про залишення позовної заяви без руху
23 травня 2025 року справа № 463/3345/25 м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., перевіривши позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення штрафу
встановив:
10.04.2025 до Личаківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі за текстом позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення штрафу, в якій позивач просить:
- скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №1 від 31.03.2025 про накладення на Акціонерне товариство «Українська залізниця» штрафу у розмірі 142316 грн та закрити провадження у справі про правопорушення пов'язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 11.04.2025 справу №463/3345/25 передано для розгляду за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025 справу передано для розгляду судді Мричко Н.І.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви, у тому числі, з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.
У відповідності до частини другої статті 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з положенням статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною першою статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон України №5076-VI).
Як видно з позовної заяви, така підписана та подана до суду через систему “Електронний суд» представником позивача - Куруцем Віталієм Миколайовичем.
Суддя зауважує, що в додатках до позовної заяви представник позивача долучає, зокрема, ордер серії АА№ 1561553 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Однак, суддя звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні такі додатки.
Таким чином, представнику позивача необхідно надати докази на підтвердження своїх повноважень.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як видно зі змісту позовної заяви, позивач просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №1 від 31.03.2025 про накладення на Акціонерне товариство «Українська залізниця» штрафу у розмірі 142316 грн та закрити провадження у справі про правопорушення пов'язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями.
Однак в матеріалах справи відсутня оскаржувана постанова.
Також, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI).
За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону України №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених вказаним Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
У відповідності до пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI, за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З позовної заяви видно, що позивач зачвив одну позовну вимогу майнового характеру на загальну суму 142316 грн.
Таким чином, судовий збір за подання позовної заяви становить 3028 грн (мінімальна ставка судового збору).
До позовної заяви позивачем не долучено доказів про сплату судового збору.
Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн та подати до суду докази сплати.
Реквізити рахунку для сплати судового збору за подання позову до Львівського окружного адміністративного суду такі: рахунок: UA128999980313101206084013951, отримувач: ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101, код класифікації доходів бюджету: 22030101, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача (ЄДРПОУ): 38008294, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), відомча ознака: “ 84» Окружні адміністративні суди, призначення платежу: “судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Ця інформація висвітлена на офіційному сайті Львівського окружного адміністративного суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі “Судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (частина друга статті 245 КАС України).
Таким чином, адміністративний позов спрямований на захист прав, свобод та інтересів особи, які порушив відповідач - суб'єкт владних повноважень, надаючи позивачу можливість вибору способу захисту для ефективного відновлення його порушених прав та інтересів з урахуванням приписів частин першої та другої статті 5 КАС України.
Як видно зі змісту позовних вимог, позивач просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №1 від 31.03.2025 про накладення на Акціонерне товариство «Українська залізниця» штрафу у розмірі 142316 грн та закрити провадження у справі про правопорушення пов'язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями.
Водночас КАС України не передбачено такий спосіб захисту прав позивача як закрити провадження у справі про правопорушення.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Так, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Таким чином, з урахуванням вищевикладених норм процесуального законодавства, суддя висновує, що формування позовних вимог у спосіб, викладений позивачем суперечить вказаним нормам законодавства, що свідчить про неправильність формування позивачем змісту позовних вимог.
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду наведеного, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши такому строк для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя
залишити без руху позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення штрафу .
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:
- доказів на підтвердження повноважень представника позивача;
- належним чином засвідченої оскаржуваної постанови;
- квитанції про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн (розмір прожиткового мінімуму);
- позовної заяви в новій редакції, в якій уточнити прохальну частину такої відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.