про залишення позовної заяви без руху
23 травня 2025 року м. Київ Справа № 320/5381/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сас Є.В. розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
До Київського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка виражена в неповерненні ОСОБА_1 військово-облікового документа серії НОМЕР_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повернути ОСОБА_1 військово обліковий документ серії НОМЕР_1 , з відміткою про переведення його на спеціальний військовий облік, у зв'язку з бронюванням, у відповідності до норм Порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2024 р. № 650.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так при вивченні матеріалів справи, судом встановлено, що позовна заява подана представником позивача - адвокатом Козаченко Катериною Вадимівною через підсистему «Електронний суд», яка на підтвердження повноважень додала ордер на представництво інтересів у Святошинському районному суді міста Києва. Натомість, докази щодо можливості представництва інтересів у Київському окружному адміністративному суді - відсутні.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 57 КАС представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною третьою статті 26 Закону № 5076-VI передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що частина перша статті 26 Закону № 5076-VI визначає загальний перелік документів, якими може бути посвідчено повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому, частиною четвертою цієї статті встановлюються спеціальні вимоги до підтвердження повноважень адвоката саме як представника, зокрема, в адміністративному судочинстві, які відсилають до відповідних положень процесуального законодавства.
Так, згідно частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Отже, обов'язковим документом для підтвердження повноважень адвоката як представника в адміністративному судочинстві є або відповідна довіреність, або ордер, що виданий відповідно до Закону № 5076-VI. Колегія суддів наголошує на тому, що договір про надання правової допомоги серед цих документів відсутній.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Зважаючи на наведені положення, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено конкретну назву такого суду.
Таким чином, наявний в матеріалах справи ордер не може бути прийнятий судом як доказ, що посвідчує повноваження особи, яка підписала позовну заяву, а отже останній є неналежним представником у даній справі у Київському окружному адміністративному суді.
Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18.
Відповідно до статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням сливу часу з моменту відкриття провадження у справі суд вважає, що повернення позовної заяви з цих підстав не буде відповідати завданням адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене представнику позивача слід надати документи, які підтверджують повноваження представників на момент звернення з даним позовом.
Таким чином, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху зі встановленням позивачу строку у 5 днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду документу, який посвідчує право представника щодо звернення із вказаним позовом.
1. Позовну заяву - залишити без руху.
2. Встановити позивачеві п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута без розгляду відповідно до частини 15 статті 171 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачу (представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сас Є.В.