1-кс/130/316/2025
130/1463/25
24.05.2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця селища Драбів Драбівського району Черкаської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ по мобілізації, раніше не судимого, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020130000146 від 08.04.2025, за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст. 185, ч.5 ст. 407 КК України,
також за участі сторін кримінального провадження - прокурора ОСОБА_5 ,
слідчого СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Згідно клопотання, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , призваний 30.01.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 до лав Збройних Сил України за мобілізацією відповідно до Указу Президента № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2025 №87 старший солдат ОСОБА_4 , вважається таким, що прибув та облікований як тимчасово прикомандирований військовослужбовець на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 11.05.2024 № 7038 та розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 08.05.2024 №6837. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №91 від 31.03.2025 вважається таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .
Згідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ та організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»
№ 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по даний час.
Старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, берегти державне майно, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь.
Згідно до ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України старший солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , який обліковувався як тимчасового прикомандирований, вчинив вказаний злочин за наступних обставин.
10.09.2024 близько 01:00, ОСОБА_4 , перебуваючи на сходах будинку, з дозволу власника ОСОБА_7 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , помітив в сумці мобільний телефон торгової марки «Xіаомі», серії «Readmi», моделі «11 Lite», в корпусі зеленого кольору, який належить ОСОБА_8 , яка в цей час спала на вищевказаних сходах, після чого, у нього виник умисел на заволодіння вищевказаним майном.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, розуміючи протиправність своїх дій та суспільно небезпечних наслідків, з корисливих спонукань, з метою власного незаконного збагачення, діючи таємно, шляхом вільного доступу, в період дії воєнного стану (введеного введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та востаннє продовжений Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 № 469/2024, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 3891-ІХ від 23.07.2024), із сумки, вчинив крадіжку мобільного телефону торгової марки «Xіаомі», серії «Readmi», моделі «11 Lite», в корпусі зеленого кольору, належного ОСОБА_8 , вартість якого становить 4339 гривень.
В подальшому ОСОБА_4 разом із викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди на вищевказану суму.
Окрім того, 31.03.2025 о 18:00 під час чергової перевірки особового складу було виявлено, що старший солдат ОСОБА_4 , який обліковувався як тимчасового прикомандирований до військової частини НОМЕР_1 , самовільно залишив розташування підрозділу.
Так, 31.03.2025 старший солдат ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_4 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про учинене ним нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану;
ч.5 ст.407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
Слідчий у клопотанні, яке погоджено прокурором, зазначає, що є всі підстави застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв'язку з обґрунтованою підозрою його у вчиненні злочинів за ч. 4 ст. 185, ч.5 ст.407 КК України, та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Позиція учасників.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 та слідчий СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 просили суд задовольнити клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 пояснив, що обставини викладені в клопотання відповідають дійсності, однак на службу не повернувся у зв'язку з тим, що мав намір оформити відстрочку від військової служби, адже має на утриманні трьох дітей. Просив обрати йому домашній арешт.
Захисник ОСОБА_6 просив застосувати до підозрюваного більш м'якший запобіжний захід, у виді домашнього арешту.
Мотиви суду.
23.05.2025 о 09:00 ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст.615 КПК України.
23.05.2025 в м. Жмеринка ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.5 ст.407 КК України.
Як вбачається із клопотання та доданих до нього матеріалів ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.5 ст.407 КК України, що підтверджується доказами: об'єднаним витягом з ЄРДР № 12025020130000146; рапортом інспектора - чергового Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення або таке, що готується; протоколом допиту потерпілого; протоколом допиту свідка; висновком експерта; витягами із наказів ВЧ; доповіддю про самовільне залишення військової частини; повідомленням про кримінальне правопорушення; актом службового розслідування; наказом командира військової частини; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , який дав визнавальні показання.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя (суд) при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховує обставини, що викладені у ст. 178 та керується вимогами ст. 194 КПК України.
Суд, вирішуючи питання про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу переконався у наявності обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.4 ст. 185, ч.5 ст. 407 КК України, бере до уваги обставини, характер та кількість кримінальних правопорушень, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, та також має максимальний ступінь суспільної небезпеки, оскільки вчинений військовослужбовцем під час дії правового режиму воєнного стану, також враховує його вік та стан здоров'я, є фізично здоровим, раніше судимий за корисливі злочини, хоч в силу статті ст.89 КК України судимість погашена,що свідчить про ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Указані обставини у їх взаємозв'язку з можливими ризиками, на які вказано прокурором та які не спростовані стороною захисту, а саме, що обвинувачений ОСОБА_4 досить вірогідно, з урахуванням наведеного, може, з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює тяжкість покарання, що йому загрожує, також може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому суд вважає за доцільне, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані судом, оскільки відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п.5 ч. 1 цієї статті, а саме тримання під вартою.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, враховую тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, практику Європейського суду (справа «Ілійков проти Болгарії»), що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, наявність ризику переховування, оскільки підозрюваний до повідомлення про підозру не вчиняв спроб повернутися до в/ч чи повідомити про поважні причини неприбуття до в/ч, та зважаючи на вимоги ч.8 ст. 176 КПК України, яка виключає можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою до осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, суд вважає за необхідне клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого 407 КК України.
Керуючись ст. ст. 178, 193, 194, 196, 197,202, 205, 395 КПК України, Суд
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії даної ухвали визначити в межах 60 днів з моменту затримання підозрюваного до 09:00 21.07.2025.
Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про застосування до підозрюваного більш м'якшого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Виконання ухвали в частині взяття під варту покласти на Жмеринський РВП ГУНП у Вінницькій області.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 ненегайно після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9