Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 травня 2025 року Справа№200/930/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, ЄДРПОУ 21108013), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
10.02.2025 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - Відповідач), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 31 січня 2025 року №056550006636 щодо відмови в призначенні мені - ОСОБА_1 пільгової пенсії відповідно до п.1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) визнати неправомірним та скасувати;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 01 січня 2004 року по 25 листопада 2004 року, з 28 грудня 2004 року по 23 червня 2006 року на посаді «знімальника скловолокнистих та склопластикових виробів» в Товаристві з обмеженою відповідальністю Торгівельна Компанія «Кристал» та повторно розглянути мою заяву від 23 січня 2025 року про призначення мені - ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №1).
В обґрунтування позову зазначено, що позивачем 23 січня 2025 року було подано заяву до органів Пенсійного фонду України про призначення мені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №1). 31 січня 2025 року Відповідачем було винесено рішення №056550006636 про відмову в призначенні мені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яке мотивовані тим, що Позивач не має достатнього пільгового стажу за Списком №1. Відповідач по справі вважає, що Позивач має страхового стажу 32 роки 09 місяців 22 дні, пільговий стаж за Списком №1 - 06 років 08 місяці 28 днів. Відповідачем не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №1 наступні періоди роботи: - з 01 січня 2004 року по 25 листопада 2004 року, з 28 грудня 2004 року по 23 червня 2006 року на посаді «знімальника скловолокнистих та склопластикових виробів» в Товаристві з обмеженою відповідальністю Торгівельна Компанія «Кристал», у зв'язку із тим, що не додано атестацію робочого місця згідно довідки №31 від 20.06.2008. Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області не було зараховано до страхового стажу період навчання з 01 вересня 1992 року по 01 березня 1995 року згідно Диплому ЗЕ №003414, оскільки період навчання перетинається з періодом роботи. Позивач вважає рішення від 31 січня 2025 року №056550006636 щодо відмови в призначенні пільгової пенсії неправомірним та таким що порушує його права, у зв'язку із чим звернувся до суду.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В. від 11 лютого 2025 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Розпорядженням керівника апарату суду від 19.03.2025 року №18 у зв'язку з перебуванням судді Давиденко Т.В з 05 березня 2025 року на лікарняному, зобов'язано здійснити повторний автоматизований розподіл справи № 200/930/25.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду справа передана на розгляд судді Череповському Є.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 200/930/25. Розгляд справи вирішено розпочати спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем подано відзив на позов, де вказано, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 ( далі - Порядок №637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідках має бути зазначено періоди роботи, що враховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконаної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи на підставі яких видано зазначену довідку.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1, № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, передбачено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання робіт до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умови праці після 21.08.1992.
За результатами розгляду заяви від 23.01.2025 ОСОБА_1 згідно із наданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу страховий стаж станом на дату звернення становить 32 роки 09 місяців 22 дні, у тому числі пільговий стаж роботи за Списком № 1 - 06 років 08 місяців 28 днів.
До страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1992 по 01.03.1995 згідно із дипломом від 01.03.1995 серії НОМЕР_2 , оскільки період навчання перетинається з періодом роботи згідно із трудовою книжкою від 15.09.1995 серії НОМЕР_3 . До пільгового стажу роботи за Списком № 1 не враховано періоди роботи на посаді знімач скловолокнистих виробів: з 01.01.2004 по 25.11.2004, з 28.12.2004 по 23.06.2006 згідно із довідкою від 20.06.2008 № 31, виданою ТОВ «Тоговельна компанія «Кристал», оскільки відсутні відомості про атестацію робочого місця за умовами праці як зазначено у довідці (наказ від 28.12.2004 № 648). Відомості про роботу пільгового характеру за Списком № 1 за 2004 рік відсутні в спецстажі відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуюче вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області прийнято рішення про відмову від 31.01.2025 № 056550006636 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1.
У зв'язку з вищевикладеним просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_4 .
Згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_3 , Позивач в спірні періоди працював:
01.11.2000 року прийнято за переводом в ТОВ «ТК «Кристал» в цех виробництва скловолокнистих матеріалів транспортувальником готової продукції;
16.08.2001 року переведено в тому ж цеху знімачем скловолокнистих матеріалів;
23.06.2008 року звільнено за згодою сторін.
Відповідно до довідки №31 від 20.06.2008р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Позивач працювала повний робочий день на ТОВ «ТК «Кристал» і за період з 16.08.2001 по 22.07.2002, з 02.08.2002 по 25.11.2004, з 28.12.2004 по 23.06.2006 виконувала роботи у виробництві скловолокна за професією, посадою знімач скловолокнистих виробів, що передбачена Списком 1 розділ XV підрозділ 2, позиція 15.2а, підстава постанова КМУ від 16.01.2003 №36. Атестація робочих місць проведена на підставі Нак. 582 к від 25.11.1999р., Нак. 648к від 28.12.2004р.
В матеріалах справи наявний наказ №582-к від 25.11.1999 року та наказ №648к від 28.12.2004 року «про атестацію робочих місць та умови праці» відповідно до яких працівники за посадою, професією «знімач скловолокнистих матеріалів та скловолокнистих виробів» мають право на пенсію на пільгових умовах за Списком 1.
23.01.2025 року Позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до органів Пенсійного фонду України.
31.01.2025 року, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області розглянуто заяву Позивача та додані до неї документи та прийнято рішення №056550006636 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так у спірному рішенні вказано, що страховий стаж особи - 32 роки 09 місяців 22 дні, стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 - 06 років 08 місяці 28 днів.
Відповідно до наданих документів до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1992 по 01.03.1995 згідно із дипломом від 01.03.1995 серії НОМЕР_2 , оскільки період навчання перетинається з періодом роботи. До пільгового стажу роботи за Списком № 1 не враховано періоди роботи з 01.01.2004 по 25.11.2004, з 28.12.2004 по 23.06.2006 згідно довідки № 31 від 20.06.2008р., оскільки відсутній наказ про атестацію робочого місця № 648 від 28.12.2004р. зазначений у довідці. За 2004 рік відсутні дані в реєстрі індивідуальних відомостей про застраховану особу.
Відповідно до наданого розрахунку стажу Позивача форма РС-право, період роботи з 01 січня 2004 року по 25 листопада 2004 року, з 28 грудня 2004 року по 23 червня 2006 року взагалі не зараховано до стажу Позивача.
Згідно відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) щодо позивача, вбачається що за 2004 рік та 2006 рік відсутня інформація про трудовий стаж.
Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся до суду із цим позовом.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону №1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Частиною другою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Постановою Кабінету Міністрів України N 1028 від 09.12.2015 пункт 20 Порядку №637 доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.
Згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_3 , Позивач в спірні періоди працював:
01.11.2000 року прийнято за переводом в ТОВ «ТК «Кристал» в цех виробництва скловолокнистих матеріалів транспортувальником готової продукції;
16.08.2001 року переведено в тому ж цеху знімачем скловолокнистих матеріалів;
23.06.2008 року звільнено за згодою сторін.
Суд зазначає, що трудова книжка Позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення та наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.
Окрім того, відповідно до довідки №31 від 20.06.2008р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Позивач працювала повний робочий день на ТОВ «ТК «Кристал» за період з 16.08.2001 по 22.07.2002, з 02.08.2002 по 25.11.2004, з 28.12.2004 по 23.06.2006 виконувала роботи у виробництві скловолокна за професією, посадою знімач скловолокнистих виробів, що передбачена Списком 1 розділ XV підрозділ 2, позиція 15.2а, підстава постанова КМУ від 16.01.2003 №36. Атестація робочих місць проведена на підставі Нак. 582 к від 25.11.1999р., Нак. 648к від 28.12.2004р.
Відповідно до наданого розрахунку стажу Позивача форма РС-право, період роботи з 01 січня 2004 року по 25 листопада 2004 року, з 28 грудня 2004 року по 23 червня 2006 року взагалі не зараховано до стажу Позивача.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
На час роботи позивача були чинні Списки №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України, №36 від 16.01.2003 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року посада «знімач скловолокнистих виробів» передбачена Списком №1 та обліковується в розділі XV, підрозділ 2, позиція 15.2а.
Також, відповідно до наказу №582-к від 25.11.1999 року та наказу №648к від 28.12.2004 року професія «знімач скловолокнистих матеріалів та скловолокнистих виробів» була атестована та відноситься до виробництв, робіт, професій та показників, робота на яких дає право на пенсію за стажем на пільгових умовах передбачених Списку №1.
Посилання Відповідача щодо проведення атестації робочих місць суд вважає незмістовним, з огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, чітко висловила свою позицію щодо проведення атестації робочих місць і вказала, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Відповідно до роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають, право на пенсію за віком на пільгових умовах" у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.
Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 22 червня 2011 року (справа №6-57227св10) зазначив, що згідно з пунктом 3 роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерстві праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах" право на пенсію на пільгових умовах мають робітники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками № 1 і № 2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій. При цьому пунктом 7 цих роз'яснень передбачено, що у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.
Як вже було зазначено судом, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
Суд зазначає, що трудова книжка Позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення та наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що періоди роботи Позивача з 01 січня 2004 року по 25 листопада 2004 року, з 28 грудня 2004 року по 23 червня 2006 року на посаді «знімач скловолокнистих виробів» підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно з пп.2 п.6 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.0.12015 за №40/26485, Головне управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію, у необхідних випадках посадовими особами територіальних органів Пенсійного фонду України надається допомога щодо одержання відсутніх у особи документів для призначення пенсії (п.4.7 розділу VI, п.3.2 розділу ІІІ).
Таким чином, законодавець не тільки наділив відповідача правом на перевірку відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а й зобов'язав витребовувати в установленому законодавством порядку відомості, необхідні для здійснення покладених на Головне управління Фонду завдань та сприяти особам, що звернулись за призначенням пенсії, в одержанні відсутніх у них документів для призначення пенсії.
Всупереч наведеному, відповідачем не надано суду доказів щодо здійснення ним своїх повноважень в частині отримання додаткових документів/надання заявнику допомоги в їх отриманні, які були б достатніми для зарахування спірних періодів роботи до спеціального стажу.
Згідно із ч. 1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
З наведених норм вбачається, що правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву в записах в трудовій книжці, відповідач має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №672/914/16-а та від 11 липня 2019 року у справі № 127/1849/17.
Крім того, суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, Позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а та від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 31 березня 2020 року у справі № 127/16245/17.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 31 січня 2025 року №056550006636 щодо відмови в призначенні Позивачу пільгової пенсії відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування винесено з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що при прийнятті спірного рішення про відмову в призначенні пенсії він діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, тобто с забезпеченням усіх прав особи. Дії відповідача порушують баланс між несприятливими наслідками для реалізації конституційного права позивача на соціальний захист (ст. 46 Конституції України) і цілями на які, врешті, спрямовані ці дії.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно квитанції № M7U5-RELZ-3U4E від 10.02.2025 року Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 969,00 грн.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд приходить висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Керуючись статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, ЄДРПОУ 21108013), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 31 січня 2025 року №056550006636 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії відповідно до п.1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №1).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) від 23 січня 2025 року та зарахувати до її пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 01 січня 2004 року по 25 листопада 2004 року, з 28 грудня 2004 року по 23 червня 2006 року на посаді «знімач скловолокнистих виробів» в Товаристві з обмеженою відповідальністю Торгівельна Компанія «Кристал».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є.В. Череповський