№2559 від 11.12.2009 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за період з 10.05.1989 по 05.07.1989 рр. - працював учнем гірничого робочого по ремонту гірних виробіток, що передбачено Списком №1; з 27.12.1989 по 26.04.1990 рр. - працював гірничим робочим по ремонту гірничих виробіток, що передбачено Списком №1; з 26.04.1990 по 27.06.1990 працював гірничим робочим по ремонту гірничих виробіток, що передбачено Списком №1; з 31.08.1992 року по 06.07.1993 рік працював гірничим робочим по ремонту гірничих виработок, що передбачено Списком №1.
№2559 від 11.12.2009 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за період з 06.07.1993 року по 31.07.1995 року працював гірничим мастером, що передбачено Списком №1;
№2559 від 11.12.2009 року про заробітну плату для обчислення пенсії.
Отже, роботодавець «Шахта «Вуглегірська» ДП «Оржонікідзевугілля» підтверджував пільговий стаж позивача за Списком №1 у спірні періоди з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 27.06.1990 р., з 31.08.1992 р. по 31.07.1995 р.
Вказані довідки видані відповідно до Додатку № 5 Порядку №637 (Додаток 5).
Суд зазначає, що відповідно до пункту 10 Порядку №383 та пункту 20 Порядку №637, уточнюючі довідки підприємств надаються для підтвердження спеціального трудового стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Тобто, порядок підтвердження трудового стажу уточнюючою довідкою є обов'язковим в разі відсутності в трудовій книжці відомостей про роботу.
Проте, як встановлено судом, у трудовій книжці позивача є необхідні записи, що охоплюють спірний період.
За таких обставин, суд вважає, що позивач вжив усіх необхідних заходів для підтвердження пільгового стажу, надавши до органів ПФУ трудову книжку та довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Суд відхиляє посилання відповідача у рішенні про відмову на те, що Довідки №2559 від 11.12.2009 року не враховані, оскільки шахта «Вуглегірська» в м. Вуглегірськ знаходиться на окупованій території з 2014 р., та додаткових документів для підтвердження пільгового характеру роботи, в тому числі інформації про спуски у шахту, про відпустки без збереження заробітної плати, а також копія наказу по результати атестації робочих місць (за період роботи в пільгових умовах після 21.08.1992), - заявником не надано. Рішення відповідної Комісїї при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про підтвердження пільгового характеру роботи не надано.
На виконання пункту 20 Порядку № 637 Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії (далі - Порядок 18-1).
Пунктом 1 Порядку № 18-1 визначено, що цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи:
для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;
до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 18-1, дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали:
на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;
на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;
у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи (далі - періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території).
Згідно пунктів 3-6 Порядку № 18-1, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).
Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.
Комісії діють у відповідності до цього Порядку. Склад Комісій затверджується начальником головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Головою Комісії є начальник головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
Згідно пунктів 10-14 Порядку № 18-1: Рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи (додаток 1) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою Комісії або його заступником та набуває чинності з дня його прийняття.
Із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.
Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:
документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);
трудова книжка;
документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема:
довідка про заробітну плату;
копії документів про проведення атестації робочих місць;
копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.
Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник (його представник) подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.
Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи.
Територіальні органи Пенсійного фонду України надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи.
Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, територіальний орган Пенсійного фонду України запрошує та опитує свідка.
Якщо свідок проживає (перебуває) в іншій адміністративно-територіальній одиниці України, ніж та, в якій проживає (перебуває) заявник, територіальний орган Пенсійного фонду України звертається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка для його опитування.
Запрошення свідку надсилається протягом трьох робочих днів з дня звернення заявника до територіального органу Пенсійного фонду України (з дня одержання запиту територіальним органом Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка).
Запрошення свідка, який проживає на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, для його опитування здійснюється заявником. Опитування проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, який обирає свідок.
Результати опитування свідка оформляються Актом опитування свідка (додаток 3).
Акт опитування свідка та завірені територіальним органом Пенсійного фонду України копії документів про його роботу за час, щодо якого він підтверджує роботу заявника, протягом трьох робочих днів з дня опитування надсилаються до територіального органу Пенсійного фонду України, який надіслав запит.
Свідок, що проживає за межами України, надсилає заяву, в якій зазначається інформація про спільний період роботи на одному підприємстві із заявником, легалізовану органами Міністерства закордонних справ України (у разі якщо інше не передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна) або дипломатичним представництвом чи консульською установою України в державі проживання свідка. До заяви свідок додає завірені копії документів про свою роботу за час, щодо якого він підтверджує роботу заявника.
Акти опитування свідків (заяви свідків) та копії документів про їх роботу за час, щодо якого вони підтверджують роботу заявника, додаються до заяви про підтвердження стажу.
Заява про підтвердження стажу роботи разом з документами, визначеними у пункті 11, абзаці дев'ятому пункту 12 цього Порядку, протягом п'яти робочих днів передаються на розгляд Комісії.
Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.
Водночас, вирішуючи спір суд перш за все враховує, що відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаним в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Суд також враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. The Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії за віком протиправно не зараховано до пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 27.06.1990 р., з 31.08.1992 р. по 31.07.1995 р. на шахті «Вуглегірська» ДП «Оржонікідзевугілля» з тих підстав, що шахта «Вуглегірська» в м. Вуглегірськ знаходиться на окупованій території.
Відповідно до ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається й на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.
Щодо атестації робочих місць, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 Порядку №383, згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 442-92-п (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
4.1. Зазначена постанова 442-92-п набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
4.2. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
4.3. У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць 442-92-п, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками 36-2003-п, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
4.4. Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку 442-92-п.
4.5. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць 442-92-п. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
4.6. У разі непідтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами чергової атестації, проведеної протягом 5 років з дати проведення попередньої атестації, до пільгового стажу зараховується період роботи на даному підприємстві, в установі чи організації до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення чергової атестації, якою відповідне право не підтверджене.
Отже, до 21.08.1992 року для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці не було передбачено підтвердження результатами атестації.
Таким чином, період роботи позивача з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 27.06.1990 р. має бути зарахований до стажу, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, оскільки до 21.08.1992 проведення атестації не вимагалось.
Також підлягає зарахуванню до стажу, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, період роботи позивача з 31.08.1992 р. по 31.07.1995 р. на шахті «Вуглегірська», оскільки у Довідці №2559 від 11.12.2009 зазначено про наявність атестації робочих місць згідно наказу 421 від 02.11.1993 року.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не було зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 27.06.1990 р., з 31.08.1992 р. по 31.07.1995 р.
Питання щодо належності посад позивача та характеру виконуваних ним робіт до Списку №1 у рішенні про відмову не заперечувалось.
Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.
Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (який діяв до 16 січня 2003 року), та пунктом 1.1а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (який діяв до 03 серпня 2016 року), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 156050026124 від 30.12.2024 року не відповідає критеріям ч. 2 ст. 2 КАС України, а отже підлягає скасуванню у судовому порядку.
Як вже було зазначено, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Повноваження щодо призначення пенсії відноситься до компетенції відповідача і суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.
Враховуючи, що до компетенції суду не належить призначення, переведення, розрахунок та виплата пенсії, а здійснюється лише контроль правомірності рішень, дій або бездіяльності відповідача щодо вказаних питань, суд вважає доцільним зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яким за принципом екстериторіальності по суті розглядалась заява позивача та прийнято рішення про відмову, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.12.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, врахувавши до страхового стажу періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 26.04.1990 р. згідно з записами у Трудовій книжці серії НОМЕР_4 від 02.05.1990 року, а також врахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 27.06.1990 р., з 31.08.1992 р. по 31.07.1995 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить задовольнити частково з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 1211,20 грн., де 1211,20 грн. - ставка судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 156050026124 від 20.02.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.12.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, врахувавши до страхового стажу періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 26.04.1990 р. згідно з записами у Трудовій книжці серії НОМЕР_4 від 02.05.1990 року, а також врахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 10.05.1989 р. по 05.07.1989 р., з 27.12.1989 р. по 27.06.1990 р., з 31.08.1992 р. по 31.07.1995 р.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук